Рішення

від 11.04.2008 по справі 36/293

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

36/293

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  36/293

28.07.08

За позовом   Комунального  підприємства по утриманню житлового

                      господарства Солом'янського  району міста Києва

до                   Приватного підприємця Сисолятина Артема Ігоровича

про                стягнення  50473 грн.  41 коп.

                                                                              Суддя   Трофименко Т.Ю

Представники:

Від позивача        Білуха В.А. –по дов. №123 від 15.01.2008р.   

Від відповідача    не з»явився

Обставини справи:

          Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Солом'янського району міста Києва звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення   з Приватного підприємства Сисолятина Артема Ігоровича 50 473 грн. 41 коп., із яких:  35 311 грн. 52 коп.  заборгованість  по орендній платі,  7869 грн. 42 коп. заборгованість за надані комунальні послуги, 2848 грн. 04 коп. пеня за прострочку платежу орендної плати, 4444 грн. 04 коп. пеня за прострочку  комунальних платежу.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що  відповідач в порушення умов договору  №4171 т від 05 с6ерпня 2005 року не  сплатив позивачу  орендну плату за  користування майном та вартість наданих комунальних послуг за період з  вересня 2007 року по  грудень 2007 року,  у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі  43 180 грн. 94  коп. Крім того,  за порушення умов договору в частині проведення  розрахунків просить стягнути з відповідача пеню в сумі 7292 грн. 47 коп.

         Відповідач  письмовий відзив на позов не надав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвала про порушення провадження у справі направлялась на адресу відповідача, що вказана в позовні заяві,  довідці Головного міжрегіонального управління статистки у м. Києві.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

         Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

           05 серпня 2005 року між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Солом'янського району міста Києва (далі –позивач)  та Приватним підприємцем Сисолятин Артемом Ігоровичем (далі відповідач) був укладений договір №4171т оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади Солом'янського району м. Києва.

          Відповідно до умов договору  позивач зобов'язувався передати, а відповідач прийняти  в оренду  нежитлове приміщення площею 545,9 кв.м. в будинку №28 по проспекту Відрадний в м. Києві для складських  потреб. Факт передачі підтверджується актом прийому –передачі від 05.08.2005р.

         Строк дії договору сторони  визначили з  05.08.2005р. по 05.07.2006р. (п. 9.1 договору).

         04 серпня 2006 року між сторонами була підписана додаткова угода про внесення змін до договору оренди №4171т від 05.08.2005 року. Відповідно до п. 9.1 даної угоди строк дії договору був продовжений дог 04.07.2007 року.

         Відповідно до умов договору   відповідач повинен сплачувати позивачу  орендну плату,  видатки по платі за землю та  фактичні витрати на утримання будинку та прибудинкової території, вартість отриманих комунальних послуг (п.п. 3.1, 3.5, 3.6 договору). Розмір орендної плати визначений сторонами в п.  3.1  договору, а розмір  компенсації  плати за землю та витрат на утримання будинку та при будинкової території в додатку №3 до договору.

          Відповідач (орендар) повинен сплачувати орендну плату (п.п.3.1,3.7) та інші платежі (п.п.3.5, 3.6)  незалежно від результатів господарської діяльності щомісячно, до 1-го числа місяця наступного за звітним, з урахуванням індексу інфляції.

          Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, одностороння відмова від виконання зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В п.  3.10 договору сторони передбачили, що орендна плата та інші платежі передбачені договором  нараховуються до дати підписання сторонами акту прийому –передачі при поверненні об'єкту, дати складання акту державним виконавцем про виселення.

        Матеріалами справи підтверджується, що відповідач в порушення умов договору не сплатив позивачу орендну платежу за період  користування приміщення з  вересня 2007 року по грудень 2007 року у зв'язку з чим виникла заборгованість по орендній платі  в сумі  32 802 грн. 24 коп. з урахуванням індексу інфляції та ПДВ та  компенсацію плати за землю та експлуатаційним витратам за аналогічний період в сумі 4129 грн. 84 коп. (відповідно до перерахунку заборгованності , що проведена судом.)   

         З огляду на викладене суд приходить до висновку, що  позовні вимоги про стягнення основного боргу по орендній платі та іншим платежам  в сумі  43 180 грн. 94   коп. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

          В решті позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають, оскільки позивачем неправомірно нарахований індекс інфляції на суму заборгованості за період вересень 2007 року по грудень 2007 року з  травня 2005 року.  Позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат задоволенню не підлягають, оскільки  розмір  даних відшкодувань сторонами не погоджений.

         Оскільки відповідач  припустився прострочки  платежу по орендній платі  за  з нього на підставі п.  6.2  договору  та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'зань» з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі 17 грн. 77 коп., відповідно до розрахунку пені проведеного судом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В договорі  оренди (п. 6.2) сторони передбачили, що за несвоєчасну сплату інших платежів, передбачених п. 3.6 договору (додаток №3) відповідач  сплачує на користь орендодавця пеню у розмірі 1% від розміру не сплачених платежів за кожний день прострочки. Оскільки матеріалами справи встановлено, що відповідач припустився прострочення  інших платежів, тому на підставі вимог п. 6.2 договору з нього підлягає стягненню пеня в розмірі  5 грн. 12 коп.

         В решті позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені задоволенню не підлягають, оскільки  позивачем невірно проведений розрахунок пені.

         Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального Кодексу України на відповідача відносяться витрати по сплаті державного мита в сумі   грн. 28 коп. та 118грн. –витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи викладене та  керуючись ст.49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу  України, суд -  

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

          Стягнути з Приватного підприємця Сисолятина  Артема Ігоровича  

(м. Київ, вул. Г. Севастополя, 11 кв. 74, м. Київ, проспект Відрадний, 28, код 20049385) на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом'янського району міста Києва (м. Київ, вул.. Соціалістична, 6, код 31720192) 32 802 грн. 24 коп.  заборгованості по орендній платі, 4129 грн. 84 коп.  заборгованості по іншим платежам, 22 грн. 89 коп. пеню за прострочку платежу, 429 грн.  55 коп. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

          В решті вимог в позові відмовити.

          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя                                                                                                        Трофименко Т.Ю.