Постанова

від 03.09.2008 по справі 10/116/08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 03 вересня 2008 р.                                                                                   

№

10/116/08 

Вищий 

господарський  суд  України 

у  складі  колегії 

суддів:

головуючого     

Подоляк

О.А.

суддів

:

Барицької

Т.Л., Губенко Н.М.,

розглянувши

у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

 ТОВ науково-виробнича фірма

"ОПТРОН"

на  постанову

від

21.05.2008 р. Запорізького 

апеляційного господарського суду

у

справі

№

10/116/08

за

позовом

ОСОБА_1

до

ТОВ

науково-виробнича фірма "ОПТРОН" (надалі -Товариство)

про

зобов'язання

вчинити дії та стягнення частки майна товариства

за

участю представників:

від

позивача

-  не з'явились

від

відповідача

-  Ваганов В.А., Шаповолова О.В.

В С Т А Н О В И В:

В

січні 2008 р. ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовом до Товариства

та просив, за наслідком уточнення позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України,

зобов'язати Товариство привести вартість основних фондів в бухгалтерському

обліку підприємства у відповідність до реальної вартості станом на 13.12.2006

р. з урахуванням дооцінки основних фондів, а також про стягнення вартості

частки майна пропорційно частці в статутному фонді у розмірі 97617,00 грн.

Рішенням

господарського суду Запорізької області від 12.03.2008 р. (суддя Алейникова

Т.Г.) позов задоволено.

Постановою

Запорізького апеляційного господарського суду від 21.05.2008 р. (судді:

Мірошниченко М.В., Кричмаржевський В.А., Мойсеєнко Т.В.) рішення господарського

суду Запорізької області від 12.03.2008 р. змінено, позов задоволено частково,

стягнуто з Товариства 97617,00 грн. вартості частини майна пропорційно частці в

статутному фонді. В іншій частині позову відмовлено.

Не

погоджуючись з постановою, Товариство звернулось до Вищого господарського суду

України з касаційною скаргою, в якій просить рішення і постанову скасувати,

провадження у справі припинити, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним

застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши

пояснення представників відповідача, розглянувши матеріали справи, оцінивши

доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм

матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду

України прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково,

виходячи із наступного.

Відповідно

до роз'яснень, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від

29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення" зі змінами та доповненнями,

рішення є законним  тоді,  коли 

суд,  виконавши  всі 

вимоги процесуального 

законодавства  і  всебічно перевіривши обставини,  вирішив справу у відповідності з нормами

матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які

мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів,

розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових

вимог. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати.

Мотивувальна частина рішення повинна мати також посилання на закон та інші

нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права і

обов'язки сторін у спірних правовідносинах. Обґрунтованим визнається рішення, в

якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи,

висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними,

відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в

судовому засіданні. Резолютивна частина рішення повинна містити чіткі та

безумовні висновки, що ґрунтуються на аналізі та оцінці фактичних обставин

викладених у його мотивувальній частині, та відповідати застосованим до спірних

відносин нормам права.

Відповідно

до приписів ст. ст. 45, 47, 43 ГПК України судові рішення приймаються судом за

результатами обговорення усіх обставин справи та за умови здійснення за своїм

внутрішнім переконанням оцінки доказів, що ґрунтується на  всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх

обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Прийняті

у справі рішення та постанова вказаним вимогам не відповідають.

Частиною

3 ст. 148 ЦК України встановлено, що спори, що виникають у зв'язку з виходом

учасника із товариства з обмеженою відповідальністю, у тому числі спори щодо

порядку визначення частки у статутному капіталі, її розміру і строків виплати,

вирішуються судом.

Задовольняючи

позовні вимоги ОСОБА_1 суди виходили із того, що відповідно до п. 6.1 Статуту

товариства частка ОСОБА_1 в статутному фонді на час його виходу з товариства,

що становить 13 % вартості частини майна Товариства.

