Постанова

від 21.05.2008 по справі 10/116/08

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У к р а ї н а

У

к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

21.05.08                                                                                              

Справа №10/116/08

Колегія суддів

Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя

Мірошниченко М.В. судді  Мірошниченко

М.В.    , Кричмаржевський В.А.  , Мойсеєнко Т. В.

при секретарі Шерник

О.В.

за участю

представників:

позивача:          не з'явився;

відповідача:      не з'явився;

розглянувши у

відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу      Товариства з обмеженою відповідальністю

науково-виробнича фірма «ОПТРОН»,

                                       м.

Мелітополь Запорізької області

на рішення                   господарського суду Запорізької

області від 12.03.2008р.

у справі                         № 10/116/08

за позовом                    ОСОБА_1,

                                       м.

Мелітополь Запорізької області

до відповідача             Товариства з обмеженою

відповідальністю

науково-виробнича фірма «ОПТРОН»,

                                       м.

Мелітополь Запорізької області

про                                 спонукання

привести у відповідність вартість основних

                                       фондів в

бухгалтерському обліку і стягнення вартості

                                       частки

майна товариства пропорційно частки у

статутному фонді

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, м. Мелітополь

Запорізької області було подано позов до Товариства з обмеженою

відповідальністю науково-виробнича фірма «ОПТРОН», м. Мелітополь Запорізької

області про спонукання привести у відповідність вартість основних фондів

(матеріальних необоротних активів) в бухгалтерському обліку підприємства до

реальної справедливої вартості за станом на 13.12.2006р. з урахуванням дооцінки

основних фондів, а також про стягнення вартості частки майна пропорційно частці

в статутному фонді у розмірі 97.617,00 грн. (відповідно до уточнених позовних

вимог).

Розглянувши справу по

суті, господарський суд Запорізької області своїм рішенням від 12.03.2008р. у

справі № 10/116/08 (суддя Алейнікова Т.Г.) спонукав відповідача привести у

відповідність вартість основних фондів (матеріальних необігових активів) у

бухгалтерському обліку товариства до реальної справедливої вартості станом на

13.12.2006р. з урахуванням дооцінки основних фондів. Стягнуто з відповідача на

користь позивача вартість частини майна пропорційно частці у статутному фонді у

розмірі 97.617,00 грн.

Рішення суду

ґрунтується на приписах ст.ст. 12, 54 Закону України «Про господарські

товариства», ст.148 ЦК України, п.16 «Положення (стандарту) бухгалтерського

обліку 7 «Основні засоби», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України

від 27.04.2000р. №92 і мотивоване тим, що відповідно до висновків судових

експертиз № 652/26/Т від 29.08.2007р. і № 29/348 від 28.11.2007р. вартість

частини майна позивача пропорційно його частці у статутному фонді товариства

складає 97.617,00 грн.

Не погоджуючись з

прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі ТОВ НВФ

«ОПТРОН», відповідач у справі, вказує на те, що рішення суду прийнято з

порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає зокрема, що

відповідно до вимог Закону України «Про підприємства в Україні» суд повинен

прийняти до уваги тільки данні річного балансу товариства, на підставі якого і

повинна бути розрахована вартість частки позивача при його виході з товариства,

а приймати до уваги висновки експертів при розрахунку вартості частки майна

позивача є недоцільним. З урахуванням даних, зазначених у фінансовому звіті

відповідача від 31.12.2006р., доля позивача складає 2158,00 грн. Відповідач

просить рішення господарського суду Запорізької області від 12.03.2008р. у

справі № 10/116/08 скасувати та прийняти нове рішення, яким стягнути з

відповідача на користь позивача вартість частини майна пропорційно частці у

статутному фонді у розмірі 2158,00 грн.

Розпорядженням голови

Запорізького апеляційного господарського суду № 965 від 20.05.2008р. справу

призначено до розгляду у складі колегії - Мірошниченка М.В. (головуючий),

суддів Кричмаржевського В.А., Мойсеєнко Т.В.

Від ОСОБА_1, позивача

у справі, відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило.

Сторони законним

правом на участь в судовому засіданні не скористались. Про час та місце

розгляду справи повідомлені належним чином. Колегія суддів на підставі ст. 75

ГПК України вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі

доказами, оскільки неявка сторін не перешкоджає вирішенню спору.

21.05.2008р. прийнято

постанову Запорізького апеляційного господарського суду.

Колегія суддів,

проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм

матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення,

знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних

підстав.

Як випливає з

матеріалів справи, згідно з п.1.2 Статуту ТОВ НВФ «ОПТРОН», в редакції

затвердженій протоколом загальних зборів засновників № 01 від 09.06.2006р.,

ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) є одним із засновників та учасником

товариства.

