Рішення

від 07.11.2011 по справі 22/305

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/305 07.11.11

За позовом То вариства з обмеженою відпові дальністю «Юнсон»

до Пуб лічного акціонерного товари ства Комерційний банк «Надра »

про стягн ення коштів

суддя Самс ін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1. (довіреність від 11.08.201 1р.);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 15.08 .2011р.);

В судовому засіданні 07.11 .2011р. на підставі ст. 85 ГПК Україн и оголошено вступну та резол ютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнсон»(на далі ТОВ «Юнсон», позивач) зве рнулось до суду з позовом про стягнення з Публічного акці онерного товариства Комерці йний банк «Надра»(надалі ПАТ КБ «Надра», відповідач) суми п роцентів за користування чуж ими коштами у розмірі 125 998, 54 грн ., 66 829, 55 грн. - 3% річних, 247 015, 41 грн. ін фляційних втрат.

З урахуванням результаті в перегляду в касаційному по рядку рішення у справі 47/33, пози вачем подано заяву про зменш ення розміру позовних вимог (вих. № 163 від 16.09.2011р.) згідно з якою на розгляд суду передані вим оги про стягнення з відповід ача 66 829, 55 грн. - 3% річних, 247 015, 41 грн . інфляційних втрат.

Зазначена заява свідчить п ро нову ціну позову з якої і пі длягає вирішенню спір у дані й справі, і як про те зазначено у п. 6 Листа Вищого господарсь кого суду України від 13.08.2008р., № 01 -8/482 факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описов ій частині рішення зі справи ; при цьому будь-які підстави д ля припинення провадження у справі в частині зменшення п озовних вимог у господарсько го суду відсутні.

Позовні вимоги моти вовані тим, що відповідачем д опущено порушення у виконанн і своїх зобов' язань за дого ворами строкового банківськ ого вкладу (депозиту) № 05-08-2, № 05-08-3 в частині повернення суми вк ладу та нарахованих відсоткі в, спір щодо стягнення сум заб оргованості разом із нарахов аними сумами інфляційних зби тків та 3% річних, вже вирішено також і в судовому порядку.

Так, у зв' язку з допущен ням прострочення у поверненн і грошових коштів, з урахуван ням такого обов' язку по вик онанню судового рішення у сп раві 34/404 (17/194-16/87) (вирішений Господ арським судом міста Києва), з п осиланням на ст. 625 ЦК України п озивач нарахував інфляційні збитки та 3% річних за період з 01.02.2011р. по 18.07.2011р. та просить стягн ути їх з відповідача в межах з аявленого позову.

Заперечення відповідач а викладені письмово у відзи ві на позов який залучено до м атеріалів справи.

У відзиві на позов відповід ач зазначав про неправомірні сть здійснення позивачем нар ахування інфляційних збиткі в та 3% річних на всю суму прису джену до стягнення за рішенн ям суду у справі 34/404 (17/194-16/87), оскіль ки положення закону надають право кредитору здійснити їх нарахування саме у відношен ні заборгованості (суми вкла ду та процентів в даному випа дку). Окрім того, позиція відпо відача зводиться на непошире ння на договірні відносини с торін положень ст. 625 ЦК Україн и.

Дослідивши наявні у справі докази, встановивши обстави ни справи, господарський суд , -

ВСТАНОВИВ:

Згідно укладених між ст оронами договорів строковог о банківського вкладу (депоз иту) № 05-08-2, № 05-08-3 відповідачем доп ущено порушення в частині не повернення у строк суми вкла ду та нарахованих відсотків, що стало підставою для зверн ення до суду з вимогами про ст ягнення вказаних коштів разо м із нарахованими процентами за користування коштами, інф ляційними втратами та 3% річн их.

Рішенням Господарсь кого суду міста Києва від 18.10.2010р . на користь ТОВ «Юнсон»стягн уто з відповідача 5 146 158, 19 грн., з я ких: 3 640 573, 77 грн. заборгованості щодо повернення вкладу, 115 201, 73 г рн. заборгованості по процен тах згідно договорів, 626 751, 47 грн . процентів за користування к оштами, 580 267, 10 грн. інфляційних в трат, 183 364, 12 грн. - 3% річних, а тако ж судові витрати.

