Рішення

від 17.10.2011 по справі 33/416

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  33/416

17.10.11

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом   товариства з обмеженою відповідальністю “Портовик Сервіс”

до              1) Міністерства інфраструктури України

                 2) державного підприємства “Іллічівський морський торговельний порт”

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

                     приватне підприємство “Укртрансконтейнер”

про               спонукання виконати зобов’язання в натурі та заборону вчиняти певні дії

Представники:

від позивача:       ОСОБА_1 – представник за довіреністю б/н від 01.06.2010 року

від відповідачів:1) ОСОБА_2. –представник за довіреністю № 4049/15/14-11 від 09.09.2011 року;

                              2) не з’явився;

третя особа:         не з’явився.

встановив :

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю “Портовик Сервіс” до Міністерства транспорту та зв’язку України, державного підприємства “Іллічівський морський торговельний порт” про спонукання виконати зобов’язання в натурі та заборону вчиняти певні дії.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 27.06.2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Портовик Сервіс» та державним підприємством «Іллічівський морський торговельний порт»(далі –відповідач-2) за погодженням із Міністерством транспорту та зв'язку України (відповідач-1) укладено договір управління нерухомим майном, за умовами якого відповідач-2 (установник управління) передає товариству з обмеженою відповідальністю «Портовик Сервіс»(управителю) в управління нерухоме майно, що перебуває у державній власності, а саме:

1)          складський майданчик складу № 4: замощення-І, підкранові колії № 1, залізничні колії № 2,3 (площею 22 166 кв. м.), розташований за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Сухолиманська, № 1-А та;

2)          21/100 реальної частки складського майданчику складу № 4 площею 6 222 кв. м., який в цілому складається з: замощення-І, підкранові колії № 1, залізничні колії № 2,3, розташованого за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Сухолиманська, № 1.

Метою передачі зазначеного майна в управління є зберігання та обробка завантажених контейнерів, перевалку яких здійснює установник управління на першому причалі порту, відповідно до договору, укладеному між державним підприємством «Іллічівський морський торговельний порт»та товариством з обмеженою відповідальністю «Портовик сервіс».

Відповідно до п. 4.3.4. договору управління нерухомим майном, установник управління (ДП «ІМТП») зобов'язаний передати майно, яке передається в управління управителю (ТОВ «Портовик Сервіс»), протягом десяти календарних днів від дати укладення договору управління. Обов'язок передати склад, який передається в управління, вважається виконаним у момент підписання установником управління та управителем акту приймання-передачі майна в управління.

На виконання зазначеного пункту договору управління нерухомого майна державне підприємство «Іллічівський морський торговельний порт» 06.07.2007 року передало товариству з обмеженою відповідальністю «Портовик Сервіс»складський майданчик складу № 4, який розташований в м. Іллічівськ, вул. Сухолиманська № 1-А, площею замощення - 22 166 кв.м. Факт відповідної передачі підтверджується Актом прийому-передачі майна від 06.07.2007 року. Окрім того, відповідно до реєстраційного посвідчення, виданого 11.07.2007 року комунальним підприємством Іллічівської міської ради Одеської області «Бюро технічної інвентаризації»вказаний складський майданчик складу № 4 є власністю держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України (відповідач-1), знаходиться у господарському віданні державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт»(відповідач-2) та в цілому переданий в управління до 27.06.2022 року та зареєстрований за товариством з обмеженою відповідальністю «Портовик сервіс», тобто вказане майно обтяжене правами позивача щодо володіння та користування цим майном.

Відповідно до договору управління майном, державне підприємство «Іллічівський морський торговельний порт» зобов'язано також передати товариству з обмеженою відповідальністю «Портовик Сервіс»21/100 реальної частки складського майданчику складу № 4 площею 6 222 кв.м., який в цілому складається з: замощення-І, підкранові колії № 1, залізничні колії № 2, 3, розташованого за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Сухолиманська, № 1. Факт такої передачі має бути підтверджений відповідним підписаним  сторонами (ДП «ІМТП»та ТОВ «Портовик Сервіс») актом прийому-передачі майна.

Станом на день звернення позивача з позовом до суду, акт прийому-передачі майна не підписаний з боку державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт»та відповідно з боку товариства з обмеженою відповідальністю «Портовик Сервіс». Таким чином державне підприємство «Іллічівський морський торговельний порт»»повністю не виконало свій обов'язок, передбачений п. 4.3.4. договору, щодо передачі майна в управління товариства з обмеженою відповідальністю «Портовик Сервіс».

