Вирок

від 20.10.2011 по справі 1-355/2011

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №1-355/2011р.

                ВИРОК   

                                                      ІМЕНЕМ             УКРАЇНИ

          20 жовтня 2011 року                             Оболонський районний суд міста Києва

в складі головуючого-судді                         Ліщука Т.О.

при секретарях                                             Гугліч Ю.В., Бродяній В.Я.,

з участю прокурорів                                     Гриненка О.О., Турика М.П.,

потерпілого                                               ОСОБА_1,               

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Первомайськ, Миколаївської області, українця, громадянина України, освіта вища, працюючого директором ТОВ «ВІП Сервіс Нерухомість», не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, не судимого,

у вчиненні  злочину,  передбаченого ч.1 ст. 172 КК України,   -

                                                                УСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, будучи директором ТОВ «ВІП Сервіс Нерухомість», вчинив грубе порушення законодавства про працю за наступних обставин.

27.08.2010 року Загальними зборами Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІП Сервіс Нерухомість»(далі ТОВ «ВІП Сервіс Нерухомість»)  затверджено статут (нова редакція). 01.10.2010 року державним реєстратором Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації проведено державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ «ВІП Сервіс Нерухомість»(код ЄДРПОУ 37047479). Згідно протоколу  загальних зборів Учасників ТОВ «ВІП Сервіс Нерухомість»на посаду директора вказаного підприємства призначений ОСОБА_2. Відповідно до Статуту ТОВ «ВІП Сервіс Нерухомість», виконавчим органом Товариства є Директор, який: приймає на роботу і звільняє з роботи персонал Товариства; вирішує питання стимулювання праці; затверджує структуру, штати, кошторис витрат.

Виконуючи свої службові обов’язки, ОСОБА_2 знаходячись за адресою місто Київ, проспект Оболонський, 11, офіс 1,  діючи умисно, грубо порушуючи ч. 4 ст.43 Конституції України, яка передбачає, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом, нехтуючи трудовими правами працівника, що передбачені ст. 2 Кодексом законів про працю, а саме, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, працівники мають право на відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки, право на здорові і безпечні умови праці, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності, на матеріальну допомогу в разі безробіття, на право звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади, всупереч п.6 ч.1 ст.24 Кодексу законів про працю України, що регулює порядок укладення трудового договору між власником та працівником, усвідомлюючи, що такі його дії призводять до грубого порушення трудових прав працівника, використовував з 26.10.2010 року по 07.02.2011 року найману працю ОСОБА_1, що фактично був допущений до роботи та працював фахівцем з нерухомості (ріелтор) за адресою: місто Київ, Оболонський, 11, офіс 1, без укладення трудового договору. При цьому, ОСОБА_2 не мав на меті юридично-законне оформлення ОСОБА_1 на роботу і діючи умисно, грубо порушуючи законодавство про працю, не здійснив жодних дій щодо офіційного оформлення ОСОБА_1 на роботі. Так, ОСОБА_2 не видав наказ про допущення ОСОБА_1 до виконання своїх трудових обов’язків, не зробив запис у трудовій книжці ОСОБА_1, як про зарахування на посаду, так і про його звільнення з підприємства, не сплачував грошові відрахування до Пенсійного Фонду України хоча ОСОБА_1 пропрацював на ТОВ «ВІП Сервіс Нерухомість»до 07.02.2011 року, надавши при прийомі на роботу ОСОБА_2 заяву про прийняття його на роботу.

Внаслідок своїх умисних дій ОСОБА_2 грубо порушив права ОСОБА_1, які передбачені Конституцією України та Законодавством про працю України, а саме право на працю, право на захист своїх прав від незаконного звільнення, право на страйк для захисту своїх економічних та соціальних інтересів, право на відпочинок, на соціальний захист, право на пенсійне забезпечення та інші види соціальних виплат та допомог, право на відшкодування власником або уповноваженим ним органом шкоди працівнику у разі ушкодження його здоров’я, право на соціальне страхування від нещасних випадків і професійних захворювань, право на відпустки та інше.  