В подальшому, спір щодо ст ягнення з відповідача нарахо ваних сум процентів за корис тування коштами, інфляційних втрат та 3% річних за період з 11 .10.2010р. по 10.02.2011р. вирішено в межах с прави 47/33 (рішення Господарськ ого суду міста Києва від 09.03.2011р. , постанова Вищого господарс ького суду України від 16.08.2011р. з алучені в копіях до матеріал ів справи).

Зазначені судові рі шення прийняті за результата ми розгляду позовних заяв по зивача набрали законної сили та є достатніми доказами ная вного прострочення у виконан ні відповідачем зобов' язан ь щодо перерахування суми вк ладу згідно депозитних догов орів № 05-08-2, № 05-08-3 в розмірі 3 640 573, 77 гр н. та нарахованих процентів в розмірі 115 201, 73 грн..

Сума боргу (поверненн я вкладу та нарахованих відс отків) в загальному розмірі 3 755 934, 12 грн. була перерахована на рахунок позивача 27.07.2011р., що під тверджено наданою банківськ ою випискою з рахунку.

Згідно ст. 193 ГК України суб 'єкти господарювання та інші учасники господарських відн осин повинні виконувати госп одарські зобов'язання належн им чином відповідно до закон у, інших правових актів, догов ору, а за відсутності конкрет них вимог щодо виконання зоб ов'язання - відповідно до вимо г, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання го сподарських договорів засто совуються відповідні положе ння Цивільного кодексу Украї ни з урахуванням особливосте й, передбачених цим Кодексом . Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зоб ов'язання, враховуючи інтере си другої сторони та забезпе чення загальногосподарсько го інтересу. Порушення зобов 'язань є підставою для застос ування господарських санкці й, передбачених цим Кодексом , іншими законами або договор ом.

Положеннями статті 625 ЦК Ук раїни передбачено, що боржни к, який прострочив виконання грошового зобов' язання, на вимогу кредитора зобов' яза ний сплатити суму боргу з ура хуванням встановленого інде ксу інфляції за весь час прос трочення, а також три процент и річних від простроченої су ми, якщо інший розмір процент ів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 599 Циві льного кодексу України зобов 'язання припиняється виконан ням, проведеним належним чин ом.

Діюче законодавство не пов 'язує припинення зобов'язанн я з наявністю судового рішен ня чи відкриття провадження по його примусовому виконанн ю, у зв' язку з чим, враховуючи порушення відповідачем взят их на себе зобов' язань, по по верненню суми вкладу в розмі рі 3 640 573, 77 грн. та нарахованих ві дсотків за період дії догово рів в розмірі 115 201, 73 грн., суд виз нає вимоги про стягнення з ві дповідача суми нарахованих і нфляційних збитків та 3% річни х такими що підлягають задов оленню частково в загальній сумі стягнення 229 050, 85 грн.:

(3 640 573, 77 грн. сума вкладу + 115 201, 73 гр н. нараховані відсотки) х 3% : 365 х 158 (кількість днів простроченн я в періоді з 11.02.2011р. по 18.07.2011р.) = 48 773, 63 грн.;

(3 640 573, 77 грн. + 115 201, 73 грн.) х 104, 8 % (серед ній індекс інфляції за періо д лютий 2011р. - червень 2011р.) - 3 755 775, 50 грн. = 180 277, 22 грн..

Приписи статті 625 ЦК України не заперечують звернення кр едитора з вимогою про стягне ння з боржника, який простроч ив виконання грошового зобов 'язання, суми, на яку заборгова ність за грошовим зобов'язан ням підвищена в порядку інде ксації, а також процентів річ них від простроченої суми за невиконання грошового зобов 'язання, зокрема, за період піс ля прийняття судом відповідн ого рішення, про що зокрема за значено і у постанові Верхов ного Суду України від 30.09.2008 № 1/384-07 , Ухвалі Верховного Суду від 12 .03.2009 (Судова палата у цивільних справах Верховного Суду), пос танові Верховного Суду Украї ни від 04.07.2011 № 13/210/10 (11/061).

