Рішення

від 08.11.2011 по справі 2/179

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2/179

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  2/179

08.11.11

За позовомПублічного акціонерного товариства «Київенерго»

ДоКомунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківського району міста Києва

Про стягнення 205653?34 грн.

                                                                                  Суддя І.О. Домнічева

Представники:

від позивача  від відповідачаЦурка Н.А. Іваницька С.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Публічного акціонерного товариства «Київенерго»позивача у справі, до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківського району міста Києва, відповідач у справі, про стягнення з останнього заборгованості за спожиту теплову енергію за договором № 9817001 від 18.11.2003р.

Відповідач у поданому до суду відзиві на позовну заяву просить в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на відсутність вини відповідача та надав в судовому засіданні контррозрахунок суми позову.

При розгляді матеріалів справи встановлено, що:

18 листопада 2003р. між АЕК “Київенерго”та КП УЖГ Шевченківської районної у місті Києві ради укладено договір № 9817000 на постачання теплової енергії у гарячій воді, предмет якого визначений у розділі 1 договору згідно з яким постачальник зобовязувався виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач (відповідач у справі) зобовязувався отримати її та оплатити відповідно до умов викладених в договорі.

Згідно з п. 2.2.1. договору постачальник зобов'язується безперебійно постачати  теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем (додатки 3, 4) для потреб опалення в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання –протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження зазначеними в додатку № 1, вартість якої згідно з п. 2.3.1 договору споживач зобов'язаний своєчасно сплачувати в терміни та за тарифами зазначеними в додатку № 2.

Відповідно до п.10 додатку № 2 до договору споживач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА; до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком. Строки сплати за фактично спожиту теплову енергію передбачені п. 10 додатку № 2 (Тарифи та порядок розрахунків), і такі відповідачем у відношенні суми боргу що виникла за період з 01.10.2009р. по 01.09.2011р. порушені.

Поданим позивачем розрахунком, що проведений у відповідності з умовами договору на підставі зазначених даних облікових карток (табуляграм) стверджується  факт поставки позивачем відповідачу протягом  спірного періоду за договором теплової енергії на суму 181379,65 грн. (в т.ч. ПДВ), яку відповідач заборгував станом на 01.09.2011р.

Зазначена сума боргу згідно представленого суду розрахунку боргу за теплову енергію по договору погашена відповідачем не була.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

З урахуванням умов договору (додаток № 4) строки сплати вартості спожитої теплової енергії у відношенні заборгованості по якій виник спір у даній справі,  з боку відповідача були порушені.

У вказаному періоді для нарахування плати за  відпуск теплової енергії застосовувались тарифи згідно Розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), інформація щодо встановлених тарифів залучена до справи.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність прострочення в перерахуванні коштів за споживання теплової енергії, суд погоджується з розрахунком наданим відповідачем суми інфляційних у розмірі 16351,73 грн., та з розрахунком 3% річних у розмірі 5437,07 грн. наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача про сплату державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -  

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.  

Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у місті Києві ради (03190, м. Київ, вул. Кирпоноса 10/8, код ЄДРПОУ 31731838) на користь Публічного акціонерного товариства “Київенерго” (м. Київ, пл. І.Франка, 5; код ЄДРПОУ 00131305) 181 379 (сто вісімдесят одна тисяча триста сімдесят дев'ять) грн. 65 коп. – основного боргу, 16351 (шістнадцять тисяч триста п'ятдесят одна) грн. 73 коп. –інфляційних, 5437 (п'ять тисяч чотириста тридцять сім) грн. 07 коп. –3 % річних, 2031 (дві тисячі тридцять одна) грн. 68 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. -  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

     Суддя                                    І.О. Домнічева

                                                        Повне рішення складено 11.11.2011р.