Постанова

від 26.10.2011 по справі 36/299

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2011 № 36/299

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Корсак ової Г.В.

суддів:

при секретарі:

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1. - за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_2 - за довіреністю

розглянувши апеляційну ск аргу Фірми «Т.М.М.» - товариств а з обмеженою відповідальніс тю на рішення господарського суду міста Києва від 07.09.2011 року

по справі № 36/299 (суддя Тр офименко Т.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальніст ю «Ласка Лізинг», м. Київ

до Фірми «Т.М.М.» - товариства з обмеженою відповідальніст ю, м. Київ

про стягнення 48 239,51 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ласка Ліз инг» звернулось до господарс ького суду міста Києва з позо вом до Фірми «Т.М.М.» - товарист ва з обмеженою відповідальні стю про стягнення 47 813,23 грн. - о сновного боргу, 357,15 грн. - неусто йки, 69,13 грн. - 3% річних та судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається н а порушення відповідачем умо в договору фінансового лізин гу №1502/07/2008 від 17.07.2008р. в частині спл ати лізингових платежів в ус тановлений договором строк.

Рішенням господарського с уду міста Києва від 07.09.2011р. у спр аві №36/299 позов Товариства з обм еженою відповідальністю «Ла ска Лізинг» задоволено повні стю, з відповідача на користь позивача стягнуто 47 813,23 грн. - основного боргу, 357,15 грн. - неуст ойки, 69,13 грн. - 3% річних, 482,40 грн. де ржавного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне за безпечення судового процесу .

Не погоджуючись з зазначен им рішенням Фірма «Т.М.М.» - Тов ариство з обмеженою відповід альністю звернулося з апеляц ійною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарс ького суду міста Києва від 07.09.2 011р., прийняти нове рішення, яки м в задоволенні позову відмо вити.

Скаржник вважає, що рішення господарського суду міста К иєва від 07.09.2011р. прийняте з непо вним з' ясуванням обставин, що мають значення для справи , а висновки суду першої інста нції щодо невиконання фірмою «Т.М.М. - товариство з обмежено ю відповідальністю своїх дог овірних зобов' язань не відп овідають обставинам справи і не ґрунтуються на доказах, на явних в матеріалах справи. Пр и цьому, скаржник посилаєтьс я на те, що в договорі фінансов ого лізингу №1502/07/2008 від 17.07.2008р. від сутня така істотна умова, як ц іна договору, а тому такий дог овір є неукладеним, оскільки п. п. 7.1.,7.2.,7.4. договору в частині пр ив' язки до курсу Євро поруш ують вимоги ст. 524 Цивільного к одексу України та ст. 198 Господ арського кодексу України згі дно яких грошове зобов' язан ня має бути виражено у грошов ій одиниці України - гривні , внаслідок чого у відповідач а відсутні будь-які зобов' я зання щодо сплати лізингових платежів. Крім того, позивач п ередав відповідачу Автокран КТА - 18 на шасі МАЗ-533702 згідно в идаткової накладної № РН-0000395 в ід 29.08.2008р. з умовою попередньої оплати, а тому заявлений пред мет позову не відповідає обс тавинам справи. Розрахунок п озовних вимог, за доводами ск аржника, є неправильним, оскі льки, якщо вважати договір ук ладеним, то розмір щомісячни х лізингових платежів розрах овується з урахуванням курсу НБУ для Євро станом на 17.07.2008р., пр о що зазначено в п.7.1.1. договору (7,69 грн. за один Євро).

На підставі апеляційної ск арги Фірми «Т.М.М.» - товариств а з обмеженою відповідальніс тю на рішення господарського суду міста Києва від 07.09.2011 року у справі №36/299, згідно ст. 98 ГПК Ук раїни Київським апеляційним господарським судом ухвалою від 29.09.2011р. порушено апеляційне провадження.

Товариством з обмеженою ві дповідальністю «Ласка Лізин г» подано відзив на апеляцій ну скаргу в якому позивач про сить в задоволенні апеляційн ої скарги відмовити, а рішенн я господарського суду міста Києва від 07.09.2011 року у справі №36/2 99 залишити без змін.

