Постанова

від 11.10.2011 по справі 5008/696/2011

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5008/696/2011

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

                                                                                                                                            ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.11                                                                                 Справа  № 5008/696/2011

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді                                     Мельник Г.І.

суддів:                                               Новосад Д.Ф.

                                                     Михалюк О.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “СААБ”, с.Велика Бакта Берегівського району, б/н від 22.08.2011 року

на рішення господарського суду Закарпатської області від 04.08.2011 року

у справі № 5008/696/2011

за позовом: Публічного акціонерного товариства “Закарпаттяобленерго”, с.Оноківці Ужгородського району

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “СААБ”, с.Велика Бакта Берегівського району

про стягнення 18 664,14 грн.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Закарпатської області (суддя Якимчук Л.М.) від 04.08.2011 року у справі № 5008/696/2011 позов задоволено частково: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “СААБ”, с.Велика Бакта Берегівського району, на користь Публічного акціонерного товариства “Закарпаттяобленерго”, с.Оноківці Ужгородського району, 18 502,06 грн., з яких 6 552,41 грн. боргу за спожиту активну електричну енергію, 4 854,38 грн. за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії, 4 649,72 грн. за перевищення договірної величини споживання, 972,53 грн. втрати від інфляції, 238,87 грн. річні, 1 234,15 грн. пеня, а також 419,48 грн. судових витрат , у тому числі 185,02 грн. держмита та 234,46 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в решті позову відмовлено.

Відповідач –Товариство з обмеженою відповідальністю “СААБ” з постановленим рішенням не погодилося, подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ “Закарпаттяобленерго” відмовити, оскільки вважає дане рішення таким, що прийняте за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи. Свої вимоги скаржник аргументує, зокрема тим, що договірні зобов'язання згідно укладеного Договору про постачання електричної енергії №01-0372 між позивачем та відповідачем 19.01.2005 року, на апелянта не поширювалися, оскільки, вищезгаданий договір був пролонгованим лише на 1 рік. Крім того, зазначає, що позивачем не надано суду доказів споживання відповідачем у період з жовтня 2010 року по квітень 2011 року електроенергії в кількості 8 378 Квт та перевищення ним договірної величини споживання. Скаржник також вказує, що трансформатор у спірний період не знаходився на балансі ТзОВ «СААБ», а тому електроенергію  споживали також інші споживачі.

ПАТ «Закарпаттяобленерго»у відзиві на апеляційну скаргу (№6-5-225 від 10.10.2011 року) зазначає, що вищезгаданий договір був продовженим на кожен наступний рік, оскільки, від відповідача не поступало заяв про припинення його дії у відповідності до п.9.4 Договору. Зазначає, що додатками до договору сторонами було встановлено відповідальність щодо балансової належності електромереж та установок, щодо технічного стану та правильної експлуатації всього електроустаткування від межі розподілу, а також вказано про необхідність розрахунку втрат в лініях та трансформаторах. Крім того, позивач вказує, що в додатку до договору №11.1 відомостей щодо об'єктів субспоживачів не вказано, а зміни до даного додатку не вносилися. Враховуючи наведене, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення господарського суду Закарпатської області від 04.08.2011 року залишити без змін.

В судовове засідання апелянт не забезпечив явки повноважного представника, поважності причин неявки не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 29.08.2011 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №9025200054038.

Колегія суддів вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги, постановлення законного та обгрунтованого рішення і відсутність уповноваженого представника в даному судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті. Зважаючи на це, колегія прийшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутності представника скаржника за наявними у справі матеріалами.

Позивач підтримав заперечення, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Закарпатської області від 04.08.2011 року у справі № 5008/696/2011 слід залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення, виходячи з наступного.

В результаті дослідження матеріалів справи колегією суддів встановлено, що відносини між Публічним акціонерним товариством “Закарпаттяобленерго” (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “СААБ” (Споживач) з приводу надання послуг з постачання електричної енергії виникли на підставі договору про постачання електричної енергії № 01-0372 від 19.01.2005 року (надалі - Договір), за умовами якого постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.

Відповідно до п. 2.2.3, 2.2.4 Договору, обов'язками споживача є, зокрема, оплата постачальнику електричної енергії вартості електричної енергії згідно з умовами Додатків №6, №7 „Порядок розрахунків” та Додатку №8 „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”; здійснення оплати за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками споживача.