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2, свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України не визнав та показав, що в 2010 році він разом зі своїм компаньйоном ОСОБА_3 відкрили в місті Києві ТОВ «ВІП Сервіс Нерухомість»за адресою: місто Київ, проспект Оболонський, 11, однак так як ринок нерухомості в місті Києві вони не знали, то почали підшукувати компаньйона, який би розібрався в цьому. Це було в кінці жовтня –на початку листопада 2010 року. Вони підшукували людину грамотну, адекватну, порядну. З цією метою вони розмістили два оголошення в мережі «Інтернет», на співзасновника та ріелтора компанії, вказавши заробітну плату. Приблизно в кінці листопада –на початку грудня 2010 року їм зателефонував ОСОБА_1, та повідомив, що прочитав оголошення в мережі «Інтернет», після цього, він приїхав до них на фірму. Після співбесіди з ОСОБА_1, яку проводили він та ОСОБА_3, вони прийняли рішення, що ОСОБА_1 їм не підходить, і на роботу його не взяли. Спочатку вони сказали ОСОБА_1, що подумають з приводу його кандидатури та зателефонують. ОСОБА_1 сам їм передзвонив та запропонував свою допомогу, вони йому нічого не сказали. Потім, ОСОБА_1 почав товаришувати з ОСОБА_3, і їм, як друзям, ОСОБА_1 пропонував об’єкти нерухомості. ОСОБА_1 працював окремо, здавав в оренду, продавав об’єкти нерухомості, але представлявся клієнтам працівником їхнього товариства. Після того, як вони виготовили рекламу товариства, з’явилися клієнти, він заборонив ОСОБА_1 представлятися від імені їхнього товариства. Після цього, 07.02.2011 року, близько 15 години 00 хвилин, ОСОБА_1 з’явився на фірмі, влаштував дебош, провокував, потім викликав міліцію, вони поїхали в райвідділ, він дав пояснення, підписуючи які, не читав. Він говорив працівникам міліції, що ОСОБА_1 не має відношення до ТОВ „ВІП Сервіс Нерухомість”та не є працівником товариства. Після цього, ОСОБА_1 написав на нього заяву про злочин. За весь час він бачив ОСОБА_1 три - чотири рази, першого разу –в кінці листопада на початку грудня 2010 року, потім в січні та лютому 2011 року. Також ОСОБА_1 телефонував йому. Будь-яких договорів він з ОСОБА_1 не підписував,  ніяких заяв ОСОБА_1 не подавав, жодних наказів відносно ОСОБА_1 він не видавав, тому що одразу зрозумів, що це не та людина, з якою можна працювати, не той, за кого себе видає. На початку грудня 2010 року ОСОБА_1 приніс посвідчення працівника даного товариства, ОСОБА_1 його сам виготовив та просив його, щоб він підписав дане посвідчення. Він взяв дане посвідчення, підписав та ОСОБА_1 не віддавав, а поклав на полиці перед робочим місцем. У його відсутність прийшов ОСОБА_1 та забрав дане посвідчення та мобільний телефон. На початку лютого 2011 року він написав у газету „Авізо” про те, що посвідчення, видане ОСОБА_1, не дійсне. Дане посвідчення він підписав, тому що розглядав ОСОБА_1 як можливу кандидатуру на посаду в товаристві. В ТОВ „ВІП Сервіс Нерухомість” штатний розпис не затверджено, оскільки дане товариство засновано не так давно, найманих робітників немає - на даному товаристві працюють тільки він та ОСОБА_3

