Постанова

від 13.10.2011 по справі 36/293

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2011 № 36/293

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Тищенк о А.І.

суддів:

За участю представників :

Від позивача: ОСОБА_1 - юрист

Від відповідача: ОСОБА_2 - юрист

розглянувши апеляційну ск аргу Фірми «Т.М.М.» - Товариств а з обмеженою відповідальніс тю

на рішення Господарськог о суду міста Києва

від 05.09.2011

у справі № 36/293 (Трофименко Т.Ю .)

за позовом Товариств а з обмеженою відповідальніс тю «Ласка Лізинг»

до Фірми «Т.М.М.» - Това риства з обмеженою відповіда льністю

про стягнення 139 051,22 грн .

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ласка Ліз инг» звернулось до Господарс ького суду міста Києва з позо вом до Фірми «Т.М.М.» - Товарист ва з обмеженою відповідальні стю про стягнення заборгован ості за Договором фінансовог о лізингу № 1290/04/2008 від 11.04.2008 в розмі рі 139 051,22 грн., в тому числі 130 556,91 грн . основного боргу, 4 799,26 грн. пені , 2766,16 грн. індексу інфляції та 928,8 9 грн. три відсотки річних.

Рішенням Господарського с уду міста Києва від 05.09.2011 у спра ві № 36/293 позов задоволено повні стю.

На підставі рішення з Товар иства з обмеженою відповідал ьністю Фірма «Т.М.М.» на корист ь Товариства з обмеженою від повідальністю «Ласка Лізинг » підлягає стягненню сума ос новного боргу 130 556,91 грн., пеня в р озмірі 4 799,26 грн., три проценти р ічних в розмірі 928,89 грн., індекс інфляції в розмірі 2 766,16 грн., ви трати по сплаті державного м ита в сумі 1 390,51 грн. та 236,00 грн. вит рат на інформаційно-технічне забезпечення судового проце су.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач зверну вся до суду з апеляційною ска ргою, просить рішення суду ск асувати та прийняти нове ріш ення, яким відмовити в задово ленні позову в повному обсяз і, посилаючись на порушення с удом норм матеріального та п роцесуального права, при неп овному з' ясуванні обставин справи.

Апелянт зазначає, що виснов ок суду першої інстанції про порушення відповідачем грош ових зобов' язань за Договор ом фінансового лізингу № 1290/04/2008 від 11.04.2008 не відповідає дійснос ті, оскільки відповідно до п. 2 .3. Договору вартість предмету Договору становить 97 282,00 у.о. (Єв ро), при цьому оплата здійснює ться щомісяця згідно графіка , розмір щомісячних платежів вказано в умовних одиницях. П ри цьому, Позивач здійснює на рахування лізингових платеж ів з урахуванням зміни курсу НБУ для Євро, що передбачено п . 6.1.2., 6.2, 6.4. Договору, які, на думку а пелянта, суперечить вимогам чинного законодавства.

Крім того, апелянт стверджу є, що розрахунок позовних вим ог є неправильним і не точним , оскільки в ньому не зазначен о правильного курсу НБУ для Є вро, який повинен застосовув атись при розрахунку лізинго вого платежу для кожного пер іоду.

Представник позивача пись мового відзиву на апеляційну скаргу не надав, однак у судов ому засіданні проти її довод ів заперечував, вважаючи її б езпідставною та такою, що не п ідлягає задоволенню, а рішен ня суду є законним, обґрунтов аним та таким, що підлягає зал ишенню без змін.

Дослідивши доводи апеляці йної скарги, заслухавши пояс нення представників сторін, перевіривши матеріали справ и та проаналізувавши на підс таві встановлених фактичних обставин справи правильніст ь застосування судом першої інстанції норм законодавств а, Київський апеляційний гос подарський суд встановив нас тупне.

11.04.2008 між Товариством з обмеж еною відповідальністю «Ласк а Лізинг» (лізингодавець) та Т овариством з обмеженою відпо відальністю Фірма «Т.М.М.» (ліз ингоотримувач) було укладено го Договір фінансового лізин гу № 1290/04/2008 (надалі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Дого вору лізингодавець зобов' я зався набути у свою власніст ь техніку згідно з установле ною лізингоодержувачем спец ифікацією і передати його бе з надання послуг по управлін ню та технічній експлуатації лізингоодержувачу як предме т лізингу у тимчасове володі ння та користування за плату , а лізингоодержувач зобов' язався прийняти його на умов ах Договору.

Згідно з пунктом 2.3. Договору вартість майна, що передаєть ся лізингоодержувачу склада є суму еквівалентну 97 282,00 у.о., в т ому числі ПДВ в розмірі 20 % - 16 213,67 у .о., виражена в гривнях України .

