Постанова

від 22.07.2008 по справі 1/702-16/329

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

1/702-16/329

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                            

22.07.08                                                                                           Справа  № 1/702-16/329

м.Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого –судді                                                  Зварич О.В.

Суддів                                                                      Юрченко Я.О.

Якімець Г.Г.

Розглянув апеляційну скаргу Городоцької міської ради, м.Городок №02-27/107 від 13.02.2004 року

на рішення господарського суду Львівської області від 29.01.2004 року

в справі №1/702-16/329

за позовом: Городоцького споживчого товариства Городоцької райспоживспілки, м.Городок

до відповідача-1: Городоцької міської ради

до відповідача-2: Самбірського міського бюро технічної інвентаризації, м.Самбір (далі Самбірське МБТІ)

за участю Прокурора Львівської області, м.Львів

про визнання права власності на будинковолодіння та визнання недійсним реєстраційного посвідчення Самбірського МБТІ за №101 від 28.01.1975 року

За участю представників сторін:

від прокурора Макогон Ю.І.,

від позивача –не з»явився,

від відповідача 1 –не з»явився,

від відповідача 2 –не з»явився,

                                                         в с т а н о в и в :

рішенням господарського суду Львівської області від 29.01.2004 року у справі №1/702-16/329 (суддя Кордюк Г.Т.) частково задоволено  позов Городоцького споживчого товариства Городоцької райспоживспілки до Городоцької міської ради в частині  визнання за позивачем права власності на будинок №16, що знаходиться на майдані Гайдамаків в м.Городку.

При прийнятті рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено перехід спірного майна до держави внаслідок націоналізації,   передачу його державою безоплатно до комунальної власності   чи створення та придбання його територіальною громадою в порядку, встановленому законом. В свою чергу матеріалами справи підтверджується, що спірний об"єкт побудовано і здійснено реконструкцію силами і за кошти позивача, об"єкт закінчено будівництвом і введено в експлуатацію, що свідчить про набуття спірного майна позивачем на законних підставах, передбачених Законом України "Про власність".

В частині позовних вимог про визнання недійсним реєстраційного посвідчення Самбірського МБТІ №101 від 28.01.1975р. провадження в справі припинено на підставі п.1 ст.80 ГПК України в зв»язку з непідвідомчістю даного спору господарському суду, оскільки реєстраційне посвідчення не є правовстановлюючим документом, а отже актом в розумінні ст.12 ГПК України.

В апеляційній скарзі відповідач-1  просить рішення  суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, в зв”язку з неповним з»ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального  права, апелюючи тим, що підтвердженням належності спірної будівлі міській раді є перебування та утримання її на балансі ДКП «Управління будинками»м.Городка, архівні документи про її будівництво та ремонт до Великої Вітчизняної війни, оціночні акти із вказанням року побудови та націоналізації, а також бухгалтерські документи про їх облік.

При цьому, скаржник зазначає, що позивачем таких доказів перебування в нього на обліку спірної будівлі не подано, як і не подано доказів здійснення будівництва спірної будівлі, здійснених витрат на проведення будівництва та прийняття спірного об»єкту в експлуатацію, оскільки згідно представленого акта від 31.10.1967 року в експлуатацію було прийнято лише прибудову магазину.

Скаржник також не погоджується з висновком суду про те, що договір оренди спірного приміщення не є доказом відсутності у позивача права власності на нього, оскільки визнання недійсним договору  оренди від 02.01.1990 року №1  на підставі рішення господарського суду Львівської області по справі №4/1163-13/120 не означає відсутності договірних відносин між сторонами протягом тривалого часу та на підставі інших договорів оренди, які визнані недійсними не були. Підтвердженням факту перебування спірного приміщення лише в оренді у позивача є також платіжні документи про сплату останнім орендної плати.

Представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти її вимог, та вважає, що рішення судом першої інстанції прийняте з повним дослідженням матеріалів справи, матеріально і процесуально обґрунтоване.

В судове засідання представники сторін не з»явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання, а тому суд розцінює їх неявку як без поважних причин та вважає за можливе розгляд справи завершити за наявними в справі документами про права і обов”язки сторін.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення прокурора, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням виконкому Городоцької міської ради депутатів трудящих від 12.11.1964р. №44 дозволено Городоцькому будинкоуправлінню продати фундамент на пл.Леніна,15 Городоцькому МСТ за 314 крб., а рішенням №31 від 3.02.1965 р. "Про відведення земельної ділянки Городоцькому МСТ на будівництво продмагу" дозволено Городоцькому МСТ провести будівництво продовольчого магазину та виділено земельну ділянку під будівництво на площі Леніна, 15,а (а.с.52-53, т.1).

Актом приймання в експлуатацію державної приймальної комісії закінченого будівництва (реконструкції) від 31.10.1967р. прийнято в експлуатацію прибудову до продмагу в м.Городку Городоцької райспоживспілки з загальною оцінкою (а.с.50-51, т.1).