Судами

встановлено, що в Мелітопольському міськрайонному суді розглядалась цивільна

справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства про стягнення вартості частини майна

товариства пропорційно долі в статутному фонді. Зазначена позовна заява була

залишена без розгляду.

Відповідно

до проведених під час розгляду цивільної справи експертних досліджень було

встановлено, що вартість майна Товариства станом на 31.12.2006 р., тобто на

момент виходу ОСОБА_1 зі складу учасників, складає 750.900,00 грн.

Таким

чином, суди, прийнявши до уваги висновки експертних досліджень, встановили, що

вартість частини майна товариства, пропорційна частці ОСОБА_1 у статутному

капіталі на час його виходу з товариства, складає суму 97.617,00 грн., що

становить 13 % від суми 750900,00 грн.

Проте,

такі висновки судів слід визнати необґрунтованими та передчасними. 

Відповідно

до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають

значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні

бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись

іншими засобами доказування.

Згідно

ч.ч. 1, 2, 4 ст. 52 Закону України "Про господарські товариства" у

товаристві з обмеженою відповідальністю створюється статутний (складений)

капітал, розмір якого повинен становити не менше суми, еквівалентної 100

мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати,

діючої на момент створення товариства з обмеженою відповідальністю. До моменту

реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожен з учасників

зобов'язаний внести до статутного (складеного) капіталу не менше 50 відсотків

вказаного в установчих документах вкладу. Внесення до статутного (складеного)

капіталу грошей підтверджується документами, виданими банківською установою.

Учаснику товариства з обмеженою відповідальністю, який повністю вніс свій

вклад, видається свідоцтво товариства.

Судами

не досліджено чи вносився ОСОБА_1 до статутного капіталу вклад, а також не

досліджено чи видавалось Товариством свідоцтво про його вклад до статутного

капіталу.

Крім

того, місцевий та апеляційний господарські суди безпідставно та необґрунтовано

прийняли до уваги копії висновків експертних досліджень проведених в межах

розгляду цивільної справи, рішення по якій судом не прийнято.

Колегія

суддів зазначає, для роз'яснення питань, що виникли при вирішенні

господарського спору і потребували спеціальних знань, суд не був позбавлений

можливості звернутися  до  положень 

ст.  41 ГПК  України та призначити судову експертизу для

встановлення даних обставин.

Викладене

свідчить про те, що судами при розгляді справи не були достатньо враховані

вимоги законодавства. Як наслідок, прийняті у справі рішення та постанова не

відповідають ст. ст. 84, 105 ГПК України та вимогам, що викладені в постанові

Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове

рішення" зі змінами та доповненнями.

Згідно

ст. ст. 1115, 1117 ГПК України касаційна інстанція

використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки

юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або

постанові господарського суду. Касаційна інстанція не має права встановлювати

або вважати доведеними обставини, які не були встановлені у рішенні або

постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про

достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над  іншими, збирати  нові докази або додатково перевіряти докази.

У зв'язку

із вищевикладеним колегія суддів вважає, що приймаючи рішення та постанову,

суди надали неповну та невірну юридичну оцінку обставинам справи, порушили і

неправильно застосували норми матеріального та процесуального права, в зв'язку

з чим, враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції (ст.1117

ГПК України), рішення та постанова підлягають скасуванню, а справа передачі на

новий розгляд місцевому господарському суду.

При

новому розгляді справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене,

всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи,

витребувати та надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення

для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального та процесуального

права.

Керуючись

ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110,

11111 , 11112  ГПК

України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну

скаргу ТОВ науково-виробнича фірма "ОПТРОН" задовольнити частково.

Рішення

господарського суду Запорізької області від 12.03.2008 р. та постанову

Запорізького апеляційного господарського суду від 21.05.2008 р. у справі №

10/116/08 скасувати.

Справу

передати на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

Головуючий,

суддя                                                                     

О. Подоляк

С

у д д і                                                                                          

Т. Барицька

Н. Губенко