Постанова

від 03.11.2011 по справі 5020-1072/2011

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5020-1072/2011

 < Список > 

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 листопада 2011 року Справа № 5020-1072/2011

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Маслової З.Д.,

суддів                                                                      Латиніна О.А.,

                                                                                          Воронцової Н.В.,

за участю представників сторін:

позивача: товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортна компанія "Акватранс" –20.10.2011 р., 03.11.2011 р. не зявився,

відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю "Сенінтермарин" - 20.10.2011 р., 03.11.2011 р. Теряєв Кирило Валерійович, дов. б/н від          25.10.2010 р.,

відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю "Іріда" - 20.10.2011 р., 03.11.2011 р.  Тарасенко Євгенія Василівна, дов. № б/н від 09.08.2011 р.

розглянувши  апеляційну скаргу ТОВ "Іріда" на ухвалу господарського суду міста Севастополя (суддя Плієва Н.Г.) від 26 вересня 2011 року у справі № 5020-1072/2011

за позовом           ТОВ "Будівельно-транспортна компанія "Акватранс" (вул. П. Корчагина, 16, Севастополь, 99014, ЄДРПОУ 34300831)

до ТОВ "Сендінтермарин" (вул. Суворова, 22-а, Севастополь, 99011, ЄДРПОУ 31004974)

ТОВ "Іріда" (вул. Петренко, 35/1, Херсон, 73000, ЄДРПОУ 32725673)

про розірвання договору оренди плавкрану, стягнення 156 951,75 грн. збитків

та

за зустрічним позовом ТОВ "Сендінтермарин" (вул. Суворова, 22-а, Севастополь, 99011, ЄДРПОУ 31004974)

до ТОВ "Будівельно-транспортна компанія "Акватранс" (вул. П. Корчагина, 16, Севастополь, 99014, ЄДРПОУ 34300831)

-          ТОВ  "Іріда" (вул. Петренко, 35/1, Херсон, 73000, ЄДРПОУ 32725673)

про спонукання до виконання договору про надання послуг та стягнення збитків 2.740.623 грн. 56 коп.                                                   

ВСТАНОВИВ:

11 липня 2011 року ТОВ „БТК ”Акватранс” звернулось до господарського суду м. Севастополя з позовною заявою до ТОВ "Сендінтермарин" та ТОВ „Іріда” про розірвання договору № 11-10 від 11.10.2010 р. оренди плавкрану СПК –23,  стягнення з відповідачів солідарно на користь ТОВ „БТК ”Акватранс” збитків у сумі 156.951 грн. 75 коп. та судових витрат 1.805 грн. 52 коп.

Позовна заява мотивована тим, що ТОВ "Сендінтермарин" неналежним чином виконує свої зобов'язання відносно повного та своєчасного внесення орендної плати, яка склалась в наслідок противоправних дій ТОВ „Іріда” (т.1 а.с. 3-6, контрольна справа а.с. 4-7).

05 вересня 2011 року ТОВ "Сендінтермарин" звернулось до суду з зустрічною позовною заявою до ТОВ „БТК ”Акватранс” та ТОВ "Іріда" про спонукання останніх до виконання умов договору та стягнути з ТОВ "Іріда"  2.740.623 грн. 56 коп.,  а також відмовити у задоволені первісного позову (т.1 а.с. 78-85, к.с. а.с. 15-22).

Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ „Іріда” безпідставно не виконує свої зобов'язання за договором про надання послуг, у зв'язку з чим ТОВ "Сендінтермарин" недоотримало дохід та спричинено збитки на загальну суму 2.740.623 грн. 56 коп.

Ухвалою від 06.09.2011 р. зустрічний позов прийнято судом до провадження і слухання справи відкладено на 12.09.2011 р.

Ст. 106 ГПК України не передбачено оскарження в апеляційному порядку ухвали про прийняття до провадження зустрічного позову.