Розпорядженням Секретаря палати від 26.10.2011р., у зв' язку з п еребуванням судді Нєсвєтово ї Н.М. на лікарняному та вироб ничою необхідністю, змінено склад судової колегії: голов уючий по справі суддя - Корс акова Г.В., судді - Сулім В.В., Ч орногуз М.Г.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги а пеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача запе речив проти доводів апеляцій ної скарги та просив залишит и її без задоволення, а оскарж уване рішення - без змін.

Перевіривши матеріали спр ави, обговоривши доводи апел яційної скарги, заслухавши п ояснення представників стор ін, проаналізувавши на підст аві встановлених фактичних о бставин справи правильність застосування судом першої і нстанції норм законодавства , колегія суддів Київського а пеляційного господарського суду дійшла висновку, що апел яційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступн ого.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.07.2008 року між Товарист вом з обмеженою відповідальн істю «Ласка Лізинг» (Лізинго давцем) та Фірмою «Т.М.М.» - Това риство з обмеженою відповіда льністю (Лізингоодержувачем ) укладено Договір фінансово го лізингу №1502/07/2008 (далі - Договір ).

Згідно п. 1.1 Договору лізинго давець зобов' язується прид бати у свою власність трансп ортний засіб (надалі - майно) у відповідності із встановлен ою лізингоодержувачем Специ фікацією продавця: (тип: Грузо вий Автомобіль; Автокран КТА -18 на шассі МАЗ 533702 (одна одиниця ) 2008 року випуску - предмет ліз ингу та передати його без над ання послуг по керуванню та т ехнічної експлуатації лізин гоодержувачу у якості предме ту лізингу у тимчасове волод іння та користування за плат у, а лізингоодержувач зобов' язується прийняти його на ум овах договору.

Відповідно до п.2.1. Договору т ранспортний засіб придбаєть ся позивачем у продавця для п одальшого передання його в л ізинг.

Згідно п. 3.1 Договору передач а позивачем майна, а також нео бхідних приналежностей та до кументів, які є невід' ємною частиною майна, і прийняття й ого відповідачем на правах в олодіння та користування зді йснюється шляхом підписання Акта здачі-приймання майна.

29.08.2008р. за видатковою накладн ою № РН-0000395 згідно Договору поз ивач передав, а відповідач че рез ОСОБА_3, який діяв на пі дставі довіреності серії ЯПД № 419946 від 29.08.2008р., одержав Автокра н КТА-18 на шассі МАЗ 533702 (одна оди ниця).

Отже, позивач виконав взяті на себе за Договором зобов' язання в частині придбання п редмету лізингу і передачі й ого в лізинг відповідачу.

Відповідно до п .2.3. Договору вартість предмет у лізингу, що передає позивач відповідачу, становить суму , еквівалентну 93096,00 умовних оди ниць (з ПДВ), визначену в гривн ях України, і складається із с уми авансу, внесеного відпов ідно до п.7.4. Договору, загально ї суми платежів в погашення в артості предмету лізингу, за значену в «Графі 4» Графіка вн есення платежів по «Курсу 1» т а викупну вартість, зазначен у в додатку № 1 до договору по « Курсу 1».

Під умовною одиницею, яку ст орони визначили як валюту до говору, згідно з п. 7.1. Договору розуміється сума, яка вираже на у гривнях України та дорів нює одному Євро по курсу згід но з п. 7.1.1 договору.

Пунктом 7.1.1. догов ору визначені такі поняття:

«Курс1» - курс, встановлений НБУ для одного Євро станом на 17.07.08 р.;

«Курс2»-курс, встановлений Н БУ для одного Євро на дату, виз начену для проведення чергов ого лізингового платежу згід но графіку внесення платежів .

Відповідно до п . 7.1.2. договору поточний лізинго вий платіж, який підлягає опл аті в гривнях, розраховуєтьс я як добуток суми лізинговог о платежу відображеної в «у.о .» згідно «Графи 3» Додатку № 1 н а відповідну дату проведення платежу та «Курсу2». При цьому в погашення вартості майна в ідноситься сума, відображена в гривнях та розрахована як д обуток відповідної суми в «у .о.», зазначеної в «Графі 4» дод атка № 1 та «Курсу 1».