У відповідності з

п.6.1 Статуту відповідача, для забезпечення діяльності товариства за рахунок

грошових внесків учасників створюється статутний капітал (фонд) у розмірі

5000,00 грн., який розподіляється між 6 учасниками, у т.ч. частка ОСОБА_1

складає 13 % або 650,00 грн.

Пунктом 7.1 Статуту

передбачено право учасника товариства вийти із складу учасників у встановленому

порядку.

За змістом п.8.4

Статуту, учасник має право вийти із товариства, повідомивши про свій вихід не

пізніше ніж за три місяці до виходу. Учасник, який виходить із товариства, має

право одержати вартість майна, пропорційну вартості його частці у статутному

капіталі товариства. За домовленістю між учасником та товариством виплата

вартості частини майна товариства може бути змінена переданням майна в натурі.

Якщо вклад до статутного капіталу був здійснений шляхом передання права

користування майном, відповідне майно повертається учасникові без виплати

винагороди.

Згідно з п.8.5 Статуту

товариства, визначення вартості майна здійснюється за балансовою вартістю

майна, а в разі, коли балансова вартість занижена або учасники не дійшли згоди,

за експертною оцінкою.

В п.8.10 Статуту

зазначено, що виплата вартості частки провадиться після затвердження звіту за

рік, у якому учасник вийшов з товариства, та в строк до 12 місяців з дня

виходу. Днем виходу із товариства вважається день подання заяви про вихід або

дата рішення загальних зборів про виключення учасника з товариства.

13.12.2006р. позивач

звернувся до відповідача із нотаріально посвідченою заявою про виведення його

зі складу учасників ТОВ НВФ «ОПТРОН» і здійснення остаточних розрахунків щодо

участі в підприємстві в межах та в обсязі, передбачених чинним законодавством

та Статутом товариства.

Згідно з протоколом

загальних зборів учасників ТОВ НВФ «ОПТРОН» № 1 від 06.02.2007р., прийнято

рішення про виведення ОСОБА_1 зі складу учасників товариства з виплатою його

долі у встановленому порядку і строки.

Відповідачем у

встановлені строки та порядку не була виплачена ОСОБА_1 вартість частини майна

товариства пропорційно частці позивача у статутному фонді. На думку позивача,

реальна ринкова вартість майна товариства станом на момент виходу ОСОБА_1 із

складу учасників, є більшою, аніж відображено в балансі товариства. Позивач

зазначає, що балансова вартість майна товариства, в порушення «Положення

(стандарту) бухгалтерського обліку 19 «Об'єднання підприємств», затвердженого

Наказом Міністерства фінансів України від 07.07.1999р. № 163 та «Положення

(стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого Наказом

Міністерства фінансів України від 27.04.2000р. № 92, не відображає реальної

справедливої вартості основних засобів станом на момент виходу зі складу

учасників ТОВ НВФ «ОПТРОН». У зв'язку з цим, в позові ставляться вимоги про

спонукання відповідача привести у відповідність вартість основних фондів

(матеріальних необоротних активів) в бухгалтерському обліку підприємства до

реальної справедливої вартості за станом на 13.12.2006р. з урахуванням дооцінки

основних фондів, а також про стягнення вартості частки майна пропорційно частки

в статутному фонді у розмірі 97.617,00 грн. Позовні вимоги ґрунтуються на

приписах ст.ст. 10, 54 Закону України «Про господарські товариства».

Причиною даного спору

є питання щодо порядку визначення вартості часток позивача у статутному

капіталі товариства.

Колегія суддів

зазначає, що у відповідності зі ст.54 Закону України «Про господарські товариства»

в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, при виході

учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість

частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді. Виплата

провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і

в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства

вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Учаснику, який вибув,

виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році

до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в

користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Згідно з ч.2 ст.148 ЦК

України, учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має

право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному

капіталі товариства.

В пунктах 3.5, 3.7

Рекомендацій Президії ВГСУ від 28.12.2007р. № 04-5/14 «Про практику

застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних

відносин» зазначено, що вартість майна та розмір частини прибутку товариства,

належні до виплати учаснику, який виходить, повинні обчислюватись на дату

волевиявлення учасника вийти з товариства, тобто на дату подання учасником

заяви про вихід з товариства. Вартість майна товариства, яка враховується у

визначенні частки, вартість якої належить до сплати учаснику, що вибув,

визначається як сумарна вартість активів товариства за вирахуванням його

зобов'язань.

