Рішення

від 22.11.2011 по справі 4/143/2011/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.u a

---

---

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

22 листопада 2011 р.

Справа 4/143/2011/5003

Господарський суд Вінниць кої області у складі:

Головуючий суддя В. Білоус

Секретар судового засідан ня А. Логінов

за участю представників :

позивача : ОСОБА_1 - за довіреністю;

відповідача : Фурм ан Г.В. - сільський голова, згід но посвідчення.

Місце розгляду справи : приміщення суду,кімн.№1114

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія" (вул. Піонерська, буд.12, м. Калинівка, Вінницька область , 22400) до:Комунарівської сі льської ради Калинівського р айону Вінницької області (ву л. Леніна, буд.25, с. Комунарівка, Калинівський район, Вінниць ка область, 22426) про визнання пр ава власності на прибудови л іт. «А1», «А2», «А3» до будівлі ви робничого цеху літ. «А» загал ьною площею 447, 3 кв.м. та будівлю пилорами з навісом пл. 97, 7 кв.м., що розташовані по вул. Липнев а, 8 в с. Комунарівка, Калинівсь кого району, Вінницької обла сті, -

ВСТАНОВИВ :

Відповідач у заяві б /н і дати наданій суду 15.11.2011 р. і й ого представник в судовому з асіданні позовні вимоги визн али і пояснили що 08.07.2007 року між ТОВ «Мрія»та Комунарівською сільською радою було укладе но Договір оренди землі (далі по тексту Договір оренди), яки й був зареєстрований в держа вному реєстрі земель 12 листоп ада 2008 року за реєстровим №04088330000 1 Земельна ділянка була перед ана в довгострокову оренду, с троком на 49 років. Відповідно до ч. 2 ст. 2 ЗУ «Про місцеве само врядування в Україні»місцев е самоврядування здійснюєть ся територіальними громадам и сіл, селищ, міст як безпосере дньо, так і через сільські, сел ищні, міські ради та їх викона вчі органи, а також через райо нні та обласні ради, які предс тавляють спільні інтереси те риторіальних громад сіл, сел ищ, міст. Відповідно до ч. 9 ст. 60 З У «Про місцеве самоврядуванн я в Україні»сільські, селищн і, міські, районні в містах (у р азі їх створення) ради мають п раво мати об'єкти комуналь ної власності за межами відп овідних адміністративно - те риторіальних одиниць. Від повідно до ч. 4 ст. 376 ЦК України я кщо власник (користувач) зе мельної ділянки заперечує пр оти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) сам очинне будівництво на його з емельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, май но підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) само чинне будівництво, або за її р ахунок. Відповідно до п. «а»ч. 1 ст. 12 ЗК України до повноважен ь сільських, селищних, міськи х рад у галузі земельних відн осин на території сіл, селищ, м іст належить розпорядження з емлями територіальних грома д. Відповідно до п. 10 Перехідни х положень ЗК України рішенн я про розмежування земель де ржавної і комунальної власно сті в межах населених пункті в приймають відповідні сільс ькі, селищні, міські ради. Отже , земельна ділянка, яка була пе редана ТОВ «Мрія»за Договоро м оренди перебуває в комунал ьні власності, що свідчить пр о те, що Комунарівська сільсь ка рада є власником такої зем ельної ділянки. Враховуючи в ищевикладене, Комунарівська сільська рада, як власник зем ельної ділянки, має право зав ити про порушення прав терит оріальної громади у випадку самочинного будівництва, якщ о таке будівництво порушує і нтереси громади. Крім того, Ко мунарівська сільська рада та кож може заперечувати проти визнання права власності. Це все свідчить про те, що Комуна рівська сільська рада є нале жним відповідачем у справі п ро визнання права власності на самочинно збудовані об'єк ти. На даний час до Комунарівс ької сільської ради не надхо дило жодних зауважень стосов но самочинно збудованих об'є ктів. Відповідно до ч. З ст. 158 ЗК України органи місцевого са моврядування вирішують земе льні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних д ілянок, що перебувають у влас ності і користуванні громадя н, та додержання громадянами правил добросусідства, а так ож спори щодо розмежування м еж районів у містах. Жодних зв ернень чи скарг сусідніх зем лекористувачів стосовно спр ичинення незручностей чи пор ушення їх прав діяльністю ТО В «Мрія»не надходило. ТОВ «Мр ія»використовує надану земе льну ділянку відповідно до ц ільового призначення, а саме як категорію земель промисл овості. Окрім того, ТОВ «Мрія» справно сплачує земельний по даток та орендну плату, чим сп рияє наповненню місцевого бю джету. Комунарівська сільськ а рада, не планує використову вати відповідні приміщення д ля власних потреб. Частина са мочинно збудованих об'єктів є невіддільними від приміщен ь, які належать на праві власн ості ТОВ «Мрія», а тому, на наш у думку, єдиним кому можуть бу ти передані відповідні об'єк ти є саме ТОВ «Мрія». Зазначає , що ТОВ «Мрія»також має пер шочергове право на викуп зем ельної ділянки, на яких роз міщено об'єкти самочинного б удівництва. Відповідна земел ьна ділянка не може бути пе редана іншим особам, оскіл ьки виключно власник нерухом ого майна має переважне прав о не передачу земельної діля нки, на яких воно розміщено, у користування. Земельна ділян ка була передана ТОВ «Мрія»у зв'язку із тим що на відповідн ій земельні ділянці розміщен о будівлі, які належать ТОВ «М рія»на праві власності. ТОВ « Мрія»постійно використовув ало відповідну земельну діля нку, ще з 1991 року на підставі Де ржавного акту серія «В»№001636. Вр аховуючи вищевикладена, на п ідставі ч. 5 ст. 22 ГК України, Ком унарівська сільська рада Кал инівського району Вінницько ї області повідомила, що Кому нарвіська сільська рада Кали нівського району Вінницької області повністю визнає поз овні вимоги Позивача та пого джується із тим, що право влас ності на прибудови літ. «А1», « А2», «АЗ»до будівлі виробничо го цеху літ. «А», загальною пло щею 447,3 кв. м. та будівлю пилорам и з навісом пл. 97,7 кв. м., що розта шовані по вул. Липнева, 8 в с. Ком унарівка, Калинівського райо ну, Вінницької області повин ні бути визнані за Підприємс твом «Мрія»у вигляді товарис тва з обмеженою відповідальн істю, ЄДРПОУ 20095942.