Відповідно до вищевикладеного, товариство з обмеженою відповідальністю ««Портовик Сервіс»звернулась до суду з вимогою про зобов’язання Міністерства транспорту та зв’язку України та державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт»спонукання виконати зобов’язання в натурі та заборону вчиняти певні дії.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.11.2008 року порушено провадження у справі  № 33/416, розгляд справи призначено на 25.11.2008 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.11.2008 року розгляд справи відкладено на 16.12.2008 року, у зв'язку із неявкою в судове засідання представників позивача та відповідача 2, а також залученням до участі у справі приватного підприємства “Укртрансконтейнер” в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.12.2008 року розгляд справи відкладено на 27.01.2009 року, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника позивача та відповідача-2.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.01.2009 року зупинено провадження у справі № 33/416 до вирішення пов'язаної з нею справи № 16/155-08-4123 Одеським апеляційним господарським судом.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 11.02.2011 року провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 22.02.2011 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.02.2011 року провадження у справі № 33/416 зупинено до визначення правонаступника Міністерства транспорту та зв’язку України.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.09.2011 року провадження у справі № 33/416 поновлено, розгляд справи призначено на 03.10.2011 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 03.10.2011 року розгляд справи відкладено на 17.10.2011 року, у зв’язку з неявкою в судове засідання  представників позивача, відповідача 2 та третьої особи, а також замінено Міністерство транспорту та зв’язку України на його правонаступника - Міністерство інфраструктури України.

В судове засідання 17.10.2011 року з’явились представники позивача і відповідача-1 та надали пояснення по суті спору.

Представник позивача надав заяву про відмову від частини позовних вимог, відповідно до якої просить суд зобов’язати Міністерство інфраструктури України та державне підприємство “Іллічівський морський торговельний порт”  вчинити дії щодо передачі товариству з обмеженою відповідальністю “Портовик Сервіс” в управління 21/100 реальної частки складського майданчику складу № 4 площею 6 222 кв. м., який в цілому складається з: замощення-І, підкранові колії № 1, залізничні колії № 2,3, розташованого за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Сухолиманська, № 1, а також стягнути з відповідача-1 та відповідача-2 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник відповідача-1 заперечує проти заявлених позовних вимог та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Представники відповідача-2 та третьої особи в судове засідання не з’явились, вимоги ухвали суду не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

27.06.2007 року між державним підприємством «Іллічівський морський торговельний порт»(установник управління за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю «Портовик Сервіс»(управитель за договором) укладено договір управління нерухомим майном, відповідно до умов якого установник управління передає управителю в управляння державне майно, а саме складський майданчик складу № 4: замощення-І, підкранові колії № 1, залізничні колії № 2,3 (площею 22 166 кв. м.), розташований на землях комунальної власності Іллічівської міської ради Одеської області площею 27 134 кв.м. за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Сухолиманська, № 1-А та 21/100 реальної частки складського майданчику складу № 4 площею 6 222 кв. м., який в цілому складається з: замощення-І, підкранові колії № 1, залізничні колії № 2, 3, розташованого на землях комунальної власності Іллічівської міської ради Одеської області площею 24 522 кв.м.  за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Сухолиманська, № 1, яке закріплене за установником управління на праві господарського відання, а управитель зобов’язався за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління, який є вигодо набувачем за даним договором.

Передача майна здійснюється установником управління управителю за актами прийому-передачі, які сторони підписують в додатково узгоджений термін.

У відповідності до ч. 1 ст. 1029 ЦК України, за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

Пунктом 2.7 договору управління нерухомим майном передбачено, що вигоди від майна, що передане в управління, належать порту. При цьому дохід від управління майном сплачується установнику управління в розмірі 15% доходу від використання майна, переданого в управління, та не може становити менше 170 000,00 грн. у квартал (п. 3.1. договору). Управитель зобов’язаний забезпечити контейнерний вантажопотік у розмірі не менше 8 000 ТЕU в місяць (п. 4.1.1 договору).

Згідно п. 4.1.2 договору, управитель зобов’язаний за свій рахунок впровадити систему управління контейнерним терміналом, організовувати систему обліку, прийому і видачі контейнерів, приймати на себе всі ризики, пов’язані зі зберіганням контейнерного устаткування та ризики, пов’язані з взаємовідносинами з експедиторами.

Згідно п. 4.3.4 договору, установник управляння зобов’язаний передати майно, яке передається в управління управителю, протягом десяти календарних днів від дати укладання договору. Обов’язок передати склад, який передається в управління, вважається виконаним у момент підписання установником управління та управителем акту приймання-передачі майна в управління.    

