Постанова

від 10.11.2011 по справі 29/436-10

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

 ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2011 р.                                                           Справа № 29/436-10  

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі:

головуючий суддя , суддя  , суддя   

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю:

прокурора - Пилипенко О.Г., посв. №17 від 11.01.2011 року

представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. б/н від 20.10.2010 року, Швець О.М., директора,

відповідача -  не з'явився

третьої особи - не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради (вх. № 4538 Х/1-18) на рішення господарського суду Харківської області від 04.01.2011 року  у справі № 29/436-10

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптове аптечно-стоматологічне підприємство "Регард", м. Харків,

до  Харківської міської ради, м. Харків,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача- Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Харківській області, м. Харків,

про визнання права власності,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптове аптечно-стоматологічне підприємство "Регард", звернувся до господарського суду Харківської області з  позовом про визнання права власності на нежитлову будівлю літ. «А-3»загальною площею 1569,1 кв. м по вул. Семиградська, 12-а у  м. Харків з цільовим призначенням –поліклініка, офісні приміщення, склад та інш.

Рішенням господарського суду Харківської області від 04.01.2011 року у справі                       № 29/436-10 (суддя Тихий П.В.) позов задоволено повністю: визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Оптове аптечно-стоматологічне підприємство "Регард" право власності на нежитлову будівлю літ. «А-3»загальною площею 1569,1 кв. м по вул. Семиградська, 12-а, м. Харків, з цільовим призначенням –поліклініка, офісні приміщення, склад та інш.  

          Заступник прокурора Харківської області  з цим рішенням не погодився, вважає його незаконним, необґрунтованим, прийнятим з порушенням і неправильним  застосуванням норм матеріального та процесуального права. Подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу. Просить рішення господарського суду Харківської області від 04.01.2011 р. у справі № 29/436-10 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити  у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що в матеріалах справи відсутні докази того, що право позивача не визнавалося або оспорювалося відповідачем або іншими особами.

Також вказує на те, що позивач у встановленому порядку земельну ділянку під вже збудоване майно не отримав, що робить неможливим визнання права власності на самочинно збудоване майно на підставі частини 3 статті 376 Цивільного кодексу України.

Крім того, зазначає, що місцевий господарський суд не встановив факт, який є передумовою для набуття права власності на новостворене майно, а саме: прийняття майна в експлуатацію, який здійснюється шляхом видачі Інспекцією ДАБК свідоцтва про відповідність збудованого об"єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 24.10.2011 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Терещенко О.І., суддя Медуниця О.Є.) апеляційну скаргу прокурора було прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 09.11.2011 року на 15:30 год.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу  та його представник у судовому засіданні 09.11.2011 року проти її доводів заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Свої заперечення обгрунтовує тим, що як на підставу для визнання за позивачем права власності він посилався на частину 5 статті 376 Цивільного кодексу України, а не на частину 3 цієї норми, яку просить застосувати прокурор.

Також вказує на те, що відзив відповідача на позовну заяву позивача у даній справі підтверджує факт невизнання Харківською міською радою права власності ТОВ "Регард" на спірне майно.

Крім того, зазначає, що спірне майно будувалося на відведеній для цього земельній ділянці згідно із рішенням ХХХV сесії Харківської міської ради ІV скликання від 27.04.2005 року "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об"єктів".

Крім того, 07.11.2011 року на адресу Харківського апеляційного господарського суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи для вирішення питання щодо реєстрації декларації позивача про готовність спірного об"єкту до експлуатації.

Колегія суддів, розглянувши дане клопотання, дійшла висновку про відмову в його задоволенні, оскільки відповідачем не надано жодних доказів  на підтвердження викладених в клопотанні обставин.

Представник відповідача та третьої особи в судове засідання не з"явилися, хоча  належним чином повідомлялися про дату, час та місце його проведення, про що свідчить штамп на зворотньому боці ухвали, якою було призначено розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні про відправлення її копій сторонам та третій особі, а також прокурору і є доказом належного повідомлення учасників спору про  дату, час та місце судового засідання відповідно до пункту 3.5.2. Інструкції з діловодства в господарських судах України.