Представник позивача позо вні вимоги підтримав з підст ав вказаних у позовній заяві і пояснив, що позивач без визн ання рішенням суду права вла сності на самочинно збудован і будівлі, не може здійснити д ержавну реєстрацію права вла сності на об»єкти нерухомого майна.

Позивачем не виконано вимо г ухвали суду від 10.10.2011 р. про над ання додаткових доказів, а са ме свідоцтво про право власн ості; передбачені законодавс твом акти контролюючих орган ів (Інспекціцї державного ар хітектурно-будівельного кон тролю, Державної земельної і нспекції) до компетенції яки х віднесено встановлення фак ту самочинності будівництва , про те, що нерухоме майно, яке є предметом позову, є самочин ним будівництвом (акти перев ірки, протоколи, постанови); пе редбачені законодавством до кази про те, що нерухоме майно , яке є предметом позову збудо ване з додержанням архітекту рних, будівельних, санітарни х, екологічних, пожежних, держ охоронпраці та інших норм і п равил (висновок експертизи); д окази про те, хто є суміжними з емлекористувачами, докази пр о те, що вони не заперечують пр оти самовільного будівництв а, висновки профільних контр олюючих органів (Державної а рхітектурної, будівельної ін спекції, земельної інспекції Держземресурсів, екологічно ї інспекції, МНС, держохоронп раці, санітарно-епідеміологі чної інспекції, інших) про від повідність самочинно збудов аних об"єктів, що є предметом п озову архітектурним, будівел ьним, санітарним, епідеміоло гічним, екологічним, іншим об ов"язковим нормам, правилам т а не порушує містобудівного, екологічного, санітарно-епі деміологічного, охорони прац і, іншого законодавства, не по рушує прав суміжних землекор истувачів; докази державної реєстрації договору купівлі - продажу від 18.10.1994 р. нежилого пр иміщення, якщо таке мало місц е; докази про те, що відповідач порушує, оспорює право власн ості позивача на нерухоме ма йно, що є предметом позову; док ази будівництва: дозвіл на ви конання будівельних робіт, а кти виконаних робіт, договор и підряду, докази оплати робі т, придбаних матеріалів.

Представник позивача зазн ачив, що в матеріали справи по дані докази необхідні для ви рішення спору. Тому спір на пі дставі ст. 75 ГПК України виріш ується за наявними в справі м атеріалами.

Заслухавши пояснення пред ставників сторін, повно, всеб ічно, об»єктивно дослідивши подані в справу докази, суд на підставі ст. 1, ч.6 ст.22, 33, 34, 41, 42, 43 ГПК У країни прийшов до висновку п ро те, що позов не підлягає зад оволенню і про неприйняття в изнання відповідачем позов у.

До такого висновку суд прий шов з огляду на таке.

Як на підставу своїх позовн их вимог позивач посилається на те, що 18.10.1994 р. ТОВ "Мрія" на під ставі договору купівлі - прод ажу нежитлового приміщення в с. Комунарівка Калинівськог о району набуло право власно сті на нежитлові приміщення за адресою: с.Комунарівка, Кал инівського району, Вінницько ї області, вул. Липнева, буд. 8. Д о відповідних приміщень здій снено прибудову. без одержан ня дозволу на земельній діля нці, яка належить позивачу на праві оренди, розміщено буді влю пилорами, яка є самочинни м будівництвом.

Як на правомірність корист ування земельною ділянкою по зивач посилається на те, що 08 л истопада 2007 року між Позиваче м та Комунарівською сільсько ю радою (надалі Відповідач) бу ло укладено Договір оренди з емлі (-Додаток- 1) (надалі Дого вір оренди), який був зареєстр ований в державному реєстрі земель 12 листопада 2008 року за р еєстровим №040883300001 Відповідно до п. 8 Договору оренди договір у кладено на 49 років з правом По зивач переукласти даний дого вір на новий строк. За Договор ом оренди Позивач одержав пр аво на використання на праві оренди земельну ділянку за а дресою: с. Комунарівка, Калині вського р-ну., Вінницької обл., вул. Липнева, 8, загальною площ ею: 0,2591 га, кадастровий номер: 052168 3303:01:004:0034(надалі земельна ділянка ). Як на правомірність викорис тання Позивачем земельної ді лянки він посилається також Договором від 16.06.2009 року про вне сення змін до Договору оренд и землі від 08.11.2007 року, зареєстр ованого в Державному реєстрі земель 15.06.2011 року за №052168334000374 ; Ріше нням Комунарівської сільськ ої ради Калинівського району Вінницької області 11 сесії 5 с кликання про погодження техн ічної документації із землеу строю щодо складання докумен тів, що посвідчують право оре нди на земельну ділянку від 09. 10.2007 року ; Актом прийому-переда чі об'єкта оренди ; Рішенням Ко мунарівської сільської ради Калинівського району Вінниц ької області 6 сесії 5 скликанн я про надання дозволу на скла дання технічної документаці ї із землеустрою щодо склада ння документів, що посвідчую ть право на земельну ділянку ТОВ «Мрія».