Потерпілий ОСОБА_1 суду показав, що приблизно з жовтня 2010 року він почав шукати роботу, зареєструвався з цього приводу на сайті в мережі «Інтернет». 21 жовтня 2010 року на його поштовий ящик, що в мережі Інтернет надійшло повідомлення про те, що ТОВ «ВІП Сервіс Нерухомість»потрібен юрист-ріелтор. В повідомленні був вказаний номер телефону +НОМЕР_1. 22.10.2010 року ввечері ОСОБА_1 передзвонив за вказаним номером телефону. На телефонний дзвінок йому відповів чоловік, який представився директором ТОВ «ВІП Сервіс Нерухомість»ОСОБА_2. В телефонній розмові ОСОБА_1 домовився з ОСОБА_2 про зустріч на  12 годину 23.10.2010 року в офісі ТОВ «ВІП Сервіс Нерухомість», а саме за адресою: м. Київ, проспект Оболонський,11, офіс.1. Приблизно о 12 годині 00 хвилин, 23.10.2010 року, ОСОБА_1 прийшов в офіс ТОВ «ВІП Сервіс Нерухомість»за вказаною адресою. Коли він зайшов до приміщення то двері йому відчинив ОСОБА_2, який провів його в приміщення офісу, що знаходиться на першому поверсі.  Разом з ОСОБА_2 вони зайшли до кабінету і вони почали спілкуватись. ОСОБА_2 повідомив йому, що ТОВ «ВІП Сервіс Нерухомість»займається пошуком клієнтів для продавців та покупців нерухомості і заробляє на комісійних від укладених угод. При цьому, ОСОБА_2 повідомив, що в його обов‘язки як працівника ТОВ «ВІП Сервіс Нерухомість»буде входити: працювати з ріелторськими базами, здійснення телефонних дзвінків клієнтам, фотографування на місці нерухомості (квартири, будинки, іншу нерухомість), подавати об‘яви, зустрічатись з клієнтами та організовувати зустрічі між покупцями та продавцями нерухомості та виїжджати на місце для ведення переговорів. Крім того, після домовленості між покупцем та продавцем про намір укласти угоду та намір продавця дати завдаток він повинен невідкладно сповістити про це ОСОБА_2 і на цьому його робота закінчувалась. Також, ОСОБА_2 сказав йому, що він повинен відпрацювати 1 місяць випробувального терміну та після цього ОСОБА_2 офіційно оформить ОСОБА_1 на роботу. ОСОБА_2 пообіцяв ОСОБА_1, що його заробітна плата буде в розмірі 7000 гривень та плюс відсотки від комісійних, що в цілому буде складати приблизно 12000 гривень. Оскільки йому була потрібна робота та умови з приводу розміру заробітної плати, а також інші умови ОСОБА_2 його влаштовували то він дав ОСОБА_2 згоду на своє працевлаштування в ТОВ «ВІП Сервіс Нерухомість». ОСОБА_2, після співбесіди з ним також погодився прийняти його на роботу в ТОВ «ВІП Сервіс Нерухомість»фахівцем з нерухомості.  При цьому, він написав заяву про прийняття на роботу в ТОВ «ВІП Сервіс Нерухомість», яку передав разом з своєю трудовою книжкою особисто ОСОБА_2 Також, на вимогу ОСОБА_2 він надав копію свого паспорту для виготовлення посвідчення. Вони домовились, що він офіційно вийде на роботу 26.10.2010 року о 10 годині. На його запитання коли ОСОБА_2 поставить запис про прийняття його на роботу в ТОВ «ВІП-Сервіс Нерухомість», ОСОБА_2  повідомив, що запис в трудовій книжці він проставить коли він почне працювати офіційно. Також, ОСОБА_2 сказав щоб на роботу він прийшов з зошитом. 26.10.2010 року він вийшов на роботу в ТОВ «ВІП Сервіс Нерухомість»в якості фахівця з нерухомості, де його зустрів директор ТОВ «ВІП Сервіс Нерухомість»ОСОБА_2, який запропонував йому присісти за його стіл для того, щоб роз‘яснити його роботу. ОСОБА_2 надав йому середні ціни по нерухомості –квартир в місті Києві. На його електронну пошту брат ОСОБА_2 –ОСОБА_3, якого ОСОБА_2 представив як співзасновника  ТОВ «ВІП Сервіс Нерухомість», передав:  фотографії будинків по типах і серіях, опис планування квартир, перелік приблизно 30 сайтів де необхідно було зареєструватись та подавати оголошення про об‘єкти, які виставлені на продаж. Також, ОСОБА_3 показав йому, як працювати з ріелторськими базами. Все сказане ОСОБА_2 він занотував в зошиті. Після цього, він вибрав вільний комп’ютер, що розташований в першому приміщенні офісу біля стіни, що напроти входу.  