Постанова

від 27.10.2011 по справі 5020-2/104-5/159-9/010-3/140

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5020-2/104-5/159-9/010-3/140

 < Список > 

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 жовтня 2011 року Справа № 5020-2/104-5/159-9/010-3/140

          Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Градової О.Г.,

суддів                                                                      Латиніна О.А.,

                                                                                          Маслової З.Д.,

за участю представників сторін:

представники сторін не з'явилися;

розглянувши апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Золотой ключик" на ухвалу господарського суду міста Севастополя (суддя Харченко І.А.) від 04 жовтня 2011 року у справі № 5020-2/104-5/159-9/010-3/140

за позовом закритого акціонерного товариства "Золотой ключик" (пр. Нахімова, 12, Севастополь, 99011)

до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради (вул. Луначарського, 5, Севастополь, 99011)

про визнання за позивачем переважного права на продовження договору оренди № 55-00 від 30.12.1999 на новий строк та зобов'язання відповідача продовжити договір оренди № 55-00 від 30.12.1999 строком на сім років,          

                                                            ВСТАНОВИВ:

                    Ухвалою місцевого господарського суду у задоволенні заяви позивача про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Севастополя від 24 березня 2009 року у справі № 5020-2/104-5/159-9/010-3/140 відмовлено тому, що укладення додаткової угоди до договору оренди №2303 від 28 листопада 1997 року не є нововиявленою обставиною (а.с. 74-76 т. 4).

                    Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу тому, що ухвалу прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права (а.с. 83-89 т. 4).

          Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

          Сторони не скористалися правом на участь в судовому засіданні їх представників, про час та місце засідання сповіщені ухвалою суду, копії якої 19 жовтня 2011 року направлені на їх адреси рекомендованою кореспонденцією (а.с. 78-79 т. 4). Заяв про відкладення розгляду справи не надано. У справі достатньо доказів для розгляду спору. Явка сторін не визнана судом обов'язковою. Тому судова колегія, приймаючи до уваги встановлений 15-тиденний строк для розгляду апеляційних скарг на ухвали місцевого господарського суду, розглядає справу за відсутністю осіб, що не з'явилися.

На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд встановив наступне.

24 березня 2009 року рішенням місцевого господарського суду відмовлено позивачу у визнанні за ним переважного права на продовження договору оренди №55-00 від 30 грудня 1999 року на новий строк та зобов'язання відповідача продовжити договір оренди №55-00 від 30 грудня 1999 року строком на сім років (а.с. 70-74 т. 2).

27 травня 2009 року постановою Севастопольського апеляційного господарського суду (а.с. 111-120 т. 2) та 02 вересня 2009 року постановою Вищого господарського суду України (а.с. 139-143 т. 2) вказане рішення залишено без змін.

          05 липня 2011 року до суду першої інстанції від позивача надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Севастополя від 24 березня 2009 року (а.с. 19-23 т. 4). На думку заявника, нововиявленими обставинами є те, що 30 грудня 1999 року Управлінням майна Севастопольської міської державної адміністрації прийнято наказ №468, за яким належало внести зміни до договору оренди №2303 від 28 листопада 1997 року. Про існування цього наказу позивачу стало відомо з листа Севастопольської міської ради від 23 травня 2011 року. Вказаний наказ, за думкою позивача, свідчить про відсутність рішення державної виконавчої влади про передачу майна в оренду та спростовує факт укладення договору оренди №55-00 від 30 грудня 1999 року (а.с. 19-23 т. 4).

          Відповідно до частини 1 та пункту 1 частини 2 статті 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами; підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.  

          Згідно з пунктами 1.1-1.3 Роз'яснення Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" №04-5/563 від 21 травня 2002 року (з змінами):     

          - судове рішення може бути переглянуто за двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи; виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК;

          - нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення; ці обставини мають бути належним чином засвідчені;  

          - днем виникнення названих обставин слід вважати день, коли вони стали або повинні були стати відомі заявникові;  

          - не можуть вважатись нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами; у разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу XIII ГПК господарський суд має прийняти ухвалу про залишення судового рішення без зміни.

          Як вбачається зі справи, договір №55-00 від 30 грудня 1999 року (а.с. 7-8 т. 1) був предметом дослідження судом першої інстанції при прийнятті рішення. В цьому договорі вказано, що він прийнятий у відповідності з наказом Управління майна Севастопольської міської державної адміністрації №468 від 30 грудня 1999 року та протоколом міської комісії по оренді (а.с. 7 т. 1). А тому ці обставини були відомі при розгляді справи судом першої інстанції, вони не є нововиявленою обставиною у розумінні статті 112 Господарського процесуального кодексу України. Посилання позивача на те, що йому не було відомо про зміст наказу не є підставою вважати, що є нововиявлені обставини. Позивач при розгляді справи судом першої інстанції мав можливість своєчасно надати такий доказ чи клопотати перед судом про витребування такого доказу. Як вказано вище, несвоєчасне подання доказів не є підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами.

                    На підставі вказаного апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає, місцевим господарським судом ухвала прийнята без порушень норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування (зміни) не має.

                    Керуючись статтями 101, 102, 103 (пункт 1), 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:

                    Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Золотой ключик" залишити без задоволення.

                    Ухвалу господарського суду міста Севастополя від 04 жовтня 2011 року у справі № 5020-2/104-5/159-9/010-3/140 залишити без змін.

Головуючий суддя                                         О.Г. Градова

Судді                                                                       О.А.Латинін

                                                                       З.Д. Маслова

Розсилка:  

1. закрите акціонерне товариство "Золотой ключик" (пр. Нахімова, 12, Севастополь, 99011)

2. Фонд комунального майна Севастопольської міської ради (вул. Луначарського, 5, Севастополь, 99011)