Правами постачальника є, зокрема, одержання від споживача плати за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності; визначення у порядку, передбаченому розділом 5 Договору, величини споживання електричної енергії та потужності.

Згідно з п.9.4. Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31 грудня 2005 року. Договір уважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. З огляду на це, твердження апелянта про закінчення терміну дії Договору та відсутність договірних зобов'язань у перід з жовтня 2010 року по квітень 2011 року є безпідставними, оскільки, жодна із сторін не заявляла про припинення його дії, документальні докази про таке заявлення відсутні, а тому Договір відповідно був продовжений на кожен наступний календарний рік.

Згідно п. 2 додатку №7 до Договору покази приладів обліку електроенергії знімаються представником Споживача. Дані показів розрахункових приладів обліку електроенергії записуються в акт встановленої форми, який підписується представником споживача і надається електропостачальнику на наступний день після зняття.

Пунктом 4.2.2 Договору передбачено, що за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 Договору, Споживач сплачує постачальнику електричної енергії п'ятикратну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що ТзОВ «СААБ»на протязі 2010 року не подавало акти про використану електроенергію, однак, припинення постачання електричної енергії енергопостачальником не проводилося. 21 жовтня 2010 року працівниками Берегівського РЕМ при проведенні перевірки дотримання споживачами правил користування електричною енергією виявлено факт споживання електроенергії відповідачем, про що було зазначено в завданні на зняття контрольних показів приладів обліку, які підписані споживачем.

З матеріалів справи вбачається, що Берегівський РЕМ на підставі ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», п.4.2. Правил користування електричною енергією та додатку №1.1 до Договору встановив обсяги очікуваного споживання відповідачем електричної енергії на 2010 рік на рівні –1 500 кВт/міс. Проте, апелянт у жовтні 2010 року спожив 8 378 кВт електроенергії, що було перевищенням встановленої норми.

Як стверджує апелянт, позивач, в порушення умов укладеного договору та норм діючого законодавства, розрахував суму перевищення договірних величин електричної потужності, використовуючи загальний обсяг електричної енергії, що була поставлена до трансформатора, не відокремивши обсяги, що спожиті саме ТзОВ «СААБ»від таких, спожитих іншими споживачами.

Досліджуючи дані покликання встановлено, що на схемі додатків №11.1 та №11.2 до Договору відомостей щодо об'єктів субспоживачів не вказано, сторонами не вносился зміни до даних додатків, крім того, споживачем у 2009 році оплачувалися втрати електроенергії в трансформаторі, а тому вищезгадані твердження апелянта судом відхиляються, як надумані.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про правомірність виставлення позивачем рахунків за спожиту електроенергію.

Водночас, як підставно зауважив місцевий господарський суд, відповідач (споживач) всупереч переліченим пунктам Договору своє зобов'язання не виконав, у зв'язку з чим за період з жовтня 2010 року по квітень 2011 року (включно) утворився борг у сумі 6 552,41 грн. за спожиту активну електричну енергію та 4 854,38 грн. за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії, що підтверджується наявними у матеріалах справи рахунками, а також випискою з банку від 09.11.2010 року.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна вжити  усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Висновок суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача на користь позивача 6 552,41 грн. за спожиту активну електричну енергію, 4 854,38 грн. за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії та  4 649,72 грн. за перевищення договірної величини споживання, є обгрунтованим.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

З огляду на встановлений факт наявності основного боргу, судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги ПАТ «Закарпаттяоболенерго»щодо стягнення з ТзОВ «СААБ»972, 53 грн. інфляційних втрат та 279,78 грн. 3% річних за період з листопада 2010 року по травень 2011 року та відмовлено у частині стягнення решти інфляційних втрат, нарахованих відповідачу, з огляду на індексування позивачем за листопад 2010 року суми 28 136,42 грн. замість належної –16 056,51 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком.

Відповідно до п.4.2.1 договору, з урахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»та ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, позивач нарахував відповідачу пеню за прострочку платежу, яка за період з 01.11.2010 року по 30.04.2011 року складає 1 234,15 грн., яка також підлягає до стягнення.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Закарпатської області від 04.08.2011 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд –

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення господарського суду Закарпатської області від 04.08.2011 року у справі № 5008/696/2011 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “СААБ” б/н від 22.08.2011 року –без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Матеріали справи повернути господарському суду Закарпатської області.

Головуючий-суддя                                 Мельник Г.І.

Суддя                                            Новосад Д.Ф.

   Суддя                                            Михалюк О.В.