Рішення

від 12.05.2008 по справі 30-25/95-04-2504

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12"

травня 2008 р.

Справа  № 30-25/95-04-2504

За

позовом:  Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична

особа ОСОБА_1;

                             Суб'єкт підприємницької діяльності

- фізична особа ОСОБА_2

До

відповідача: Закрите

акціонерне товариство Одеське виробничо-торгове суконне об'єднання „Лазур”

Про  визнання

договору дійсним та визнання права власності

Та за зустрічним

позовом: Закрите

акціонерне товариство Одеське виробничо-торгове суконне 

об'єднання „Лазур”

До

відповідача: Суб'єкт

підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1;

                        Суб'єкт підприємницької діяльності

- фізична особа ОСОБА_2

Третя

особа: Приватне

підприємство „ Управління виробничо-технічної комплектації”

Про визнання недійсним договору

За

позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Приватне підприємство „ Управління

виробничо-технічної комплектації”

До

відповідача: Суб'єкт

підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1;

                        Суб'єкт підприємницької діяльності

- фізична особа ОСОБА_2

                       Закрите акціонерне товариство Одеське

виробничо-торгове суконне об'єднання „Лазур”

Про визнання недійсним договору

Суддя   РОГА Н.В.

Представники:

Від

СПД ОСОБА_1.:

ОСОБА_3- згідно довіреності №1859  від

26.03.2008р., ОСОБА_1.- згідно паспорту;

Від

СПД ОСОБА_2.:  ОСОБА_3- згідно довіреності №1508 від

09.04.2008р.

Від

ПП „УПТК”: Охотська

Л.В.- довіреність від 01.09.2005р., Пак О.І.- довіреність від 01.09.2005р.

Від

ЗАТ „Лазур”:

ОСОБА_4- арбітражний керуючий;  Браун

Є.А. -довіреність від 12.05.2008 р.                                                        

СУТЬ

СПОРУ: Позивачі,

Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа (далі - СПД) ОСОБА_1. та СПД

ОСОБА_2., звернулися до господарського суду Одеської області з позовом  до Закритого акціонерного товариства „

Одеське виробничо-торгове суконне об'єднання „Лазур” (далі - ЗАТ ОВТСО „Лазур”)

про визнання за позивачами  права

власності у рівних долях  на об'єкт

незавершеного капітального будівництва головного корпусу, розташованого за

адресою: м. Одеса, вул. Червонослобідська, 1, 

загальною площею 14 530,8 кв.м (згідно технічному паспорту , виданому КП

„ОМБТІ та РОН” 24.02.2004р.).

В

ході розгляду справи, СПД ОСОБА_1. та СПД ОСОБА_2. уточнили позовні вимоги та

вимагають визнати дійсним Договір купівлі-продажу об'єкту незавершеного

будівництва №1\2004 від 18.05.2004р. між приватним підприємцем ОСОБА_1,

приватним підприємцем ОСОБА_2  та ЗАТ

ОВТСО „Лазур” та визнати  за позивачами

права власності у рівних долях  на об'єкт

незавершеного  будівництва головного

корпусу, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Червонослобідська, 1,  загальною площею 14 530,8 кв.м.

Позивачі

та їх представники позовну заяву підтримують, наполягають на її задоволенні.

Відповідач

- ЗАТ ОВТСО „Лазур” проти позову заперечує. В ході розгляду справи подало

зустрічну позовну заяву до СПД ОСОБА_1. та СПД ОСОБА_2., за участю третьої

особи- Приватного підприємства „Управління виробничо-технічної комплектації”

(далі - ПП „УПТК”)  про визнання

недійсним Договору купівлі-продажу незавершеного будівництва №1\2004 від

18.03.2004р., укладеного між  приватним

підприємцем ОСОБА_1, приватним підприємцем ОСОБА_2  та ЗАТ ОВТСО „Лазур” та визнати  за ЗАТ ОВТСО „Лазур”  права власності у рівних долях  на об'єкт незавершеного  будівництва головного корпусу, розташованого

за адресою: м. Одеса, вул..Червонослобідська, 1,  загальною площею 14 530,8 кв.м.

Відповідачі

- СПД ОСОБА_1. та СПД ОСОБА_2. проти зустрічного позову заперечують з мотивів,

викладених у відзиві на позовну заяву.

Третя

особа -ПП „УПТК” повністю підтримує позов ЗАТ ОВТСО „Лазур”. В ході розгляду

справи ПП „УПТК” подало позовну заяву до СПД ОСОБА_1. та СПД ОСОБА_2., та ЗАТ

ОВТСО „Лазур” про визнання недійсним Договору купівлі-продажу незавершеного

будівництва №1\2004 від 18.03.2004р., укладеного між  приватним підприємцем ОСОБА_1, приватним

підприємцем ОСОБА_2  та ЗАТ ОВТСО

„Лазур”.