З матеріалів справи

вбачається, що позивач вийшов зі складу учасників ТОВ НВФ «ОПТРОН»

13.12.2006р., згідно до нотаріально посвідченої заяви, адресованої зборам

учасників товариства, що узгоджується з приписами ст.148 ЦК України і ст.10

Закону України «Про господарські товариства», де передбачено право учасника

товариства на вихід з товариства в установленому порядку. Згідно з п.8.10

Статуту відповідача, днем виходу із товариства вважається день подання заяви

про вихід або дата рішення загальних зборів про виключення учасника з

товариства. Внесок позивача в статутний фонд товариства на час його виходу

складав 13 %.

В межах розгляду

цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ТОВ НВФ «ОПТРОН» про стягнення вартості

частини майна товариства пропорційно долі в статутному фонді (ухвалою

Мелітопольського районного суду Запорізької області від 22.02.2008р. вказаний

позов залишений без розгляду) була проведена комплексна судово

будівельно-технічна і судова товарознавча експертиза, а також судово-економічна

експертиза.

Згідно до висновків

експертиз № 29/348 від 28.11.2007р. і № 652/26/Т від 29.08.2007р., сума

вартості частини майна ТОВ НВФ «ОПТРОН», яка підлягає виплаті ОСОБА_1

пропорційно його частці в статутному фонді товариства, з урахуванням реальної

вартості основних фондів, за станом на 13.12.2006р. (дата подання заяви ОСОБА_1

про вихід зі складу засновників товариства), складає 97.617,00 грн. При цьому,

в ході проведення експертних досліджень було встановлено, що вартість майна ТОВ

НВФ «ОПТРОН» за станом на 31.12.2006р. складає 750.900,00 грн. При обчисленні

вартості майна були враховані такі показники, як: вартість незавершеного

будівництва, вартість основних фондів, вартість виробничих запасів і готової

продукції, сума дебіторської заборгованості, сума грошових коштів, сума інших

необоротних активів, кредиторська заборгованість за товари і послуги, поточні

зобов'язання. Тобто, при проведенні вищевказаних судових експертиз вартість

майна товариства, яка врахована у визначенні частки, вартість якої належить до

сплати позивачу, визначалась як сумарна вартість активів товариства за

вирахуванням його зобов'язань.

Таким чином, вартість

частини майна товариства, пропорційна частці позивача у статутному капіталі на

час його виходу з товариства, складає суму 97.617,00 грн., що становить 13 %

від суми 750.900,00 грн. Доказів сплати відповідачем позивачу цієї суми суду не

надано. Отже, місцевий господарський суд дійшов до обґрунтованого висновку про

задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача

суми 97.617,00 грн.

Доводи скаржника на

неналежність висновків експертів в якості доказів у справі, з посиланням на те,

що відповідно до вимог Закону України «Про підприємства в Україні» суд повинен

прийняти до уваги тільки данні річного балансу товариства, на підставі якого і

повинна бути розрахована вартість частки позивача при його виході з товариства,

колегією суддів до уваги не приймається внаслідок наступного. Закон України

«Про підприємства в Україні» втратив чинність на підставі Господарського

кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2004р., а тому посилання

відповідача на зазначений Закон є безпідставним. Скаржником не наведено

обґрунтованих доводів і з матеріалів справи не вбачається обставин, з якими

закон пов'язує можливість відхилення господарським судом висновків судових

експертиз № 29/348 від 28.11.2007р. і № 652/26/Т від 29.08.2007р., згідно зі

ст.43 ГПК України. Крім того, на необхідність проведення оцінки майна

товариства суб'єктом оціночної діяльності з метою визначення вартості частки

майна, належної до сплату учаснику, що вибув з господарського товариства,

зазначено і в п.3.7 Рекомендацій Президії ВГСУ від 28.12.2007р. №04-5/14. У

свою чергу, Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну

оціночну діяльність в Україні», на який також посилається відповідач, хоча й не

містить норм стосовно обов'язковості оцінки майна у випадку виходу учасників з

товариства, але й не виключає її проведення за необхідності в цьому. Водночас

змістові наведених законодавчих норм відповідає саме оцінка дійсної (реальної)

вартості майна товариства, що за наявності спору може бути здійснено як шляхом

оцінки майна товариства відповідно до Закону України «Про оцінку майна,

майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», так і шляхом

проведення відповідної судової експертизи.