Загальна вартіс ть лізингових платежів, що пі длягають до сплати Лізингоод ержувачем Лізингодавцю стан овить 129131,87 у.о. ( п. 7.3. договору).

Згідно п.5.2. Договору строк фі нансового лізингу складаєть ся з періодів, які вказані в гр афі 1 Додатку №1 до договору.

Відповідно до п . 7.5. договору лізингові платеж і нараховуються за кожний пе ріод строку фінансового лізи нгу. Розмір лізингового плат ежу за кожний період строку ф інансового лізингу зазначен ий в додатку № 1 до договору.

Порядок та стро ки внесення грошових сум в ра хунок оплати лізингових плат ежів вказаний у Графіку внес ення платежів (п. 7.6. договору).

Відповідно до п. 7.7. договору відповідач - Лізингоодержува ч зобов'язаний вносити всі гр ошові суми в рахунок оплати л ізингових платежів в обсязі і в строки, встановлені в Граф іку внесення платежів, незал ежно від виставлення або оде ржання рахунків Лізингодавц я, а також, незалежно від факти чного користування майном, в тому числі, в період технічно го обслуговування, ремонту, в трати майна, протягом строку фінансового лізингу або до м оменту дострокового припине ння Договору.

30.07.2009р. між сторона ми було укладено додаткову у году № 1502/07/2008/R до договору фінанс ового лізингу №1502/07/2008 від 17.07.2008р., я кою було внесено зміни до Гра фіку внесення платежів.

Відповідно до Г рафіку внесення платежів (з у рахуванням змін редакції гра фіку додатковою угодою) сума лізингових платежів щомісяц я складає 1 783,07 у.о. (з 30.06.2011р. по 30.07.2011р .), сума платежу в погашення су ми заборгованості складає 307,8 6 у.о.

Згідно з п.1. додаткової угод и № 1502/07/2008/R платіж в погашення су ми заборгованості, що підляг ає сплаті в гривнях, розрахов ується, як добуток платежу в п огашення суми заборгованост і вираженої в умовних одиниц ях згідно графи 7 додатку №1 до договору на відповідну дату здійснення лізингового плат ежу та «Курсу 2».

Укладений між сторонами до говір за своєю правовою прир одою є договором фінансового лізингу, відносини, що виника ють у зв' язку з укладенням я кого, згідно ст. 2 Закону Украї ни «Про фінансовий лізинг», р егулюються положеннями Циві льного кодексу України про л ізинг, найм (оренду), купівлю-п родаж, поставку з урахування м особливостей, що встановлю ються цим законом.

Пунктом 1 ст. 806 ЦК України пер едбачено, що за договором ліз ингу одна сторона (лізингода вець) передає або зобов' язу ється передати другій сторон і (лізингоодержувачеві) у кор истування майно, що належить лізингодавцю на праві власн ості і було набуте ним без поп ередньої домовленості із ліз ингоодержувачем (прямий лізи нг), або майно, спеціально прид бане лізингодавцем у продавц я (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодер жувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний с трок і за встановлену плату (л ізингові платежі).

Згідно ст. 1 Закону України « Про фінансовий лізинг», фіна нсовий лізинг - це вид цивіл ьно-правових відносин, що вин икають з договору фінансовог о лізингу. За договором фінан сового лізингу лізингодавец ь зобов' язується набути у в ласність річ у продавця (пост ачальника) відповідно до вст ановлених лізингоодержувач ем специфікацій та умов і пер едати її у користування лізи нгоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингов і платежі).

Пункт 3 частини 2 статті 11 заз наченого Закону передбачає, що лізингоодержувач зобов' язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до ст. 16 цього ж За кону, сплата лізингових плат ежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лі зингові платежі можуть включ ати: а) суму, яка відшкодовує ч астину вартості предмета ліз ингу; б) платіж як винагороду л ізингодавцю за отримане у лі зинг майно; в) компенсацію від сотків за кредитом; г) інші вит рати лізингодавця, що безпос ередньо пов' язані з виконан ням договору лізингу.

