Постанова

від 15.05.2008 по справі 13/554-05

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 15 травня 2008 р.                                                                                   

№

13/554-05 

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого

Грейц

К.В.,

суддів

:

Бакуліної

С.В.,  Глос О.І.

розглянувши

у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги

Колективного

підприємства (далі -КП) “Техно-торговий центр “Електрон”

на

постанову

від

19.02.2008 року Харківського апеляційного 

господарського суду

у

справі

№

13/554-05

господарського

суду

Сумської

області

за

позовом

КП

“Техно-торговий центр “Електрон”

до

Суб'єкта

підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1

про

стягнення

37003,25 грн.

в

судовому засіданні взяли участь представники :

від

позивача:

Колодненко

М.О. -директор

від

відповідача:

ОСОБА_2

(довіреність № 2762 від 24.07.2007р. а.с.5)

В С Т А Н О В И В:

Рішенням

Господарського суду Сумської області (суддя Миропольський С.О.) від 19.10.2007

року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського

суду (головуючий суддя - Токар М.В., судді -Івакіна В.О., Фоміна В.О.) від

19.02.2008 року, у справі № 13/554-05 у задоволенні позову відмовлено.

В

касаційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалені по справі судові акти, а

справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на

порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.785, 795 ЦК

України, ст.35 ГПК України.

У

поясненні та запереченні по касаційній скарзі відповідач повністю заперечує

викладені в ній доводи.

Заслухавши

пояснення представника позивача, який підтримав викладені в касаційній скарзі

доводи, заперечення на касаційну скаргу представника відповідача, перевіривши повноту

встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові

апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду

України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з

наступних підстав.

Позивач

звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача орендної плати за

договором оренди від 17.03.2004 року нежилих приміщень які знаходяться за

адресою: м. Ромни, бул. Жовтневої революції, 2, в розмірі 6000 грн.,

посилаючись на те, що, незважаючи на припинення цього договору 31.12.2004 року,

Харківським господарським апеляційним судом термін дії договору продовжений. У

зв'язку з несплатою заборгованості по орендній платі за січень-квітень 2005

року позивач в односторонньому порядку припинив дію договору. Також позивач

просив стягнути інфляційні збитки -1417,50 грн., 3% річних -180,00 грн., пеню

-505,75 грн., неустойку по ч.2 ст.785 ЦК України за травень 2005 року -січень

2007 року у зв'язку з неповерненням приміщення площею 50 м2 -18000

грн., збитки на юридичні послуги - 10700,00 грн. (т.1 а.с.71-72).

Судами

встановлено, що 17.03.2004 року між Колективним підприємством “Техно-торговий

центр “Електрон” (орендодавець) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (орендар) був

укладений договір оренди, згідно п.1 якого орендодавець передав орендарю в

тимчасове платне користування нежилі приміщення, які знаходяться за адресою: м.

Ромни, бул. Жовтневої революції, 2, загальною площею 150 кв.м. Згідно п.п.2.1.1

орендодавець зобов'язаний надати орендарю в тимчасове платне користування

орендовані приміщення. Орендна плата, відповідно до п.3.3 договору складає

1500,00 грн. та нараховується до 5 числа поточного місяця. Згідно п. 4.1

договору оренди, даний договір діяв строком з 17.03.2004 року до 31.12.2004

року (а.с.13-17, том 1). Орендовані приміщення були передані орендодавцем

орендареві, що підтверджується актом прийому-передачі від 17.03.2004 року

(а.с.18, том 1).

З

матеріалів справи вбачається, що 18.11.2004 року ПП ОСОБА_1 було направлено

директору КП “Техно-торговий центр “Електрон” лист-пропозицію про підписання

договору оренди на 2005 рік. (а.с.103, том 1). Відповідь директора КП

“Техно-торговий центр “Електрон” на лист-пропозицію відповідача в матеріалах

справи відсутня. З 01.01.2005 року відповідач продовжував користуватися

приміщеннями: 115 м кв. - торгівельного залу та 35 м кв. - складського

приміщення, отриманими ним в оренду.

11.01.2005

року відповідачу було припинено доступ до орендних приміщень, про що свідчить

акт торгового відділу міськвиконкому від 11.01.2005 року. Телеграмою від

17.01.2005 року позивач повідомив відповідача про те, що у торгівельному залі

розпочинаються ремонтні роботи, в зв'язку з чим позивач просив відповідача

звільнити орендовані приміщення (а.с.104-105, том 1). Факт проведення ремонтних

робіт з лютого по квітень 2005 року включно підтверджується також постановою

про відмову в порушенні кримінальної справи від 15.07.2005 року, затвердженої

начальником Роменського МРВ УМВС України в Сумській області А.М. Пронь та самим

позивачем у відзиві на апеляційну скаргу ПП ОСОБА_1 по справі № 14/60-05

(а.с.116, том 1).

18.01.2005

року КП “Техно-торговий центр “Електрон” звернулось до Господарського суду

Сумської області з позовом до ПП ОСОБА_1, в якому просило зобов'язати ПП

ОСОБА_1 повернути КП “Техно-торговий центр “Електрон” приміщення, які були

орендовані відповідачем згідно договору оренди від 17.03.2004 року, та стягнути

з ПП ОСОБА_1 збитки та заборгованість з орендної плати у розмірі 14229,45 грн.

17.03.2005 року ПП Солоха звернувся до Господарського суду Сумської області з

зустрічним позовом до КП “Техно-торговий центр “Електрон”, в якому просив,

зокрема, продовжити договір оренди нежилого приміщення від 17.03.2004 року ще

на один календарний рік. (а.с.106-108, том 1).