Щодо позовної вимоги

ОСОБА_1 про спонукання відповідача привести у відповідність вартість основних

фондів (матеріальних необоротних активів) в бухгалтерському обліку підприємства

до реальної справедливої вартості за станом на 13.12.2006р. з урахуванням

дооцінки основних фондів, то колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 10 Закону

України «Про господарські товариства» і ст.116 ЦК України передбачені права

учасників господарського товариства, серед яких є право брати участь в управлінні

справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком

випадків, передбачених цим Законом. Крім того, учасники можуть мати також інші

права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

Більш детально права

учасників ТОВ НВФ «ОПТРОН» конкретизовані в п.7.1 Статуту товариства.

В розумінні ст.1 ГПК

України, ст.ст. 140 - 151 ЦК України, Закону України «Про господарські

товариства», учасник товариства з обмеженою відповідальністю може захищати свої

права та охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх

порушення, оспорювання чи невизнання самим товариством, учасником якого він є,

органами чи іншими учасниками цього товариства. Порядок судового захисту

порушених будь-ким, у тому числі й третіми особами, прав та охоронюваних

законом інтересів товариства з обмеженою відповідальністю, які не можуть

вважатися тотожними простій сукупності індивідуальних охоронюваних законом

інтересів його учасників, визначається законом.

З матеріалів справи

вбачається, що ОСОБА_1 на момент звернення з позовом в господарський суд не був

учасником ТОВ НВФ «ОПТРОН». Позовна вимога про спонукання відповідача привести

у відповідність вартість основних фондів (матеріальних необоротних активів) в

бухгалтерському обліку підприємства за своїм змістом є питанням, яке стосується

внутрішньої господарської діяльності товариства, а згідно з ч.1 ст.19

Конституції України правовий порядок ґрунтується на засадах, відповідно до яких

ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством

України. У відповідності з ч.2 ст.14 ЦК України, особа не може бути примушена

до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї. Така вимога сама по собі не

спрямована на поновлення будь-яких порушених прав або охоронюваних законом інтересів

позивача. Останній не є особою, уповноваженою вирішувати питання щодо

відповідності або невідповідності вартості основних фондів (матеріальних

необоротних активів) в бухгалтерському обліку ТОВ НВФ «ОПТРОН» реальній

вартості таких фондів на певну дату.

Аналіз фактичних

обставин справи свідчить про те, що даний спір виник з приводу саме стягнення

вартості частки майна товариства пропорційно частки в статутному фонді. Отже,

позивачем невірно обрано спосіб захисту свого права в межах розгляду даної

справи за вищевказаною позовною вимогою.

Таким чином, позовна

вимога про спонукання відповідача привести у відповідність вартість основних

фондів (матеріальних необоротних активів) в бухгалтерському обліку підприємства

до реальної справедливої вартості за станом на 13.12.2006р. з урахуванням

дооцінки основних фондів, є необґрунтованою і не підлягає задоволенню.

Місцевим господарським

судом вищенаведених обставин з'ясовано не було, що свідчить про неповне

з'ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до порушення

норм матеріального права, і є підставою для зміни оскаржуваного рішення суду.

Апеляційна скарга ТОВ

НВФ «ОПТРОН» задоволенню не підлягає, оскільки ніяким чином не спростовує

висновків суду першої інстанції.

У відповідності зі

ст.ст. 46, 49 ГПК України, з позивача в доход Державного бюджету підлягає

стягненню сума 874,17 грн. недоплаченого державного мита по розгляду справи в

суді першої інстанції, а з відповідача в доход Державного бюджету підлягає

стягненню сума 31,71 грн. недоплаченого державного мита по розгляду справи в

суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 49,

101-105 Господарського процесуального кодексу України,  Запорізький апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «ОПТРОН», м.

Мелітополь Запорізької області залишити без задоволення.

Рішення господарського

суду Запорізької області від 12.03.2008р. у справі № 10/116/08 змінити.

Позов задовольнити

частково.

Стягнути з Товариства

з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «ОПТРОН», м. Мелітополь

Запорізької області на користь ОСОБА_1, м. Мелітополь Запорізької області суму

97.617,00 грн. вартості частини майна пропорційно частці у статутному фонді,

1061,17 грн. державного мита, 103,73 грн. витрат на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Стягнути з ОСОБА_1, м.

Мелітополь Запорізької області в доход Державного бюджету України суму 874,17

грн. державного мита. Видати наказ.

Стягнути з Товариства

з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «ОПТРОН», м. Мелітополь

Запорізької області в доход Державного бюджету України суму 31,71 грн.

державного мита. Видати наказ.

В іншій частині позову

відмовити.

Видачу відповідних

наказів доручити господарському суду Запорізької області.

Головуючий суддя

Мірошниченко М.В.

 судді 

Мірошниченко М.В. 

 Кричмаржевський В.А.  Мойсеєнко Т. В.