В цьому ж комп’ютері залишились всі його робочі напрацювання, а саме фотографії квартир, тексти оголошень, повідомлень, особисті фотографії, інше. Приблизно через 2 дні він приніс свою фотографію для посвідчення, яку віддав ОСОБА_3. Приблизно через два тижні йому надали на електронному носії в електронному вигляді посвідчення ОСОБА_1 Також на там було ще приблизно 6-7 посвідчень. З цим він пішов  в поліграфічний центр, що біля станції метро «Мінська»та там роздрукував своє посвідчення та посвідчення ще інших 6-7 працівників. Після цього він приніс роздруковане ним посвідчення та віддав його ОСОБА_2 який при ньому підписав посвідчення та проставив на посвідченні мокру печатку ТОВ «ВІП Сервіс Нерухомість». Під час своєї праці в ТОВ «ВІП Сервіс Нерухомість»він здійснював наступну роботу: працював з ріелторськими базами, здійснював телефонні дзвінки клієнтам, фотографував на місці нерухомість квартири та будинки, подавав об‘яви, згідно переліку в його комп’ютері та в переліку в його електронному поштовому ящику, зустрічався з клієнтами та організовував зустрічі між покупцями та продавцями нерухомості,  виїжджав на місце для ведення переговорів. За час роботи його в ТОВ «ВІП Сервіс Нерухомість» жодної угоди за його участю не відбулось, оскільки клієнтів не влаштовувала вартість нерухомості. Він особисто за свої кошти виготовив рекламних 2 (два) банера з назвою «Преобретай апартаменты для себя 48,9 м. кв. или орендуй тел. НОМЕР_2, НОМЕР_3». Один з вказаних банерів він розмістив на балконі квартири за адресою: АДРЕСА_3. Баннер він виготовив та вивісив за вказаною адресою оскільки його знайома ОСОБА_4 звернулась до нього за допомогою в продажі квартири. Також, він давав об‘яву в газету «Авізо». У період часу з 26.10.2010 року він кожний робочий день приходив на роботу в  ТОВ «ВІП Сервіс Нерухомість»та виконував свої обов‘язки, покладені на нього ОСОБА_2 Інколи для виконання роботи він виходив і в вихідні дні. Він постійно запитував у ОСОБА_2 про те, коли він оформить його трудову книжку та чи підписав він заяву про прийняття на роботу. На такі запитання ОСОБА_2 постійно  відповідав, що він або зайнятий або оформить запис в трудовій пізніше та не давав чітких відповідей стосовно заяви. Також, потерпілий  показав, що після того як пройшов один місяць випробувального терміну в ТОВ «ВІП Сервіс Нерухомість»він звернувся до ОСОБА_2 з тим щоб він заплатив йому грошові кошти за відпрацьований місяць та підтвердив, що його оформлено офіційно на роботу, на що ОСОБА_2 сказав, що він не продав жодної квартири та не заробив грошей, а заробітну плату він заплатить йому пізніше оскільки немає грошей. Так, протягом майже 4 (чотирьох) місяців, аж до 07.02.2011 року, він кожного робочого дня, а інколи у вихідні дні виходив на роботу в ТОВ «ВІП Сервіс Нерухомість»фахівцем з нерухомості і вважав себе працівником ТОВ «ВІП Сервіс Нерухомість». При цьому, всім клієнтам які дзвонили йому він представлявся як працівник ТОВ «ВІП Сервіс Нерухомість»- ріелтор. Весь цей час ОСОБА_2 постійно ухилявся від відповідей стосовно оплати праці та щодо його офіційного працевлаштування. 07.02.2011 року він прийшов в офіс приблизно о 17:00 години та в присутності працівника ТОВ «ВІП Сервіс Нерухомість»ОСОБА_5, між ним та ОСОБА_2 виникла розмова стосовно мобільного номеру телефону, що належав ТОВ «ВІП Сервіс Нерухомість»і був зареєстрований в «Київстар»за вказаним підприємством та який був ОСОБА_1 виданий ОСОБА_2 для користування по роботі, а саме з приводу оплати за мобільний зв‘язок оскільки всі телефонні дзвінки від клієнтів по роботі надходили на вказаний телефон. В розмові ОСОБА_2 сказав, що відмовляється оплачувати мобільний зв‘язок та при цьому сказав йому, що він звільнений і вигнав силою з офісу. Після цього, ОСОБА_2 вдарив його в обличчя у зв‘язку з чим він отримав тілесні ушкодження та одразу звернувся в міліцію. На місце пригоди виїжджав наряд міліції. Крім того, потерпілий додав, що коли ОСОБА_2 виштовхував його з офісу то він всунув йому в карман куртки трудову книжку, а пізніше ОСОБА_1 помітив, що трудова книжка не заповнена. ОСОБА_2 не повідомив його про причини звільнення, запис в трудовій книжці не проставив, чим порушив його права та трудове законодавство. Також, за час його роботи, йому було видано два посвідчення працівника ТОВ «ВІП Сервіс Нерухомість», одне з яких він надав суду.  