Відповідачі

- СПД ОСОБА_1. та СПД ОСОБА_2. проти зустрічного позову заперечують з мотивів,

викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідач

- ЗАТ ОВТСО „Лазур” проти позову не заперечує.

Розглянувши

у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення

представників сторін , суд встановив:

Рішенням

виконкому Одеської міської Ради депутатів трудящих від 04.06.1947р. №669

вирішено відновити право на земельну ділянку Одеській суконній фабриці  по вул. Сталіна (Червоно слобідська), 1,

згідно викопіювання. Площа земельної ділянки -43109 кв.м. Рішенням виконкому

Одеської міської Ради депутатів трудящих від 02.03.2961р. №182 «Об отводе

земельных участков государственным организациям под строительство» вирішено

прирізати Одеській суконній фабриці ім.Сталіна земельну ділянку площею до 850

кв.м для будівництва складу запасних деталей та виробничих приміщень.

Рішенням

виконкому Одеської міської ради народних депутатів від 22.11.1983р. №526  дозволено Одеській суконній фабриці  проектування нового виробничого корпусу

площею 17350 кв.м з метою виводу з аварійного стану прядильно-ткацького

виробництва на території фабрики по вул..Червонослобідська, 1.

03

вересня 1993р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по

Одеській області (Продавець) та організацією орендарів Одеського орендного

виробничо - торгівельного суконного об'єднання „Лазур”  (Покупець) був укладений Договір

купівлі-продажу державного майна №17, згідно якого Продавець продав, а Покупець

купив державне майно цілісного майнового комплексу Одеського орендного

виробничо - торгівельного суконного об'єднання „Лазур”, який знаходиться за

адресою: м. Одеса, вул..Червонослобідська, 1, на земельній ділянці площею 6,3

га та майно магазину, розташованого в орендованому приміщенні 46 кв.м, за

адресою: м. Одеса, Казанський ринок, вул..Богатого,22. При цьому, майно

підприємства включає в себе всі його активи і пасиви, інвентар, обладнання та

інше майно відповідно до акту інвентаризації. 

Відповідно до п.1.2. Договору право власності на відчужуване майно

перейшло до Покупця на підставі Наказу начальника РВФДМУ по Одеській області

№238 від 31.08.1993р.  з дня його

видання. 19 листопада 1993р. був складений Акт передачі проданого майна, згідно

якого Продавець продав, а Покупець прийняв продане державне майно -цілісний

майновий комплекс з усіма будівлями та спорудами , розташований на земельній

ділянці у м.Одесі по вул..Червонослобідська, 1, площею 6,3 га та майно

магазину, розташованого по вул..Богатого, 22 площею 46 кв.м.

Відповідно

до листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській

області від 20.10.2003р. №1\4862  до

складу приватизованого майна увійшов об'єкт незавершеного будівництва- головний

корпус .

Згідно

п.1 Статуту ЗАТ ОВТСО „Лазур” створено шляхом перетворення орендного Одеського

виробничо-торгівельного суконного об'єднання „Лазур”.

18

березня  2004р. між ЗАТ „Лазур” в особі

генерального директора Солілова О.М., що діяв на підставі Статуту  (Продавець) та  СПД ОСОБА_1. та СПД ОСОБА_2.   (Покупці) був укладений договір №1\2004  купівлі-продажу об'єкту незавершеного

будівництва, згідно якого Продавець продає, а Покупці купують у рівних долях

об'єкт незавершеного капітального будівництва головного корпусу , розташованого

за адресою:                    м. Одеса,

вул..Червонослободська, 1, загальною площею 14530,8 кв.м.  Договір був укладений у простій письмовій

формі .

За

умовами п.2.1. Договору ціна об'єкту 

складає 1 300 000 грн.  Відповідно

до п.2.2. договору Покупці на момент укладення Договору сплачують 55% ціни, що

складає 715 000 грн., за виключенням авансів у сумі 251 474 грн., що внесені до

каси Продавця СПД ОСОБА_1. за прибутковими касовими ордерами №18 від

18.02.2004р., №19 від 19.02.2004р., №23 від 23.02.2004р., №26 від 01.03.2004р.,

№27 від 11.03.2004р., №32 від 18.02.2004р., а залишок -45%  Покупці сплачують рівними частками протягом

24 місяців з моменту укладення Договору, згідно графіку , підписаного сторонами,

який є Додатком до Договору.  Згідно

зазначеного графіка сторони домовилися, що щомісячна оплата буде здійснюватися

до 20 числа поточного місяця у розмірі 24375 грн. починаючи з квітня 2004р. по

березень 2006р. включно. При цьому , грошові кошти Покупці можуть вносити як на

розрахунковий рахунок так і до каси Продавця.

