Рішення

від 21.03.2008 по справі 8/46

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД Луганської області  91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД Луганской области  91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.08                                                                                

Справа № 8/46

Суддя

господарського суду Луганської області Середа А.П.,  розглянувши

матеріали справи за позовом

Товариства

з обмеженою відповідальністю «Фест», місто Луганськ,

до Приватного

підприємця ОСОБА_1, місто Кремінна Луганської області, -

про

стягнення 17408 грн. 37 коп.,

при

секретарі судових засідань Качановській О.А.,

в

присутності представників сторін:

від

позивача -Холод С.М.

-представник, - довіреність №б/н від 19.03.08 року;

від

відповідача -

ОСОБА_1 -приватний підприємець, - паспорт 

НОМЕР_1, вид. Кремінським РВ УМВССУ у Луганській області 06.12.2000

року, -   

встановив:

           суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з

відповідача заборгованості у сумі 17408,37 грн., у тому числі: основний

борг -16026,17 грн. та пеня -1382,20 грн., а також витрат по сплаті державного

мита у сумі 174,08 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу у сумі 118,00 грн.

Представник  сторін у судовому засіданні заявили клопотання про відмову від

здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить

вимогам ст.ст.4-4  та 81-1 ГПК України, а

тому його задоволено судом.

Позивач 

позов підтримав у повному обсязі.

Відповідач позов визнав у повному обсязі, про

що також зазначив у своєму відзиві на нього (вих. №б/н від 21.03.08 року).

          І.Заслухавши представників сторін,

дослідивши матеріали справи та додатково надані 

докази, суд дійшов наступного.

27.01.05

року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фест»(Продавець), - з одного

боку, - та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (Покупець), - з іншого боку, -

укладено договір №Ф-61, згідно якому Продавець зобов'язується передати, а

Покупець прийняти та оплатити наступні нафтопродукти: бензин А-95, бензин А-92,

бензин А-80 (А-76), дизельне пальне, яке в подальшому іменується «товар»(п.1

договору).

Покупець

здійснює оплату товару на розрахунковий рахунок впродовж 3 банківських днів з

моменту поставки товару (п.2.1); у випадку не оплати  рахунку у вказаний термін Покупець

зобов'язаний відшкодувати Продавцеві понесені збитки, які виникли внаслідок

порушення виконання умов цього договору відповідно до чинного законодавства

(п.2.2).

За

несвоєчасну оплату чи поставку товару сторони несуть матеріальну

відповідальність. Винна сторона сплачує пеню у розмірі подвійної облікової

ставки НБУ за кожний день прострочення платежу (п.5).Покупець зобов'язаний

здійснити оплату товару готівкою або шляхом безготівкового  перерахування впродовж п'яти банківських днів

(п.4).

Договір

набирає чинності з моменту його підписання сторонами  та діє до 31.12.05 року, а в частині

взаєморозрахунків -до їх повного завершення 

(п. 8.2).

Як

вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору Продавець 21.07.05

року відпустив Покупцеві 5,810 тонни дизельного пального на суму (з урахуванням

ПДВ) 20773,90 грн., що підтверджується наданими до справи витратною накладною

№Ф-838 від 21.07.05 року, рахунком-фактурою №Ф-918 від 21.07.05 року,

довіреністю ЯЖК №625664, виданою відповідачем на власне ім'я  21.07.05 року, -на право отримання у

позивача  дизельного пального;

товарно-транспортною накладною №б/н від 21.07.05 року; гарантійним листом

відповідача за вих. №3-05 від 21.07.05 року, а також актом звірення взаємних

розрахунків за договором №Ф-61 від 21.01.05 року, підписаним обома сторонами,

згідно якому сума боргу станом на 20.07.05 року становила 59990,78 грн.;

аналогічним актом, складеним та підписаним сторонами станом на 01.02.06 року,

згідно якому сума боргу становить 41026,18 грн.; службовим листуванням між

сторонами.