Свідок ОСОБА_6 суду показав, що приблизно в листопаді 2010 року ОСОБА_1 повідомив йому особисто те, що він влаштувався ріелтором в агентство нерухомості, що знаходиться в Оболонському районі м. Києва. Протягом періоду часу з листопада по лютий 2011 року ОСОБА_1 постійно казав йому про те, що агентство не виплачує йому заробітну плату. Приблизно 10.02.2011 року ОСОБА_1 повідомив йому, що його звільнили з роботи –агентства нерухомості та при цьому також повідомив, що в нього був конфлікт з роботодавцем з приводу невиплати заробітної плати.

Свідок ОСОБА_7 суду показав, що він є фізичною особою-підприємцем згідно свідоцтва про державну реєстрацію від 14.01.2009 року серії НОМЕР_4. З ТОВ «ВІП-Сервіс Нерухомість»він співпрацює приблизно з вересня 2010 року. Вказане підприємство надає йому інформаційні послуги, а саме надання баз даних потенційних клієнтів, у разі оформлення угод щодо оренди та купівлі-продажу нерухомості здійснюється юридичний супровід.  Директором ТОВ «ВІП-Сервіс Нерухомість»є ОСОБА_2, який займається фінансово-господарською діяльністю підприємства. ТОВ «ВІП Сервіс нерухомість»знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Оболонський, 11, офіс 1. У зв’язку із тим, що він є фізичною особою-підприємцем, постійно у вказаному офісі він не перебував, а лише у разі оформлення угод декілька разів на тиждень. Крім того, ОСОБА_7 відомо, що штатні працівники на вказаному підприємстві відсутні. Щодо ОСОБА_1 то свідок показав, що з ним він познайомився в грудні 2010 року в офісі ТОВ «ВІП-Сервіс Нерухомість»за адресою: м. Київ, проспект Оболонський, 11, офіс 1. ОСОБА_1 представився як фахівець з нерухомості. Може зазначити, що ОСОБА_1 постійно конфліктував з директором підприємства ОСОБА_2. Пам’ятає конфлікт, коли з офісу підприємства зник мобільний телефон, який був зареєстрований за вказаним підприємством. Як згодом з’ясувалося, цей мобільний телефон знаходився у ОСОБА_1, який використовував його у своїх особистих цілях. Цей конфлікт тривав з січня по 7 лютого 2011 року. 07.02.2011 року, приблизно о 17 год. 30 хв. до офісу підприємства прибув ОСОБА_1, від якого відчувався характерний запах алкоголю. ОСОБА_1 прийшов до кабінету директора підприємства ОСОБА_2, двері до кабінету залишалися відкритими. Він почув, що між ними виник  конфлікт, при цьому  ОСОБА_2 сказав ОСОБА_1, щоб останній покинув офіс та щоб його більше в офісі на бачив. За період з грудня 2010 року по 07.02.2011 року він бачив ОСОБА_1 5 разів в офісі ТОВ «ВІП-Сервіс Нерухомість». Крім того, ОСОБА_1 07.02.2011 року вимагав від ОСОБА_2 грошові кошти за надані послуги, але ОСОБА_2 відмовив йому на підставі того, що ОСОБА_1 не уклав жодної угоди з приводу операцій з нерухомістю. Після вказаного конфлікту ОСОБА_1 він більше не бачив.

