Рішення

від 07.11.2011 по справі 35/318

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  35/318

07.11.11

За позовом    Товариства з обмеженою відповідальністю "Техносервіс-Д"

до                    Приватного підприємства "НафтоПродСервіс"

про                  стягнення 73 747,92 грн.  

                                                                                Суддя  М.Є. Літвінова

Представники:

від позивача:           ОСОБА_1 –предст. за довір.;  

від відповідача:           ОСОБА_2 –предст. за довір.

Рішення прийняте 07.11.2011, у зв'язку із оголошеною у судовому засіданні перервою, з 31.10.2011 до 07.11.2011.

У судовому засіданні 07.11.2011, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Техносервіс-Д" до Приватного підприємства "НафтоПродСервіс" про стягнення 73 747,92 грн., з яких: 67 951,26 грн. –сума основного боргу за договором купівлі-продажу нафтопродуктів №16/03-1 від 14.03.2011р., 5 796,66 грн. –пені, та стягнення судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2011 порушено провадження у справі №35/318, розгляд справи призначено на 31.10.2011.

27.10.2011 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/318 від 13.10.2011.

31.10.2011 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли пояснення по суті спору, у яких відповідач частково визнав суму основного боргу, та документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/318 від 13.10.2011.

У судовому засіданні 31.10.2011 представником позивача була подана позовна заява в новій редакції зі зменшеним розміром позовних  вимог, у якій позивач просить стягнути з відповідача 48 550,00 грн. основного боргу та 6 066,29 грн. пені. Заява прийнята судом до розгляду.

У судовому засіданні 31.10.2011 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 07.11.2011.

У судовому засіданні 07.11.2011 представником позивача була подана заява про зменшення розміру позовних  вимог, у якій позивач просить стягнути з відповідача 40 000,00 грн. основного боргу та 6 117,50 грн. пені. Заява прийнята судом до розгляду.

Представник відповідача у судовому засіданні не заперечував проти суми основного боргу, проте заперечував проти нарахованої пені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача,  Господарський суд міста Києва, -   

ВСТАНОВИВ:

14.03.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Техносервіс-Д" (далі –продавець, позивач) та Приватним підприємством "НафтоПродСервіс" (далі –покупець, відповідач) було укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів №16/03-1 від 14.03.2011 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, продавець зобов'язується поставляти та передавати у власність покупця нафтопродукти в кількості та асортименті, згідно накладних, а покупець зобов'язується прийняти товар від продавця та оплатити його вартість на умовах договору.

Згідно з п. 2.1. Договору товар постачається частково (товарними партіями) засобами продавця чи покупця. Датою поставки вважається дата видачі видаткової накладної на відвантажену партію товару.

Як передбачено п. 4.2. Договору покупець сплачує 100% вартості товару протягом 3-х банківських днів з дати.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар, передбачений договором, на загальну суму 362 484,44 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними №РН-0000019 від 18.03.2011, №РН-0000025 від 23.03.2011, №РН-0000029 від 31.03.2011, товарно-транспортними накладними №223399 від 18.03.2011, №223394 від 23.03.2011, №ЛО-0002420 від 31.10.2011 та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей №18 від 18.03.2011.

Матеріали справи свідчать, що відповідач частково оплатив поставлений товар, перерахувавши позивачеві 322 484,44 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача та актом звірки взаємних розрахунків станом на 07.11.2011, підписаним обома сторонами.

В обґрунтування заявлених позовних вимог (з урахуванням поданої 07.11.2011 заяви про зменшення розміру позовних вимог) позивач посилається на те, що відповідач частково оплатив поставлений товар, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 40 000,00 грн.

Оцінюючи  подані сторонами  докази  за  своїм  внутрішнім  переконанням,  що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.      

Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (пункт 1).

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,  визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

З матеріалів справи вбачається, що станом на дату розгляду спору у судовому засіданні відповідач свої зобов’язання за договором купівлі-продажу нафтопродуктів № 16/03-1 від 14.03.2011 не виконав у повному обсязі, суму заборгованості в розмірі 40000,00 грн. не сплатив.    

Відповідачем не були надані суду докази на спростування викладеного в позові.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу за договором купівлі-продажу нафтопродуктів № 16/03-1 від 14.03.2011 у розмірі 40000,00 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з приписами ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Неустойкою відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 6.2. договору передбачено, що покупець за несвоєчасне проведення розрахунків сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. Пеня нараховується по день проведення розрахунків.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивач просить стягнути з відповідача за порушення строків оплати продукції пеню у розмірі 6117,50 грн. відповідно до наданих розрахунків.

Суд не погоджується із наданими позивачем розрахунками, які здійснені з порушенням умов п.4.2. договору щодо строків оплати поставленого товару, відповідно до якого покупець сплачує 100% вартості товару протягом 3-х банківських днів з дати отримання.

Таким чином, позивачем невірно визначено початок перебігу строку нарахування пені.

Згідно із розрахунком суду розмір пені за порушення строків оплати товару, поставленого по видатковій накладній від 23.03.2011 становить 73,32 грн., а за видатковою накладною від 31.03.2011 –5 856,40 грн.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню у розмірі 5 929,72 грн.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В ході розгляду справи відповідач не надав доказів повної оплати поставленого товару у встановлені договором строки та не навів підстав для звільнення від обов’язку його оплатити.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представниками сторін пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у загальній сумі 45 929,72 грн.

З огляду на часткове задоволення позову витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача і відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -   

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "НАФТО ПРОД СЕРВІС" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 18-А, ідентифікаційний код 31304482) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техносервіс-Д" (02002, м. Київ,  вул. Марини Раскової, 4-А, ідентифікаційний код 23538446) 40 000,00 грн. (сорок тисяч гривень 00 коп.) –боргу, 5 929,72 грн. (п'ять тисяч дев’ятсот двадцять дев'ять гривень 72 коп.) – пені, 459,30 грн. (чотириста п'ятдесят дев'ять гривень 30 коп.) –державного мита та 235,04 грн. (двісті тридцять п'ять гривень 04 коп.) –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині заявлених позовних вимог – відмовити.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Техносервіс-Д" (02002, м. Київ,  вул. Марини Раскової, 4-А, ідентифікаційний код 23538446) з Державного бюджету України державне мито у розмірі 62,52 грн. (шістдесят дві гривні 52 коп.), надмірно сплачене платіжним дорученням №154 від 12.08.2011.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

6. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя                                                                                                  М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 11.11.2011