Рішення

від 05.08.2008 по справі 37/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

37/13

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

05.08.08 р.                                                                                                    Справа № 37/13                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара                                           

При секретарі судового засідання Х.Р. Косьміній.

За участю представників сторін:

від позивача: Бандолько В.П. – за дов. № 1/195 від 31.03.2008 р.,

від відповідача: не з'явився.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Державного підприємства „Селидіввугілля” м. Селидове

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Лоерс Груп”  м. Донецьк

Предмет спору: стягнення суми боргу в розмірі 172528 грн. 03 коп.  

У судовому засіданні 05.08.2008р. розгляд справи оголошено закінченим відповідно до ст.85 ГПК України

СУТЬ СПОРУ:                          

ДП „Селидіввугілля” м. Селидове звернулось ТОВ „Лоерс Груп”  м. Донецьк про стягнення суми боргу в розмірі 172528 грн. 03 коп.  

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір на постачання вугільної продукції №199 від 24.04.2006р. з додатками та додатковою угодою; акт звірки взаємних розрахунків станом 30.09.2006р.; акти прийому-передачі вугільної продукції від 30.05.2006р., від 31.05.2008р., від 01.06.2006р., від 04.06.2008р., від 06.06.2008р., від 07.06.2006р., від 30.06.2008р., від 03.07.2006р., від 26.07.2006р., від 31.07.2006р., від 06.08.2006р., від 07.08.2006р.; рахунки №340 від 30.05.2006р., №143 від 31.05.2006р., №341 від 31.05.2006р., №345 від 01.06.2006р., №348 від 04.06.2006р., №149 від 06.06.2006р., №350 від 07.06.2006р., №164 від 30.06.2006р., №167 від 03.07.2006р., №448 від 26.07.2006р., №454 від 31.07.2006р., №180 від 31.07.2006р., №456 від 06.08.2006р., №460 від 07.08.2006р.; виписки банку; претензію №14/2474 від 06.11.2006р.

Відповідач у відзиві №134/1 від 01.08.2008р. суму боргу визнав у повному обсязі, проте вважає, що вказана заборгованість у нього наявна не перед позивачем, а перед його відокремленими підрозділами – „Шахта „1/3 Новогродівська” та „Шахта „Росія”.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між Державним підприємством „Селидіввугілля”  та Товариством з обмеженою відповідальністю „Лоерс Груп”  укладено договір на постачання вугільної продукції №199 від 24.04.2006р. (далі по тексту Договір) з додатками та додатковою угодою, без протоколу розбіжностей.

Відповідно до п.9.3 Договору, він укладений на термін до 31.12.2006р. З матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що сторони на момент виникнення спірної суми боргу перебували у договірних відносинах.

Згідно п.1 Договору, постачальник (позивач) зобов'язується поставити, а споживач (відповідач) – прийняти та оплатити у відповідності до умов договору вугільну продукцію (далі продукція). Найменування, ціна, кількість, якість, строки та умови постачання, строк оплати продукції вказані у Специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього Договору.

Пунктом 3.3 Договору передбачено, що розрахунки за продукцію здійснюються грошовими коштами на поточний рахунок постачальника шляхом 100% передплати.

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу вугілля марки Г 13-100 на загальну суму 2 941 449 грн. 84 коп. без отримання попередньої оплати від останнього, зокрема:

Ш          У травні 2006р. поставлено 505,1 тн вугілля на суму 224 163 грн. 13 коп., що підтверджено актами прийому – передачі вугільної продукції від 30.05.2006р., від 31.05.2006р. підписаним обома сторонами без зауважень, рахунками №340 від 30.05.2006р., №143 від 31.05.2006р., №341 від 31.05.2006р.

Ш          У червні 2006р. поставлено12 846, 06 тн вугілля на суму 1 322 248 грн. 65 коп., що підтверджено актами прийому – передачі вугільної продукції від 01.06.2006р., від 04.06.2006р., від 06.06.2006р., від 07.06.2006р., від 30.06.2006р. підписаним обома сторонами без зауважень, рахунками №345 від 01.06.2006р., №348 від 04.06.2006р, №149 від 06.06.2006р., №350 від 07.06.2006р., №164 від 30.06.2006р.

Ш          У липні 2006р. поставлено 1 889, 45 тн вугілля на суму 677 584 грн. 85 коп., що підтверджено актами прийому - передачі від 03.07.2006р., від 26.07.2006р., від 31.07.2006р., підписаними обома сторонами без зауважень, рахунками №167 від 03.07.2006р., №448 від 26.06.2006р., №454 від 31.07.2006р., №180 від 31.07.2006р.

Ш          У серпні 2006р. поставлено 1 064, 55 тн вугілля, що підтверджено актами прийому – передачі вугільної продукції від 06.08.2006р., від 07.08.2006р., підписаним обома сторонами без зауважень, рахунками №456 від 06.08.2006р., №06.08.2006р., №191 від 07.08.2006р.