Свідок ОСОБА_8 суду показав, що з 2010 року він працює на посаді дільничного інспектора Оболонського РУ ГУМВС України в м. Києві. До території його дільниці входить будинок за адресою: м. Київ, проспект Оболонський, 11. На першому поверсі вказаного будинку розташовано ТОВ «ВІП –Сервіс Нерухомість». 07.02.2011 року до Оболонського РУГУ МВС України в м. Києві надійшла заява від ОСОБА_1 щодо завдання фізичного болю та спричинення тілесних ушкоджень громадянином ОСОБА_2 Проведення перевірки за вказаною заявою було доручено йому у зв‘язку з чим, у ході перевірки ним був опитаний директор ТОВ «ВІП Сервіс нерухомість»ОСОБА_2, який пояснив та стверджував, що ОСОБА_1 є працівником вказаного підприємства, що відображено в поясненнях ОСОБА_2 Пояснення написані особисто ОСОБА_8 зі слів ОСОБА_2 та під поясненнями, останній, після прочитання тексту пояснень, письмово погодився з викладеним та особисто проставив підпис. Крім того, в нього на виконанні знаходився матеріал за заявою ОСОБА_2 про завдання йому тілесних ушкоджень ОСОБА_1 Опитаний 09.02.11 в ході перевірки ОСОБА_2 пояснив, що він являється директором ТОВ «ВІП Сервіс нерухомість», офіс підприємства розташований за адресою: м. Київ, пр.-т Оболонський,11.  07.02.11 року приблизно о 17:30 працівник підприємства ОСОБА_1 знаходився на робочому місці в нетверезому стані. ОСОБА_2 також пояснив, що після зауважень на адресу ОСОБА_1, останній відреагував негативно та в по дальшому в них виникла бійка. Пояснення написані особисто ОСОБА_8 зі слів ОСОБА_2 та під поясненнями, останній, після прочитання тексту пояснень, письмово погодився з викладеним та  особисто проставив підпис. Також, в ході перевірки був опитаний ОСОБА_1, який стверджував, що він являється  працівником ТОВ «ВІП Сервіс нерухомість»та працює на посаді фахівця з нерухомості. 07.02.11 року приблизно о 17.00 годині ОСОБА_1 приїхав до офісу ТОВ «ВІП Сервіс нерухомість»та звернувся до директора фірми ОСОБА_2 з приводу невиплати заробітної плати. На запитання ОСОБА_1 директор підприємства ОСОБА_2 висловився в бік ОСОБА_1 брутальною лайкою та після цього виштовхав ОСОБА_1 з офісу. Після цього між ними виникла бійка.

Свідок ОСОБА_9 суду показав, що з 2010 року він працює на посаді оперативно уповноваженого ВКР Оболонського РУ ГУМВС України в м. Києві. 07.02.09 ОСОБА_1 до Оболонського РУ ГУМВС України звернувся з заявою про завдання  йому фізичного болю громадянином ОСОБА_2 В цей же день, 07.02.10 ним, в приміщенні Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві, був опитаний ОСОБА_1, який пояснив, що 26.10.2010 року він влаштувався на роботу ріелтором в агентство нерухомості ТОВ «ВІП Сервіс нерухомість», офіс якого знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Оболонський,11.  07 лютого 2010 року приблизно о 17:00 години він зайшов в офіс по роботі, щоб переглянути базу. В офісі ОСОБА_1 запитав у директора підприємства ОСОБА_2 про те, коли ОСОБА_2 видасть йому заробітну плату за роботу. Після цього між ОСОБА_2 та ОСОБА_1  виник словесний конфлікт та вони побились. Під час дачі пояснень ОСОБА_1 стверджував, що він являється працівником агентства нерухомості ТОВ «ВІП Сервіс нерухомість». Пояснення написані особисто ОСОБА_9 зі слів ОСОБА_1 та під поясненнями, останній, після прочитання тексту пояснень, письмово погодився з викладеним та особисто проставив підпис. Також, 07.02.10 ОСОБА_9, в приміщенні Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві, був опитаний директор ТОВ «ВІП Сервіс нерухомість»ОСОБА_2, який пояснив, що між ним та працівником ТОВ «ВІП Сервіс нерухомість» ОСОБА_1 виник словесний конфлікт, який переріс в невелику бійку. Пояснення були написані особисто ОСОБА_9 зі слів ОСОБА_2 та під поясненнями, останній, після прочитання тексту пояснень, письмово погодився з викладеним та  особисто проставив підпис.

