Рішення

від 12.10.2011 по справі 35/245

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  35/245

12.10.11

За позовом  Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

до          Житлово-будівельного кооперативу "Супутник"

про                    стягнення 56 338,12 грн.  

Суддя  Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача:          ОСОБА_1. – предст. за довір.;

від відповідача:          ОСОБА_2. –предст. за довір.; ОСОБА_1. - предст. за довір.

Рішення прийняте 12.10.2011 у зв'язку із оголошеними у судовому засіданні перервами, на підставі ст.77 ГПК України з 05.09.2011 до 21.09.2011, з 21.09.2011 по 03.10.2011, з 03.10.2011 по 05.10.2011, з 05.10.2011 по 12.10.2011.

У судовому засіданні 12.10.2011, на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" до Житлово-будівельного кооперативу "Супутник" про стягнення 56 338,12 грн., з яких: 48 282,33 грн. – основного боргу, 6 155,27 грн. - інфляційних втрат, 1 900,52 грн. - процентів річних, та стягнення судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2011 порушено провадження у справі №35/245, розгляд справи призначено на 05.09.2011.

У судовому засіданні 05.09.2011 представник позивача надала суду документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/245 від 03.08.2011.

В судовому засіданні представники відповідача надали суду письмові заперечення на позов.

В судовому засіданні представник відповідача подав суду клопотання про продовження строку вирішення спору на підставі ст.69 ГПК України.

В судовому засіданні 05.09.2011, на підставі ст.77 ГПК України, оголошено перерву до 21.09.2011.

В судовому засіданні представники відповідача подали суду відзив на позов.

В судовому засіданні 21.09.2011, на підставі ст.77 ГПК України, оголошено перерву до 03.10.2011.

В судовому засіданні 03.10.2011 представник позивача подав суду письмові заперечення на відзив з додатком.

В судовому засіданні 03.10.2011 представники відповідача подали суду докази часткової оплати суми боргу.

В судовому засіданні 03.10.2011, на підставі ст.77 ГПК України оголошено перерву до 05.10.2011.

В судовому засіданні представник позивача подав суду уточнений розрахунок суми основного боргу.

В судовому засіданні 05.10.2011, на підставі ст.77 ГПК України, оголошено перерву до 12.10.2011.

В судовому засіданні представник позивача подав суду уточнений розрахунок суми боргу.

В судовому засіданні 12.10.2011, з виходом в нарадчу кімнату оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -  

                                            ВСТАНОВИВ:

08.10.1999 між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", в подальшому перейменованою на Публічне акціонерне товариство "Київенерго", в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" (далі –позивач) та Житлово-будівельним кооперативом "Супутник" (далі –  відповідач) було укладено договір №510291 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі –Договір).

Згідно із п.1.1. Договору предметом договору є постачання, користування та своєчасна оплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених договором.   

Відповідно до п. 2.2.1. Договору позивач зобов'язався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення та вентиляцію – в період опалювального сезону; гарячого водопостачання – протягом року в кількості та в обсягах згідно із Додатком №1 до договору.

Пунктом 2.3.1. договору на відповідача покладений обов'язок виконувати умови та порядок оплати, в одягах і в терміни, які передбачені в Додатку №4 до договору.

Як свідчать матеріали справи між позивачем та відповідачем були укладені додатки до Договору, якими визначено обсяги постачання теплової енергії, тарифи та порядок розрахунків, схема абонентської теплотраси та розмежування меж балансової належності тепломереж та експлуатаційної відповідальності сторін, умови припинення подання теплової енергії.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає про те, що відповідач не виконує належним чином свої зобов’язання за Договором в частині своєчасної сплати вартості спожитої теплової енергії, внаслідок чого за період з 01.11.2009 по 01.07.2011 у відповідача виникла заборгованість за використану теплову енергію, розмір якої станом на 01.07.2011 становить 48 282,33  грн.

Представники відповідача проти позовних вимог заперечували посилаючись на те, що в будинку відповідача по проспекту П.Тичини, 9-Б лічильники на теплову енергію відсутні (тобто гаряча вода та опалення), тому мешканці будинку за спожиті теплі носії сплачують протягом опалювального сезону згідно розпорядження КМДА №12222 від 29.12.2010.

За січень 2011 позивачем порушуючи дане розпорядження, нарахувало відповідачу оплату за теплоносії по тарифу 203,256 грн. за 1 Гкал, який повинен був вводитись в дію з 01.02.2011, тобто позивачем штучно збільшено заборгованість на суму 5 595,89 грн. Таким чином, згідно анкетних даних споживача теплової енергії, згідно Договору, сальдо розрахунків за теплову енергію на 01.09.2011 складає 13797,16 грн.  Фактична заборгованість відповідача перед позивачем становить 8 201,27 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як передбачено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Під час розгляду справи сторонами були надані суду докази погашення відповідачем суми основного боргу (копія платіжного доручення №311 від 29.09.2011, виписки з банківського рахунку  відповідача та розрахунки позивача).

Відповідно до п. 1-1) ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки відповідач сплатив позивачеві основний борг, в цій частині у сторін не залишилось неврегульованих питань, суд дійшов висновку про відсутність предмету спору між сторонами в частині позовних вимог про стягнення 84 307,74 грн. основного боргу.

З огляду на зазначене, суд припиняє провадження в справі в частині вимог про стягнення основного боргу в розмірі 48 282,33 грн.

Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з приписами ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Неустойкою відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 3.5. Додатку № 4 до договору "Порядок розрахунків за теплову енергію" передбачено, що у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду Енергопостачальна організація нараховує Абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5% за кожен день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищенаведених норм законодавства позивач просить стягнути з відповідача 6 155,27 грн. –інфляційних втрат, 1 900,52 грн. –3% річних.

Згідно розрахунку суду, сума інфляційних нарахувань становить 5 782,91 грн. та 3% річних в розмірі 1 822,31 грн.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у загальній сумі 7 605,22 грн.

З огляду на часткове задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України  покладаються  на  позивача і відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.    

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1.  Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі в частині стягнення з Житлово-будівельного кооперативу "Супутник" основного боргу у сумі 48 282,33 грн.

          3. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Супутник" (03150, м. Київ, вул. Павла Тичини, 9-Б, код ЄДРПОУ 22869477) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, буд. 5, ідентифікаційний код 00131305) 5 782,91 грн. (п»ять тисяч сімсот вісімдесят дві гривні 91 коп.) – інфляційних втрат, 1 822,31  грн. (одну тисячу вісімсот двадцять дві гривні 31 коп.) – 3 % річних, 558,87 грн. (п»ятьсот п»ятдесят вісім гривень 87 коп.) – державного мита та 234,11 грн. (двісті тридцять чотири гривні 11 коп.) – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу.

4. В іншій частині у позові відмовити.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

6. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя                                                                                                               М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту  рішення: 17.10.2011