14 вересня 2011 року позивачем за зустрічним позовом ТОВ "Сендінтермарин” заявлено клопотання на підставі ст.ст. 66, 67 ГПК України про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони ТОВ „Іріда” вчиняти дії по відчуженню теплоходу „Трускавець” (прапор України, регістровий номер 2-304888, порт приписки Херсон, 1973 року побудови) (т.2 а.с. 33-35, 81-82, к.с. а.с. 42-43).

Клопотання мотивовано тим, що до прийняття рішення судом ТОВ „Іріда” можуть бути здійснені дії по відчуженню теплоходу „Трускавець”, що зробить неможливим виконання судового рішення, що єдиним майном зі значною вартістю достатньою для виконання рішення за зустрічним позовом відповідач ТОВ „Іріда” має лише теплохід „Трускавець”.

Ухвалою господарського суду м. Севастополя від 26 вересня 2011 року заяву ТОВ "Сендінтермарин" про забезпечення позову задоволено,  заборонено ТОВ "Іріда" вчиняти дії з відчуження теплоходу „Трускавець”, відомості про заборону внести до Державного реєстру обтяжень рухомого майна (т.2 а.с. 103-105, к.с. а.с. 49-51).

ТОВ "Іріда" оскаржило ухвалу суду від 26.09.2011 р. у апеляційному порядку (к.с. а.с. 56-59).

Доводи апеляційної скарги мотивовані безпідставним прийняттям судом зустрічного позову ТОВ "Сендінтермарин" після початку розгляду справи по суті. Крім того, судом обраний засіб забезпечення позову не пов'язаний з предметом спору.

У зв'язку з хворобою судді Градової О.Г., її замінено на суддю Антонову І.В. на підставі розпорядження в.о. секретаря 2-ої судової палати САГС Остапової К.А. від 20.10.2011 р.

У зв'язку з відпусткою судді Антонової І.В., її замінено на суддю Воронцову Н.В. на підставі розпорядження в.о. секретаря 2-ої судової палати САГС Остапової К.А. від 03.11.2011 р.

Судовою колегією витребувано і оглянуто оригінал справи № 5020-1072/2011.

Представник ТОВ „БТК ”Акватранс” у судове засідання двічі           20.10.2011 р. та 03.11.2011 р. не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином ухвалою суду, про причини неявки суд не сповістив.

У судовому засіданні 20.10.2011 р., 03.11.2011 р. представник ТОВ "Іріда" підтримала доводи апеляційної скарги, представник ТОВ "Сендінтермарин" проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України –це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а явку представників обов'язковою визнано не було, колегія вважає за можливе переглянути  ухвалу суду першої інстанції за відсутністю представника ТОВ „БТК ”Акватранс”.

Розглянувши справу в порядку статті 106 Господарського процесуального кодексу України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає відсутніми підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали господарського суду першої інстанції у зв'язку з наступним.

Доводи ТОВ „Іріда” про прийняття судом зустрічного позову після початку розгляду справи по суті, не відповідають матеріалам справи.

Завданням розгляду справи по суті є встановлення і перевірка фактичних обставин справи. Розгляд справи по суті розпочинається доповіддю головуючого про зміст заявлених вимог та про визнання сторонами певних обставин під час попереднього судового засідання, у ній зазначається про зміст заявлених вимог. Після чого з'ясовується, чи підтримує позивач свої вимоги, чи визнає відповідач вимоги позивача та чи не бажають сторони укласти мирову угоду або звернутися для вирішення спору до третейського суду.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 11.07.2011 р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 11.08.2011 р. (т.1 а.с. 1-2).

У судове засідання 11.08.2011 р. з'явився лише представник ТОВ „Іріда”, який надав суду пояснення по справі та письмовий відзив. Але у зв'язку з тим, що судом явка представників всіх сторін визнана обов'язковою та від ТОВ „БТК ”Акватранс” та ТОВ "Сендінтермарин" надійшли клопотання про відкладення розгляду справи, судом у зв'язку з неможливістю розпочати розгляд справи по суті слухання справи відкладено на 25.08.2011 р. (протокол судового засідання, т.1 а.с. 57-61, к.с. а.с. 87-88).