Свідок ОСОБА_3 суду показав, що працевлаштування ОСОБА_1 на ТОВ «ВІП Сервіс Нерухомість»ніякого не було. В кінці жовтня він познайомився з ОСОБА_1 У них невелика компанія «Агенція нерухомості «Віп-сервіс», було 3 засновники, один вибув і вони залишились вдвох з ОСОБА_2 Вирішили знайти партнера, розміщували об’яву на сайті - вакансія керівника відділу. Було безліч резюме. Розмова з ОСОБА_1 дала результат, вирішили провести співбесіду. Розказував ОСОБА_1 дуже гарно, що він юрист, добре розбирається в нерухомості і може бути їм корисний. Бачилися вони декілька разів в 2010 році і бачилися після нового року в 2011 році.  Протягом знайомства він декілька разів звертався за допомогою з приводу будинку, який треба було підібрати, стан будинку подивитись, другий раз підібрати підвальне приміщення. Він ОСОБА_1 допомагав. Потім відбувся конфлікт у потерпілого з підсудним. Він не був присутній при конфлікті. ОСОБА_1 приходив в офіс, сідав за комп’ютер і щось дивився, об’яви розміщав, але стверджує, що лише, як майбутній партнер. Документів вони йому ніяких не видавали. На даній фірмі немає працівників.

Свідок ОСОБА_10 суду показала, що їй восени зателефонував брат ОСОБА_1 та сказав, що знайшов роботу, хотів би отримати її підтримку, так як збирається в майбутньому працювати ріелтором, казав, що хоче проявити себе, показати. Вони з ОСОБА_1 зустрілись і з ОСОБА_2 в кафе, поговорили, він сказав які правила, вона сказала, що буде допомагати брату. ОСОБА_12 сказав, що буде вчити брата працювати. Вона знає, що ОСОБА_1 працював в ТОВ «ВІП Сервіс Нерухомість». ОСОБА_1 телефонував їй з роботи, казав, що знаходиться на роботі в офісі. Він надавав рекламу, свій телефонний номер. Були розмови, що він з керівництвом їздить на покази приміщень. Коли вона спитала брата про офіційне оформлення на роботі, він відповів, що трудову книжку віддав керівництву. Показував їй своє посвідчення.

Свідок ОСОБА_11 суду показала, що на початку листопада 2010 року вона дізналася, що ОСОБА_1 почав працювати в агентстві нерухомості. Вони займались пошуком будинку для себе. З ОСОБА_1 вони знайомі 5 років, разом проходили тренінг. Вона попросила ОСОБА_1 підшукати їй будинок, який би відповідав її вимогам. Протягом трьох тижнів він шукав, потім знайшов, подзвонив, вони домовились зустрітись, на цій зустрічі був ще ОСОБА_3, він сказав, що вчить ОСОБА_1 працювати та сам хоче подивитись об’єкти. Вони поїхали дивитись будинки, але їх жодний не влаштував. Потім ОСОБА_1 їй ще надсилав варіанти. Адресу, де працює ОСОБА_1 вона не знала, фірму теж не знала. Коли вони сіли в автомобіль, щоб їхати дивитись об’єкти нерухомості, ОСОБА_1 показав їй заламіноване посвідчення.

Свідок ОСОБА_5 суду показала, що ОСОБА_1 у 2010 році вона бачила декілька разів в офісі агентства нерухомості до Нового року і пару разів після Нового року, він приходив ввечері, вирішував свої питання і йшов. Представлявся їй як юрист, спілкувався з керівництвом, не рахувався на фірмі, він тільки сидів там та спілкувався з людьми. Вона ніколи не бачила посвідчень працівників ТОВ «ВІП Сервіс Нерухомість».

Згідно протоколу огляду документів від 23 лютого 2011 року, предметом огляду був наданий ОСОБА_1 документ, з огляду якого випливає, що це посвідчення видане ТОВ «ВІП Сервіс Нерухомість»на ім’я ОСОБА_12, із зазначенням номеру №НОМЕР_5, друкованого напису ОСОБА_12. Фахівець з нерухомості «ріелтор», за підписом директора ОСОБА_2 Також, на посвідченні міститься відбиток печатки ТОВ «ВІП Сервіс Нерухомість»(а.с.120-126).