Відповідно до ст. 173 ГК Україн и господарським визнається з обов'язання, що виникає між су б'єктом господарювання та ін шим учасником (учасниками) ві дносин у сфері господарюванн я з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один су б'єкт (зобов'язана сторона, у т ому числі боржник) зобов'язан ий вчинити певну дію господа рського чи управлінсько-госп одарського характеру на кори сть іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплат ити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певн их дій, а інший суб'єкт (управн ена сторона, у тому числі кред итор) має право вимагати від з обов'язаної сторони виконанн я її обов'язку.

Однією з підстав виникнення господарського з обов' язання, згідно ст.174 ГК У країни, є господарський дого вір.

Відповідно до ст. 629 ЦК Украї ни, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 530 Ци вільного кодексу України якщ о у зобов'язанні встановлени й строк (термін) його виконанн я, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до с т.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язанн я має виконуватися належним чином відповідно до умов дог овору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного зако нодавства, одностороння відм ова від зобов'язання або одно стороння зміна його умов не д опускається, якщо інше не вст ановлено договором або закон ом.

Статтею 762 ЦК Укр аїни передбачено, що за корис тування майном з наймача спр авляється плата, розмір якої встановлюється договором на йму.

Згідно Графіку внесення платежів, відповіда ч повинен був провести лізин гові платежі за 34-й період - по 3 0.06.2011 року, за 35-й період - по 30.07.2011 р оку.

Відповідач свої договірні зобов' язання в частині спл ати поточних лізингових плат ежів виконував неналежним чи ном, внаслідок чого за 34 та 35 пе ріоди строку фінансового ліз ингу, у відповідача перед поз ивачем утворилася заборгова ність на загальну суму 47 813,23 грн .

Думка відповідача, що розмі р щомісячних лізингових плат ежів має розраховуватись з у рахуванням курсу НБУ для Євр о станом на 17.07.2008р., тобто Курсу 1 згідно п. 7.1.1 Договору, (курс, вст ановлений НБУ для Євро на дат у, визначену для проведення л ізингового платежу згідно з додатку №1 до договору), є поми лковим і суперечить змісту п . 7.1.2 Договору, в якому сторони у згодили, що для визначення ро зміру чергового лізингового платежу в гривнях використо вується Курс 2 - курс одного Єв ро на відповідну дату провед ення платежу, а також правила м ст. 533 ЦК України, згідно якої, якщо у зобов'язанні визначен о грошовий еквівалент в іноз емній валюті, сума, що підляга є сплаті у гривнях, визначаєт ься за офіційним курсом відп овідної валюти на день плате жу.

Факт несплати платежів за 34 ,35 періоди строку фінансового лізингу на загальну суму 47 813,23 грн. відповідачем не запереч ується.

При цьому, посилання відпов ідача на те, що в договорі відс утня така істотна умова, як ці на, а договір фінансового ліз ингу, відповідно, є неукладен им, оскільки п. 7.1, 7.2, 7.4 договору в частинах прив' язки до курс у Євро порушують вимоги зако нодавства, згідно яким грошо ві зобов' язання учасників г осподарських відносин повин ні бути виражені і підлягают ь оплаті у гривнях, до уваги ко легією суддів не приймаються з огляду на таке.

Пунктом п. 7.1. дого вору сторони погодили, що вал ютою договору є умовна одини ця. Під умовною одиницею розу міється сума, відображена в г ривнях та дорівнює одному Єв ро по курсу згідно пункту 7.1.1. д оговору (курс, встановлений Н БУ для одного Євро на дату, виз начену для проведення лізинг ового платежу згідно з додат ку №1 до договору).

Відповідно до частини сьом ої статті 179 ГК України господ арські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, і ншими нормативно-правовими а ктами щодо окремих видів дог оворів.

Відповідно до п. 1 ст. 626 ЦК Укра їни договором є домовленість двох або більше сторін, спрям ована на встановлення, зміну або припинення цивільних пр ав та обов'язків.