Рішенням виконкому Городоцької міської ради депутатів трудящих від 17.09.1971р. №124 визнано право власності на будинковолодіння, розміщене в м.Городку на пл.Леніна, 15а, гастроном, за Городоцьким СТ. (а.с.49, т.1). На підставі даного рішення Самбірським МБТІ за Городоцьким СТ зареєстровано на праві власності будинок на пл.Леніна, 15а в м.Городку (а.с.48, т.1).

11.12.1974р. виконкомом Городоцької міської Ради прийнято рішення №258 "Про впорядкування реєстрації комунальних будинків Городоцької міської ради депутатів трудящих", яким затверджено реєстр будинків, що належать Городоцькій міській раді депутатів трудящих. ( додаток до рішення №25). До вказаного реєстру включено будинок №15 ( цілий) на пл.Леніна (а.с.31-32, т.1).

На підставі вказаного рішення 28.01.1975р. Самбірським МБТІ зареєстровано за Городоцькою міською радою депутатів трудящих будинок на пл.Леніна,15 в м.Городку та видано реєстраційне посвідчення №101 (а.с.47, т.1).

Ухвалою Городоцької міської ради народних депутатів від 20.09.1990р. площу Леніна у м.Городку перейменовано на майдан Гайдамаків (а.с.44-46, т.1).

Відповідно до рішення Городоцької міської ради від 9.11.1995р. №724 «Про затвердження матеріалів інвентаризації земель СТ. Городок»та №332 від  23.05.1996р., Городоцькому споживчому товариству видано Державний акт на право постійного  користування земельною ділянкою 0,897 га(а.с.10-14, т.1).

З аналізу наведених обставин випливає, що за позивачем згідно реєстраційного посвідчення  закріплено право власності на будинок по вул.Гайдамаків під номером 15а, а за Городоцькою міською радою –на будинок під номером 15. Як вбачається  з довідки  №01/5-131 від 17.08.1999 року Самбірського МБТІ  при виготовленні технічної документації поверховий план на вказані будівлі  виготовлено як на один будинок, а не на два окремі  будинки з окремими повуличними  номерами, оскільки при виготовлені поверхового плану у 1973 році  будівля під номером 15а не мала окремого входу, а тому вважається лише прибудовою, в зв»язку з чим за цими будинками закріплено  після  перенумерації один номер 16 (а.с.102, т.1).

Відповідно до ст.1 Закону України "Про власність" №697-12 від 7.02.91р. (чинного на час спірних правовідносин) право власності визнається та охороняється законом. До введення в дію Закону Україні "Про власність" питання власності регулювались нормами ЦК УРСР (1963р.), Конституцією Української РСР (1977р.).

Регулювання відносин власності закріплено в Конституції України (1996р) , яка визначила коло об'єктів і суб'єктів права власності ( ст.ст.13,14,142 ,143), рівність усіх суб"єктів права власності ( ст.13), гарантії права власності і обов"язки власників ( ст. 13,41) та встановила , що правовий режим власності має визначатися виключно законами України ( пункт 7 ч.І ст. 92).

Відповідно до ст.4 ЦК УРСР (чинного на час спірних правовідносин) цивільні права і обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки. Відповідно до цього цивільні права і обов'язки виникають, зокрема,, з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; з адміністративних актів, у тому числі для державних, кооперативних та інших громадських організацій - з актів планування;  внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання цивільно-правових наслідків.

Приймаючи рішення про задоволення позову з посиланням на ст.4 ЦК УРСР, ст.ст.4,48 Закону України "Про власність", місцевий господарський суд виходив з того, що способом набуття позивачем права власності на спірне приміщення є будівництво та реконструкція прибудови до спірного приміщення та його передача разом із цим приміщенням позивачу, що документально підтверджено наявними в матеріалах справи копіями акта про прийняття будинку до експлуатації та рішень Виконкому від 12.11.1964р. №44, №31 від 3.02.1965 р.

Проте, судом не встановлено, а позивачем не подано доказів в підтвердження джерел фінансування будівництва будинку та спірного приміщення, не доведено факту передачі спірного приміщення позивачу безпосередньо власником, або уповноваженим ним органом.

За змістом позовних вимог позивач просить визнати за ним право власності  на будинок №16, що знаходиться на майдані Гайдамаків в м.Городку та зазначає, що вказане майно створено власними силами за рахунок позивача у відповідності до проектно-кошторисної документації, проте  відповідної документації не надано і відсутні дані, що позивач звертався до компетентних органів за її виготовленням, чи відповідно до міського архіву, якщо вони втрачені. Позивачем також не подано доказів відповідності спірного майна будівельним нормам та стандартам (ДБН В.2.6.-14-95, СНиП 2.08.02-89, 2.04.01-85, 3.04.01-87, 2.04.02-91, 3.05.01-85 та іншим). Як з акту приймання в експлуатацію державної приймальної комісії закінченого будівництва (реконструкції) від 31.10.1967р., так і з реєстраційного посвідчення  Самбірського МБТІ  вбачається  прийняття в експлуатацію лише прибудови до продмагу в м.Городку Городоцької райспоживспілки, тобто будівлі під номером 15а.