Згідно постанови про приєднання до справи речових доказів від 23 лютого 2011 року, в якості речового доказу до справи приєднано посвідчення ТОВ «ВІП Сервіс Нерухомість» №НОМЕР_5. (а.с.127-128).

Згідно листа ДПІ в Оболонському районі міста Києва податкові  розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку згідно форми 1-ДФ ТОВ «ВІП-Сервіс Нерухомість»до органів державної податкової служби не подавало взагалі, що свідчить про те, що ОСОБА_1 не був офіційно працевлаштований на роботу в ТОВ «ВІП Сервіс нерухомість». (а.с.38).

Згідно листа Управління пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва, ТОВ «ВІП-Сервіс Нерухомість»подавало звіт про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України тільки за вересень та грудень 2010 року з нульовим показниками, що свідчить про те, що ОСОБА_1 не був офіційно працевлаштований на роботу в ТОВ «ВІП Сервіс нерухомість». (а.с.40).

Оцiнюючи показання пiдсудного ОСОБА_2, які були данi ним в ході як досудового та і під час су дового слiдства, суд вважає, їх такими, що були дані підсудним з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України і розцінює їх, як спосіб захисту від пред’явленого йому обвинувачення за вказаною статтею. Так, підсудний ОСОБА_2 вказує на те, що ОСОБА_1 ніколи не був працівником ТОВ «ВІП Сервіс Нерухомість», не виконував там жодної роботи, в зв’язку з чим він його і не оформлював на роботу. Дані показання підсудного повністю спростовуються вищезазначеними показаннями потерпілого ОСОБА_1 та свідків, які суд вважає, об’єктивними та послідовними, що відповідають встановленим обставинам та матеріалам справи та повністю доводять вину підсудного у вчиненні ним злочину.   

Суд не приймає до уваги показання свідка ОСОБА_3, стосовно того, що ОСОБА_1 не працював на ТОВ «ВІП Сервіс Нерухомість», так як вважає їх неспроможними, необґрунтованими, суперечливими та такими, що повною мірою не відповідають встановленим у справі обставинам і спростовуються перерахованими вище доказами.

З огляду на викладене, суд вважає, що підсудний будучи директором ТОВ «ВІП Сервіс Нерухомість»ОСОБА_2 діяв з прямим умислом, направленим на грубе та свідоме порушення законодавства про працю.

Будь-яких істотних порушень КПК під час досудового слідства, які б вплинули на кваліфікацію дій підсудного та поставили б під сумнів зібрані по справі  докази, судом не вбачається.

Згідно ст.275 КПК України розгляд справи провадиться тільки відносно підсудного і тільки в межах пред'явленого йому обвинувачення.

За таких обставин, оцінюючи в сукупності всі зібрані докази, суд вважає, що винуватість підсудного ОСОБА_2 у судовому засіданні доведена повністю.

Таким чином, суд вважає, що дії ОСОБА_2 необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 172 КК України, тому що він вчинив умисні дії, які виразилися у грубому порушенні законодавства про працю.  

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_2, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного.

Пом'якшуючих обставин, згідно ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обтяжуючих обставин, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Крім того, при обранні виду та міри покарання підсудному суд враховує його відношення до вчиненого, дані про його особу, що раніше він не притягувався до кримінальної відповідальності, працює, позитивно характеризується, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває і вважає за необхідне обрати ОСОБА_2 покарання в межах санкції інкримінованої йому статті, а саме у виді позбавлення права обіймати посади та займатись діяльністю, пов’язаною з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності.

          На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

 ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення права обіймати посади та займатись діяльністю, пов’язаною з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності.

Запобіжний захід ОСОБА_2 –підписку про невиїзд залишити попереднім до вступу вироку в законну силу.

Речові докази по справі –документи - залишити при матеріалах справи, трудову книжку серії НОМЕР_6 –повернути її законному володільцю ОСОБА_1

Вирок може бути оскаржений протягом 15 діб до Апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд міста  Києва.  

Суддя:                                                                         Т.О.Ліщук   28.10.2011 Справа № 1-355/11