Позивач покликаючись на ч.1, 5, 7 ст. 376 ЦК України і на те, що об» єкти самочинного будівництв а не становлять небезпеку та не порушують суспільного ін тересу чи права третіх осіб, н а відсутність істотних поруш ень будівельних норм і прави л, доказом чого вважає техніч ні звіти № 1443 за результатами о бстеження та визначення техн ічного стану будівельних кон струкцій будівлі виробничог о цеху, а також будівлі пилора ми від 26.11.2011 р. виконаними Прива тним підприємством «Будівел ьно - випробувальна лаборат орія «Вінницябуд», просить в изнати право власності на об »єкти нерухомого майна, що є п редметом позову.

Згідно ст.375, ч.1, 2, 3, 5, 7 ст. 376 ЦК Укр аїни власник земельної ділян ки має право зводити на ній бу дівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснюват и перебудову, а також дозволя ти будівництво на своїй діля нці іншим особам. Власник зем ельної ділянки набуває право власності на зведені ним буд івлі, споруди та інше нерухом е майно. Право власника на заб удову здійснюється ним за ум ови додержання архітектурни х, будівельних, санітарних, ек ологічних та інших норм і пра вил, а також за умови використ ання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Прав ові наслідки самочинної забу дови, здійсненої власником н а його земельній ділянці, вст ановлюються статтею 376 цього К одексу. Житловий будинок, буд івля, споруда, інше нерухоме м айно вважаються самочинним б удівництвом, якщо вони збудо вані або будуються на земель ній ділянці, що не була відвед ена для цієї мети, або без нале жного дозволу чи належно зат вердженого проекту, або з іст отними порушеннями будівель них норм і правил. Особа, яка з дійснила або здійснює самочи нне будівництво нерухомого м айна, не набуває права власно сті на нього. Право власності на самочинно збудоване неру хоме майно може бути за рішен ням суду визнане за особою, як а здійснила самочинне будівн ицтво на земельній ділянці, щ о не була їй відведена для ціє ї мети, за умови надання земел ьної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудов ане нерухоме майно. На вимогу власника (користувача) земел ьної ділянки суд може визнат и за ним право власності на не рухоме майно, яке самочинно з будоване на ній, якщо це не пор ушує права інших осіб. У разі і стотного відхилення від прое кту, що суперечить суспільни м інтересам або порушує прав а інших осіб, істотного поруш ення будівельних норм і прав ил суд за позовом відповідно го органу державної влади аб о органу місцевого самовряду вання може постановити рішен ня, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівни цтво, провести відповідну пе ребудову.

Зміст вказаних норм законо давства позивач пред»являюч и позов про визнання права вл асності на самочинно збудова ні об»єкти нерухомого майна, має довести, передбаченими з аконом засобами доказування , що він здійснив будівництво , що це будівництво є самочинн им, що земельна ділянка була в иділена під будівництво об»є ктів нерухомого майна, що є пр едметом позову, або була виді лена під вже збудовані будів лі, що при самочинному будівн ицтві були додержані архітек турні, будівельні, санітарні , екологічні та інші обов»язк ові норми і правила, що самочи нне будівництво не порушує п рава інших осіб, що не було іст отного порушення будівельни х правил, це будівництво не су перечило суспільним інтерес ам і не порушило прав інших ос іб.

Згідно ст. 392 ЦК України власн ик майна власник майна може п ред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не виз нається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, я кий засвідчує його право вла сності.

Згідно ст.1, ч. 6 ст. 22, 33, 34 ГПК Укра їни підприємства, установи, о рганізації, інші юридичні ос оби мають право звертатися д о господарського суду за зах истом своїх порушених чи осп орюваних прав і інтересів до осіб, які порушили ці права та інтереси. Кожна сторона має д овести ті обставини на які во на посилається як на підстав у своїх доводів чи заперечен ь. Обставини справи, які відп овідно до законодавства пов инні бути підтверджені певни ми засобами доказування, не м ожуть підтверджуватися інши ми засобами доказування.Госп одарський суд не приймає від мови від позову, зменшення ро зміру позовних вимог, визнан ня позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодав ству або порушують чиї-небуд ь права і охоронювані законо м інтереси.

Всупереч вказаним вимогам позивач не довів те, що відпо відач порушив чи оспорює пра во власності позивача на сам овільно збудоване нерухоме м айно, оскільки у позивача так ого права власності немає пр о що свідчить поданий ним поз ов.

Позивач також не довів те, щ о самовільно збудоване нерух оме майно збудоване з додерж анням архітектурних, будівел ьних, санітарних, екологічни х та інших обов'язкових но рм і правил, без істотного від хилення від проекту, що супер ечило суспільним інтересам, без порушення прав інших осі б, без істотного порушення бу дівельних норм і правил.