Позивач

стверджує, а відповідач повністю визнав, що він лише частково сплатив суму

боргу, а тому залишок основного платежу станом на час розгляду цього спору

становить 16026,17 грн.

Відповідач

також повністю визнав суму нарахованої пені -1382,20 грн.

ІІ.Заслухавши

представників сторін, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд

вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з таких підстав.

          Згідно статті 11 Цивільного кодексу

України (далі -ЦКУ) зобов'язання для фізичних та юридичних осіб виникають

внаслідок вчинення ними дій, передбачених цим Кодексом, у т.ч. - укладення

договорів.

          Договором є домовленість двох або

більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав

та обов'язків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ).

          Зобов'язанням є правовідносини, в

яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони

(кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу,

сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право

вимагати від боржника   виконання його

обов'язку (частина 1 ст.509 ЦКУ).

          Закон -ст.525 ЦКУ - не передбачає

права сторони на односторонню відмову від виконання зобов'язань.

          Згідно ст.526 ЦКУ зобов'язання

повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього

Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

          Статтею 527 ЦКУ встановлено, що

боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання

особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті

зобов'язання.

          Як сказано у частині 1 ст. 530 ЦКУ,

якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає

виконанню у цей строк (термін).

          Правовідносини, які існують між

сторонами за цим спором, належать до купівлі-продажу.

          Тобто відповідач, отримавши від

позивача товар на вищезгадану суму, повинен був у визначений договором

триденний строк оплатити їх вартість, однак не зробив цього.

          Згідно ст.655 ЦКУ за договором

купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати

майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає  або зобов'язується прийняти майно (товар) і

сплатити за нього певну грошову суму.

          Позивач по справі належним чином

виконав вимоги ст.ст.662 та 663 ЦКУ, - тобто передав відповідачу обумовлену

договором кількість товару.

           Відповідач припустився порушення

вимог чинного цивільного законодавства та умов договору.

           Так, статтею 691 ЦКУ встановлено, що

покупець    зобов'язаний    оплатити  

товар   за   ціною, встановленою  у 

договорі  купівлі-продажу,  або, 

якщо  вона   не встановлена  у 

договорі  і не може бути визначена

виходячи з його умов,  - за ціною,  що визначається відповідно до статті 632

цього Кодексу,  а  також вчинити за свій рахунок дії,  які відповідно до договору,  актів цивільного законодавства або

вимог,  що  звичайно ставляться, необхідні для здійснення

платежу.

            Якщо  ціну 

встановлено  залежно  від 

ваги  товару,  вона визначається за вагою нетто, якщо

інше  не 

встановлено  договором

купівлі-продажу.

            Якщо договором купівлі-продажу

встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників,  що зумовлюють ціну  товару (собівартість,  затрати тощо),  але при цьому не визначено способу її

перегляду,  ціна визначається

виходячи  із  співвідношення  цих показників  на 

момент  укладення  договору 

і на момент передання товару.

           Якщо продавець прострочив виконання

обов'язку щодо  передання товару,   ціна  

визначається   виходячи   із 

співвідношення  цих показників

на  момент  укладення 

договору  і  на 

день  передання товару,

встановлений у договорі, а якщо такий день не встановлений договором,  - на день, 

визначений відповідно до статті 530 

цього Кодексу. 

           Положення цієї    частини   

про   визначення   ціни  

товару застосовуються,  якщо  інше 

не  встановлено   актами  

цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання.

           Отримавши від позивача спірний

товар, відповідач повинен був дотримуватися як вимог вищецитованої статті, так

і умов пунктів 1 та 2 договору, тобто у 3-денний термін оплатити його вартість.

           Такий його обов'язок передбачено

частинами 1 та 2 ст. 692 ЦКУ, якими встановлено, що покупець зобов'язаний

оплатити товар після його прийняття або прийняття  товаророзпорядчих  документів  

на   нього,   якщо договором  або 

актами  цивільного  законодавства 

не встановлений інший строк оплати товару, - а також п.п.1 та 2  договору.