Статтею 627 вказаного Кодекс у встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу стор они є вільними в укладенні до говору, виборі контрагента т а визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Код ексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діло вого обороту, вимог розумнос ті та справедливості.

Згідно ч 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських дог оворів сторони можуть визнач ати зміст договору на основі вільного волевиявлення, кол и сторони мають право погодж увати на свій розсуд будь-які умови договору, що не супереч ать законодавству.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 632 ЦК України ц іна в договорі встановлюєтьс я за домовленістю сторін.

Статтею 192 ЦК України встано влено, що законним платіжним засобом, обов'язковим до прий мання за номінальною вартіст ю на всій території України, є грошова одиниця України - гри вня. Іноземна валюта може вик ористовуватися в Україні у в ипадках і в порядку, встановл ених законом.

Згідно ст. 524 ЦК України зобов 'язання має бути виражене у гр ошовій одиниці України - грив ні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'я зання в іноземній валюті.

Частиною 2 ст. 533 ЦК України ви значено, якщо у зобов'язанні в изначено грошовий еквівален т в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, ви значається за офіційним курс ом відповідної валюти на ден ь платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлен ий договором або законом чи і ншим нормативно-правовим акт ом.

Тобто, чинне законодавство України забороняє застосува ння іноземної валюти лише як засобу платежу в розрахунка х між резидентами, однак, не мі стить приписів щодо заборони на визначення в договорі гро шового еквіваленту зобов'яза ння в іноземній валюті, а тако ж на здійснення перерахунку грошового зобов' язання у ви падку зміни курсу НБУ націон альної валюти України по від ношенню до іноземної валюти.

Таким чином, сто рони, визначивши у договорі ф інансового лізингу №1502/07/2008 гро шовий еквівалент зобов' яза ння в іноземній валюті, не пор ушили вищевказані норми прав а.

Посилання відповідача на т е, що між сторонами існують вз аємовідносини купівлі-прода жу автокрану КТА-18 на шассі МА З 533702 (одна одиниця) з умовою по передньої оплати, а тому заяв лений предмет спору не відпо відає обставинам справи, виз наються колегією суддів таки ми, що не відповідають дійсни м обставинам справи.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу Укра їни кожна сторона повинна до вести ті обставини, на які вон а посилається в обґрунтуванн я своїх вимог та заперечень.

Позивачем належним чином д оведено порушення відповіда чем його законних прав.

Відповідач не надав суду жо дного доказу на спростування обставин, на які позивач посл ався як на підставу своїх вим ог.

За таких обставин, суд першо ї інстанції правомірно задов ольнив в повному обсязі позо вні вимоги позивача в частин і стягнення з відповідача за боргованості в розмірі 47 813,23 гр н.

Щодо вимог в час тині стягнення з відповідача за порушення виконання грош ового зобов'язання 357,15 грн. неу стойки, 69,13 грн. 3% річних, судова колегія зазначає наступне.

Згідно зі ст. 610 ЦК Украї ни порушенням зобов'язання є його невиконання або викона ння з порушенням умов, визнач ених змістом зобов'язання (не належне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК Укра їни боржник вважається таким , що прострочив, якщо він не пр иступив до виконання зобов'я зання або не виконав його у ст рок, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК Ук раїни у разі порушення зобов ' язання настають правові на слідки, встановлені договоро м або законом, зокрема - спла та неустойки.

Пунктом 9.5 Договору передба чено, що у випадку, якщо Лізинг оодержувач у встановлені Дог овором строки не здійснює вс тановлені Договором платежі , Лізингодавець вправі вимаг ати сплати неустойки в розмі рі 0,25 % від суми простроченого п латежу за кожен день простро чення платежу в перші п' ять днів прострочення та 0,5 % від су ми простроченого платежу за кожний день прострочення пла тежу, починаючи з шостого дня прострочення, а Лізингоодер жувач зобов' язаний цю неуст ойку сплатити.

Дії відповідача є порушенн ям умов Договору і вимог зако ну, тому є підстави для застос ування до нього передбаченої Договором відповідальності .

