4/308
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 4/308
01.11.11
За позовомІнспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Культурно-виробничий центр «Реут»
Прозобов'язання вчинити певні дії
Суддя Борисенко І.І.
Представники:
Від позивача Шевченко С.В.
від відповідача Ярмаченко О.І.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю «Культурно-виробничий центр «РЕУТ»про зобов'язання відповідача знести самовільно збудованого об'єкту, розташованого на вул. Верхній Вал, 28-30 літ. «Б»у Подільському районі м. Києва, за власний рахунок.
Відповідач позовні вимоги не визнає, надав письмові пояснення від 29.09.2011р.
Розгляд справи на прохання сторін неодноразово відкладався, тому за клопотанням сторін, спір вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою ст.69 ГПК України.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
На підставі листа Міністерства фінансів України від 17.05.2011 №31-17000-09 10/12493, 25.05.2011 року посадовими особами Інспекції здійснено позапланову перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства за адресою: вул. Верхній Вал, 28-30 літ. «Б»у Подільському районі м. Києва.
Перевіркою встановлено, що вказаною вище адресою ТОВ «Культурно-виробничий центр «РЕУТ»використовує одноповерхову самовільно реконструйовану без документів дозвільного характеру, які б надавали право на виконання будівельних робіт нежитлову будівлю, у якості магазину із продажу квітів, фурнітури та тканини, та закладу громадського харчування «Форнеті»без прийняття в експлуатацію у встановленому порядку, чим порушено вимоги ч. 1 ст. ст. 34, 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», про що складено акт перевірки.
Також за результатами перевірки від 25.05.2011 посадовими особами Інспекції винесено припис від 25.05.2011 про усунення виявлених порушень, а саме: припинити експлуатацію нежитлової будівлі на вул. Верхній Вал, 28-30 літ. «Б»у Подільському районі м. Києва та усунути встановлене порушення згідно діючого законодавства.
07.06.2011 посадовими особами Інспекції за участю оперуповноваженого ОВС УБОЗ в м. Києві ГУ МВС України в м. Києві Белей B.I. проведено перевірку додержання вимог містобудівного законодавства ТОВ «Культурно-виробничий центр «РЕУТ»при експлуатації нежитлової будівлі на вул. Верхній Вал, 28-30 літ. «Б»у Подільському районі м. Києва та виконання припису Інспекції від 25.05.2011.
Перевіркою з виїздом на місце за вказаною вище адресою встановлено, що ТОВ «Культурно-виробничий центр «РЕУТ»продовжує використовувати одноповерхову самовільно реконструйовану без документів дозвільного характеру нежитлову будівлю, у якості магазину із продажу квітів, фурнітури та тканини, та закладу громадського харчування «Форнеті» без прийняття в експлуатацію у встановленому порядку, чим порушено вимоги ч. 1 ст. 34, ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а також не виконано вимоги припису Інспекції від 25.05.2011, про що складено акт перевірки.
За результатами перевірки від 07.06.2011 Інспекції винесено припис відповідно до ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»припинити з 07.06.2011 експлуатацію нежитлової будівлі на вул. Верхній Вал, 28-30 літ. «Б»та у термін до 22.06.2011 усунути встановлене порушення згідно діючого законодавства.
Позивач стверджує, що згідно електронної бази Інспекції дозвіл на виконання будівельних робіт за адресою: вул. Верхній Вал, 28-30 літ. «Б»у Подільському районі м. Києва не надавався, об'єкт в експлуатацію не введено.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до вимог частини 1 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Відповідно до ч. 7 ст. 376 ЦК України, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Відповідно до п. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.