У судове засідання 25.08.2011 р. представники сторін не з'явились, а тому розгляд справи судом 1-ої інстанції по суті також не розпочато і відкладено на 06.09.2011 р. (протокол судового засідання, т.1 а.с. 68-72, к.с. а.с. 85-86).

Ухвалою суду від 02.09.2011 р. прийнято справу до провадження  іншим суддею (т.1 а.с. 76).

Ухвалою суду від 06.09.2011 р. прийнято судом зустрічну позовну заяву ТОВ "Сендінтермарин" до ТОВ "БТК "Акватранс", ТОВ "Іріда" (т.2 а.с. 131-132, к.с. а.с. 25-26).

З урахуванням викладеного, судовою колегією встановлено, що зустрічна позовна заява прийнята судом до початку розгляду справи по суті.

Аналогічної правової позиції дотримується і Вищий господарський суд від 27.09.2011 р. у справі № 5020-209/2011 (5002-29/6150-2010).

Згідно частини 1 статті 60 Господарського процесуального кодексу  України, відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.

Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому: а) обидва позови взаємно пов'язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору. Взаємна пов'язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; в) задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову.

Предметом основного позову є стягнення коштів.

Предметом зустрічного позову є стягнення з ТОВ „Ірода” на користь ТОВ „Сендінтермарін” збитків у сумі 2.740.623,56 грн., теж коштів. Тобто, предмет спору за позовними заявами взаємопов'язаний.

Відповідачу - ТОВ «Іріда»на праві власності належить судно - суховантажний теплохід «Трускавець», 1973 року побудови, що підтверджується свідоцтвом про право власності на судно, яке наявне в матеріалах справи.

Відповідно статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

В цивільно-правовій доктрині право власності розглядається в об'єктивному і суб'єктивному розумінні. Право власності в об'єктивному розумінні - це сукупність правових норм, які встановлюють і охороняють належність матеріальних благ конкретним суб'єктам - власникам, у тому числі визначають підстави та умови виникнення і припинення в них цього права щодо цих благ. Такі правові норми у сукупності утворюють відповідний інститут права власності. Необхідно враховувати, що норми цього інституту містяться не лише в ЦК чи інших актах цивільного законодавства, а й у Конституції України, господарському, земельному, сімейному законодавстві тощо. До інституту права власності мають належати ті норми, які, зокрема:

а) встановлюють належність матеріальних благ власнику;

б) встановлюють підстави й умови виникнення в особи права власності;

в) визначають обсяг повноважень власника з володіння, користування та розпорядження матеріальними благами;

г) встановлюють підстави й умови припинення права власності;

д) встановлюють правові засоби захисту прав власника.

Право власності в суб'єктивному значенні - це передбачене й гарантоване законом право власника (фізичної чи юридичної особи, держави, територіальної громади) здійснювати володіння, користування та розпорядження щодо належного йому майна на свій розсуд, якщо інше не передбачено законом. Таким чином, суб'єктивне право власності, як і будь-яке інше суб'єктивне цивільне право, означає міру можливої поведінки уповноваженої особи (власника) щодо належного їй майна. В коментованій статті визначається абсолютний характер суб'єктивного права власності, яке є абсолютним цивільним правовідношенням. Це означає, що власникові протистоїть необмежена й завідомо не визначена кількість осіб, яким заборонено порушувати таке суб'єктивне право і створювати перешкоди в його здійсненні.

Статтею 85 ГК України передбачено, що господарське товариство є власником: майна, переданого йому у власність засновниками і учасниками як внески, продукції, виробленої в езультаті господарської діяльності товариства, доходів, одержаних від господарської діяльності товариства, іншого майна, набутого товариством на підставах, не заборонених законом.

Згідно ч.1 ст. 16 Кодексу торговельного мореплавства України судна України можуть перебувати у всіх формах власності, якщо інше не передбачено законодавчими актами України.

Частиною 2 ст. 21 цього Кодексу передбачено, що власником судна є суб'єкт права власності або особа, яка здійснює відносно закріпленого за нею судна права, до яких застосовуються правила про право власності.