Суд першої інстанції, з урах уванням ч. 3 ст. 549 ЦК України, згі дно якої пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках ві д суми невиконаного або нена лежно виконаного зобов' яза ння, дійшов вірного висновку , що передбачена сторонами у Д оговорі неустойка за своєю п равовою суттю є пенею.

Неустойкою (штрафо м, пенею), у відповідності до с т. 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник по винен передати кредиторові у разі порушення боржником зо бов' язання. Пенею є неустой ка, що обчислюється у відсотк ах від суми несвоєчасно вико наного грошового зобов' яза ння за кожен день прострочен ня виконання.

Згідно зі ст. 230 ГК України шт рафними санкціями визначают ься господарські санкції у в игляді грошової суми (неусто йка, штраф, пеня), яку учасник г осподарських відносин зобов ' язаний сплатити у разі пор ушення ним правил здійснення господарської діяльності, н евиконання або неналежного в иконання господарського зоб ов' язання.

Частиною 6 ст. 231 ГК України пе редбачено, що штрафні санкці ї за порушення грошових зобо в' язань встановлюються у ві дсотках, розмір яких визнача ється обліковою ставкою Наці онального банку України, за у весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір ві дсотків не передбачено закон ом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК Укра їни нарахування штрафних сан кцій за прострочення виконан ня зобов' язання, якщо інше н е встановлено законом або до говором, припиняється через шість місяців від дня, коли зо бов' язання мало бути викона но.

Приписами ст.ст. 1, 3 З акону України «Про відповіда льність за несвоєчасне викон ання грошових зобов'язань» п ередбачено, що розмір пені об числюється від суми простроч еного платежу та не може пере вищувати подвійної обліково ї ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи, що доданий пози вачем до позовної заяви розр ахунок неустойки відповідає зазначеним вимогам закону, у мовам договору і дійсним обс тавинам справи, суд першої ін станції правомірно задоволь нив вимоги позивача в цій час тині в повному обсязі в сумі 35 7,15 грн.

Щодо вимог в частині стягне ння з відповідача на користь позивача 69,13 грн. 3% річних слід з азначити наступне.

Відповідно до ст. 625 ЦК Україн и боржник, який прострочив ви конання грошового зобов' яз ання, на вимогу кредитора зоб ов' язаний сплатити суму бор гу з урахуванням встановлено го індексу інфляції за весь п еріод прострочення, а також т ри проценти річних від прост роченої суми, якщо інший розм ір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на обст авини справи, перевіривши на даний позивачем розрахунок м айнових вимог в цій частині, к олегія суддів дійшла висновк у, що суд першої інстанції пра вомірно стягнув з відповідач а на користь позивача 69,13 грн. 3% р ічних.

Задовольняючи п озовні вимоги, місцевий госп одарський суд, з позицією яко го погоджується судова колег ія, повно і всебічно дослідив всі суттєві обставини справ и та дійшов правильного висн овку про їх задоволення у зв' язку з неналежним виконанням відповідачем договірних зоб ов' язань, що є підставою для стягнення з відповідача зая вленої суми заборгованості.

Доводи скаржник а про порушення місцевим гос подарським судом ст. 43 ГПК Укр аїни, в зв' язку з залишенням без задоволення поданого ві дповідачем клопотання про пр изначення судово-бухгалтерс ької експертизи, судова коле гія вважає необґрунтованими , оскільки в матеріалах справ и відсутні докази подання ві дповідачем вказаного клопот ання.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів ді йшла висновку, що рішення гос подарського суду міста Києва від 07.09.2011 р. відповідає фактичн им обставинам та чинному зак онодавству. Підстав для його зміни чи скасування не вбача ється.

Керуючись ст.ст . 99, 101-105 Господарського процесуа льного кодексу України, апел яційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скарг у Фірми «Т.М.М.» - товариства з о бмеженою відповідальністю н а рішення господарського суд у міста Києва від 07.09.2011 року у сп раві №36/299 залишити без задово лення.

2.Рішення господарськ ого суду міста Києва від 07.09.2011 р оку у справі № 36/299 залишити без змін.

3.Матеріали справи № 36/299 повер нути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя

Судді