Вимоги позивача щодо стяг нення з відповідача нарахова них інфляційних сум та 3% річни х по здійснених розрахунках у відношенні присуджених до стягнення за рішенням суду у справі 34/404 сумами процентів за користування коштами згідно ст. 1061 ЦК України в періоді з 24.02.2 009р., інфляційних збитків та 3% р ічних не підлягають задоволе нню, оскільки ст. 625 ЦК України н а яку посилається позивач гр ошовим зобов'язанням визнача є суму боргу, яка виникла на пі дставі зобов'язальних відносин, а не всі грошові сум и, які підлягають стягненню з а рішенням суду з боржника на користь кредитора.

Зазначена позиція неодно разово викладалась у постано вах Вищого господарського су ду України (постанова у справ і 11/253 від 29.11.2007р.; постанова у спра ві 13/238 від 12.08.2010р.) з текстом яких м ожливо ознайомитись в інформ аційній системі «Ліга»при за значенні номеру справи.

Вимоги про стягнення 3% річ них та збитків від інфляції н арахованих позивачем на суми зазначені у рішенні суду у сп раві 34/404 не є самостійними, оск ільки вказані суми підлягают ь відшкодуванню на вимогу кр едитора виключно разом з сум ою боргу (входять до складу гр ошового зобовязання).

Відповідно до ст. 4-5 Господар ського процесуального кодек су України господарські суди здійснюють правосуддя шляхо м прийняття обов'язкових до в иконання на усій території У країни рішень, ухвал, постано в. Невиконання вимог рішень, у хвал, постанов господарських судів тягне відповідальніст ь, встановлену цим Кодексом т а іншими законами України. Ст аттею 115 цього Кодексу встанов лено, що рішення, ухвали, поста нови господарського суду, що набрали законної сили, є обов 'язковими на всій території У країни і виконуються у поряд ку, встановленому Законом Ук раїни «Про виконавче провадж ення».

Закон не передбачає права к редитора вимагати сплати 3 % рі чних та інфляційних втрат, на рахованих окремо на встановл ену в судовому рішенні суму б оргу, за період невиконання в ідповідного судового рішенн я.

Посилання позивача на судо ві рішення Вищого господарсь кого суду України, які надані в копіях до справи не мають ві дношення до викладеного, оск ільки є судовою практикою що до можливості вирішення пита ння про стягнення інфляційни х збитків та 3% річних нарахова них у відношенні суми борг у, щодо якої вже вирішено с пір, а не щодо стягнення 3% річн их та інфляційних збитків на рахованих на суму присуджену до стягнення за рішенням суд у включаючи 3% річних та інфляц ійні збитки.

Суд жодним чином не запере чує того, що інфляційні нарах ування та 3% річних входять до складу грошового зобовязанн я, однак зазначене означає са ме право кредитора здійснити їх нарахування до суми бор гу, а норми ст. 625 ЦК України н е надають права кредитору зд ійснювати обчислення інфляц ійних збитків та 3% річних на в же нараховані інфляційні зби тки та 3% річних при їх несплат і.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК Ук раїни зобов'язанням є правов ідношення, в якому одна сторо на (боржник) зобов'язана вчини ти на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передат и майно, виконати роботу, нада ти послугу, сплатити гроші то що) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вима гати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають на п ідставах, встановлених ст. 11 ц ього Кодексу, зокрема догово рів та інших правочинів (ч. 2 ст . 509 ЦК України).

Згідно з ч. 5 ст. 11 ЦК України у випадках, встановлених ак тами цивільного законодавст ва, цивільні права та обов 'язки можуть виникати з рішен ня суду.

В даному випадку, судове ріш ення у справі 34/404 від 18.10.2010р. не є п ідставою виникнення грошово го зобовязання, оскільки в су довому порядку розглядався с пір, який виник між сторонами з приводу сплати боргу за дог овором, що не свідчить про вин икнення такого зобовязання с аме з судового рішення.