           Покупець  зобов'язаний 

сплатити  продавцеві  повну  

ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено

розстрочення платежу.

          З огляду на те, що відповідач не вчинив

таких дій, позивач цілком правомірно скористався правилом частини 3 ст. 692

ЦКУ, в якій сказано, що у разі прострочення 

оплати  товару  продавець 

має  право вимагати  оплати товару та сплати процентів за користування

чужими грошовими коштами.

          Отже, з боку відповідача має місце

неналежне виконання умов укладеного між сторонами договору (порушення

зобов'язань).

          Порушенням

зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням  умов,  

визначених  змістом  зобов'язання 

(неналежне виконання) (ст. 610 ЦКУ).

          Згідно п.п.3 та 4 статті 611 Кодексу

у разі порушення зобов'язання настають 

правові  наслідки, встановлені

договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків та

моральної шкоди.

    Частинами

1 та 2 статті 612 ЦКУ визначено, що боржник 

вважається  таким,  що 

прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання

або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом.

          Боржник,    який   

прострочив   виконання   зобов'язання, відповідає перед кредитором за

завдані простроченням збитки  і  за неможливість виконання, що випадково

настала після прострочення.

          З урахуванням викладеного та наявних

у справі доказів суд вважає, що позивач належним чином довів  наявність вини відповідача у невиконанні умов

договору, а тому особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за

наявності його вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом

або договором (частина 1 ст.614 ЦКУ).

          Боржник, який порушив зобов'язання,

повинен відшкодувати кредиторові спричинені збитки.

          Розмір збитків, спричинених

порушенням зобов'язання, доказується кредитором (частини 1 та 2 ст.623 ЦКУ).

          Якщо

за порушення зобов'язання встановлено 

неустойку,  то вона   підлягає  

стягненню   у  повному 

розмірі,  незалежно  від відшкодування збитків.

          Договором може  бути 

встановлено  обов'язок  відшкодувати збитки лише в тій частині, в

якій вони не покриті неустойкою.

         Договором може бути встановлено

стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за

вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків (ст. 624 ЦКУ).

          Оцінивши доводи позивача та наявні

у справі докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що

підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно

до ст.ст.44.47-1 та 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача

як на сторону, яка порушила закон та умови договору.

          На підставі викладеного, ст.ст. 11,

525, 526, 530, 560, 610-612, 614, 623, 655, 691 та 692 Цивільного кодексу

України, керуючись ст.ст.44, 47-1, 49,75, 82, 84, 85 ГПК України,  суд

в

и р і ш и в :

           1.Позов задовольнити у повному

обсязі.

           2.Стягнути з Приватного підприємця

ОСОБА_1, ідентифікаційний НОМЕР_1, який мешкає АДРЕСА_1, - на користь

Товариства з обмеженою відповідальністю «Фест», ідентифікаційний код 23474189,

яке знаходиться за адресою: місто Лисичанськ, а/с 4 Луганської області, -

заборгованість у сумі 17408 (сімнадцять тисяч чотириста вісім) грн. 37 коп., у

тому числі:  основний борг - 16026 грн.

17 коп. пеня -1382 грн. 20 коп., а також витрати по сплаті  державного мита у сумі 174 (сто сімдесят

чотири) грн. 08 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

у сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.

           Видати наказ після набрання рішенням

законної сили.

          Відповідно до ст.85 ГПК України у

судовому засіданні 21.03.2008 року за згодою представників сторін оголошено

лише вступну та резолютивну частини рішення.

          Рішення набирає законної сили після

закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно

до ст. 84 ГПК України.

          Рішення може бути оскаржено до

апеляційного господарського суду Луганської області у 10-денний термін з дня

підписання.

          Рішення складено у повному обсязі

та підписано - 24 березня 2008 року.

Суддя                                                              

                                 А.П.Середа