Термін дії договору управління нерухомим майном складає 15 років, договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 27.06.2022 року (п. 8.1 договору).

Судом встановлено, що відповідно до акту прийому-передачі майна  від 06.07.2007 року до договору управління нерухомим майном від 27.06.20007 року, державне підприємство «Іллічівський морський торгівельний порт» передало, а товариство з обмеженою відповідальністю «Портовик сервіс»прийняло в управління: склад відкритого зберігання пр.1-2 очер.1 складу 4, склад відкритого зберігання пр.1-2 очер.3 складу 4, склад відкритого зберігання пр.1-2 очер.4 складу 4, склад відкритого зберігання пр.1-2 очер.2 складу 4, що складає згідно Свідоцтва про право власності № 31569 від 05.04.2007 року, складський майданчик № 4, який розташований в м. Іллічівськ, вул. Сухомлинська № 1-А, площею замощення-22 166 м2.

Матеріали справи свідчать, що також не заперечується відповідачем, останній не виконав покладені на нього зобов’язання щодо передачі в управління товариству з обмеженою відповідальністю «Портовик сервіс»21/100 реальної частки складського майданчику складу № 4 площею 6 222 кв. м., який в цілому складається з: замощення-І, підкранові колії № 1, залізничні колії № 2, 3, розташованого на землях комунальної власності Іллічівської міської ради Одеської області площею 24 522 кв.м.  за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Сухолиманська, № 1. Натомість в матеріалах справи знаходиться лист державного підприємства «Іллічівський морський торгівельний порт» № 20.1./7-881 від 23.09.2008 року, відповідно до умов якого було повідомлено товариство з обмеженою відповідальністю «Портовик сервіс» про можливість  передачі майна, яке перебуває в управління та обтяжене правами останнього, згідно договору управління нерухомим майном від 27.06.2007 року, до спільної діяльності державного підприємства «Іллічівський морський торгівельний порт»та приватного підприємства «Укртрансконтейнер»за договором про спільну діяльність № 435-О від 22.06.2005 року на підставі рішення господарського суду Одеської області від 10.06.2008 року по справі  № 15/83-08-2002 року.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).  

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Статтею 1 Закону України „Про управління об'єктами державної власності” від 21.09.2006 року N 185-V визначено, що управління об'єктами державної власності –це здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах,  визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Відповідно до ст. 4 Закону України  „Про управління об'єктами державної власності”, суб'єктами управління об'єктами державної власності є: Кабінет Міністрів України; Фонд державного майна України; міністерства та інші органи виконавчої влади (далі - уповноважені органи управління);  органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами; державні господарські об'єднання, державні холдингові компанії, інші державні господарські організації (далі - господарські структури); юридичні та фізичні особи, які виконують функції з управління корпоративними правами держави (далі - уповноважені особи); Національна академія наук України, галузеві академії наук.

Положеннями п. 4.1 договору передбачено, що майно яке є предметом управління є власністю держави в особі Міністерства транспорту та зв’язку України та знаходиться в повному господарському відання Іллічівського морського торговельного порту.

Частиною 2 ст. 73 ГК України встановлено, що орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 23.05.2007 року № 440 "Про внесення змін до переліків підприємств, установ та організацій, що входять до сфери управління Міністерства транспорту та зв’язку України" встановлено, що Державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт" входить до сфери управління Міністерства транспорту та зв’язку України.

Згідно ч. 3 ст. 326 ЦК України, управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб’єктами.

Відповідно до п.п. 12  п. 4 Положення про Міністерство транспорту та зв’язку України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2006р. № 789, Міністерство транспорту та зв’язку України здійснює відповідно до законодавства функції з  управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління.

Згідно п. 14  та п. 18 ст. 6 Закону України "Про управління об’єктами державної власності" уповноважені органи управління, в даному випадку –Міністерство транспорту та зв’язку України, передають функції з управління об’єктами державної власності господарським структурам та уповноваженим особам, що погоджують передачу об’єктів державної власності в комунальну власність, до сфери управління інших органів, уповноважених управляти об’єктами державної власності, господарських структур (державних господарських організацій).

Згідно ч. 5 ст. 75 ГК України, державне комерційне підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків, передбачених законом. Відчужувати майнові об’єкти, що належать до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно належить, і лише на конкурентних засадах, якщо інше не встановлено законом. Розпоряджатися в інший спосіб майном, що належить до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише у межах повноважень та у спосіб, що передбачені цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ст. 136 Господарського кодексу України, право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.  Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.