Даний факт підтверджується і аналізом площі  спірного приміщення, зокрема, згідно реєстраційного посвідчення права власності за Городоцькою міською радою вбачається загальна площа 633,6 кв.м. (а.с.104, т.1), а згідно технічного паспорта на приміщення за адресою майдан Гайдамаків,16 загальна площа становить 649 кв.м., тобто площа прибудованого приміщення є незначною (а.с.50-54, т.2). Згідно реєстраційного посвідчення права власності за позивачем площа спірного приміщення не зазначена.

Факт будівництва лівої частини спірного приміщення в довоєнний період, а будівництво правої частини -  в післявоєнний період підтверджується висновком №1620 судової будівельно-технічної експертизи, складеним  14.05.2008 року експертом М.О.Досяк  Львівського  науково-дослідного інституту  судових експертиз (а.с.108-109, т.2). Аналіз наведеного підтверджує те, що спірне приміщення було побудовано до Великої вітчизняної війни і лише його прибудова  була здійснена в  післявоєнний період, про що свідчить і акт приймання в експлуатацію від 31.10.1967р. яким  в експлуатацію прийнято лише прибудову до продмагу в м.Городку.

Факт відсутності у позивача прав власності на спірний будинок підтверджується також укладеними між сторонами з 02.01.1974 року, тобто після видачі Самбірським МБТІ реєстраційного посвідчення про право власності позивачу на спірний будинок, договорів оренди приміщення, розташованого за адресою: м.Городок, вул..Леніна,15, які неодноразово сторонами переукладалися до 1988 року (а.с.55-82, т.1), а також факт сплати орендарем орендних платежів за користування спірним приміщенням.

Безпідставним є покликання позивача та місцевого суду на те, що спірне нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці, яка перебуває в постійному користуванні у позивача, оскільки в матеріалах справи відсутні докази знаходження на цій земельній ділянці спірного нерухомого майна, тобто будівлі під колишнім номером 15.

Пунктом 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно (Тимчасове положення), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28 січня 2003 року N 6/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 січня 2003 року N 66/7387, передбачено, що для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлюючі документи, а також ініш документи, що визначені цим Положенням. Їх перелік встановлено додвтком №1 до вказаного пункту. Згідно п.2.7 вказаного положення документи, що підтверджують виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно і подаються для реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, установленим цим Положенням та іншими актами чинного законодавства України.

Позивачем в спірному випадку не подано визначених вказаним положенням правовстановлюючих документів, як і не доведено наявності підстав для набуття права власності на приміщення, що розташоване в м.Городку на майдані Гайдамаків під номером 16.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин рішення місцевого господарського суду про визнання за позивачем  права власності на спірне нерухоме майно  не можна визнати законним і обгрунтованим, оскільки воно прийнято внаслідок неправильного застосування норм матеріального права та невідповідності висновків суду зібраним у справі доказам, а тому в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити, скасувавши рішення місцевого суду.

В частині позовних вимог про визнання недійсним реєстраційного посвідчення Самбірського МБТІ №101 від 28.01.1975р.  місцевим судом підставно припинено провадження в справі згідно п.1 ст.80 ГПК України в зв»язку з непідвідомчістю даного спору господарському суду, оскільки реєстраційне посвідчення не є правовстановлюючим документом, а отже актом в розумінні ст.12 ГПК України.

Таким чином, в цій частині рішення місцевого суду відповідає вимогам діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

При скасуванні рішення суду проводиться новий розподіл судових витрат на підставі ст.49 ГПК України, а тому з позивача на користь відповідача належить стягнути понесені ним витрати  42,5  грн. державного мита за апеляційне провадження.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2, 33, 43, 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд

                      П О С Т А Н О В И В :

1.          Рішення господарського суду Львівської області від 29.01.2004 року у даній справі частково скасувати та прийняти нове.

2.          Відмовити в задоволенні позовних вимог Городоцького споживчого товариства Городоцької райспоживспілки до Городоцької міської ради в частині  визнання за позивачем права власності на будинок №16, що знаходиться на майдані Гайдамаків в м.Городку.

3.          Стягнути з Городоцького споживчого товариства Городоцької райспоживспілки, м.Горо док, вул.Паркова, 1 (р\р 2600230198 в Ощадбанк , м.Городок, МФО 385015, ЗКПО 01759201) на користь Городоцької міської ради, м.Городок, майдан Гайдамаків,6 (р\р 25429303246 в О, щадбанк № 6324, МФО 385015, ЗКПО 04055966) 42,5 грн. державного мита.

4.          Господарському суду першої інстанції видати наказ.

5.          В решті рішення господарського суду Львівської області від 29.01.2004 року залишити без змін.

          6.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий - суддя                                                                      Зварич О.В.

суддя                                                                                                    Юрченко Я.О.

суддя                                                                                                    Якімець Г.Г.