Постанова

від 05.02.2009 по справі 1/702-16/329

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

1/702-16/329

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 05 лютого 2009 р.                                                                                    № 1/702-16/329  

        Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В.

суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О.

розглянувши матеріали касаційної скаргиГородоцького споживчого товариства Городоцької райспоживспілки

на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 22.07.08

у справі№1/702-16/329

за позовомГородоцького споживчого товариства Городоцької райспоживспілки

до

за участю1)Городоцької міської ради2)Самбірського міського бюро технічної інвентаризаціїПрокурора Львівської області

провизнання права власності на будинок та визнання недійсним реєстраційного посвідчення Самбірського МБТІ №101 від 28.01.1975

В судовому засідання взяли участь представники:

від позивача: Кориляк Б.Б. –дов. від 03.02.09;

від відповідача 1 і від відповідача 2: не з'явились, повідомлені належно про час і місце розгляду касаційної скарги;

від прокуратури: Савицька О.В. –прокурор Генеральної прокуратури України, посв. №231.  

          Городоцьким споживчим товариством Городоцької райспоживспілки у листопаді 2003 року заявлений позов до Городоцької міської ради і Самбірського міського бюро технічної інвентаризації про визнання права власності на будинок №16, що знаходиться на майдані Гайдамаків у м. Городок, та визнання недійсним реєстраційного посвідчення Самбірського МБТІ №101 від 28.01.1975. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилався на те, що спірний об'єкт створений ним за власний рахунок у відповідності до проектно-кошторисної документації, а тому він є власником спірного майна. Позивач звертав увагу на те, що Рішенням Виконкому Городоцької міської ради депутатів трудящих від 17.09.1971 №142 за позивачем визнано право власності на будинковолодіння, розташоване в м. Городок на площі Леніна, 15а. На підставі цього рішення Самбірським МБТІ позивачеві видано реєстраційне посвідчення на зазначене майно. На думку позивача, незаконним є реєстраційне посвідчення Самбірського МБТІ №101 від 28.01.1975, яким за Городоцькою міською радою депутатів трудящих зареєстровано будинок в місті Городок на площі Леніна, 15.  

          Рішенням Господарського суду Львівської області від 29.01.04, ухваленим суддею Кордюк Г.Т., позовні вимоги задоволено в частині визнання за Городоцьким споживчим товариством Городоцької райспоживспілки права власності на будинок №16, розташований у місті Городок на майдані Гайдамаків. Провадження у справі про визнання недійсним реєстраційного посвідчення Самбірського МБТІ №101 від 28.01.1975 припинено на підставі приписів пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України з огляду на непідвідомчість даного спору господарському суду, оскільки реєстраційне посвідчення не є актом в розумінні приписів статті 12 Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд першої інстанції, вмотивовуючи рішення, виходив з законності набуття позивачем права власності на спірне майно, а відтак дійшов висновку про підставність позовних вимог в цій частині. В рішенні зазначено, що спірний об'єкт  збудовано і реконструйовано позивачем за власний рахунок, об'єкт закінчено будівництвом  та введено в експлуатацію згідно акта про прийняття будинку до експлуатації Державної приймальної комісії закінченого будівництва від 31.10.1967.

          Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Зварич О.В. –головуючого, Юрченко Я.О., Якімець Г.Г., постановою від 22.07.08, перевірене рішення суду першої інстанції скасував частково та прийняв нове рішення, яким відмовив в задоволенні позову Городоцького споживчого товариства Городоцької райспоживспілки до Городоцької міської ради в частині визнання за позивачем права власності на будинок №16 розташований у місті Городок на майдані Гайдамаків. Вмотивовуючи постанову у справі, апеляційна інстанція виходила з того, що позивачем не надано правовстановлюючих документів, а тому відсутні підстави для визнання за ним права власності на спірне майно. При цьому, суд встановив відсутність у справі доказів, підтверджуючих будівництво спірного приміщення за кошти позивача у відповідності до проектно-кошторисної документації, відповідність спірного майна будівельним нормам та стандартам, передачу цього приміщення позивачеві безпосередньо власником або уповноваженим ним органом. Суд визнав, що позивачем було здійснено прибудову до спірного приміщення. В постанові зазначено, що з 02.01.1974 і до 1988 року між позивачем і міською радою укладались договори оренди спірного приміщення, позивачем сплачувалась орендна плата. В частині припинення провадження рішення суду залишено без змін з тих же підстав.