Згідно з ст. 66 ГПК України Господарський суд за заявою сторони або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 ГПК України встановлено, що позов забезпечується у тому числі забороною відповідачеві вчиняти певні дії.

Позов може бути забезпеченим:

- накладенням арешту на майно, або грошові суми, що належать відповідачу,

- забороною відповідачу вчиняти певні дії,

- забороною іншими способами вчиняти дії, що стосуються предмету спору.

Згідно статті 41 Кодексу торговельного мореплавства України судно може бути арештоване чи звільнене з-під арешту тільки за рішенням суду, господарського суду або голови Морської арбітражної комісії. Арешт судна означає будь-яке затримання судна або обмеження в його пересуванні, що здійснюються для забезпечення морських вимог, зазначених у статті 42 цього Кодексу, під час перебування судна в морському порту України.

Право суду, господарського суду або Морської арбітражної комісії здійснювати арешт суден згідно з частиною першою цієї статті не обмежує прав капітана морського порту і начальника морського порту щодо затримання суден у порядку, передбаченому статтями 80-82 і 91 цього Кодексу. 

Статтею 42 цього ж кодексу передбачено, що судно може бути арештоване тільки на морські вимоги. Морська вимога - це вимога, що виникає з права власності та інших майнових прав на судно, будівництво судна, управління, експлуатацію або комерційне використання судна, заставу судна чи здійснення заходів, пов'язаних з рятуванням судна, а саме вимога у зв'язку з будь-яким договором використання або фрахтування судна чи будь-яким договором перевезення вантажу або пасажирів на судні.

Згідно п.2 Роз'яснень ВГСУ „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” № 02-5/611 від 23.08.1994 р., зі змінами внесеними роз'ясненнями ВГСУ № від 19.07.2010 р., забезпечення позову як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи може застосовуватись як за основним, так і за зустрічним позовом на будь-якій стадії процесу, включаючи перегляд рішення, ухвали, постанови (в подальшому - рішення) в апеляційному або у касаційному порядку.

Аналогічну правову позицію виклав Верховний Суд України у своїй постанові № 9 від 22.12.2006 р. „Про практику застосування цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” (п.1, 4, 7).

Згідно п.2 Листа ВГСУ „Про деякі питання практики забезпечення позову” № 01-8/2776 від 12.12.2006 р. адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Пунктом 8 Роз'яснень Вищого господарського суду України № 02-5/611 від 23.08.1994 р. зі змінами від 19.07.2010 р. № 04-06/113 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” передбачено, що приймаючи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти. За наявності підстав для застосування такого заходу забезпечення позову господарський суд може заборонити відчуження його у будь-який спосіб.

Забороняючи відповідачу ТОВ „Іріда” вчиняти дії з відчуження теплоходу „Трускавець”, суд 1-ої інстанції виходив з того, що невжиття заходів до забезпечення позову утруднить виконання рішення суду, забезпечення позову носить тимчасовий характер і не призведе до завдання істотної шкоди інтересам відповідача, необхідністю дотримання балансу інтересів сторін та суми позову 2.740.623 грн. 56 коп. + 156.951 грн. 75 коп.

Судова колегія погоджується з цими доводами суду 1-ої інстанції, вважає, що ухвала відповідає вимогам діючого законодавства, прийнята при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, вжиті заходи забезпечення позову не перешкоджають господарській діяльності ТОВ „Іріда”.

Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 106 Господарського процесуального кодексу України, суд                                                                      

                                                      ПОСТАНОВИВ:          

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Іріда" залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду міста Севастополя від 26 вересня 2011 року у справі № 5020-1072/2011 залишити без змін.                                                   

Головуючий суддя                                                                       З.Д. Маслова

Судді                                                                                                    О.А. Латинін                                                                                                                          Н.В. Воронцова

Розсилка:  

1. товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортна компанія "Акватранс" (вул. П. Корчагина, 16, Севастополь, 99014)

2. товариству з обмеженою відповідальністю "СендІнтерМарин" (вул. Суворова, 22-а, Севастополь, 99011)

3. товариству з обмеженою відповідальністю "Іріда" (вул. Петренко, 35/1, Херсон, 73000