Рішення

від 12.08.2009 по справі 36/299

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/299 12.08.09

За позовом Прив атного підприємства «ДІК плю с»

До Кому нального підприємства «Київ ське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власнос ті на об' єкти нерухомого ма йна»

про визнан ня права власності та спонук ання до вчинення дій

Суддя Т.Ю.Трофименко

Представники:

Від позивача Темче нко М.Г. - директор (наказ № 0 7 від 01.06.2009р.)

Від відповідача не з' явився

В засіданні приймали участ ь

Обставини справи:

На розгляд Господарсько го суду м. Києва передані позо вні вимоги Приватного підпри ємства «ДІК плюс»до Комуналь ного підприємства «Київське міське бюро технічної інвен таризації та реєстрації прав а власності на об' єкти неру хомого майна»визнати за пози вачем право власності на АД РЕСА_1 та про зобов' язання Комунального підприємства « Київське міське бюро технічн ої інвентаризації та реєстра ції права власності на об' є кти нерухомого майна»зареєс трувати за позивачем право в ласності на зазначений об' є кт нерухомості.

Ухвалою Господарського су ду міста Києва від 22.07.2009р. поруш ено провадження у справі № 36/299, розгляд справи призначено н а 12.08.2009р.

В судовому засіданні 12.08.2009р. п редставник позивача позовні вимоги повністю підтримав.

Представник відповідача в судове засідання 12.08.2009р. не з' явився, письмовий відзив на п озов не надав, вимог суду, викл адених в ухвалі суду від 22.07.2009р. , не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначенн я справи до розгляду в засіда нні господарського суду, про час і місце його проведення, щ о підтверджується повідомле нням про вручення поштового відправлення.

Особи, які беруть участь у с праві, вважаються повідомлен ими про час і місце її розгляд у судом, якщо ухвалу про поруш ення провадження у справі на діслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз' яснення Президії Вищо го Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про д еякі питання практики застос ування Господарського проце суального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Пр о деякі питання практики зас тосування норм Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни, порушені у доповідних записках про роботу господа рських судів у першому піврі ччі 2007 року» (пункт 15) зазначено , що відповідно до пункту 2 час тини другої статті 54 Господар ського процесуального кодек су України позовна заява пов инна містити, зокрема, місцез находження сторін (для юриди чних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільн ого кодексу України місцезна ходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які в ідповідно до установчих доку ментів юридичної особи чи за кону виступають від її імені .

У пункті 11 інформаційного л иста Вищого господарського с уду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про д еякі питання практики застос ування норм Господарського п роцесуального кодексу Украї ни, порушені у доповідних зап исках про роботу господарськ их судів у 2006 році»зазначено, щ о до повноважень господарськ их судів не віднесено устано влення фактичного місцезнах одження юридичних осіб або м ісця проживання фізичних осі б - учасників судового процес у на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відп овідні процесуальні докумен ти надсилаються господарськ им судом згідно з поштовими р еквізитами учасників судово го процесу, наявними в матері алах справи.

Водночас законодавство Ук раїни, в тому числі Господарс ький процесуальний кодекс Ук раїни, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з' ясовувати фактичне місцезна ходження іншої сторони (стор ін) у справі (якщо воно не спів падає з її місцезнаходженням , визначеним згідно із згадан ою статтею 93 Цивільного кодек су України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших проц есуальних документах.

В разі коли фактичне місцез находження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповіда є її місцезнаходженню, визна ченому згідно з законом, і дан а особа своєчасно не довела п ро це до відома господарсько го суду, інших учасників проц есу, то всі процесуальні насл ідки такої невідповідності п окладаються на цю юридичну о собу.

З матеріалів справи вбачає ться, що ухвалу Господарсько го суду міста Києва від 22.07.2009р. б уло надіслано на адресу відп овідача, вказану в позовній з аяві.

На підставі ст. 75 Господарсь кого процесуального кодексу України справа розглядаєтьс я за наявними в ній матеріала ми.

Розглянувши подані матері али справи, заслухавши поясн ення представника позивача, Господарський суд міста Києв а -

ВСТАНОВИВ:

На підставі укладеного мі ж ОСОБА_2 та ОСОБА_3 дог овору від 11.06.1998р. купівлі-продаж у ОСОБА_3 придбала у власн ість металевий кіоск (павіль йон), розміщений по АДРЕСА_1 . Зазначений договір посвідч ено приватним нотаріусом Киї вського міського нотаріальн ого округу Сов рас О.Ю. 21.04.1999р.

ОСОБА_3 є засновником Прив атного підприємства «ДІК плю с».

Після придбання металевог о кіоску (павільйону), розпоря дженням № 765 від 16.07.2003р. Дніпровсь ка районна у м. Києві державна адміністрація надала Приват ному підприємству «ДІК плюс» дозвіл на реконструкцію існу ючого павільйону по вул. А.Буч ми, 6 А в м. Києві під кафе.

В подальшому, в 2004 році, Госпр озрахункова організація «Це нтр містобудування та архіте ктури»Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середов ища Київської міської держав ної адміністрації надала міс тобудівне обґрунтування № 2076 від 28.04.2004р. щодо визначення пара метрів окремого об'єкта міст обудування, на підставі яког о Приватним підприємством «Д ІК плюс»була проведена рекон струкція існуючого павільйо ну по вул. А.Бучми, 6 А в м. Києві п ід капітальну споруду - кафе.

З матеріалів справи вбачає ться, що Дніпровська районна у м. Києві державна адміністр ація надала Приватному підпр иємству «ДІК плюс»дозвіл на розміщення об'єкта сфери тор гівлі (ресторанного господар ства, кафе) № 753 від 23.08.2007р. строкам до 29.08.2010р.

Розпорядженням Дніпровськ ої районної у м. Києві державн ої адміністрації № 210 від 05.05.2009р. присвоєно поштову адресу зак інченому будівництвом об' є кту - кафе «Смак», яке знаход иться на АДРЕСА_1

З метою реєстрації права вл асності на нежитлову АДРЕС А_1 позивач звернувся до від повідача з заявою про реєстр ацію права власності на буді влю АДРЕСА_1

Відповідач листом № 7884 від 19.02 .2009р. повідомив позивача про ві дмову в здійсненні реєстраці ї у зв' язку з відсутністю пр авовстановлюючого документ а, передбаченого ст. 19 Закону У країни «Про державну реєстра цію речових прав та їх обмеже нь».

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім п ереконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об' єктивному розгляді в судовом у засіданні всіх обставин сп рави в їх сукупності, та врахо вуючи, що кожна сторона повин на довести ті обставини, на як і вона посилається як на підс таву своїх вимог і заперечен ь, суд вважає, що вимоги позива ча є такими, що задоволенню не підлягають з наступних підс тав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу Укра їни доказами у справі є будь-я кі фактичні дані, на підставі яких господарський суд у виз наченому законом порядку вст ановлює наявність чи відсутн ість обставин, на яких ґрунту ються вимоги і заперечення с торін, а також інші обставини , які мають значення для прави льного вирішення господарсь кого спору.

Відповідно до ст. 33 Господар ського процесуального кодек су України кожна сторона пов инна довести ті обставини, на які вона посилається як на пі дставу своїх вимог і запереч ень.

Обов' язок доведення покл адено законом на позивача.

Правом власності є право ос оби на річ (майно), яке вона зді йснює відповідно до закону з а своєю волею, незалежно від в олі інших осіб (стаття 316 Цивіл ьного кодексу України).

Відповідно до статті 328 Циві льного кодексу України право власності вважається набут им правомірно, якщо інше прям о не випливає із закону або не законність набуття права вла сності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 319 Цивільно го кодексу України власник н аділений правом володіти, ко ристуватися розпоряджатися своїм майном на власний розс уд.

Відповідно до статті 1 Госпо дарського процесуального ко дексу України підприємства, установи, організації, інші ю ридичні особи (у тому числі ін оземні), громадяни, які здійсн юють підприємницьку діяльні сть без створення юридичної особи і в установленому поря дку набули статусу суб'єкта п ідприємницької діяльності (д алі - підприємства та організ ації), мають право звертатися до господарського суду згід но з встановленою підвідомчі стю господарських справ за з ахистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюва них законом інтересів, а тако ж для вжиття передбачених ци м Кодексом заходів, спрямова них на запобігання правопору шенням.

Згідно зі ст. 2 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни господарський суд пору шує справи, зокрема, за позовн ими заявами: підприємств та о рганізацій, які звертаються до господарського суду за за хистом своїх прав та охороню ваних законом інтересів.

Стаття 392 Цивільного кодекс у України передбачає, що влас ник майна може пред' явити п озов про визнання його права власності, якщо це право оспо рюється або не визнається ін шою особою, а також у разі втра ти ним документа який засвід чує його право власності.

Позивачем у позові про визн ання права власності може бу ти будь-який учасник цивільн их відносин, який вважає себе власником певного майна, одн ак не може належним чином реа лізувати свої правомочності у зв' язку з наявністю щодо ц ього права сумнів або претен зій з боку третіх осіб.

Відповідачем у позові про в изнання права власності вист упає будь-яка особа, яка сумні вається у належності майна п озивачеві, або не визнає за ни м права здійснювати правомоч ності володіння, користуванн я і розпорядження таким майн ом, або має власний інтерес у м ежах існуючих правовідносин .

Отже, враховуючи вимоги заз начених норм, при зверненні д о суду із позовом саме на пози вача покладено обов' язок до вести суду належними засобам и доказування факт, що відпов ідач порушує або оспорює йог о право власності на будівлю АДРЕСА_1 Однак, таких дока зів матеріали справи не міст ять.

З огляду на викладене вбача ється, що позивач безпідстав но звернувся до суду, оскільк и його права відповідачем не порушені, а позовні вимоги по зивача, заявлені до Комуналь ного підприємства «Київське міське бюро технічної інвен таризації та реєстрації прав а власності на об' єкти неру хомого майна»про визнання за позивачем право власності н а АДРЕСА_1 слід визнати та кими, що не підлягають задово ленню.

Що стосується позовної вим оги позивача про зобов' язан ня Комунального підприємств а «Київське міське бюро техн ічної інвентаризації та реєс трації права власності на об ' єкти нерухомого майна»зар еєструвати за позивачем прав о власності на АДРЕСА_1, то вона також є необґрунтовано ю та задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Згідно ст. 182 Цивільного коде ксу України об'єкти нерухомо сті підлягають обов'язковій державній реєстрації.

Відповідно до п. 1.3 Тимчасово го положення про порядок дер жавної реєстрації прав власн ості на нерухоме майно, затве рдженого наказом Міністерст ва юстиції України від 07.02.2002р. № 7/5 (надалі - Положення), держа вну реєстрацію прав власност і на нерухоме майно здійснюю ть підприємства бюро технічн ої інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністр ативно-територіальних одини ць.

Згідно п. 1.4 зазначеного Поло ження державна реєстрація пр ав власності на нерухоме май но (далі - реєстрація прав) - ц е внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме м айно у зв'язку з виникненням, і снуванням або припиненням пр ава власності на нерухоме ма йно, що здійснюється БТІ за мі сцезнаходженням об'єктів нер ухомого майна на підставі пр авовстановлювальних докуме нтів коштом особи, що звернул ася до БТІ.

Для реєстрації виникнення , існування, припинення прав в ласності на нерухоме майно т а оформлення прав власності на нерухоме майно до БТІ разо м із заявою про реєстрацію пр ав власності подаються право встановлювальні документи (д одаток 1), їх копії (нотаріальн о засвідчені), а також інші док ументи, що визначені цим Поло женням (п. 2.1 Положення).

Оскільки, відповідно до Тим часового положення про поряд ок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно , відповідач мав право прийня ти рішення про реєстрацію чи відмову в реєстрації прав вл асності на нерухоме майно ли ше за умови подання позиваче м заяви про реєстрацію прав в ласності, правовстановлювал ьних документів, їх копій (нот аріально засвідчених), а тако ж інших документів, визначен их зазначеним Положенням, то суд дійшов висновку, що оскіл ьки позивачем не зазначено, я кі саме права та охоронювані законом інтереси позивача п орушено відповідачем, який н е заперечує і не оспорює прав а власності на майно позивач а, заявлені позовні вимоги до відповідача є передчасними та необґрунтованими, а тому у позові про зобов' язання ві дповідача зареєструвати за п озивачем право власності на АДРЕСА_1, слід відмовити.

Витрати по сплаті державно го мита та витрати на інформа ційно-технічне забезпечення судового процесу, на підстав і ст. 49 Господарського процесу ального кодексу України, пок ладаються на позивача.

Враховуючи наведене, та кер уючись ст. ст. 49, 82-85 Господарсько го процесуального кодексу У країни, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відм овити повністю.

Рішення набирає законної с или після закінчення десятид енного строку з дня його прий няття.

Суддя Т.Ю.Трофименко