Як передбачено пунктом 3.1. До говору передача позивачем ма йна, а також необхідних компл ектуючих та документів, які є невід' ємною частиною майна , і прийняття його лізингооде ржувачем на правах володіння і користування здійснюється шляхом підписання акту здач і-прийняття майна.

У відповідності до пункту 3. 5. Договору з моменту підписан ня акту здачі-прийняття майн а права володіння і користув ання переходять до лізингоод ержувача і зобов' язання ліз ингодавця з передачі майна у фінансовий лізинг лізингоод ержувачу вважаються виконан ими.

26.08.2008 лізингоодержувач отрим ав від позивача автобетонозм ішувач ШТАТТЕР АМ 10 FHC за видатк овою накладною № РН-0000379, вартіс ть переданого майна складає 750 811,12 грн.

Пунктом 6.1. Договору сторони погодили, що валютою договор у являється умовна одиниця (у .о.). Під умовною одиницею розу міється сума, виражена у грив нях України та дорівнює одно му Євро по курсу відповідно д о п. 6.1.1 Договору.

Відповідно до пункту 6.4. Дого вору лізингоодержувач зобов ' язався вносити на розрахун ковий рахунок лізингодавця а вансові платежі, зазначені в додатку №1 до договору, з урах уванням правил, викладених в додатку № 7 до Договору

Сума авансового платежу пі длягає сплаті в гривнях, розр аховується як множення суми авансового платежу, зазначен ого в додатку № 1 до договору, т а курсу НБУ, встановленого дл я одного Євро на дату встанов лену для здійснення такого а вансового платежу. Для аванс ових платежів використовуєт ься курс НБУ, встановлений дл я одного Євро на дату, визначе ну для внесення такого аванс ового платежу, але не нижче ку рсу НБУ на дату підписання да ного договору. Авансові плат ежі вносяться протягом трьох банківських днів з дати, вста новленої для проведення плат ежу, відповідно до додатку № 1 до Договору (пункт 6.4. Договору ).

Відповідно до частини 1 стат ті 626 Цивільного кодексу Украї ни договором є домовленість двох або більше сторін, спрям ована на встановлення, зміну або припинення цивільних пр ав та обов' язків.

Згідно з частиною 1 статті 292 Господарського кодексу Укра їни лізинг - це господарськ а діяльність, спрямована на і нвестування власних чи залуч ених фінансових коштів, яка п олягає в наданні за договоро м лізингу однією стороною (лі зингодавцем) у виключне кори стування другій стороні (ліз ингоодержувачу) на визначени й строк майна, що належить ліз ингодавцю або набувається ни м у власність (господарське в ідання) за дорученням чи пого дженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови спл ати лізингоодержувачем пері одичних лізингових платежів .

Як зазначено в частині 1 ста тті 806 Цивільного кодексу Укра їни за договором лізингу одн а сторона (лізингодавець) пер едає або зобов' язується пер едати другій стороні (лізинг оодержувачеві) у користуванн я майно, що належить лізингод авцю на праві власності і бул о набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодер жувачем (прямий лізинг), або ма йно, спеціально придбане ліз ингодавцем у продавця (поста чальника) відповідно до вста новлених лізингоодержуваче м специфікацій та умов (непря мий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізинг ові платежі).

Нормами пункту 3 частини 2 ст атті 11 Закону України «Про фін ансовий лізинг» закріплено, що лізингоодержувач зобов' язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

У відповідності до частини 1 статті 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» сплата л ізингових платежів здійснює ться в порядку, встановленом у договором.

Сторони у пунктах 6.5. та 6.6. Дог овору погодили, що лізингові платежі нараховуються за ко жен період строку фінансовог о лізингу. Розмір, порядок і ст роки внесення грошових сум в рахунок лізингових платежів зазначаються у Графіку внес ення платежів.

Відповідно до статті 193 Госп одарського кодексу України с уб' єкти господарювання та і нші учасники господарських в ідносин повинні виконувати г осподарські зобов' язання н алежним чином відповідно до закону, інших правових актів , договору, а за відсутності ко нкретних вимог щодо виконанн я зобов' язання - відповідно до вимог, що у певних умовах з вичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 Цивільн ого кодексу України порушенн ям зобов' язання є його неви конання або виконання з пору шенням умов, визначених зміс том зобов' язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, щ о прострочив, якщо він не прис тупив до виконання зобов' яз ання або не виконав його у стр ок, встановлений договором а бо законом (частина 1 статті 612 Ц ивільного кодексу України).

Колегія суддів не приймає д оводи апелянта, що пункти 6.1.2., 6.2 та 6.4. Договору суперечать вим огам чинного законодавства, оскільки відповідачем не бул о надано доказів визнання вк азаних пунктів Договору нечи нними, а отже у відповідача ві дсутні підстави для невикона ння умов Договору.