Відповідно до п.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Пунктами 1, 2 ст.712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу (поставки), а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу; у разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Згідно ст. 530 цього ж кодексу, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Пунктами1, 4 ст.538 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання; якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

У зв'язку з частковою сплатою вказаних вище та виставлених позивачем рахунків, у відповідача виникла заборгованість у сумі 172 528, 03 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 30.09.2006р., підписаним обома сторонами без зауважень та проти чого відповідач не заперечує.

Позивач направив відповідачу претензію №14/2474 від 06.11.2006р. з вимогою перерахувати вказану вище заборгованість на рахунок позивача, що підтверджено поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення із зазначенням дати отримання – 08.11.2006р.

Всупереч вимог позивача оплатити отримане вугілля, відповідачем до теперішнього часу не перераховані кошти на користь позивача, у зв'язку з чим у нього наявний борг за поставлене вугілля у сумі 172 528 грн. 03 коп., який підтверджений матеріалами справи, визнаний відповідачем та підлягає стягненню у повному обсязі.

Судом не беруться до уваги посилання відповідача на те, що наявна у нього сума боргу повинна бути сплачена відокремленим підрозділам ДП „Селидіввугілля” - „Шахта „1/3 Новогродівська” та „Шахта „Росія” у зв'язку з майбутньою реорганізацією юридичної особи ДП „Селидіввугілля” шляхом виділення з його складу зазначених підрозділів та створення на їх основі юридичних осіб – ДП „Шахта „1/3 Новогродівська” та ДП „Шахта „Росія”.

Згідно п. 1 ст. 80, п. 4 ст. 87 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована в установленому законом порядку. Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

З наявних в матеріалах справи довідки Селидівської міської ради Донецької області №10-11/80 від 14.07.2008р., довідок Головного управління статистики у Донецькій області №22-10/2247 від 17.07.2008р. та №22-10/2246 від 17.07.2008р., надісланих на запит господарського суду Донецької області, із Статуту Державного підприємства „Селидіввугілля” затвердженого Міністром палива та енергетики України 06.06.2005р., вбачається, що на момент розгляду справи Шахта „1/3 Новогродівська” та Шахта „Росія” входять до складу юридичної особи Державного підприємства „Селидіввугілля”, як його відокремлені підрозділи без права юридичної особи, про що зроблено запис в Єдиному державному реєстрі від 14.06.2005р. за №12761030001000226.

Таким чином, належним позивачем у справі є саме юридична особа – Державне підприємство „Селидіввугілля”.

У відзиві №134/1 від 01.08.2008р. відповідач заявив клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із знаходженням його представника у відрядженні та про витребування у Міністерства вугільної промисловості України право установчих документів ДП „Селидіввугілля”, ВП шахти „1/3 Новогродівська” ДП „Селидіввугілля” та ВП шахти „Росія” ДП „Селидіввугілля”.

Суд вважає, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для повного та всебічного розгляду справи по суті.

Крім того, розгляд справи неодноразово відкладався саме за клопотаннями відповідача для надання йому можливості на захист своїх прав та інтересів.

З пояснень викладених у вказаному вище відзиві, також вбачається, що відповідач визнає наявну у нього заборгованість у сумі 172 528, 03 грн., проте вважає, що ДП „Селидіввугілля” є неналежним позивачем у справі.

В ході розгляду справи судом встановлено, що належним позивачем у справі про стягнення суми боргу з ТОВ „Лоерс груп” за договором №199 від 24.04.2008р. у сумі 172 528 грн. 03 коп. є саме ДП „Селидіввугілля”.

У зв'язку з викладеним, а враховуючи той факт, що процесуальний строк розгляду справи передбачений ст.69 Господарського процесуального кодексу України спливає, судом не задоволено клопотання відповідача, викладені у відзиві на позов.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

У судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.ст. 80, 87, 526, 527, 530, 538, 625, 693, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.67, 193 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 30, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України,  господарський суд –

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Державного підприємства „Селидіввугілля” м. Селидове задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Лоерс Груп”  (83062, м. Донецьк, вул. Ткаченко, 125; 83059, м. Донецьк, вул. Гутченка, буд. 26а; р/р 26007202998001 в АКБ „Капітал”, МФО 334828, ЗКПО 32289701) на користь Державного підприємства „Селидіввугілля”  (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. К. Маркса, 41, п/р 26003301490817 в АК ПІБ м. Селидове, МФО 334312, ЗКПО 33426253) борг за поставлене вугілля у сумі 172 528 грн. 03 коп., державне мито у сумі 1 725 грн. 28 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дати його прийняття.

               Суддя                                                                                                            Сгара Е.В.