ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м
ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а
тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ
СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а
тел.55-17-32
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.01.08
Справа № 8/594
Суддя
господарського суду Луганської області Середа А.П., розглянувши
матеріали справи за позовом
Приватного
підприємця ОСОБА_1, місто Луганськ,
до Товариства
з обмеженою відповідальністю «ЮГ», місто Краснодон Луганської області, -
про
стягнення 26388 грн. 60 коп.,
при
секретарі судових засідань Рубан І.Є.,
в
присутності представників сторін:
від
позивача - ОСОБА_1
-приватний підприємець, - паспорт НОМЕР_1, вид. Артемівським РВ ЛМУ УМВСУ у
Луганській області 24.07.02 року;
від
відповідача - не
з'явився, -
встановив:
суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача:
боргу
у сумі 26388,60 грн.;
витрат
по сплаті державного мита у сумі 263,09 грн. та на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн.
На підставі ст.77 ГПК України розгляд
справи відкладено з 18 грудня 2007 року до 11 січня 2008 року -у зв'язку з
неявкою відповідача.
Позивач у судовому засіданні позов підтримав
у повному обсязі та заявив клопотання про відмову від здійснення фіксації
судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст.ст.4-4 та 81-1 ГПК України, а тому його задоволено
судом.
Відповідач до судового засідання не прибув, але
звернувся до суду з клопотанням (вих. №160 від 10.12.07 року), в якому просить
здійснити розгляд справи по суті за відсутності його представника.
Позивач
не заперечив проти задоволення цього клопотання.
Розглянувши
клопотання, враховуючи думку позивача з цього приводу, приймаючи до уваги те,
що клопотання не суперечить вимогам ст. 22 ГПК України, суд вважає, що воно
підлягає задоволенню у повному обсязі.
У
відзиві на позов (вих. №159 від 10.12.07 року) відповідач повністю визнав його,
але просить врахувати його тяжке матеріальне становище та припинити провадження
по справі, оскільки, на його думку, визнаючи наявність боргу, він «підтверджує
відсутність спору по даній сумі».
З урахуванням викладеного суд,
керуючись ст.ст. 22, 43 та 75 ГПК України, розглянув справу за відсутності
відповідача -за наявними у ній доказами.
І.Заслухавши представника
позивача, дослідивши матеріали справи та додатково надані докази, суд дійшов наступного.
01.01.07
року між Приватним підприємцем ОСОБА_1 (Продавець), - з одного боку, - та
Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮГ»(Покупець), - з іншого боку, -
укладено договір купівлі №б/н, згідно якому Продавець відпускає, а Покупця
приймає та оплачує ковбасні вироби та копченості (п.1 договору), вартість
-згідно накладних (п.2), сума договору складається згідно накладних (п.3).
Покупець
зобов'язаний здійснити оплату товару готівкою або шляхом безготівкового
розрахунку впродовж п'яти банківських днів (п.4).
Постачання
товару та його приймання здійснюється згідно накладним Продавця, за умови
обов'язкової наявності сертифікату якості продукції (пункти 5 та 6).
Усі
спори, пов'язані з цим договором, вирішуються відповідно до чинного в Україні
законодавства (п. 7).
Якщо
впродовж 30 днів до закінчення цього договору жодна із сторін не заявить про
його розірвання, то договір пролонговується ще на 1 рік (8).
Договір
набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.07 року (п. 9).
Як
вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору Продавець за період
з 17.01.07 року до 30.04.07 року відпустив Покупцеві ковбасні та інші готові
м'ясні вироби на загальну суму 26388,60 грн., що підтверджується наданими ним
до справи накладними: №4 від 17.01.07 року на суму 1305,10 грн., №5 від
19.01.07 року на суму 1208,13 грн.№8 від 26.01.07 року на суму 1101,90
грн., №10 від 31.01.07 року на суму
1104,70 грн., №31 від 02.02.07 року на суму 1408,85 грн., №б/н від 07.02.07
року на суму 989,30 грн., №35 від 09.02.07 року на суму 939,90 грн., №б/н від
14.02.07 року на суму 1098,90 грн., №38 від 21.02.07 року на суму 1932,40 грн.,
№б/н від 28.02.07 року на суму 1927,05 грн., №60 від 07.03.07 року на суму
3154,20 грн., №62 від 14.03.07 року на суму 2386,67 грн., №63 від 21.03.07 року
на суму 2406,84 грн., №65 від 28.03.07 року на суму 2606,40 грн., №86 від
04.04.07 року на суму 2805,50 грн., №89
від 11.04.07 року на суму 2095,90 грн., №91 від 18.04.07 року на суму 1973,24
грн., №96 від 30.04.07 року на суму 1906,27 грн.
Відповідач
визнав факт отримання ковбасних та інших готових м'ясних виробів на вищевказану
суму, а також факт несплати їх вартості на
користь Продавця.
ІІ.Заслухавши
представника позивача, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд
вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з таких підстав.
Згідно статті 11 Цивільного кодексу
України (далі -ЦКУ) зобов'язання для фізичних та юридичних осіб виникають
внаслідок вчинення ними дій, передбачених цим Кодексом, у т.ч. - укладення
договорів.
Договором є домовленість двох або більше
сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та
обов'язків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ).