Рішенням

Господарського суду Сумської області по справі № 14/60-05 позовні вимоги КП

“Техно-торговий центр “Електрон” задоволено частково, а в задоволенні

зустрічного позову ПП ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою

Харківського апеляційного господарського суду від 05.05.2005 року у справі №

14/60-05, яка була залишена без змін постановою Вищого господарського суду

України від 20.09.2005 року, договір оренди нежитлових приміщень від

17.03.2004р. між КП “Техно-торговий центр “Електрон” та ПП ОСОБА_1 був

продовжений на тих же умовах та на той же строк, оскільки згідно ст.764 ГК

України, ч.2 ст.17 Закону України “Про оренду державного та комунального

майна”, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення

строку договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом

одного місяця договір вважається поновленим на строк, який був раніше

встановлений договором.

Відмовляючи

в задоволенні позову суди, зокрема, виходили із того, що договір оренди

нежитлового приміщення є продовженим з 05.05.2005 року, оскільки, згідно ч.2

ст.187 ГК України, день набрання чинності рішенням суду вважається днем

укладення відповідного господарського договору.

Колегія

суддів вважає вищенаведений висновок суду неправомірним, у зв'язку з помилковим

ототожненням ним правового інституту укладення нового договору з правовим

інститутом пролонгації договору оренди (продовження договору на той же строк та

на тих самих умовах), закріпленим ч.2 ст.17 Закону України “Про оренду

державного та комунального майна”, який реалізується внаслідок мовчазної згоди

сторін договору.

Враховуючи,

що в разі пролонгації договору перебіг строку його дії не може перериватись на

певний період, правовідносини сторін продовжуються на тих самих умовах на яких

укладено відповідний договір.

Зробивши

помилковий висновок щодо відсутності орендних правовідносин сторін в період з

січня по 05.05.2005 року, суди вдалися до доказування обставин, пов'язаних з

тим, чи користувався відповідач предметом оренди в цей час.

Проте,

колегія суддів звертає увагу судів, що встановлення факту перебування сторін у

договірних відносинах оренди в періоді, за який позивач просить стягнути

орендну плату, у спорі в частині стягнення заборгованості по орендній платі, є

підставою для оцінки прав і обов'язків сторін стосовно сплати орендних

платежів. Зокрема, суд має оцінити чи містяться в умовах договору, або

положеннях чинного законодавства України, норми, які звільняють орендаря від

обов'язку сплати орендної плати в разі чинення йому орендодавцем перешкод у

користування предметом оренди. При цьому, судам слід врахувати, що матеріали

справи не містять даних про звернення орендаря до суду з позовом до орендодавця

про усунення перешкод у користуванні предметом оренди; пункт 3.1 договору

сторін (т.1 а.с.14) містить положення, згідно яких орендар щомісяця сплачує орендну

плату за право користування орендованими площами, а не

виключно за час фактичного користування. Крім того, положення діючого

законодавства України містять норми, які дають право особі, що зазнала збитків,

звернутися до суду з позовом до їх заподіювача.

Враховуючи,

що позивачем заявлені вимоги не тільки про стягнення заборгованості по орендній

платі, а і про стягнення неустойки по ч.2 ст.785 ЦК України, судам слід

встановити дійсну дату припинення договірних відносин сторін у зв'язку з

односторонньою відмовою позивача від договору оренди сторін через оцінку

обставин щодо фактичної передачі ним орендованих відповідачем приміщень іншому

орендареві, пославшись на номер та дату укладеного договору, дату складання

акта приймання-передачі, площі переданих приміщень тощо.

Колегія

суддів вважає помилковими посилання скаржника в касаційній скарзі на факт

продовження користування відповідачем предметом оренди за укладеним сторонами

договором виключно через відсутність акта приймання-передачі предмету оренди

від орендаря до орендодавця, оскільки тільки-но 

його відсутність не може бути єдиним свідченням продовження користування

орендарем наданими в оренду приміщеннями за умови доведеності припинення

орендодавцем в односторонньому порядку договірних відносин шляхом фактичної

передачі цих приміщень за договором іншому орендареві.

Звертається

увага скаржника і на те, що ч.2 ст.785 ЦК України передбачає стягнення

подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Тому,

враховуючи, що позивач наполягає на неповерненні лише приміщення площею 50 м2,

неустойка у вигляді подвійної орендної плати неправомірно вираховується ним від

вартості оренди всіх переданих приміщень (150 м2).

Під

час нового розгляду справи суду першої інстанції слід вжити всі передбачені

чинним законодавством заходи для всебічного, повного і об'єктивного

встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і в залежності від

встановленого та у відповідності до закону вирішити спір.

Керуючись

ст.ст.1115, 1117, 1118, п.3 ч.1 ст.1119,

п.6 ч.2 ст.11110, ст.11111 Господарського процесуального

кодексу України , Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну

скаргу КП “Техно-торговий центр “Електрон” на постанову Харківського

апеляційного господарського суду від 19.02.2008 року у справі

№

13/554-05 задовольнити.

Рішення

Господарського суду Сумської області від 19.10.2007 року та постанову

Харківського апеляційного господарського суду від 19.02.2008 року у справі №

13/554-05 -скасувати.

Справу

№ 13/554-05 направити до Господарського суду Сумської області на новий розгляд.

Головуючий-суддя                                         

К.Грейц

 С у д д і

 С.Бакуліна 

О.Глос