          Городоцьке споживче товариство Городоцької райспоживспілки звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову у справі скасувати, а рішення місцевого суду про задоволення позовних вимог - залишити без змін. Обґрунтовуючи свої вимоги скаржник зауважує на тому, що на підставі рішення Виконкому Городоцької міської ради депутатів трудящих від 17.09.1971 №142 Самбірське МБТІ провело державну реєстрацію права власності за позивачем на спірний будинок та видало йому технічний паспорт на всі будівлі. Заявник вважає хибним висновок суду про відсутність підстав для визнання за позивачем права власності на спірне майно, оскільки рішеннями Городоцької міської ради від 09.11.1995 №724 і від 23.05.1996 №332 споживчому товариству видано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, площею 0,897 га, в тому числі 0,046 га, що знаходиться під спірним будинком. Заявник посилається на те, що на час прийняття рішення Виконкому Городоцької міської ради депутатів трудящих №258 від 11.12.1974 "Про впорядкування реєстрації комунальних будинків Городоцької міської ради депутатів трудящих" та видачі реєстраційного посвідчення Самбірським МБТІ №101 від 28.01.1975 комунальна форма власності не була передбачена законодавством. Водночас споживче товариство зазначає, що проведені будівельно-технічні експертизи спірного приміщення містять взаємовиключні висновки.

          Від Городоцької міської ради, Самбірського міського бюро технічної інвентаризації, Прокурора Львівської області відзивів на касаційну скаргу судом не отримано.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді     Добролюбової Т.В та пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача і прокуратури, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства,  відзначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій установлено та підтверджено матеріалами справи, що рішенням Виконкому Городоцької міської ради  депутатів трудящих від 12.11.1964 №44 дозволено Городоцькому будинкоуправлінню продати за 314 крб Городоцькому МСТ фундамент на площі Леніна, 15, а рішенням виконкому "Про відведення земельної ділянки Гродоцькому МСТ під будівництво продмагу" від 03.02.1965 №31 дозволено Гродоцькому МСТ збудувати продовольчий магазин та виділено земельну ділянку під будівництво на площі Леніна, 15а. Актом приймання в експлуатацію Державної приймальної комісії закінченого будівництва від 31.10.1967  прийнято в експлуатацію прибудову до продовольчого магазину в м. Городок Городоцької райспоживспілки із загальною оцінкою. Рішенням Виконкому Городоцької міської ради  депутатів трудящих від 17.09.1971 №124 визнано право власності на будинковолодіння, розташоване за адресою: місто Городок, площа Леніна, 15а, гастроном, за Городоцьким споживчим товариством.  На підставі даного рішення Самбірським МБТІ за Городоцьким споживчим товариством зареєстровано на праві власності будинок на площі Ленана, 15а в м. Городок. Судами установлено, і це підтверджено матеріалами справи, що Виконкомом Городоцької міської ради депутатів трудящих прийнято рішення від 11.12.1974 №258 "Про впорядкування реєстрації комунальних будинків Городоцької міської ради депутатів трудящих", яким затверджено реєстр будинків, що належать Городоцькій міській раді депутатів трудящих. До вказаного реєстру включено будинок №15 (цілий) на площі Леніна. На підставі зазначеного рішення 28.01.1975 Самбірським МБТІ зареєстровано за Городоцькою міською радою депутатів трудящих будинок на площі Леніна, 15 в місті Городок та видано реєстраційне посвідчення №101. Ухвалою Городоцької міської ради народних депутатів від 20.09.1990 площу Леніна у місті Городок перейменовано на майдан Гайдамаків. Відповідно до рішення Городоцької міської ради від 09.11.1995 №724 "Про затвердження матеріалів інвентаризації земель Городоцького споживчого товариства" та рішення від 23.05.1996 Городоцькому споживчому товариству видано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою 0,897 га. Предметом позову у цій справі є вимоги Городоцького споживчого товариства Городоцької райспоживспілки до Городоцької міської ради і Самбірського міського бюро технічної інвентаризації про визнання права власності на будинок №16, що знаходиться на майдані Гайдамаків у м. Городок, та визнання недійсним реєстраційного посвідчення Самбірського МБТІ №101 від 28.01.1975. Ухвалюючи рішення у справі, господарський суд дійшов висновку про законність набуття споживчим товариством права власності на спірний будинок. Скасовуючи рішення господарського суду в частині визнання права власності на спірне майно та відмовляючи в задоволенні позову в цій частині, апеляційний суд виходив з того, що позивачем не надано правовстановлюючих документів щодо виникнення, існування права власності на спірне майно. Судом також встановлено відсутність у справі доказів, підтверджуючих будівництво спірного приміщення за кошти позивача у відповідності до проектно-кошторисної документації, відповідність спірного майна будівельним нормам та стандартам, передачу цього приміщення позивачеві безпосередньо власником або уповноваженим органом. Відповідно до приписів статті 4 Цивільного кодексу УРСР, чинного на час виникнення спірних правовідносин, цивільні права і обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки. Відповідно до цього цивільні права і обов'язки виникають: з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; з адміністративних актів, у тому числі для державних, кооперативних та інших громадських організацій - з актів планування; в результаті відкриттів, винаходів, раціоналізаторських пропозицій, створення творів науки, літератури і мистецтва; внаслідок заподіяння шкоди іншій особі, а так само внаслідок придбання або збереження майна за рахунок коштів іншої особи без достатніх підстав; внаслідок інших дій громадян і організацій; внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання цивільно-правових наслідків. За приписами статті 6 цього ж Кодексу захист цивільних прав здійснюється у встановленому порядку судом, арбітражем або третейським судом шляхом, зокрема, визнання цих прав. Позов про визнання права власності є речово-правовим, вимоги котрого звернені до суду який повинен підтвердити наявність у позивача права власності на спірне майно. Об'єктом цього позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача щодо індивідуально визначеного майна. Підставою ж позову, є обставини, що підтверджують право власності позивача на майно. Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Такими доказами можуть бути правовстановлюючі документи, а також будь-які інші докази, що підтверджують приналежність позивачеві спірного майна. Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Як установлено апеляційним судом, позивачем не надано, і відповідно, матеріали справи не містять правовстановлюючих документів, інших доказів, які б свідчили про наявність підстав для визнання за позивачем права власності на спірне приміщення, доказів розташування саме спірного майна на наданій у постійне користування позивачеві земельній ділянці. Відповідно до приписів пункту 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.02 №7/5, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 18.02.02 за №157/6445, для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлюючі документи згідно додатку 1, а також інші документи, що визначені цим Положенням. За приписами пункту 2.7 Тимчасового положення документи, що підтверджують виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно і подаються для реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, установленим цим Положенням та іншими актами чинного законодавства України. Апеляційним судом установлено, і це підтверджується матеріалами справи, зокрема, актом приймання в експлуатацію від 31.10.1967, що спірне приміщення було збудовано в довоєнний період і лише його прибудова – в післявоєнний. Крім того, відповідно до пункту 1.3 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.02 №7/5, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 18.02.02 за №157/6445, державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації –БТІ у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць. Зі змісту пункту 6.1 Тимчасового положення вбачається, що оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна з видачею свідоцтва про право власності провадиться місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування. Отже, відповідно до вказаного положення бюро технічної інвентаризації здійснює лише реєстрацію прав власності на нерухоме майно, тому Самбірське міське бюро технічної інвентаризації не може бути відповідачем у спорі про визнання права власності.

За таких обставин справи, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для визнання за позивачем права власності на спірне будинковолодіння. Решта доводів касаційної скарги ґрунтуються на переоцінці доказів у справі, проте їх перевірка не віднесена до компетенції касаційної інстанції.

З  урахуванням  викладеного та керуючись статтями  1115, 1117,  1118,  1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України,  Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.07.08 у справі №1/702-16/329 залишити без змін.

           Касаційну скаргу Городоцького споживчого товариства Городоцької райспоживспілки залишити без задоволення.

Головуючий                                                                               Т.Добролюбова

Судді                                                                                            Т.Гоголь

                                                                                                      В.Швець