А тому колегія суддів розглядає апеляційну скаргу за відсутності представників відповідача та третьої особи за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши усні пояснення представників позивача та прокурора, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши обставини і матеріали справи, в тому числі наявні у ній докази, відповідність викладених в рішенні висновків цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального  права, колегія суддів  дійшла висновку, що апеляційна скарга  підлягає задоволенню, а рішення господарського суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, Товариству з обмеженою відповідальністю «РЕГАРД»рішенням №78/05 XXXV сесії Харківської міської ради IV скликання від 27.04.2005 року «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів»відведена земельна ділянка за адресою: м. Харків, вул. Семиградська, 12-а.

Протягом 2009-2010 років позивач здійснив реконструкцію Літ.А-2, шляхом надбудови та прибудови до існуючої нежитлової будівлі літ. «А-2».

У вересні 2009 року КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»проведено, на замовлення позивача, первинну технічну інвентаризацію нежитлової будівлі літ. «А-3», загальною площею 1569,1 м.кв.

Згідно з технічним висновком на вказані нежитлові приміщення, проведеного ТОВ „Харківреконструкція" (державна ліцензія серія АВ №490969 від 20.11.2009року) щодо стану будівельних конструкцій після проведення реконструкції, остання реконструйована відповідно до існуючих будівельних норм та правил, у тому числі пожежних та санітарних, та цілком готова до експлуатації, а саме під поліклініку, офісні приміщення, склад та інш.

Згідно зі статтею 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про архітектурну діяльність»будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про основи містобудування" державне регулювання у сфері містобудування здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.

Згідно ст. 17 Закону України "Про основи містобудування" містобудівна документація є основою, зокрема, для вирішення питань щодо розташування та проектування  нового  будівництва,   здійснення   реконструкції,  реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування та упорядкування територій.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" обов"язковою стадією проектування та будівництва об"єктів є прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об"єктів.

Згідно із підпунктом 10 пункту "б" статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить облік та реєстрація відповідно до закону об"єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

Відповідно до пункту 1.6. "Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно", затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. № 7/5 реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти.

Згідно зі статтею 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. До завершення будівництва особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 року №923 «Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об‘єктів»встановлено, що прийняття в експлуатацію  закінчених будівництвом об‘єктів здійснюється на підставі свідоцтва  про відповідність збудованого об‘єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, що видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю за формою згідно з додатком 1. Експлуатація закінчених будівництвом об‘єктів, що не відповідають проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам, забороняється.

Згідно із п. б п.п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку, встановленому законодавством.

Згідно із ч. 1 ст. 12 Закону України «Про основи містобудування»до  компетенції  сільських,  селищних,  міських  рад  у  сфері містобудування  на  відповідній  території  належить  затвердження відповідно до законодавства місцевих програм,  генеральних  планів відповідних  населених пунктів,  планів зонування територій,  а за відсутності затверджених у встановленому  законом  порядку  планів зонування території - детальних планів територій.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність»державний контроль та нагляд у системі центрального органу виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи.

Однак, позивачем не надано до суду жодних доказів затвердження акту державної приймальної комісії органом місцевого самоврядування, яким є Харківська міська рада, та його реєстрації в Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю м. Харкова, а також звернення до Харківської міської ради з приводу звернення про прийняття об'єктів до експлуатації.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, неповністю дослідив обставини, які мають значення для справи, порушив норми матеріального  права, а тому вказане рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення, яким в позові слід відмовити.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 04.10.2011 року у справі                       № 29/436-10 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В позові відмовити.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя             (підпис)                                         

Суддя                                    (підпис)                                           

Суддя                                    (підпис)                                            

Повний текст постанови  складено 11.11.2011 року.

Згідно з оригіналом

  секретар суду                                             Колєснік Н.Ю.

 14.11.2011