Враховуючи наведене, колег ія суддів погоджується з вис новком суду першої інстанції , що факт наявності основної з аборгованості за Договором ф інансового лізингу № 1290/04/2008 від 11.04.2008 в період з 03 лютого 2011 року п о 03 липня 2011 року згідно графік у внесення платежів у відпов ідача перед позивачем в сумі 130 556,91 грн. належним чином довед ений, документально підтверд жений і апелянтом не спросто ваний, тому позовні вимоги по зивача задоволені судом перш ої інстанції правомірно.

Відповідно до частини 2 стат ті 193 Господарського кодексу У країни кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідн их для належного виконання н ею зобов' язання, враховуючи інтереси другої сторони та з абезпечення загальногоспод арського інтересу. Порушення зобов' язань є підставою дл я застосування господарськи х санкцій, передбачених цим К одексом, іншими законами або договором.

Пунктом 8.5. Договору сторони погодили, що у випадку якщо лі зингоотримувач не сплатить в строк передбачений Договоро м передбачені Договором плат ежі, то лізингодавець отриму є право вимагати сплати неус тойки в розмірі 0,25 % від суми пр остроченого платежу за кожен день прострочення платежу в перші п' ять днів прострочк и і 0,5 % від суми простроченого п латежу за кожний день простр очки платежу починаючи з шос того дня прострочки, а лізинг оотримувач зобов' язується її сплатити.

Як зазначено в частині 1 ста тті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються г осподарські санкції у вигляд і грошової суми (неустойка, шт раф, пеня), яку учасник господа рських відносин зобов' язан ий сплатити у разі порушення ним правил здійснення госпо дарської діяльності, невикон ання або неналежного виконан ня господарського зобов' яз ання.

Згідно частини 3 статті 549 Цив ільного кодексу України пене ю є неустойка, що обчислюєтьс я у відсотках від суми несвоє часно виконаного грошового з обов' язання за кожен день п рострочення виконання.

Нормами частини 6 статті 232 Го сподарського кодексу Україн и передбачено, що нарахуванн я штрафних санкцій за простр очення виконання зобов' яза ння, якщо інше не встановлено законом або договором, припи няється через шість місяців від дня, коли зобов' язання м ало бути виконано.

Боржник, який прострочив ви конання грошового зобов' яз ання, на вимогу кредитора зоб ов' язаний сплатити суму бор гу з урахуванням встановлено го індексу інфляції за весь ч ас прострочення, а також три п роценти річних від простроче ної суми, якщо інший розмір пр оцентів не встановлений дого вором або законом (стаття 625 Ци вільного кодексу України).

Крім того, суд зазначає, що з гідно з інформаційним листом Верховного Суду України № 3.2-200 5 від 15.07.2005 грошовими зобов' яза ннями боржника перед кредито ром є грошова сума, що визначе на з урахуванням встановлено го індексу інфляції та трьох процентів річних. Оскільки і нфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в де ржаві та за своєю правовою пр иродою є компенсацією за пон есені збитки, спричинені зне ціненням грошових коштів, а т ри проценти річних - платою за користування коштами, що не б ули своєчасно сплачені боржн иком, то ні три проценти річни х, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відпо відальності за порушення зоб ов'язань.

Таким чином, передбачене за коном право кредитора вимага ти сплати боргу з урахування м індексу інфляції та процен тів річних є способами захис ту його майнового права та ін тересу, суть яких полягає у ві дшкодуванні матеріальних вт рат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок і нфляційних процесів та отрим анні компенсації (плати) від б оржника за користування утри муваними ним грошовими кошта ми, належними до сплати креди торові.

Колегія не приймає до уваги доводи апелянта про неправи льність та неточність розрах унку суми позовних вимог, оск ільки апелянтом не надано ко нтррозрахунок та не надано д оказів неточності розрахунк у наданого позивачем.

З огляду на викладене, колег ія суддів приходить до висно вку, що з відповідача на корис ть позивача підлягає стягнен ню заборгованість за Договор ом у розмірі 130 556,91 грн., пеня в ро змірі 4 799,26 грн., 3 % річних у розмі рі 928,89 грн. та витрати пов' яза ні з інфляційними процесами в сумі 2 766,16 грн.

Враховуючи викладене, коле гія суддів вважає рішення су ду по даній справі обґрунтов аним та таким, що відповідає ч инному законодавству, фактич ним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скас ування чи зміни не вбачаєтьс я, апеляційна скарга відпові дача - Фірми «Т.М.М.» - Товариств а з обмеженою відповідальніс тю є необґрунтованою та задо воленню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Госпо дарського процесуального ко дексу України, Київський апе ляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фірм и «Т.М.М.» - Товариства з обмеже ною відповідальністю залиши ти без задоволення, рішення Г осподарського суду міста Киє ва від 05.09.2011 по справі № 36/293 залиши ти без змін.

Матеріали справи № 36/293 повер нути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя

Судді