Враховуючи приклади приве дені у коментованій статті к одексу, такими випадками є:

- рішення судів іноземних к раїн, які визнаються підстав ами виникнення цивільних пра в та обов'язків на території У країни в порядку виконання т а визнання рішень іноземних судів відповідно до положень Цивільного проц есуального кодексу України, Законів України «Про міжнаро дне приватне право», «Про між народний комерційний арбітр аж», «Про визнання і виконанн я рішень іноземних судів»,

- судові рішення по розгляду питань у зв'язку з правами інт електуальної власності (ріше нням суду може бути визнано п раво інтелектуальної власно сті творця, чи право використ ання певного об'єкта права ін телектуальної власності, або припинено відповідне інтеле ктуальне право) відповідн о до норм ЦК (ст. 16 тощо), с пеціальних законів про відпо відні об'єкти права інтелект уальної власності; зокрема, ч . 1 ст. 469 ЦК передбачає можливіс ть визнання недійсними прав інтелектуальної власності н а винахід, корисну модель, про мисловий зразок з підстав і в порядку, встановлених закон ом; Закони України «Про охоро ну прав на винаходи і корисні моделі»і «Про охорону прав н а промислові зразки»встанов люють, що патент може бути виз нано недійсним лише в судово му порядку і за визначених ци ми законами підставами.

- судові рішення можуть бути підставою виникнення цивіль них прав і обов'язків у зв'язку з договірними та недоговірн ими зобов'язаннями. Наприкла д, рішенням суду цивільно-пра вовий договір може бути визн ано укладеним чи неукладеним , зміненим, розірваним або нед ійсним…

- та інші.

Таким чином, не будь-яке су дове рішення є підставою вин икнення для сторін спору цив ільних прав і обов'язків, оскі льки саме норма матеріальног о закону має вказувати на під ставу виникнення відповідно го цивільного права чи обов' язку із судового рішення для сторін договірних відносин, а таких норм з приводу наявно сті судового рішення про стя гнення боргу за договором ба нківського вкладу, чинне зак онодавство не містить.

В силу положень частини др угої статті 35 Господарського процесуального кодексу Укра їни факти, встановлені рішен ням господарського суду (інш ого органу, який вирішує госп одарські спори), за винятком в становлених рішенням третей ського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших сп орів, в яких беруть участь ті с амі сторони.

У постанові Вищого господа рського суду України по спра ві 47/33 від 16.08.2011р. було зазначено, щ о дія договорів банківського вкладу припинилась ще 23.02.2009р., а отже тоді і припинились між с торонами зобов' язальні правовідносини щодо нара хування процентів на банківс ький вклад на підставі ст. 1061 ЦК України.

Зазначені обставини свідч ать про відсутність підстав для нарахування інфляційних збитків та 3% річних в періоді з 11.02.2011р. по 18.07.2011р. по сумі 626 751, 47 грн., що є процентами за користува ння коштами згідно ст. 1061 ЦК Укр аїни за період з 24.02.2009р. по 10.10.2010р..

Враховуючи встановлені об ставини та надані позивачем розрахунки, позовні вимоги є такими, що підлягають задово ленню частково.

Судові витрати позивача п ро сплату державного мита у с умі 4 398, 43 грн. та 236 витрат на інфо рмаційно-технічне забезпече ння судового процесу відпові дно до положень статті 49 ГПК У країни покладаються на відпо відача пропорційно розміру з адоволених вимог в сумі 2 409, 90 гр н..

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК У країни, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити час тково.

2. Стягнути з Публічного акц іонерного товариства Комерц ійний банк «Надра»(04053, м. Київ, в ул. Артема 15, ідент. код 20025456) на ко ристь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнсон»(36014 , м. Полтава, вул. Маршала Бірюз ова 13, ідент. код 21045544) 180 277, 22 грн. (сто вісімдесят тисяч двісті сім десят сім гривень 22 копійки) і нфляційних збитків, 48 773, 63 грн. (с орок вісім тисяч сімсот сімд есят три гривні 63 копійки) 3% річ них, 2 409, 90 грн. (дві тисячі чотири ста дев' ять гривень 90 копійо к) судових витрат.

3. В іншій частині в позові ві дмовити.

Рішення набирає законної с или в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуа льного кодексу України. Ріше ння може бути оскаржене в апе ляційному порядку та в строк и, встановлені ст. 93 Господарс ького процесуального кодекс у України.

Суддя Р.І . Самсін

дата підписання рішення 11.11.2 011