Відповідно

до п.4.1. Договору Продавець зобов'язаний протягом 3-денного строку з моменту

підписання цього Договору передати Покупцям за Актом приймання-передачі об'єкт

та наявну проектну та технічну документацію на об'єкт.  21 березня 2004р. сторони підписали Акт

приймання-передачі об'єкту незавершеного будівництва, згідно якого ЗАТ ОВТСО

„Лазур”  передало у власність об'єкт

незавершеного будівництва  головного

виробничого корпусу площею 14530 кв.м, розташований на земельній ділянці площею

6600 кв.м за адресою: м. Одеса, вул. Червонослободська, 1.

Позивачі

по справі вважають, що зазначений Договір купівлі-продажу містить усі істотні

умови, необхідні для договорів такого типу, а саме: предмет договору, ціну

об'єкту купівлі-продажу, порядок розрахунків. Договір фактично виконаний

сторонами - об'єкт купівлі-продажу передано Покупцям за актом

приймання-передачі, сплачено вартість об'єкту купівлі-продажу, що

підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів №38 від 12.04.2005р.

на суму 12 187 грн. 50 коп., №80 від 18.08.2005р. на суму 50 500 грн., №11 від

20.01.2006р. на суму 5 997 грн. 13 коп., №21 від 31.01.2006р. на суму 2 742

грн. 87 коп., №123 від 29.11.2005р, №138 від 30.11.2004р. на суму 36 562 грн.

50 коп., №142 від 30.11.2004р. на суму 12 187 грн. 50 коп., №23 від

10.03.2005р. на суму 12 187 грн., №93 від 31.08.2004р. на суму 4 737 грн. 50

коп., №102 від 10.09.2004р. на суму 12 187 грн. 50 коп., №106 від

14.09.2004р.  на суму 12 187 грн. 50

коп., №62 від 24 375 грн., №85 від 16.08.2004р. на суму 4 900 грн., №88 від

20.08.2004р. на суму 2 550 грн., №34 від 18.03.2004р. на суму 106 026 грн. ,

№43 від 20.04.2004р. на суму 12 187 грн. 50 коп., №50 від 30.04.2004р. на суму

12 187 грн. 50 коп.,   №18 від

18.02.2004р. на суму 21 500 грн., №19 від 19.02.2004р. на суму 105 220 грн.,

№23 від 23.02.2004р. на суму 7 364 грн., №26 від 01.03.2004р. на суму 15 390

грн. , №27 від 11.03.2004р. на суму 12 000 грн., №32 від 18.02.2004р. на суму

90 000 грн. , №22 від 31.01.2006р. на суму 2 742 грн. 87 коп., №12 від

20.01.2006р. на суму 5 997 грн. 13 коп., №140 від 30.11.2004р. на суму 36 562

грн. 50 коп., №7 від 31.01.2005р. на суму 3 470 грн. , №124 від 29.11.2005р. на

суму 45 057 грн. 50 коп. , №143 від 30.11 2004р. на суму 4 342 грн. 50 коп.,

№94 від 31.08.2004р. на суму 12 187 грн. 50 коп., №103 від 10.09.2004р. на суму

12 187 грн. 50 коп., №37 від 12.04.2005р. на суму 12 187 грн. 50 коп., №24 від

18.03.2005р. на суму 4 375 грн., №25 від 18.03.2005р. на суму 12 187 грн. , №56

від 25.05.2004р. на суму 8 000 грн., №61 від 02.06.2004р. на суму 24 375 грн. ,

№107 від 14.09.2004р. на суму 12 187 грн. 50 коп., №33 від 18.03.2004р. на суму

357 500 грн., №42 від 20.04.2004р. на суму 12 187 грн. 50 коп., №57 від

27.05.2004р. на суму 4 187 грн. 50 коп. 

Але, Продавець відмовився від нотаріального посвідчення Договору, у

зв'язку з чим, на підставі ст.220 Цивільного кодексу України , Покупці просять

суд визнати цей Договір дійсним.

Крім

того, позивачі просять визнати за ними право власності у рівних долях  на об'єкт незавершеного капітального

будівництва головного корпусу, розташованого за адресою:                      м. Одеса,

вул..Червонослобідська, 1,  загальною

площею 14 530,8 кв.м (згідно технічному паспорту, виданому КП „ОМБТІ та РОН”

24.02.2004р.). В обґрунтування зазначеної вимоги позивачі посилаються на ст.11

Цивільного кодексу України, відповідно до якої цивільні права виникають,

зокрема, з правочинів, а також на ч.1 ст.328 цього ж Кодексу, відповідно до

якої право власності набувається на підставах, що не заборонені законом,

зокрема, із правочинів.

ЗАТ

„Лазур” проти позову СПД ОСОБА_1. та СПД ОСОБА_2.  заперечує. В ході розгляду справи подало

зустрічну позовну заяву про визнання недійсним Договору купівлі-продажу

незавершеного будівництва №1\2004 від 18.03.2004р., укладеного між  приватним підприємцем ОСОБА_1, приватним

підприємцем ОСОБА_2  та ЗАТ ОВТСО

„Лазур”. В обґрунтування зустрічного позову ЗАТ ОВТСО „Лазур” посилається на

те, що оскаржуваний Договір не відповідає чинному законодавству України,

зокрема, всупереч ст.657 Цивільного кодексу України не був посвідчений

нотаріально, що є підставою вважати цей Договір нікчемним.

Крім

того, позивач за зустрічним позовом вважає, що оскаржуваний Договір був

укладений генеральним директором ЗАТ Соліловим А.Н. з перевищенням повноважень,

адже не було рішення загальних зборів акціонерів щодо відчуження нерухомого

майна, на суму, що перевищує 1\3 статутного фонду ЗАТ, та не було відповідного

рішення щодо надання розстрочки по оплаті вартості об'єкта купівлі-продажу.

ЗАТ

ОВТСО „Лазур” також вважає, що даний Договір порушує права та охоронювані

законом інтереси держави, акціонерів та кредиторів ЗАТ, адже, кошти від

реалізації об'єкту незавершеного будівництва, що був предметом за Договором

купівлі-продажу від 18.03.2004р. , не були направлені на погашення податкового

боргу. Доказів надходження коштів від реалізації до каси ЗАТ  не виявлено, у зв'язку з чим позивач за

зустрічним позовом вважає, що такі кошти до ЗАТ взагалі не надходили.

СПД

ОСОБА_1. та ОСОБА_2 проти зустрічного позову ЗАТ ОВТСО „Лазур” заперечують,

посилаючись на те, що не може бути прийнятий до уваги аргумент позивача  про нікчемність оскаржуваного Договору з

огляду на недотримання норми щодо його нотаріального посвідчення та державної

реєстрації, так як відповідно до ст.204 Цивільного кодексу України діє

презумпція правомірності правочину, а недодержання стронами вимог законодавства

про нотаріальне посвідчення договору пов'язане з ухиленням ЗАТ „Лазур” від

таких дій. 

На

думку відповідачів за зустрічним позовом безпідставним є посилання ЗАТ „Лазур”

на те, що недобудоване майно не могло бути відчужене, адже, відповідно до

ст.177 Цивільного кодексу України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі

гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги,

результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші

матеріальні та нематеріальні блага.  За

змістом ст.190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом

вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Згідно зі ст.179 цього ж Кодексу річчю є предмет матеріального світу, щодо

якого можуть виникати цивільні права та обов'язки. Відповідно до ч.1 ст.181

Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість)

належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці,

переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.  За таких обставин, відповідачі вважають, що

об'єкт незавершеного будівництва є саме об'єктом нерухомості . Оскільки цей

об'єкт є річчю  та майном, то з огляду на

положення ст.177 Цивільного кодексу України цей об'єкт є й відповідно об'єктом

цивільних прав, а, отже, відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України, він

може бути предметом договору купівлі-продажу.

Відповідачі

також зазначили, що сторони не мали змогу зареєструвати оскаржуваний Договір

купівлі-продажу у відповідності до ст.ст.210,657 та 640 Цивільного кодексу

України, оскільки на час укладення цього Договору був відсутній відповідний

порядок реєстрації правочину та перелік органів, що здійснюють таку реєстрацію.

Стосовно

посилання ЗАТ „Лазур” на перевищення 

генеральним директором ЗАТ ОВТСО „Лазур” 

повноважень при укладанні Договору відповідачі за зустрічним позовом

зазначили, що відповідно до п.8.3.1. Статуту ЗАТ ОВТСО „Лазур” виконавчим

органом ЗАТ є Правління до компетенції якого у відповідності до п.8.3.1.

відносяться усі питання діяльності ЗАТ .Згідно п.8.3.8. Статуту роботою

виконавчого органу керує голова Правління (генеральний директор), який ,

відповідно до п.8.6. Статуту здійснює власні повноваження без довіреності та

має право укладати договори та розпоряджатися майном ЗАТ.  Відповідно до Розділу 8.2 Статуту органом

управління ЗАТ , який здійснює контроль за діяльністю виконавчого органу

Правління є Рада, до повноважень якої відноситься надання дозволу (права)

Правлінню на прийняття рішень по здачі в оренду, продажу , обліку або іншого

відчуження нерухомого або іншого майна в межах 1\3 Статутного фонду. Посилання

ж позивача за зустрічним позовом на наявність у Статуті ,як обов'язкової умови,

прийняття загальними зборами акціонерів рішення щодо відчуження майна, вартість

якого перевищує 1\3 статутного фонду, відповідачі вважають безпідставним, адже

у статуті така норма відсутня.       

Безпідставним

вважають відповідачі за зустрічним позовом також посилання ЗАТ ОВТСО „Лазур” на

не проведення розрахунків за оскаржуваним Договором, у зв'язку з чим, ЗАТ

„Лазур”, начебто, не могло сплатити податкову заборгованість, адже, про

наявність оплати за договором свідчать квитанції до прибуткових касових

ордерів, оригінали яких були надані для огляду в судовому засіданні. Крім того,

згідно листа від 30.06.2004р. за №62 на ім'я 

начальника Суворовської податкової інспекції м. Одеси ЗАТ ОВТСО „Лазур”

у зв'язку із повним розрахунком по заборгованості у державний та місцевий

бюджет просило вивести підприємство з податкової застави та скасувати опис

цілісного майнового комплексу від 11.06.2004р. 

Згідно витягу від 01.07.2004р. з Державного реєстру застав рухомого

майна виключено запис про заставу №2731-543 

від 07.08.1998р.

В

ході розгляду справи до суду надійшло клопотання від ПП „УПТК” про залучення до

участі у справі у якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на

предмет спору. Одночасно ПП „УПТК” подало позовну заяву  про визнання недійсним Договору

купівлі-продажу незавершеного будівництва №1\2004 від 18.03.2004р., укладеного

між  приватним підприємцем ОСОБА_1,

приватним підприємцем ОСОБА_2  та ЗАТ

ОВТСО „Лазур”. ПП „УПТК” вважає, що даним Договором порушено його права та

охоронювані законом інтереси  як

кредитора  ЗАТ ОВТСО „Лазур”, адже після

продажу об'єкта незавершеного будівництва 

за оскаржуваним Договором кошти від продажу не надійшли на погашення

заборгованості ЗАТ ОВТСО „Лазур” перед державою та іншими кредиторами , у тому

числі і ПП „УПТК”, якому ЗАТ заборгувало 232 788 грн. 50 коп. За таких

обставин. ПП „УПТК” вважає, що має право на частину майна ЗАТ на цю суму.  Відчуження ж майна ЗАТ  робить неможливим стягнення з ЗАТ ОВТСО

„Лазур” зазначеної суми боргу.

В

обґрунтування свого позову ПП „УПТК” посилається на невідповідність цього

Договору вимогам чинного законодавства України , так як не був посвідчений

нотаріально, що суперечить ст. 657 Цивільного кодексу України. За таких

обставин, на підставі ч.1 ст.220 Цивільного кодексу України позивач вважає, що

цей Договір є нікчемним.

Крім

того, ПП „УПТК” зазначило, що оскаржуваний Договір і не міг бути посвідчений

нотаріально, так як у ЗАТ ОВТСО „Лазур” відсутні правовстановлювальні

документи, які б підтвердили його право власності на об'єкт  незавершеного будівництва, який був предметом

купівлі-продажу, та цей об'єкт не був зареєстрований в Реєстрі прав власності .

ПП

„УПТК” також вважає, що на момент укладення оскаржуваного Договору у органів

управління ЗАТ ОВТСО „Лазур” не було відповідних повноважень  на його укладення, тому він був укладений з

перевищенням повноважень. Відповідно до п.3.1., п.8.2.3. Статуту ЗАТ ОВТСО

„Лазур”  рішення про відчуження

нерухомого майна, на суму 1 300 000 грн. (вартість майна за оскаржуваним

Договором) приймається загальними зборами акціонерів, так як ця сума перевищує

1\3 Статутного фонду ЗАТ.  У даному ж

випадку  рішення про відчуження спірного

об'єкту було прийнято на спільному засіданні Наглядової ради та Правління ,

які, на думку позивача, у  перевищили

свої повноваження.  Крім того, позивач

вважає перевищенням  генеральним директором

ЗАТ ОВТСО „Лазур” своїх повноважень і надання розстрочки оплати за об'єкт

купівлі-продажу, адже такі повноваження йому не надавалися. 

ПП

„УПТК” також звернуло увагу суду на те, що на момент укладення Договору всі

активи ЗАТ  знаходилися у податковій

заставі, у зв'язку з чим необхідний був дозвіл податкової на реалізацію майна.

11 березня 2004р. за №3233\10\24-26 

податковим керуючим було надано дозвіл на реалізацію активів, що

знаходяться у податковій заставі, за умовою направлення коштів від реалізації

активів на погашення податкового боргу. 

ПП

„УПТК” також вважає, що об'єкт незавершеного будівництва  не може бути 

предметом договору купівлі-продажу, так як до закінчення

будівництва  ЗАТ ОВТСО „Лазур” було лише

власником будівельних матеріалів, а не власником недобудованого об'єкту

нерухомого майна.

СПД

ОСОБА_1. та СПД ОСОБА_2. проти позову ПП „УПТК” заперечують, посилаючись на те,

що момент виникнення у ПП „УПТК” матеріально-правового інтересу до Договору

купівлі-продажу від 18.03.2004р. 

співвідноситься з фактом прийняття господарським судом Одеської області

в межах провадження у справі №7-32\250-06-8565 про визнання ЗАТ „Лазур”

банкрутом ухвали від 09.10.2006р. про приєднання до матеріалів справи заяви ПП

„УПТК” про визнання його грошових вимог до боржника на суму 232 778 грн. 50

коп.  Але, на думку позивачів за первісним

позовом, дійсність майнових вимог ПП „УПТК” , заявлених ним в межах провадження

у справі про банкрутство ЗАТ „Лазур” ще підлягає доказуванню .  Крім того, на момент укладання сторонами

оскаржуваного Договору купівлі-продажу не було боргу не було порушення прав та

інтересів ПП „УПТК”, що є підставою для відмови у задоволенні його позову.  

ЗАТ

ОВТСО „Лазур” повністю підтримує позов ПП УПТК”.

Розглянув

матеріали справи суд доходить до такого висновку:

Як

вбачається з матеріалів справи, 18 березня 

2004р. між ЗАТ „Лазур” в особі генерального директора Солілова О.М., що

діяв на підставі Статуту  (Продавець)

та  СПД ОСОБА_1. та СПД ОСОБА_2.   (Покупці) був укладений Договір №1\2004  купівлі-продажу об'єкту незавершеного

будівництва, згідно якого Продавець продає, а Покупці купують у рівних долях

об'єкт незавершеного капітального будівництва головного корпусу , розташованого

за адресою: м. Одеса, вул..Червонослободська, 1, загальною площею 14530,8

кв.м.  Договір був укладений у простій

письмовій формі .

Відповідно

до ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на

набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків . З приведеного

визначення „правочину” вбачаються його певні характерні риси, що відрізняють

правочин від інших юридичних фактів , а саме: правочин є вольовим актом,

спрямованим на досягнення певного правового результату; правочин завжди є діями

фізичної або юридичної особи , спрямованими на досягнення певного правового

результату; правочин завжди є правомірними діями, що тягнуть виникнення або

видозміни регулятивних цивільних правовідносин; воля сторін в правочинах завжди

спрямована на встановлення, зміну, припинення цивільних прав та обов'язків;

правочини опосередковують динаміку цивільних правовідносин.

За

умовами п.5.1. Договору  сторони

домовилися, що право власності на об'єкт незавершеного будівництва виникає у

Покупців з моменту підписання даного Договору. Отже, в основу переходу права

власності на об'єкт незавершеного будівництва 

сторонами було покладено дії, спрямовані на досягнення певного правового

результату, що в свою чергу потягло виникнення регулятивних цивільних

правовідносин.

Відповідно

до ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним , якщо його

недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину

стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами 1-3, 5 та 6 ст.203

Цивільного кодексу України.  Отже,

підставою правомірності правочину є 

відсутність суперечень змісту правочину нормам чинного законодавства

України, необхідний обсяг цивільної дієздатності у особи, яка вчиняє правочин,

вільне волевиявлення учасників правочину, 

спрямування правочину на реальне настання правових наслідків , що

обумовлені ним.

Із

змісту ч.2 ст.220 Цивільного кодексу України вбачаються  умови , дотримання яких  може в судовому порядку компенсувати

відсутність нотаріального посвідчення договору. Зокрема, зазначена норма передбачає,

що якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується

письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але

одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати

такий договір дійсним .   Як вбачається

зі змісту Договору №1\2004 

купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва від 18.03.2004р., він

містить усі істотні умови, передбачені законодавством для договорів такого

виду, викладений у письмовій формі та відбулося 

виконання цього договору у частині здійснення оплати за об'єкт

купівлі-продажу  та передачі об'єкту

купівлі-продажу. Що стосується ухилення одної із сторін від нотаріального

посвідчення договору, то  з цього приводу

слід зазначити, що чинне законодавство не передбачає розмежування підстав та

способів такого ухилення, у зв'язку з чим неможливість надання нотаріусу

відповідної документації  (ухилення від

її виготовлення) також можна розглядати як ухилення від нотаріального

посвідчення. 

Слід

також зазначити, що  сторони не мали

змогу зареєструвати оскаржуваний Договір купівлі-продажу від 18.03.2004р.  у відповідності до ст.ст.210,657 та 640

Цивільного кодексу України, оскільки на час укладення цього Договору був

відсутній відповідний порядок реєстрації правочину та перелік органів, що

здійснюють таку реєстрацію.

Стосовно

посилання ЗАТ „Лазур” на перевищення 

генеральним директором ЗАТ ОВТСО „Лазур” повноважень при укладанні

Договору слід зазначити, що відповідно до п.8.3.1. Статуту ЗАТ ОВТСО „Лазур”

виконавчим органом ЗАТ є Правління до компетенції якого у відповідності до

п.8.3.1. відносяться усі питання діяльності ЗАТ. Згідно п.8.3.8. Статуту

роботою виконавчого органу керує голова Правління (генеральний директор), який,

відповідно до п.8.6. Статуту здійснює власні повноваження без довіреності та

має право укладати договори та розпоряджатися майном ЗАТ.  Відповідно до Розділу 8.2 Статуту органом

управління ЗАТ , який здійснює контроль за діяльністю виконавчого органу

Правління є Рада, до повноважень якої відноситься надання дозволу (права)

Правлінню на прийняття рішень по здачі в оренду, продажу, обліку або іншого

відчуження нерухомого або іншого майна в межах 1\3 Статутного фонду. Посилання

ж позивача за зустрічним позовом на наявність у Статуті ,як обов'язкової умови,

прийняття загальними зборами акціонерів рішення щодо відчуження майна ,

вартість якого перевищує 1\3 статутного фонду , відповідачі вважають

безпідставним, адже у статуті така норма відсутня.       

За

Протоколом спільного засідання Наглядової Ради 

та Правління ЗАТ „Лазур” №7 від 03.03.2004р.  було прийнято рішення для погашення платежів

у бюджет, пенсійний фонд, погашення заборгованості по заробітній платі та на

підставі рішення загальних зборів акціонерів від 11.10.2002р., дозволити голові

Правління (генеральному директору) реалізувати незавершене капітальне

будівництво головного виробничого корпусу, розташоване за адресою:

вул..Червонослобідська, 1,  по ціні не

нижче встановленої ОМБТІ та РОН 1 300 000 грн.  

11

березня 2004р. податковим керуючим було надано дозвіл ЗАТ ОВТСО „Лазур” на

реалізацію активів, які перебувають у податкові заставі - виробничий корпус,

площею 14350,8 кв.м, залишковою балансовою вартістю 1 300 000 грн., вартість за

оцінкою суб'єкта оціночної діяльності -1 283 744 грн.  Отже, не можна вважати, що об'єкт був проданий

за заниженою ціною, так як ціна продажу не була нижчою ніж реальна вартість

об'єкту, визначена суб'єктом оціночної діяльності.

За

таких обставин, безпідставними є посилання ЗАТ ОВТСО „Лазур” та ПП „УПТК” на

відсутність у генерального директора ЗАТ ОВТСО „Лазур” повноважень на укладення

Договору купівлі-продажу від 18.03.2004р.

Безпідставними

є також посилання  ЗАТ ОВТСО „Лазур” та

ПП „УПТК”  на не проведення розрахунків

за оскаржуваним Договором , у зв'язку з чим, ЗАТ „Лазур” , начебто, не могло

сплатити податкову заборгованість , адже, про наявність оплати за договором

свідчать квитанції до прибуткових касових ордерів, оригінали яких були надані

для огляду в судовому засіданні. Крім того, згідно листа від 30.06.2004р. за

№62 на ім'я  начальника Суворовської

податкової інспекції м. Одеси ЗАТ ОВТСО „Лазур” у зв'язку із повним розрахунком

по заборгованості у державний та місцевий бюджет просило вивести підприємство з

податкової застави та скасувати опис цілісного майнового комплексу від

11.06.2004р.  Згідно витягу від

01.07.2004р. з Державного реєстру застав рухомого майна виключено запис про

заставу №2731-543  від 07.08.1998р.

Згідно

ст.657 цього ж Кодексу  договір

купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає

нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Відповідно

до п.1 ст.220 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися щодо усіх

істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося

повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його

нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі

наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Як

вбачається з матеріалів справи,  сторони

виконали свої обов'язки  за Договором:

Покупці сплатили вартість об'єкту купівлі-продажу, а Продавець передав об'єкт.

Договір був укладений у письмовій формі, містить усі істотні умови, передбачені

для договорів такого виду, не суперечить законодавству України, що діяло на

момент його укладення, тому Договір купівлі-продажу №1\2004 від 18.03.2004р.  слід визнати дійсним. При цьому наступне

нотаріальне посвідчення цього договору не вимагається.

Що

стосується вимоги позивачів за первісним позовом  щодо визнання за ними права власності у

рівних долях  на об'єкт незавершеного

капітального будівництва головного корпусу, розташованого за адресою: м. Одеса,

вул. Червонослобідська, 1,  загальною

площею 14 530,8 кв.м (згідно технічному паспорту , виданому КП „ОМБТІ та РОН”

24.02.2004р.) , то ця вимога позивача підлягає задоволенню виходячи з такого:

Згідно

ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого

цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа

має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам

цивільного законодавства. Відповідно до ст..16 цього ж Кодексу  кожна особа має право звернутися до суду за

захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним з

способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.         

Відповідно

до ст..328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах,

що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається

набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність

набуття права власності не встановлена судом. З матеріалів справи не вбачається

неправомірність набуття позивачами права власності на об'єкти купівлі-продажу .

Безпідставними

є посилання ЗАТ ОВТСО „Лазур” та ПП „УПТК” на те, що об'єкт незавершеного

будівництва не міг бути предметом Договору купівлі-продажу, так як не був

належним чином зареєстрований . Відповідно до ст.177 Цивільного кодексу України

об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше

майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної,

творчої діяльності , інформація, а також інші матеріальні та нематеріальні

блага.  За змістом ст.190 Цивільного

кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність

речей, а також майнові права та обов'язки. Згідно зі ст.179 цього ж Кодексу

річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права

та обов'язки. Відповідно до ч.1 ст.181 Цивільного кодексу України до нерухомих

речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти,

розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх

знецінення та зміни їх призначення.  За

таких обставин, об'єкт незавершеного будівництва є саме об'єктом нерухомості .