Зобов'язанням є правовідносини, в
яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони
(кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу,
сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право
вимагати від боржника виконання його
обов'язку (частина 1 ст.509 ЦКУ).
Закон -ст.525 ЦКУ - не передбачає
права сторони на односторонню відмову від виконання зобов'язань.
Згідно ст.526 ЦКУ зобов'язання
повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього
Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 527 ЦКУ встановлено, що
боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання
особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті
зобов'язання.
Як сказано у частині 1 ст. 530 ЦКУ,
якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає
виконанню у цей строк (термін).
Правовідносини, які існують між
сторонами за цим спором, належать до купівлі-продажу.
Тобто відповідач, отримавши від позивача
вищезгадану суму грошових коштів, повинен був у визначений договором триденний
строк, - поставити металопродукцію
(товар), однак не зробив цього.
Згідно ст.655 ЦКУ за договором
купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати
майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і
сплатити за нього певну грошову суму.
Позивач по справі належним чином
виконав вимоги ст.ст.662 та 663 ЦКУ, - тобто передав відповідачу обумовлену
договором кількість товару.
Відповідач припустився порушення
вимог чинного цивільного законодавства та умов договору.
Так, статтею 691ЦКУ встановлено, що
покупець зобов'язаний оплатити
товар за ціною, встановленою у
договорі купівлі-продажу, або,
якщо вона не встановлена у
договорі і не може бути визначена
виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632
цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або
вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення
платежу.
Якщо ціну
встановлено залежно від
ваги товару, вона визначається за вагою нетто, якщо
інше не
встановлено договором
купівлі-продажу.
Якщо договором купівлі-продажу
встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її
перегляду, ціна визначається
виходячи із співвідношення цих показників на
момент укладення договору
і на момент передання товару.
Якщо продавець прострочив виконання
обов'язку щодо передання товару, ціна
визначається виходячи із
співвідношення цих показників
на момент укладення
договору і на
день передання товару,
встановлений у договорі, а якщо такий день не встановлений договором, - на день,
визначений відповідно до статті 530
цього Кодексу.
Положення цієї частини
про визначення ціни
товару застосовуються, якщо інше
не встановлено актами
цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання.
Отримавши від позивача спірний товар,
відповідач повинен був дтьотримуватися як вимог вищецитованої статті, так і
умов пунктів 1 та 4 договору, тобто у 5-тиденний термін оплатити його вартість.
Такий його обов'язок передбачено частинами
1 та 2 ст. 692 ЦКУ, якими встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар
після його прийняття або прийняття
товаророзпорядчих документів на
нього, якщо договором або
актами цивільного законодавства
не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець
зобов'язаний сплатити продавцеві
повну ціну переданого товару.
Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
З огляду на те, що відповідач не вчинив
таких дій, позивач цілком правомірно скористався правилом частини 3 ст. 692
ЦКУ, в якій сказано, що у разі прострочення
оплати товару продавець
має право вимагати оплати товару та сплати процентів за
користування чужими грошовими коштами.
Позивач не ставить питання про
стягнення з відповідача неустойки за неналежне виконання своїх зобов'язань за
договором.
З урахуванням викладеного суд вважає,
що позивач належним чином довів
наявність вини відповідача у невиконанні умов договору, а тому особа,
яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його вини (умислу
чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1
ст.614 ЦКУ).
Боржник, який порушив зобов'язання,
повинен відшкодувати кредиторові спричинені збитки.
Розмір збитків, спричинених
порушенням зобов'язання, доказується кредитором (частини 1 та 2 ст.623 ЦКУ).
Оцінивши доводи позивача та наявні у
справі докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що
підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно
до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача як на сторону,
яка порушила закон.
На підставі викладеного, ст.ст. 11,
525, 526, 530, 560, 610-612, 614, 623, 655, 691 та 692 Цивільного кодексу
України, керуючись ст.ст.44, 47-1, 49,75, 82, 84, 85 ГПК України, суд
в
и р і ш и в :
1.Позов задовольнити у повному
обсязі.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою
відповідальністю «ЮГ», ідентифікаційний код 32025513, яке знаходиться за
адресою: місто Краснодон, вул. П.Котова, 1 Луганської області, - на користь
Приватного підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний НОМЕР_1, яке мешкає АДРЕСА_1, -
борг у сумі 26388 (двадцять шість тисяч триста вісімдесят вісім) грн. 60 коп.
(основний платіж), а також витрати по сплаті
державного мита у сумі 263
(двісті шістдесят три) грн. 89 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення
судового процесу у сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.
Видати наказ після набрання рішенням
законної сили.
Відповідно до ст.85 ГПК України у
судовому засіданні 11.01.2008 року за згодою позивача оголошено лише вступну та
резолютивну частини рішення.
Рішення набирає законної сили після
закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно
до ст. 84 ГПК України.
Рішення може бути оскаржено до
апеляційного господарського суду Луганської області у 10-денний термін з дня
підписання.
Рішення складено у повному обсязі та
підписано - 15 січня 2008 року.
Суддя
А.П.Середа
Суд | Господарський суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 11.01.2008 |
Оприлюднено | 20.08.2008 |
Номер документу | 1903345 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Науменко Іван Мефодійович
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Вечірко Ігор Олександрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні