Рішення

від 28.10.2011 по справі 22/338

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  22/338

28.10.11

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Укрпромбетон»

до                  Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк»

про                визнання договору удаваним правочином

                                                                                                                                       суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача:        не з’явились;

від відповідача:    ОСОБА_1. (довіреність від 09.03.2011р.);

28.10.2011р. в судовому засіданні у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод Укрпромбетон»(надалі –ТОВ «Завод Укрпромбетон», позивач) звернулось до суду з позовом про визнання договору про надання траншу № 12.15527/362 від 13.08.2008р. в сумі 10 000 доларів США, укладеного на підставі Рамкової угоди № 362 від 27.02.2008р. між Закритим акціонерним товариством «ПроКредит Банк»(відповідач), як кредитором та ТОВ «Завод Укрпромбетон», як позичальником, удаваним правочином. Також позивач просив визнати договір про надання траншу № 12.15527/362 від 13.08.2008р. таким, що був укладений в Національній валюті.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що договір про надання траншу від 13.08.2008р. був удаваним правочином в частині зазначення валютою договору доларів США та був вчинений з метою приховання іншого правочину, який сторони вчинили, в дійсності, а саме –надання позичальнику кредитів в національній валюті України, але замаскували його під договір кредитування в іноземній валюті.

Відповідачем позову не визнано, заперечення викладені письмово у відзиві на позов який залучено до матеріалів справи.

Позивач в судове засідання призначене на 28.10.2011р. не з’явився, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином - ухвалою суду від 07.10.2011р., яка направлена на адресу позивача зазначену ним в позовній заяві рекомендованим листом з повідомленням про вручення (підтверджено реєстром на відправлення рекомендованої кореспонденції за 07.10.2011р.). Ухвалу суду про порушення провадження у справі позивачем отримано 23.09.2011р., відповідно позивач обізнаний про розгляд його справи в судовому порядку.

Заяв щодо відмови від позову судом не отримувалось, а при врахуванні підстав заявленого позову, докази, наявні в матеріалах справи є достатніми для прийняття рішення у справі.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

          27 лютого 2008 року між ТОВ «Завод Укрпромбетон»та ЗАТ «ПроКредит Банк»укладено Рамкову угоду № 362, згідно з умовами якої кредитор зобов’язувався здійснювати кредитування позичальника у межах лімітів умов кредитування у порядку і на умовах, визначених угодою та кредитними договорами: в сумі еквівалентній 150 000 доларів США, ліміту строку кредитування –120 календарних місяців, максимального розміру процентів –40 % річних.

В межах Рамкової угоди, за заявкою позивача на отримання кредиту, 13 серпня 2008 року між сторонами укладено договір про надання траншу № 12.15527/362, яким передбачили надання кредиту у розмірі 10 000 доларів США на строк 36 календарних місяців з виплатою 16% річних, цільове призначення кредиту –придбання основних засобів, спосіб видачі кредиту –зарахування коштів на рахунок позичальника № 260070105700 у кредитора. Зазначені документи залучені до матеріалів справи у належним чином засвідчених копіях.

          Позивач, стверджуючи, що договір про надання траншу від 13.08.2008р. був удаваним правочином в частині зазначення валютою договору доларів США та був вчинений з метою приховання іншого правочину, який сторони вчинили, в дійсності, звернувся до суду з позовом та просив визнати договір про надання траншу № 12.15527/362 від 13.08.2008р. таким, що був укладений в Національній валюті.

Заявлені позивачем вимоги з підстав наведених у позовній заяві судом відхиляються виходячи з наступного.

Згідно ст. 202, ст. 203, 205, 207  ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов‘язків; зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; правочин може вчинятися  усно або в письмовій формі; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Визначення кредитного договору наведено у ст. 1054 ЦК України, згідно положень якої за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу положень статті 179 (частина 4, 7)  Господарського кодексу України, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно зі ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Твердження позивача щодо укладення договору в доларах США саме на вимогу банку… є виключно твердженнями позивача, які спростовуються матеріалами справи, зокрема наданою заявкою на отримання кредиту від 08.08.2008р. де сам позивач просив розглянути питання про можливість надання кредиту в сумі 10 тисяч доларів США (валюта кредиту –USD).

При цьому суд враховує текст самого договору про надання траншу та рамкової угоди, а саме кінцевий розділ «гарантії та підтвердження»згідно з якими підписанням договору позичальник підтвердив… що він перед підписанням належно і у доступній формі ознайомився з усіма умовами цього договору, рамкової угоди, тарифами кредитора, їх повністю і однаково з кредитором розуміє, вважає справедливими, адекватними, розумними і жодних заперечень не має; договір підписаний позичальником добровільно, волевиявлення позичальника є вільним, не під впливом помилки, тиску, чи тяжких обставин, відповідає його внутрішній волі та намірам безумовного реального виконання взятих на себе зобов’язань…

За визначенням наведеним у ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво –це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями)  з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до статті 36 Закону України «Про Національний банк України»офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється Національним банком України.

Валютні курси, як зазначено у частині першій статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», встановлюються Національним банком України за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Поряд з цим, згідно Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 12 листопада 2003 року № 496, офіційний курс гривні до іноземних валют, установлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют за станом на останню дату.

Отже, незмінність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена, відповідно, укладаючи спірний договір про надання траншу в іноземній валюті, сторони приймали на себе певні ризики, на випадок зміни валютного курсу, а ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Ризик підвищення курсу валюти кредиту до гривні несе саме позичальник.

Посилання позивача на суперечність укладеного кредитного договору вимогам чинного законодавства при наданні кредитних коштів в іноземній валюті з підстав відсутності індивідуальної ліцензії у сторін договору, судом не приймаються, оскільки наведене є шаблонним текстом, який вже неодноразово спростовувався як судами при розгляді справ щодо чого в інформаційних системах міститься численна кількість судових рішень, так і вимогами чинного законодавства, в тому числі тими ж самими положеннями які невірно трактуються у позовній заяві.  

Виконуючи свої зобов’язання, відповідач меморіальним ордером від 14 серпня 2008 року № 3343_1 перерахував на рахунок позивача № 2600070105700 кошти в сумі 10 000 доларів США, здійснивши конвертацію на суму отриманої виручки у розмірі 48 440 гривень.

Таким чином, договір про надання траншу від 13.08.2008р. № 12.15527/362 в частині надання кредиту виконаний сторонами на встановлених в ньому умовах, фактично кредит наданий позивачу у доларах США.

Як про те зазначено, в Узагальненнях практики розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними за 2007 рік, що проведене Верховним Судом України (вміщені в інформаційній системі «Ліга») у розділі щодо аналізу правових наслідків вчинення удаваного правочину:

- воля сторін в удаваному правочині спрямована на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які передбачені правочином (наприклад, договір купівлі-продажу квартири, що насправді є договором застави в забезпечення повернення позики або укладений з метою уникнути звернення стягнення на заставлене майно в судовому порядку). При цьому позивач повинен вказати, який інший правочин приховується з допомогою укладеного правочину.

Посилання позивача на обставини про те, що спірна угода (договір про надання траншу від 13.08.2008р. № 12.15527/362) є удаваною суд визнає недоведеними, оскільки відносини, що склалися між сторонами, є відносинами кредитування, що відповідає умовам договору про надання траншу, незалежно від валюти кредиту.

Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. У відповідності до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств і організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто, підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Позивач у своїй позовній заяві не вказує та не конкретизує у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, пов’язане із укладенням спірного договору, в тому числі враховуючи його повне виконання з боку відповідача.

Відповідно до вимог статті 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. В тому разі, якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили. Тобто, кваліфікація судом договору, як удаваного правочину, не тягне за собою ніяких правових наслідків, окрім визначених в частині 2 статті 235 даного Кодексу.

Відтак, позовна вимога про визнання договору удаваним не веде до поновлення порушеного права (неналежний спосіб захисту), а тому не підлягає задоволенню. Вимоги позивача спрямовані на встановлення факту, що має юридичне значення, який може встановлюватись господарськими судами лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право цивільне, його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог.

Керуючись  ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                                            Р.І. Самсін

                                                                                             дата підписання рішення 03.11.2011