Отже, державне підприємство, за яким закріплено майно на праві господарського відання здійснює володіння, користування, управління і розпорядження таким майном за згодою державного органу, до сфери управління якого від входить.

Таким чином, відповідно до вищевикладеного, Міністерство транспорту та зв’язку України не може бути зобов’язаною стороною за договором про управляння нерухомим майном від 27.06.2007 року укладеним між державним підприємством «Іллічівський морський торговельний порт»та товариством з обмеженою відповідальністю «Портовик Сервіс», форма, зміст та умови якого були попередньо погоджені з Міністерством транспорту та зв’язку України.

Відповідно до п. 2 Указу Президента України № 581/2011 від 12.05.2011 року “Про Положення про Міністерство інфраструктури України”, Міністерство інфраструктури України є правонаступником Міністерства транспорту та зв'язку України (крім прав та обов'язків, пов'язаних із реалізацією функцій у сфері телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом України, надання послуг поштового зв'язку), а також Міністерства культури і туризму України в частині функцій з реалізації державної політики у сфері туризму.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача щодо Міністерство інфраструктури України визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Твердження відповідача-2 викладені у відзивах на позовну заяву не приймаються судом до уваги, оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. А саме  відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 05.03.2009 року  скасовано рішення господарського суду Одеської області від 10.06.2008 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду  від 25.07.2008 року та від 09.10.2008 року у справі № 15/83-08-2002 якими задоволено позовні вимоги приватного підприємства "Укртрансконтейнер"  до державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" про спонукання виконати зобов'язання за договором № 435-О про спільну діяльність від 22.06.2005 року та додаткової угоди до нього від 10.04.2006 року, а саме: передати додатковий  вклад у вигляді гідротехнічних споруд-причалів №1 та № 2, технологічне обладнання, інші об'єкти інфраструктури та тилові площадки для зберігання контейнерів.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду № 16/155-08/4123 від 16.06.2009 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України 04.11.2009 року, скасовано рішення господарського суду Одеської області від 28.10.2008 року по справі № 16/155-08-4123 про визнання недійсним на майбутнє договір управління  нерухомим майном від 27.06.2007 року, укладений між державним підприємством „Іллічівський морський торговельний порт” та товариством з обмеженою відповідальністю „Портовик Сервіс”.

Також, рішенням господарського суду Одеської області від 12.05.2009 року у справі               № 34/36-09-910, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.06.2009 року задоволено позов Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України та державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" до приватного підприємства "Укртрансконтейнер". Розірвано договір № 435-0 від 22.06.2005 року про спільну діяльність в Іллічівськом порту (договір простого товариства), укладений між державним підприємством "Іллічівський морський торговельний порт" та приватним підприємством "Укртрансконтейнер". Постановою Вищого господарського суду України від 29.12.2010 року частково скасовано постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.10.2010 року у справі № 4-34/36-09-910 в частині задоволення заяви приватного підприжмства "Укртрансконтейнер" про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 12.05.2009 року за нововиявленими обставинами по справі № 34/36-09-910, скасування рішення господарського суду Одеської області від 12.05.2009 року по справі № 34/36-09-910 та відмови у задоволенні позову про розірвання договору про спільну діяльність.

Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем-2 свого обов’язку щодо належного виконання зобов’язань за договором, відповідно вимога позивача про зобов’язання відповідача-2 вчинити дії щодо передачі нерухомого майна в управління позивача,  є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача-2.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов’язати державне підприємство “Іллічівський морський торговельний порт” (68001, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Праці, 6, ідентифікаційний код 01125672) вчинити дії щодо передачі товариству з обмеженою відповідальністю “Портовик Сервіс” (68000, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Леніна, 5-р, ідентифікаційний код 34830856) в управління 21/100 реальної частки складського майданчику складу № 4 площею 6 222 кв. м., який в цілому складається з: замощення-І, підкранові колії № 1, залізничні колії № 2,3, розташованого за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Сухолиманська, № 1, відповідно до п. 4.3.4 договору управління нерухомим майном, укладеного 27.06.2007 року та посвідченого приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу ОСОБА_3.

3. Стягнути з державного підприємства “Іллічівський морський торговельний порт” (68001, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Праці, 6, ідентифікаційний код 01125672)  на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Портовик Сервіс” (68000, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Леніна, 5-р, ідентифікаційний код 34830856)  витрати по сплаті державного мита в сумі 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В задоволенні позовних вимог щодо Міністерства інфраструктури України –відмовити.

5.  Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.       

Суддя                                                                                                        С.М.Мудрий

Дата підписання рішення: 21.10.2011 року