Оскільки цей об'єкт є річчю  та майном,

то з огляду на положення ст.177 Цивільного кодексу України цей об'єкт є й

відповідно об'єктом цивільних прав, а, отже, відповідно до ст.655 Цивільного

кодексу України, він може бути предметом договору купівлі-продажу.

Реєстрація

ж об'єктів в органах бюро технічної інвентаризації здійснюється лише після

завершення будівництва, що передбачено Тимчасовим положенням про порядок

державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом

Міністерства юстиції.

За

таких обставин, у суду не має підстав для визнання недійсним  Договору купівлі-продажу незавершеного

будівництва №1\2004 від 18. 03 2004р.

Що

стосується позову третьої особи яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору

ПП „УПТК”, то , на думку суду, у задоволенні цього позову слід відмовити,

враховуючи відсутність правовідносин між ПП „УПТК” та сторонами за Договором

купівлі-продажу від 18.03.2004р., які б могли порушувати права та інтереси ПП

„УПТК”, адже,  момент виникнення у ПП

„УПТК” матеріально-правового інтересу до Договору купівлі-продажу від

18.03.2004р.  співвідноситься з фактом

прийняття господарським судом Одеської області в межах провадження у справі

№7-32\250-06-8565 про визнання ЗАТ „Лазур” банкрутом ухвали від 09.10.2006р.

про приєднання до матеріалів справи заяви ПП „УПТК” про визнання його грошових вимог

до боржника на суму 232 778 грн. 50 коп. 

Але,  дійсність майнових вимог ПП

„УПТК”, заявлених ним в межах провадження у справі про банкрутство ЗАТ „Лазур”

ще підлягає доказуванню.  Крім того, на

момент укладання сторонами оскаржуваного Договору купівлі-продажу сторонами за

цим Договором  не було допущено порушення

прав та інтересів ПП „УПТК”.   

За

таких обставин вимоги позивачів за первісним позовом  є обґрунтованими, підтверджені матеріалами

справи та підлягають задоволенню. У задоволенні ж зустрічного позову  ЗАТ ОВТСО „Лазур” та позову третьої особи яка

заявляє самостійні вимоги на предмет спору ПП „УПТК”  слід відмовити.

Судові

витрати по сплаті держмита та витрат на забезпечення судового процесу покласти

на відповідачів  згідно зі ст.ст.44,49

ГПК України.

          Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК

України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовну заяву  Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної

особи  ОСОБА_1 та  Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної

особи - ОСОБА_2    - задовольнити

повністю.

2.          Визнати дійсним   Договір купівлі-продажу об'єкту

незавершеного будівництва №1\2004 від 18.05.2004р., укладений між фізичною

особою -підприємцем ОСОБА_1, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2  та Закритим акціонерним товариством  Одеське виробничо-торгове суконне

об'єднання  „Лазур”.    

3.          Визнати за Суб'єктом підприємницької

діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) та  Суб'єктом підприємницької діяльності -

фізичною особою ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_2) право власності у рівних

долях  на об'єкт незавершеного  будівництва головного корпусу, розташованого

за адресою: м. Одеса, вул. Червонослобідська, 1,  загальною площею 14 530,8 кв.м.

4.          Стягнути з Закритого акціонерного

товариства  Одеське виробничо-торгове

суконне об'єднання  „Лазур” (м. Одеса,

вул. Червонослобідська, 1, код ЄДРПОУ 00307000) на користь фізичної особи -

підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1)  витрати по сплаті державного мита у

сумі   85 грн. та витрати на ІТЗ судового

процесу у сумі 118 грн.

5.          Стягнути з Суб'єкта підприємницької

діяльності -фізичної особи  ОСОБА_2

(АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_2) на користь державного бюджету України (р/р

31114095700008, одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк

одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної

класифікації  22090200) витрати по сплаті

державного мита у сумі   85 грн.

6.          Стягнути з Суб'єкта підприємницької

діяльності -фізичної особи  ОСОБА_2

(АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_2) на користь державного бюджету України (р/р

31217259700008, одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк

одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної

класифікації  22050000)  витрати на ІТЗ судового процесу у сумі

118 грн.

7.          У задоволенні зустрічного позову

Закритого акціонерного товариства 

Одеське виробничо-торгове суконне об'єднання  „Лазур” -відмовити.

8.          У задоволенні позову Приватного

підприємства „УПТК” -відмовити.

Рішення

суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його

прийняття.

Накази  видати після набрання рішенням законної сили.

              Суддя                                                        

                              Рога

Н. В.