Не є такими доказами техніч ні звіти № 1443 від 26.07.2011 р. за резуль татами обстеження та визначе ння технічного стану будівел ьних конструкцій будівлі вир обничого цеху і будівлі пило рами, складені приватним під приємством «Будівельно - ви пробувальна лабораторія «Ві нницябуд» і здійснені за зам овленням позивача, оскільки вони (технічні звіти) не є висн овками судової експертизи в розумінні Закону України «Пр о судову експертизу», ст.41, 42 ГП К України. Ця експертиза не бу ла призначена судом і була пр оведена до звернення позивач а з позовною заявою до суду. Ек сперт не попереджувався про кримінальну відповідальніс ть за здалегідь неправдивого висновку і не розписувався з а таке попередження. Вказані технічні звіти № 1443 від 26.07.2011 р. не є доказами, які передбачені с т. 41 ГПК України , оскільки згід но ст. 1 Закону України «Про су дову експертизу»судова експ ертиза це дослідження експер том на основі спеціальних зн ань матеріальних об»єктів, я вищ і процесів, які мають інфо рмацію про обставини справи, що перебуває у провадженн і органів дізнання, попередн ього слідства чис суду. В ч .2 ст. 34 ГПК України передбачено , що обставини справи, які відп овідно до законодавства пови нні бути підтверджені певним и засобами доказування не мо жуть підтверджуватися іншим и засобами доказування. Тому відповідність об»єктів неру хомого майна архітектурним, будівельним, санітарним, пож ежним, іншим обов»язковим но рмам і правилам мала б підтве рджуватися доказами, передба ченими ст. 41, 42 ГПК України, Зако ном України «Про судову експ ертизу», а саме, висновками ві дповідних судових експерти з, призначених і проведених в порядку встановленому закон ом.

Позивач про призначення ві дповідних судових експертиз клопотання до суду не заявля в. Представник позивача в суд овому засіданні також таких клопотань не заявляв і зазна чив, що судові експертизи дал и б такі ж висновки як в техні чних звітах № 1443, що розцінюєть ся судом як позиція позивача про недоцільність призначен ня судових експертиз і підтв ердження позовних вимог, з то чки зору позивача, поданими в справу доказами. Тому техніч ні звіти № 1443 є неналежними док азами.

До аналогічних висновків п рийшов і Вищий арбітражний с уд України в п.10, п. 10-2, 11 роз»яснен ь від 11.11.1998 р. № 02-5/424 «Про деякі пита ння практики призначення суд ової експертизи»зазначивши в ньому, що особа набуває прав а та несе обов»язки експерта після оголошення (вручення)ї й ухвали про призначення екс пертизи та попередження про відповідальність. Тільки за цих умов висновок експерт а набуває доказової сили. Нев иконання цих вимог робить не можливим використання висно вку експерта як доказу у спра ві. Тому не можуть розгляд атися як висновое експерта і бути підставою для відмови у призначенні експертизи акти ревізії, кошториси, аудиторс ькі висновки, інші висновки с пеціалістів, навіть якщо вон и надані на запит суду, адвока та, сторони.

Оскільки позивач не заявля в клопотання про призначення судових експертиз, вважав по дані докази достатніми для в ирішення спору, що розцінюєт ься як заперечення позивача проти призначення судової ек спертизи, а суд прийшов до вис новку, що позивач всупереч ви могам ст. 1, 33, ч.2 ст.34, ч.2, 3 ст.43 ГПК Ук раїни не довів порушення чи о спорення відповідачем прав п озивача на об»єкти нерухомог о майна, що є предметом позову , то суд також прийшов до висно вку про недоцільність призна чення у справі судових експе ртиз за ініціативою суду.

Окрім того, технічні звіти № 1443 від 26.07.2011 р. не містять висновк ів про те, що об»єкти нерухом ого майна - прибудови літ. «А 1», «А2», «А3»до будівлі виробни чого цеху літ. «А»та будівля п илорами з навісом збудовані з додержанням архітектурних , будівельних норм і правил. Зг ідно вимог ч.3 ст. 375, ч.7 ст.376 ЦК Укр аїни, ст.33, ч.2 ст. 34 ГПК України до казом додержання архітекту рних, будівельних норм, прави л мав би бути висновок судово ї експертизи в якому б мало бу ти чітко зазначено, що прибуд ови літ «А1», «А2», «А3»до виробн ичого цеху і будівля пилорам и з навісом відповідають арх ітектурним, будівельним норм ам і правилам, із зазначенням конкретно яким. Технічні зві ти № 1443 від 26.07.2011 р. таких висновкі в не мають. Із п. 7 названих техн ічних звітів вбачається, що м етою натурного обстеження бу ла не перевірка відповідност і будівель будівельним норма м і правилам, а вивчення особл ивостей роботи конструкцій і будівлі в цілому, впливу на н их зовнішніх і внутрішніх фа кторів та інших небажаних яв ищ, з»ясування стану існуючи х конструкцій і вузлів сполу чення, визначення ступеню вп ливу виявлених дефектів на п одальшу роботу конструкцій т а будови в цілому.

Висновки в названих техніч них звітах № 1443 від 26.07.2011 р. про те, що технічний стан будівель к ласифікується як задовільни й і придатний щодо використа ння за функціональним призн аченням та подальшої безпечн ої експлуатації будівлі не є тотожним висновку про те, що ц і будівлі збудовані з додерж анням архітектурних, будівел ьних норм і правил, як того вим агають ч.3 ст. 375, ч. 7 ст. 376 ЦК Україн и. Ці висновку в названих техн ічних звітах є умовними, оскі льки їх виконавець зазначив, що ці висновки мають силу за у мови, не перевищення нормати вних навантажень на будівель ні конструкції, при цьому не в казано які нормативні навант аження і чим встановлені, і як і фактичні навантаження існу ють на даний час, і які позивач планує мати в майбутньому пр иексплуатації будівель, не д опущення порушення експлуат аційних характеристик конст рукцій, виконання робіт, пов» язаних з переплануванням при міщень тільки згідно розробл еного нового проектуі погодж ення з проектною організаціє ю, пробивки в стінах, перекрит тя в отворах тільки з погодже ння з проектною організацією .

В п.10.2, 10.3 технічного звіту № 1443 н а будівлю виробничого цеху л іт. «А»вказано, щопо перемитр у будівлі не виконане асфаль тобетонне вимощення, що приз водить до замокання фундамен ту. На стінах виробничого цех у в вісях «А-В»по вісі «10»тріщ ина з шириною розкриття до 5мм . і тріщина шириною розкриття до 10 мм., в вісях «В-А»по вісі «1» тріщина шириною розкриття до 10 мм. Технічний стан стін буду влі відноситься до ІІ катего рії - задовільний за умови в иконання заходів вказаних в розд.15 цього технічного звіту , а саме: забезпечувати збереж ення будівлі шляхом належног о догляду за нею, своєчасного і якісного проведення ремон ту, а також запобігання виник нення аварійних ситуацій; ви конання по периметру будівлі асфальтобетонного вимощенн я шириною 1 м.; піддання вогнез ахисній обробці до межі вогн естійкості деревяних елемен тів покрівлі; влаштування ог ородження площадки і сходів; влаштування нагляду за вияв леними тріщинами в цегельній кладці, а саме встановити гіп сові маяки, в разі подальшого виявлення тріщин в зовнішни х стінах звернутись в проект ну організацію і виконати пр оект підсилення будівлі шлях ом влаштування тяжів підсиле ння по периметру зовнішніх с тін. Із копії інвентаризацій ної справи № 232, вбачається, що б удівля виробничого цеху збуд ована ще в 1900 р. і прибудови літ . «А1», «А2»і «А3»зроблені до ціє ї будівлі.

Вказані обставини суд розц інює як недоведення позиваче м належними засобами доказув ання додержання при будівниц тві архітектурних і будівель них норм і правил і не довів, щ о в подальшому ці будівлі буд уть безпечні для людей.

Окрім того, технічний звіт № 1443 від 26.07.2011 р. щодо будівлі вироб ничого цеху містить суперечл иві дані. Він складений за рез ультатами обстеження та визн ачення технічоного стану буд івельних конструкцій будівл і виробничого цеху, а в п.4.4 цьог о технічного звіту вказуєтьс я про основні показники буді влі пилорами з навісом.

В предметі позову в позовні й заяві вказано визнання пра ва власності на прибудови лі т. «А1», «А2», «А3»на будівлі виро бничого цеху літ «А»загально ю площею 447, 3 кв.м., а в п.4.4 названо го технічного звіту на вироб ничий цех вказується загальн а площа приміщеннь 449, 09 м.кв., тод і як в експлікації копії інве нтарної справи № 232 загальна п лоща всього виробничого цеху складає 447,3 кв.м., а не прибудов д о нього. Таким чином, позивач з аявляючи позовні вимоги так, як вони сформульовані в прох альній частині позовної заяв и, фактично просить визнати п раво власності на будівлю ви робничого цеху «А»загальною площею 447, 3 кв.м., а не на прибудо ви до неї «А1», «А2», «А3», оскіль ки вони в позові не названі, з огляду на найменування примі щеннь вказаних в експлікації інвентаризаційної справи № 232 і площа кожного із прибудов аних приміщень в позові тако ж не вказано.

Матеріалами справи також н е доведено додержання при бу дівництві об»єктів нерухомо сті, що є предметом позову, дод ержання санітарних, екологіч них, пожежних норм і правил, а також інших норм і правил, як т ого вимагає ч.3 ст. 375 ЦК України .

Оскільки позивач, як на підс таву позовних вимог покликає ться на ст. 376 ЦК України (самоч инне будівництво), то він відп овідно до вимог ст. 33, ч.2 ст. 34, ч.2,3 с т. 43 ГПК України зобов»язаний довести суду, що об»єкти неру хомості, які є предметом позо ву, збудовані ним і збудовані самочинно. Згідно ч.2 ст.34 ГПК У країни, ч.6 ст. 7 Закону України « Про основні засади державног о нагляду (контролю) у сфері го сподарської діяльності»від 05.04.2007 р. № 877-V, зі змінами, ст. 1 Закон у України «Про відповідальні сть підприємств, їх об»єднан ь, установ та організацій за п равопорушення у сфері містоб удування»від 14.10.1994 р. № 208/94-ВР зі з мінами, підп. 3, 6 п.4, підп.12 п.5 Поло ження про інспекцію державно го архітектурно - будівельн ого контролю в Автономній Ре спубліці Крим, областях, м.м. К иєві і Севастополі, затвердж еного наказом Міністерства р егіонального розвитку та буд івництва України від 19.11.2007 р. № 317 , зареєстрованим в Міністерс тві юстиції України 10.12.2007 р. за № 1361/14628 доказом самочинного буді вництва має бути протокол, ск ладений інспекцією державно го архітектурно - будівельн ого контролю (ДАБІ) за результ атами перевірки дотримання п озивачем місцебудівного за конодавства, із зазначенням в протоколі виду порушення - самочинне (самовільне) будів ництво, розмірів, площі самов ільно збудованих будівель, ї х призначення, особи, яка допу стила порушення (самочинно з будувала будівлі). Згідно вка заних правових норм інспекці ї державного архітектурно - будівельного контролю склад ають протоколи та розглядают ь справи про правопорушення пов»язані ... самовільним буді вництвом будинків або споруд .

В ст. 19 Конституції України п ередбачено, що правовий поря док в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких н іхто не може бути примушений робити те, що не передбачено з аконодавством. Органи держав ної влади (однією із гілок яко ї є судова) та органи місцевог о самоврядування, їх посадов і особи зобов»язані діяти ли ше на підставі, в межах повнов ажень та у спосіб, що передба чені Конституцією та законам и України.

Оскільки чинним законодав ством встановлення факту сам овільного (самочинного) буді вництва віднесено до компете нції, повноважень державної інспекції архітектурно - бу дівельного контролю шляхом п роведення перевірок, складен ня протоколів за їх результа тами, то факт самочинного буд івництва об»єктів нерухомос ті має бути доведений проток олом перевірки дотримання мі стобудівного законодавства , складеного державною інспе кцією архітектурно - будіве льного контролю, а відтак не м оже встановлюватися судом п ід час розгляду судової спра ви, оскільки якщо б суд встано вив такий факт, це б було поруш енням ч.2 ст.19 Конституції Укра їни в перебиранням судом на с ебе функцій і повноважень ві днесених законадавством до д ержавної інспекції архітект урно - будівельного контрол ю, і призвело б до перевищення судом своєї компетенції.

Оскільки позивач не викона в вимог ухвали суду від 10.10.2011 р. п ро надання актів контролюючи х органів (ІДАБК), які встановл ювали в порядку визначеному законодавством , факт самочи нного будівництва, то суд при ходить до висновку про те, що п озивач не довів належними за собами доказування факту сам очинного будівництва об»єкт ів нерухомого майна: прибудо ви літ. «А1», «А2», «А3»до будівлі виробничого цеху літ «А», заг альною площею 447, 3 кв.м. та будів лі пилорами з навісом пл. 97, 7 кв .м., що розташовані по вул. Липн ева, 8 в с. Комунарівка, Калинів ського району, Вінницької об ласті.

Суд приходить до висновку п ро те, що позивач не довів факт у будівництва самочинно об»є ктів нерухомого майна, що є пр едметом позову, ще й тому, що в ін не надав суду, витребувани х ухвалою від 10.10.2011 р., доказів бу дівництва цих будівель, акті в виконаних робіт, договору п ідряду, докази оплати робіт, п ридбаних матеріалів.

Суд також не вважає доведен им матеріалами справи той фа кт, що об»єкти нерухомого май на, що є предметом позову не по рушують прав інших осіб з мет ою з»ясування цієї обставини , суд ухвалою від 10.10.2011 р. вимагав від позивача надати докази п ро те, хто є його суміжними зем лекористувачами і докази про те, що вони не заперечують про ти самовільного будівництва . Позивач вказаних вимог ухва ли не виконав і вказані доказ и не надав. Тому суд не бере до уваги, як докази непорушення прав інших осіб, пояснення ві дповідача в заяві про визнан ня позову, яке полягає в тому , що до сільської ради не надхо дило жодних зауважень стосов но самочинного будівницта.

Відсутність зауважень, ска рг не є доказом відсутності п орушення самочинним будівни цтвом прав інших осіб, зокрем а суміжних користувачів земе льної ділянки, суспільних ін тересів. Такими доказами мал и б бути відповідні тверджен ня самих суміжних користувач ів, висновки судових, будівел ьної, екологічної, інших експ ертиз.

Згідно ст. 33, ч.2 ст. 34, ст. 43 ГПК Ук раїни кожна сторона має дове сти ті обставини, на які вона п осилається як на підставу св оїх вимог чи заперечень. Обст авини справи, які мають підтв ерджуватися певними засобам и доказування, не можуть підт верджуватися іншими засобам и доказування. Господарський суд оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, п овному і об»єктивному розгля дів судовому процесі всіх о бставин справи в їх сукупнос ті, керуючись законом. Ніякі д окази не мають для суду зазда легідь встановленої сили. Ви знання однією стороною факти чних даних і обставин, якими і нша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для г осподарського суду не є обов »язковими.

З огляду на вказані норми за конодавства, позивач мав би д овести ті обставини на які ві н посилається в позовній зая ві, як на підставу, обгрунтува ння своїх позовних вимог.

В позовній заяві позивач за значає, що 18.10.1994 р. він на підстав і договору купівлі - продажу нежилого приміщення в с. Кому нарівка, Калинівського район у набув право власності на не житлові приміщення за адресо ю: с. Комунарівка, Калинівсько го району, Вінницької област і, вул.Липнева, 8 і до цих приміщ ень здійснив прибудову. Пози вач не довів укладення ним 18.10.1 994 р. договору купівлі - прода жу нежитлових приміщень виро бничого цеху за адресою: с. Ком унарівка, Калинівського райо ну, вінницької області, вул. Ли пнева. 8. Такий висновок суду г рунтується на тому, що в обгру нтування вказаної обставини , позивач надав договір купів лі - продажу нежитлового при міщення, але не в селі Комунар івка, Калинівського району, в інницької області, вул. Липне ва, 8, як він зазначає в позовні й заяві, а в с. Корделівка, Кали нівського району, в цьому дог оворі відсутня дата його укл адення, а лише зазначено: «

---

199 г.». В ньому вказується, що кол ективне сільськогосподарсь ке підприємство «Україна»с. Комунарівка має право власно сті на приміщення, без зазнач ення назви приміщення, його с кладових, загальної площі, пл ощі приміщень з яких складає ться будівля, адреси за якою з находиться будівля, які є іст отними умовами (предмет дого вору купівлі - продажу нерух омого майна) при укладенні до говорів купівлі - продажу об »єктів нерухомості, не вказа но також правоустановлюваль ного документа, який би ствер джував право власності прода вця за цим договором на будів лі і надав би йому право розп оряджатися майном і продават и будівлі.

Як ст.153 ЦК УРСР, чинного стан ом на 18.10.1994 р., так ч.1 ст.638 ЦК Украї ни, ч. 2, 3, 4 ст. 180 ГК України догові р вважається укладеним, якщо між сторонами, у передбачени х законом порядку і формі дос ягнуто згоди щодо усіх його і стотних умов. Оскільки в дого ворі купівлі - продажу нежит лового приміщення в с. Кордел івка без дати, який за твердже нням позивача підписаний 18.10.199 4 р. не вказаної такої істотної умови як предмет договору - назва, площа будівель, їх місц езнаходження, то суд приходи ть до висновку про те, що догов ір не укладений, а відтак є нен алежним доказом, що дає підст ави суду вважати недоведеним и набуття позивачем права вл асності на нежитлові приміще ння за адресою: С. Комунарівка , Калинівського району, Вінни цької області, вул. Липнева, 8, а відтак і не доведено, що він п рибудував приміщення саме до будівлі яка належала йому на праві власності.

Окрім того, якщо позивач ств ерджує, що вказаний договір к упівлі - продажу був укладен ий 18.10.1994 р., то в силу вимог Постан ови Верховної Ради України « Про порядок тимчасової дії н а території України окремих актів законодавства Союзу Р СР»від 12.09.1991 р. № 1545-ХІІ, п.7, 13, 35 Інстр укції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у м істах і селищах міського тип у Української РСР, затвердже ної заступником Міністра ком унального господарства Укра їнської РСР 31.01.1966 р., погоджена і з заступником голови Верховн ого Суду Української РСР 15.01.1966 р . чинної станом на 18.10.1994 р. (втрати ла чинність на підставі нака зу Держитлокомунгоспу № 56 від 13.12.1995 р.), а також п.19 Додатку № 1 до ц ієї інструкції, договір про в ідчуження будинку (за аналог ією будівель), повинен бути за реєстрований набувачем у ком унальному органі протягом ше сти місяців з дня нотаріальн ого оформлення і йому і покуп цеві мало бути видано свідоц тво про право власності на бу дівлі, які він придбав за дого вором. На договорі купівлі - продажу, який за твердженням позивача був підписаний 18.10.1994 р . відсутні дані про нотаріаль не посвідчення договору купі влі - продажу, про його реєст рацію. Позивач не виконав вим оги ухвали суду від 10.10.2011 р. про н адання свідоцтва права власн ості, а відтак не довів належн ими засобами доказування, що він набув право власності на нежитлові приміщення за адр есою: с. Комунарівка, Калинівс ького району, Вінницької обл асті, вул. Липнева, 8 і здійснив прибудови до будівлі до нале жної йому на праві власності . Тому не беруться до уваги поя снення відповідача про те, що договір оренди землі від 08.11.2007 р., зареєстрований у Державно му реєстрі земель 12.11.2008 р. за № 040883 300001 із змінами до нього від 16.06.2009 р . і земельна ділянка площею 0, 259 1 га, в тому рахунку 0, 0047 під спор удами передана позивачеві як власнику цих споруд, оскільк и позивач не мав ні на час укл адення договору оренди землі , ні на час розгляду справи су дом ніяких належних доказів , які б стверджували його прав о власності на будівлі, в тому рахунку на цех по виробництв у ізольованого проводу та ка белю, складські приміщення.

Згідно ст. 1, 21 ГПК України від повідачем має бути особа, яка порушила право власності по зивача або їх оспорює. Згідно ст. 392 ЦК України власник може п ред»являти позов про визнан ня його права власності, якщо це право оспорюється або не в изнається іншою особою. Зміс т заяви відповідача про визн ання позову, і зокрема про те, що Комунарівська сільська р ада, як власник земельної діл янки не заперечує проти визн ання за позивачем права вла сності на самочинно збудован і об»єкти, на те, що вона не пла нує використовувати приміще ння для власних потреб, дає пі дстави суду для висновку про те, що спір про право власност і між позивачем і відповідач ем відсутній і Комунарівська сільська рада не порушувала прав власності позивача, а ві дтак є неналежним відповідач ем.

Подавши позов про визнання права власності позивач із в ідповідачем намагаються пок ласти на суд не притаманні йо му функції і щоб суд без прийм ання державною приймальною к омісією перебудованих примі щень, складання нею державно го акта, без затвердження йог о органом виконавчої влади ч и органом місцевого самовря дування, як то передбачено По рядком прийняття в експлуата цію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого по становою КМ України “Про пор ядок прийняття в експлуатаці ю закінчених будівництвом об 'єктів”від 22.09.2004 р. № 1243.

Відповідно до вказаного по рядку має бути створена прий мальна комісія з прийняття в експлуатацію перебудованих приміщень. Вона має перевіри ти відповідність переобладн аних приміщень архітектурни м, конструктивним рішенням, с анітарним, протипожежним, ра діаційним, екологічним вимог ам і нормам, вимогам з охорони праці, промислової безпеки, н ормативом щодо технічного ст ану електричних, теплових, те пловикористовувальних уста новок і мереж та енергозбере ження, виконання будівельно- монтажних робіт вимогам норм ативної документації, резуль татів проведених індивідуал ьних і комплексних випробува нь, виробничої документації нормативним вимогам. Державн а приймальна комісія яка скл адається із посадових осіб в казаних в п.12 Порядку має прий няти переобладнаний об'єкт будівництва в експлуатацію , скласти акт установленої фо рми, який в 15-ти денний термін м ає бути затверджений органом виконавчої влади чи органу м ісцевого самоврядування. Цей акт відповідно до ст.19 Закону України “Про державну реєст рацію речових прав на нерухо ме майно та їх обмежень”є під ставою для державної реєстра ції прав на самовільно добуд оване нерухоме майно.

Статтею 392 ЦК України встано влено, що власник майна може п ред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не виз нається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, я кий засвідчує його право вла сності.

Частиною 1 ст. 182 ЦК України вс тановлено, що право власност і та інші речові права на неру хомі речі, обмеження цих прав , їх виникнення, перехід і прип инення підлягають державній реєстрації.

Порядок проведення держав ної реєстрації прав на нерух омість та підстави відмови в ній встановлюються законом (ч. 4 ст. 182 ЦК України).

Статтею 4 Закону України «Пр о державну реєстрацію речови х прав на нерухоме майно та їх обмежень»встановлено, що об ов'язковій державній реєстра ції підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходи ться на території України, фі зичних та юридичних осіб, дер жави, територіальних громад, іноземців та осіб без громад янства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організаці й, іноземних держав.

Згідно п. 6.1 Тимчасового поло ження про порядок державної реєстрації права власності т а інших речових прав на нерух оме майно, затвердженого нак азом Міністерства юстиції Ук раїни № 7/5 від 7 лютого 2002 року вс тановлено, що оформлення пра ва власності на об'єкти нерух омого майна провадиться з ви дачею свідоцтва про право вл асності органами місцевого с амоврядування.

Таким чином, Комунарівська сільська рада, як орган місце вого самоврядування, згідно закону тільки здійснює оформ лення та видачу свідоцтв про право власності на нерухоме майно, не перебуває з позивач ем у правовідносинах щодо зд ійснення ним прав володіння , користування та розпорядже ння майном, щодо якого заявле ні позовні вимоги про визнан ня права власності, не оспорю є та не претендує на таке прав о, а відтак не може бути відпов ідачем у справі про право вла сності за позовом ТОВ «Мрія» .

До аналогічної правової по зиції і висновків прийшов і В ерховний Суд України в поста нові від 12.09.2011 р. № 16/55, Вищий госпо дарський суд України в поста нові від 14.09.2011 р. № 13/3/2011/5003, від 10.03.2011 р. в справі № 40/427, від 03.12.2009 р. № 7/222-07 за по зовом реорганізованого КСП ім. Шевченка до виконавчого к омітету Вінницько - Хутірсь кої сільської ради.

Оскільки визнання відпові дачем позову суперечить зако ну, матеріалам справи, то суд на підставі ст. 1, ч.6 ст. 22, ч.2,3 ст. 43 ГПК України не приймає визна ння відповідачем позову.

З огляду на викладене, суд п рийшов до висновку про відсу тність правових підстав для задоволення позову.

В зв»язку із відмовою в позо ві судові витрати на держмит о в сумі 861 грн. 29 коп. і на ІТЗ в су мі 236 грн., а загалом в сумі 1097 грн . на підставі ст. 49 ГПК України п ідлягають віднесенню на пози вача.

Керуючись викладеним, ст.4-5, 2 8, 32, 33, ч.2 ст. 34, 36, 43, 49, 75, 82-84 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1.В задоволенні позову то вариства з обмеженою відпові дальністю «Мрія»( вул. Піонер ська, буд.12, м. Калинівка, Вінниц ька область, 22400) до Комунарівсь кої сільської ради, Калинівс ького району, Вінницької обл асті (вул. Леніна, буд. 25, с. Комун арівка. Вінницької області)п ро визнання права власності на прибудови літ. «А1», «А2», «А3» до будівлі виробничого цеху літ. «А», загальною площею 447, 3 к в.м. та будівлю пилорами з нав ісом пл. 97, 7 кв.м, що розташовані по вул.Липнева, 8, відмовити.

2. Судові витрати на держмит о і інформаційно - технічне забезпечення судового проце су в загальній сумі 1097 грн. покл асти на позивача.

Вступну та резолютивну ч астини рішення оголошено 22.11.201 1 р. Повний текст рішення відпо відно до ст.84 ГПК України офор млено і підписано 28.11.2011 р. Рішен ня набирає законної сили на п ротязі 10-ти днів з дня повного його оформлення і підписанн я.

Суддя Білоус В.В.

< Дата >