Згідно ст. 38 Закону, у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа відповідної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог містобудівного законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
Постановою Вищого господарського суду України від 27.04.2011 р. у справі № 2/237-11/114 визначено, що нерухоме майно, стосовно якого заявлено вимоги про визнання права власності є самочинним будівництвом.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2, 3 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Тож, для здійснення будівництва, громадянин чи юридична особа зобов'язані набути у встановленому порядку право власності на землю чи право користування земельною ділянкою, одержати Державний акт на право власності на земельну ділянку чи договір оренди землі, або державний акт на право постійного користування землею, зареєструвати обраний правовий титул використання землі, а також визначити межі земельної ділянки в натурі (на місцевості). Без виконання цих юридично значимих дій приступати до освоєння земельної ділянки забороняється. Тому в разі, якщо особа одержала рішення сільської, селищної чи міської ради або державної адміністрації про надання земельної ділянки в оренду чи приватизацію землі або продаж земельної ділянки і приступила до спорудження житлового будинку чи іншої нерухомості згідно із затвердженим проектом, таке будівництво має кваліфікуватися як самочинне, оскільки у забудовника не виникло право на земельну ділянку для цієї мети.
Будівництво вважається правомірним, якщо власник ділянки чи землекористувач або інша особа одержали у встановленому містобудівельним законодавством порядку дозволи на забудову об'єкта містобудування та виконання будівельних робіт відповідно до ст. 24, 29 Закону України «Про планування і забудову територій».
Статтею 24 Закону України «Про планування і забудову територій» визначено, що право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та відповідно до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, встановлених згідно з вимогами цього Закону. Замовник, що має намір забудови належної йому на праві власності або користуванні земельної ділянки, або уповноважена ним особа звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (клопотанням) щодо намірів забудови земельної ділянки, в якій зазначаються призначення будівлі, споруди та орієнтовні характеристики забудови. До заяви клопотання бути додані передпроектні роботи.
Згідно зі ст. 29 Закону України «Про планування і забудову»виконання будівельних робіт - документ, що засвідчує право замовника виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.
ТОВ «Культурно-виробничий центр «РЕУТ»не надано суду доказів на підтвердження погодження будівництва спірної будівлі у порядку, встановленому Законом України «Про планування і забудову територій».
З вищенаведеного вбачається, що єдиною умовою, відповідно до якої за особою, яка здійснила самочинне будівництво і яка не є власником (користувачем) земельної ділянки може бути рішення суду визнано право власності на самочинно збудоване нерухоме майно, є надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності, повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Відповідно до ч. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Статтею 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі в межах повноважень, та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.
Відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в України»виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються регулювання земельних відносин.
Відповідно до ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»Київська міська рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Згідно з ч 1 ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
У відповідності до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Суду не надано доказів, що Відповідач користується земельною ділянкою, яка перебуває у комунальній власності, відповідно до рішення місцевої ради та договору оренди, укладеного на підставі рішення органу місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.
В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити повністю.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю Культурно-виробничий центр «РЕУТ»(01024, м. Київ, вул. Межигірська, 19, код ЄДРПОУ 24262029) знести самовільно збудований об'єкт, розташованих на вул. Верхній Вал, 28-30, літ. «Б»у Подільському районі м. Києва за власний рахунок.
Стягнути з Товариства з з обмеженою відповідальністю Культурно-виробничий центр «РЕУТ»(01024, м. Київ, вул. Межигірська, 19, код ЄДРПОУ 24262029) в доход державного бюджету України (рахунок 31110095700011 банк ГУ ДКУ у м. Києві, одержувач УДК у Шевченківському районі міста Києва, код банку 820019, код ЄДРПОУ 26077968, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) 85 (вісімдесят п'ять) грн.. витрат по сплаті державного мита.
Стягнути з Товариства з з обмеженою відповідальністю Культурно-виробничий центр «РЕУТ»(01024, м. Київ, вул.. Межигірська, 19, код ЄДРПОУ 24262029) в доход державного бюджету (рахунок 31218264700001, код 22050003, одержувач ГУ ДКУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 24262621, банк одержувача ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019) 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя І.І.Борисенко
Повне рішення складено: 11.11.2011р.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 01.11.2011 |
Оприлюднено | 25.11.2011 |
Номер документу | 19282362 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Борисенко І.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні