Рішення
від 23.10.2006 по справі 7/37
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/37

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.10.06р.

Справа № 7/37

За позовом Акціонерного комерційного банку "Прем'єрбанк", м. Дніпропетровськ

до

Відповідача-1: Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Концерн Регіони України", м. Дніпропетровськ

Відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Екологія", м. Дніпропетровськ

Відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Іріола Фрахт", м. Дніпропетровськ

Відповідача-4: Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Торгова Група Планета", м. Дніпропетровськ

Про визнання недійсними договорів

Суддя Коваль Л.А.

Представники:

Від позивача: представник Тищик О.І., дов. № б/н від 04.10.2005р.;

Від відповідача-1: не з'явився;

Від відповідача-2: представник Шумик Н.М., дов. № б/н від 24.07.2006 р., представник Шевцов Ю.І., дов. № б/н від 25.09.2006 р.;

Від відповідача-3: начальник юридичного відділу Колбасенко О.О., дов. № 1 від 10.01.2006р., юрисконсульт Мешечко О.Л.., дов. № 2 від 10.01.2006р.;

Від відповідача-4: заступник генерального директора з правових питань Іваненко Г.М., дов. № 01-14 від 06.02.2006р.

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерний комерційний банк "Прем'єрбанк" (м. Дніпропетровськ) просить:

- визнати недійсними договори №№ 9, 10, 11, 12 від 31.03.2003р., укладені між Акціонерним комерційним банком "Прем'єрбанк" та Закритим акціонерним товариством з іноземними інвестиціями "Концерн Регіони України" (м. Дніпропетровськ) про строковий депозит в національній валюті України з авансовою сплатою відсотків, та застосувати наслідки визнання їх недійсними;

- визнати недійсними договори про відступлення вимоги від 01.04.2003р., укладені між Закритим акціонерним товариством з іноземними інвестиціями "Концерн Регіони України" та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Екологія" (м. Дніпропетровськ), Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Іріола Фрахт" (м. Дніпропетровськ), Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Торгова Група Планета" (м. Дніпропетровськ);

- визнати недійсними договори про відступлення вимоги, укладені:

01.04.2003р. між Акціонерним комерційним банком "Прем'єрбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Екологія" за депозитним договором № 9 від 31.03.2003р.,

02.04.2003р. між Акціонерним комерційним банком "Прем'єрбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Екологія" за депозитним договором № 11 від 31.03.2003р.,

02.04.2003р. між Акціонерним комерційним банком "Прем'єрбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Іріола Фрахт" за депозитним договором № 10 від 31.03.2003р.,

02.04.2003р. між Акціонерним комерційним банком "Прем'єрбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Торгова Група Планета" за депозитним договором № 12 від 31.03.2003р.,

застосувати наслідки визнання їх недійсними.

Позовні вимоги мотивовані тим, що договори №№ 9, 10, 11, 12 від 31.03.2003р. між Акціонерним комерційним банком "Прем'єрбанк" та Закритим акціонерним товариством з іноземними інвестиціями "Концерн Регіони України" про строковий депозит в національній валюті України з авансовою сплатою відсотків укладені з порушенням вимог діючого законодавства України. За вказаними договорами відповідач-1, як вкладник, зобов'язався перерахувати на депозитний рахунок позивача грошові кошти у визначених договорами сумах, а позивач –в день перерахування вкладником коштів на депозитний рахунок на суму вкладу нарахувати відсотки авансом за весь період дії договорів з розрахунку 8,0% простих річних та виплатити їх шляхом перерахування на той же депозитний рахунок. Умови договорів відповідачем-1 та позивачем виконані, внаслідок чого на депозитні рахунки надійшла сума, яка депозитними договорами передбачалася як сума вкладу, на яку мало здійснюватися нарахування відсотків. З огляду на умови договорів та фактичне виконання їх відповідачем-1 та позивачем, реальна процентна ставка по депозитам склала, відповідно, 40,06%, 40,05%, 40,05% 40,05%. Відповідач-1 на час укладення договорів підпадав під визначення інсайдера позивача. Відповідно до Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні угоди, які укладаються з інсайдерами, не можуть передбачати умови більш сприятливі, ніж угоди, що укладені з іншими особами. Угоди, укладені всупереч цієї норми, визнаються судом недійсними з часу їх укладення. Станом на дату укладення зазначених депозитних договорів розмір процентних ставок позивача за депозитними договорами у національній валюті не перевищував 15% річних, а інших банків Дніпропетровської області –8,3% річних. Також, зазначені угоди суперечать Положенню про порядок здійснення депозитних операцій з юридичними особами, затвердженому рішення Правління позивача, а отже і Правилам здійснення депозитних операцій для банківських депозитів, затверджених постановою Правління НБУ від 30.06.1998р. № 250 (тобто, положенням законодавства) тому, що укладені не у відповідності з типовими формами договорів банку, але при цьому не підписані юристом та внутрішнім аудитором банку, а також без узгодження розміру процентних ставок та обсягів з Комітетом управління активами та пасивами банку та із заступником голови правління, який курує цей напрямок в частині доцільності залучення коштів. В подальшому, відповідач-1 відступив право вимоги за депозитними договорами відповідачу-2, відповідачу-3 та відповідачу-4 за договорами про відступлення права вимоги від 01.04.2003р. на визначених у договорах відступлення права вимоги умовах. 01.04.2003р. та 02.04.2003р. право вимоги відповідачем-2, відповідачем-3 та відповідачем-4 за відповідними депозитними договорами, набуте на підставі договорів про відступлення, укладених з відповідачем-1, переуступлене (відступлене) позивачу. Всі перелічені договори про відступлення права вимоги, на думку позивача, також підлягають визнанню недійсними, як такі, що не відповідають вимогам закону. Боржник вправі висувати проти вимог нового кредитора всі заперечення, які він мав проти первісного кредитора. Відступлення вимог, здійснені за договорами відступлення, передбачають передачу цивільних прав за депозитними договорами, які за законом не виникають в силу недійсності цих депозитних договорів.

Позивач уточнив підстави визнання недійсними договорів –ст. 48 ЦК УРСР.

В подальшому, позивач послався, що оспорювані депозитні договори укладені з порушенням також вимог ст. 52 Закону України „Про банки і банківську діяльність”.

Відповідач-1 проти позову заперечує. Відповідач-1 вважає, що пункт 1.14 Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, на який посилається позивач в обґрунтування позовних вимог щодо визнання недійсними депозитних договорів, не може бути застосований до спірних правовідносин, оскільки названий пункт Інструкції міститься в розділі VI –нормативи кредитного ризику. Отже, розділ VI Інструкції регламентує саме кредитні відносини (ризики) банків, а не депозитні. Відповідач-1 заперечує, що залучення коштів на умовах депозиту є викупом активу. Також, відповідач-1 зазначає, що внутрішні положення банку, які встановлюють особливості залучення коштів на строкові депозитні рахунки, не є обов'язковими нормами при регулюванні цивільних відносин. Правовідносини щодо укладення та відображення в бухгалтерському обліку комерційними банками депозитних договорів, в тому числі строкових депозитних договорів з авансовою виплатою процентів, регламентуються Інструкцією з бухгалтерського обліку депозитних операцій установ комерційних банків України, з огляду на положення якої під час укладення та виконання депозитних договорів не було допущено порушень. Оскільки відсутні підстави для визнання недійсними депозитних договорів, відсутні підстави і для визнання недійсними договорів відступлення права вимоги.

Відповідач-2 проти позову заперечує. Відповідач-2 не вбачає підстав для визнання недійсними договорів про уступку права вимоги та повторних договорів про уступку права вимоги, а також депозитних договорів, оскільки всі договори укладені у відповідності з цивільним законодавством України. Відповідач-2 зазначає, що позивач посилається на норми, що регулюють банківську діяльність і є спеціальними нормами права, які відомі лише для спеціалістів з банківського права. Про Положення про порядок здійснення депозитних операцій з юридичними особами, затверджене рішенням правління позивача, та яким встановлені певні обмеження, могло знати лише обмежене коло осіб –працівників позивача. Відповідачі не знали і не могли знати про існуючі обмеження при укладенні не типових форм депозитних договорів. Недотримання таких актів не може бути підставою для визнання депозитних договорів недійсними. Відповідач-2 вказує на неправомірність застосування до спірних відносин положень розділу „Нормативи кредитного ризику” Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні. У позивача відсутні підстави для визнання депозитних договорів недійсними з мотиву відсутності належних повноважень при їх укладенні, оскільки договори в подальшому схвалені позивачем. Сума депозиту та проценти за користування депозитом не виходили з-під контролю позивача і залишились у розпорядженні останнього. Проведення розрахунків за депозитними договорами відповідає Інструкції з бухгалтерського обліку депозитних операцій установ комерційних банків України. Відповідач-2 не вбачає підстав для визнання недійсними договорів відступлення права вимоги за заявленими підставами, а саме ст. 200 ЦК УРСР, оскільки внаслідок переуступок права боржник, який вправі висувати проти вимоги нового кредитора всі заперечення, які він мав проти первісного кредитора, співпав з новим кредитором і зобов'язання боржника перед кредитором припинилися. Відповідач-2 також зазначає, що він є добросовісним набувачем майна.

Відповідач-3 проти позову заперечує. Відповідач -3 приводить ті ж заперечення проти позову, що і відповідач-1.

Відповідач-4 проти позову заперечує. Відповідач-4 вважає, що позивач аргументує свої позовні вимоги щодо визнання недійсними депозитних договорів нормативними документами, які не мають безпосереднього відношення до спірних депозитних договорів. На думку відповідача-4, правовідносини щодо укладення та відображення в бухгалтерському обліку комерційними банками депозитних договорів, в тому числі строкових депозитних договорів з авансовою виплатою процентів, регламентуються Інструкцією з бухгалтерського обліку депозитних операцій установ комерційних банків України, з огляду на положення якої під час укладення та виконання депозитних договорів не було допущено порушень.

При розгляді справи витребувані пояснення Управління Національного банку України в Дніпропетровській області з питань, що виникають при розгляді справи, які заслухані в судовому засіданні та письмова форма яких долучена до матеріалів справи.

Відповідно до ухвали господарського суду від 06.02.2006р. провадження у справі зупинено.

Відповідно до ухвали господарського суду від 05.04.2006р. провадження у справі поновлено.

Відповідно до ухвали господарського суду від 12.04.2006р. провадження у справі зупинено.

Відповідно до ухвали господарського суду від 18.08.2006р. провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 07.09.2006р.

Розгляд справи відкладався з 07.09.2006р. на 28.09.2006р., з 28.09.2006р. на 09.10.2006р., з 09.10.2006р. на 20.10.2006р.

В судовому засіданні 20.10.2006р. оголошено перерву на 23.10.2006р.

Відповідно до ухвали господарського суду від 07.09.2006р., винесеної головою суду Парусніковим Ю.Б., строк вирішення спору продовжено на один місяць.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представників сторін, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

31.03.2003р. Акціонерним комерційним банком "Прем'єрбанк" (м. Дніпропетровськ) (надалі –Банк) та Закритим акціонерним товариством з іноземними інвестиціями "Концерн Регіони України" (м. Дніпропетровськ) (надалі –Концерн Регіони України) укладені договори про строковий депозит в національній валюті України з авансовою сплатою відсотків № № 9, 10, 11, 12 (надалі кожен окремо –Договір про строковий депозит, разом –Договори про строковий депозит).

За умовами Договорів про строковий депозит Концерн Регіони України, як вкладник, передає Банку в управління грошові кошти в національній валюті в формі строкового депозиту з авансовою сплатою відсотків, а Банк приймає зобов'язання повернути передані кошти та сплатити авансом відсотки за користування ними на умовах договору.

Строк дії Договорів про строковий депозит з моменту підписання сторонами до 01.04.2013р.

Розмір відсоткової ставки –8% простих річних.

Відповідно до п.2.2.1. Договору про строковий депозит № 9 Концерн Регіони України перераховує на депозитний рахунок в Банку 1 088 381, 07 грн. в день укладення договору. Банк авансом в день перерахування коштів на депозитний рахунок здійснює нарахування відсотків на суму вкладу 5 447 876, 20 грн. із розрахунку 8% простих річних (п.2.1.2. Договору про строковий депозит № 9), виплачує Концерну Регіони України авансом в день внесення ним грошових коштів на депозитний рахунок суму нарахованих відсотків за весь строк дії договору в сумі 4 359 495, 13 грн. перерахуванням нарахованих відсотків на депозитний рахунок (п. 2.1.3. Договору про строковий депозит № 9).

Згідно платіжного доручення № 557 від 31.03.2003р. Концерн Регіони України перерахував на депозитний рахунок обумовлену Договором про строковий депозит № 9 суму 1 088 381, 07 грн., а Банк цієї ж дати перерахував на депозитний рахунок Концерну Регіони України авансом відсотки за користування кредитом в сумі 4 359 495, 13 грн. (меморіальний ордер № 5070).

Відповідно до п.2.2.1. Договору про строковий депозит № 10 Концерн Регіони України перераховує на депозитний рахунок в Банку 795 551, 89 грн. в день укладення договору. Банк авансом в день перерахування коштів на депозитний рахунок здійснює нарахування відсотків на суму вкладу 3 982 123, 80 грн. із розрахунку 8% простих річних (п.2.1.2. Договору про строковий депозит № 10), виплачує Концерну Регіони України авансом в день внесення ним грошових коштів на депозитний рахунок суму нарахованих відсотків за весь строк дії договору в сумі 3 186 571, 91 грн. перерахуванням нарахованих відсотків на депозитний рахунок (п. 2.1.3. Договору про строковий депозит № 10).

Згідно платіжного доручення № 558 від 31.03.2003р. Концерн Регіони України перерахував на депозитний рахунок обумовлену Договором про строковий депозит № 10 суму 795 551, 89 грн., а Банк цієї ж дати перерахував на депозитний рахунок Концерну Регіони України авансом відсотки за користування кредитом в сумі 3 186 571, 91 грн. (меморіальний ордер № 5071).

Відповідно до п.2.2.1. Договору про строковий депозит № 11 Концерн Регіони України перераховує на депозитний рахунок в Банку 399 561, 94 грн. в день укладення договору. Банк авансом в день перерахування коштів на депозитний рахунок здійснює нарахування відсотків на суму вкладу 2 000 000, 00 грн. із розрахунку 8% простих річних (п.2.1.2. Договору про строковий депозит № 11), виплачує Концерну Регіони України авансом в день внесення ним грошових коштів на депозитний рахунок суму нарахованих відсотків за весь строк дії договору в сумі 1 600 438, 06 грн. перерахуванням нарахованих відсотків на депозитний рахунок (п. 2.1.3. Договору про строковий депозит № 11).

Згідно платіжного доручення № 559 від 31.03.2003р. Концерн Регіони України перерахував на депозитний рахунок обумовлену Договором про строковий депозит № 11 суму 399 561, 94 грн., а Банк цієї ж дати перерахував на депозитний рахунок Концерну Регіони України авансом відсотки за користування кредитом в сумі 1 600 438, 06 грн. (меморіальний ордер № 5072).

Відповідно до п.2.2.1. Договору про строковий депозит № 12 Концерн Регіони України перераховує на депозитний рахунок в Банку 713 217, 56 грн. в день укладення договору. Банк авансом в день перерахування коштів на депозитний рахунок здійснює нарахування відсотків на суму вкладу 3 570 000, 00 грн. із розрахунку 8% простих річних (п.2.1.2. Договору про строковий депозит № 12), виплачує Концерну Регіони України авансом в день внесення ним грошових коштів на депозитний рахунок суму нарахованих відсотків за весь строк дії договору в сумі 2 856 782, 44 грн. перерахуванням нарахованих відсотків на депозитний рахунок (п. 2.1.3. Договору про строковий депозит № 12).

Згідно платіжного доручення № 560 від 31.03.2003р. Концерн Регіони України перерахував на депозитний рахунок обумовлену Договором про строковий депозит № 12 суму 713 217, 56 грн., а Банк цієї ж дати перерахував на депозитний рахунок Концерну Регіони України авансом відсотки за користування кредитом в сумі 2 856 782, 44 грн. (меморіальний ордер № 5073).

01.04.2003р. Концерн Регіони України уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Екологія" (м. Дніпропетровськ) (надалі –ТОВ Екологія) договір уступки вимоги, за яким передав останньому право вимоги до Банку виплати вкладу та відсотків по вкладу в сумі 5 447 876, 20 грн. відповідно до Договору про строковий депозит № 9. За уступку права вимоги ТОВ Екологія оплачує Концерну Регіони України 5 447 876, 20 грн. протягом двох банківських днів з моменту підписання договору. Розрахунок здійснюється з застосуванням векселів, а саме –шляхом передачі ТОВ Екологія Концерну Регіони України векселів других підприємств по вартості, рівній вартості придбаного права вимоги.

В той же день, 01.04.2003р., ТОВ Екологія уклало з Банком договір уступки вимоги, за яким передало останньому право вимоги до Банку (тобто до себе самого) виплати вкладу та відсотків по вкладу в сумі 5 447 876, 20 грн. відповідно до Договору про строковий депозит № 9 та договору уступки вимоги від 01.04.2003р., укладеного між Концерном Регіони України та ТОВ Екологія. За уступку права вимоги Банк оплачує ТОВ Екологія 5 447 876, 20 грн. протягом п'яти банківських днів з моменту підписання договору. Розрахунок здійснюється з застосуванням векселів, а саме –шляхом передачі Банком ТОВ Екологія векселів других підприємств по вартості, рівній вартості придбаного права вимоги.

За актами приймання-передачі від 01.04.2003р. ТОВ Екологія передало Банку Договір про строковий депозит № 9, який за актом від тієї ж дати отримало від Концерну Регіони України, та договір уступки вимоги від 01.04.2003р., укладений між Концерном Регіони України та ТОВ Екологія, а Банк передав ТОВ Екологія 14 простих векселів інших підприємств загальною номінальною вартістю 5 475 668, 48 грн. по ціні уступки вимоги –5 447 876, 20 грн.

Цими ж векселями ТОВ Екологія розрахувалося за отримане право вимоги з Концерном Регіони України, передавши йому векселі за актом приймання-передачі від 01.04.2003р.

01.04.2003р. Концерн Регіони України уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Іріола Фрахт" (м. Дніпропетровськ) (надалі –ТОВ Іріола Фрахт) договір уступки вимоги, за яким передав останньому право вимоги до Банку виплати вкладу та відсотків по вкладу в сумі 3 982 123, 80 грн. відповідно до Договору про строковий депозит № 10. За уступку права вимоги ТОВ Іріола Фрахт оплачує Концерну Регіони України 3 982 123, 80 грн. протягом двох банківських днів з моменту підписання договору. Розрахунок здійснюється з застосуванням векселів, а саме –шляхом передачі ТОВ Іріола Фрахт Концерну Регіони України векселів других підприємств по вартості, рівній вартості придбаного права вимоги.

Наступного дня, 02.04.2003р., ТОВ Іріола Фрахт уклало з Банком договір уступки вимоги, за яким передало останньому право вимоги до Банку (тобто до себе самого) виплати вкладу та відсотків по вкладу в сумі 3 982 123, 80 грн. відповідно до Договору про строковий депозит № 10 та договору уступки вимоги від 01.04.2003р., укладеного між Концерном Регіони України та ТОВ Іріола Фрахт. За уступку права вимоги Банк оплачує ТОВ Іріола Фрахт 3 982 123, 80 грн. протягом п'яти банківських днів з моменту підписання договору. Розрахунок здійснюється з застосуванням векселів, а саме – шляхом передачі Банком ТОВ Іріола Фрахт векселів других підприємств по вартості, рівній вартості придбаного права вимоги.

За актом приймання-передачі від 02.04.2003р. ТОВ Іріола Фрахт передало Банку Договір про строковий депозит № 10, який за актом від 01.04.2003р. отримало від Концерну Регіони України, та договір уступки вимоги від 01.04.2003р., укладений між Концерном Регіони України та ТОВ Іріола Фрахт, а Банк за актом від 03.04.2003р. передав ТОВ Іріола Фрахт 4 простих векселі інших підприємств загальною номінальною вартістю 3 982 123, 80 грн. по ціні уступки вимоги –3 982 123, 80 грн.

Цими ж векселями ТОВ Іріола Фрахт розрахувалося за отримане право вимоги з Концерном Регіони України, передавши йому векселі за актом приймання-передачі від 04.04.2003р.

01.04.2003р. Концерн Регіони України уклало з ТОВ Екологія договір уступки вимоги, за яким передав останньому право вимоги до Банку виплати вкладу та відсотків по вкладу в сумі 2 000 000, 00 грн. відповідно до Договору про строковий депозит № 11. За уступку права вимоги ТОВ Екологія оплачує Концерну Регіони України 2 000 000, 00 грн. протягом двох банківських днів з моменту підписання договору. Розрахунок здійснюється з застосуванням векселів, а саме –шляхом передачі ТОВ Екологія Концерну Регіони України векселів других підприємств по вартості, рівній вартості придбаного права вимоги.

Наступного дня, 02.04.2003р., ТОВ Екологія уклало з Банком договір уступки вимоги, за яким передало останньому право вимоги до Банку (тобто до себе самого) виплати вкладу та відсотків по вкладу в сумі 2 000 000, 00 грн. відповідно до Договору про строковий депозит № 11 та договору уступки вимоги від 01.04.2003р., укладеного між Концерном Регіони України та ТОВ Екологія. За уступку права вимоги Банк оплачує ТОВ Екологія 2 000 000, 00 грн. протягом п'яти банківських днів з моменту підписання договору. Розрахунок здійснюється з застосуванням векселів, а саме –шляхом передачі Банком ТОВ Екологія векселів других підприємств по вартості, рівній вартості придбаного права вимоги.

За актом приймання-передачі від 02.04.2003р. ТОВ Екологія передало Банку Договір про строковий депозит № 11, який за актом від 01.04.2003р. отримало від Концерну Регіони України, та договір уступки вимоги від 01.04.2003р., укладений між Концерном Регіони України та ТОВ Екологія, а Банк за актом від 03.04.2003р. передав ТОВ Екологія 7 простих векселів інших підприємств загальною номінальною вартістю 2 000 000, 00 грн. по ціні уступки вимоги –2 000 000, 00 грн.

Цими ж векселями ТОВ Екологія розрахувалося за отримане право вимоги з Концерном Регіони України, передавши йому векселі за актом приймання-передачі від 04.04.2003р.

01.04.2003р. Концерн Регіони України уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Торгова Група Планета" (м. Дніпропетровськ) (надалі –ТОВ Торгова Група Планета) договір уступки вимоги, за яким передав останньому право вимоги до Банку виплати вкладу та відсотків по вкладу в сумі 3 570 000, 00 грн. відповідно до Договору про строковий депозит № 12. За уступку права вимоги ТОВ Торгова Група Планета оплачує Концерну Регіони України 3 570 000, 00 грн. протягом двох банківських днів з моменту підписання договору. Розрахунок здійснюється з застосуванням векселів, а саме –шляхом передачі ТОВ Торгова Група Планета Концерну Регіони України векселів других підприємств по вартості, рівній вартості придбаного права вимоги.

Наступного дня, 02.04.2003р., ТОВ Торгова Група Планета уклало з Банком договір уступки вимоги, за яким передало останньому право вимоги до Банку (тобто до себе самого) виплати вкладу та відсотків по вкладу в сумі 3 570 000, 00 грн. відповідно до Договору про строковий депозит № 12 та договору уступки вимоги від 01.04.2003р., укладеного між Концерном Регіони України та ТОВ Торгова Група Планета. За уступку права вимоги Банк оплачує ТОВ Торгова Група Планета 3 570 000, 00 грн. протягом п'яти банківських днів з моменту підписання договору. Розрахунок здійснюється з застосуванням векселів, а саме –шляхом передачі Банком ТОВ Торгова Група Планета векселів других підприємств по вартості, рівній вартості придбаного права вимоги.

За актом приймання-передачі від 02.04.2003р. ТОВ Торгова Група Планета передало Банку Договір про строковий депозит № 12 та договір уступки вимоги від 01.04.2003р., укладений між Концерном Регіони України та ТОВ Торгова Група Планета, а Банк за актом від 03.04.2003р. передав ТОВ Торгова Група Планета 4 простих векселі інших підприємств загальною номінальною вартістю 3 570 000, 00 грн. по ціні уступки вимоги –3 570 000, 00 грн.

Цими ж векселями ТОВ Торгова Група Планета розрахувалося за отримане право вимоги з Концерном Регіони України, передавши йому векселі за актом приймання-передачі від 04.04.2003р.

Позивач вбачає порушення вимог закону при укладенні Договорів про строковий депозит, що і є причиною спору.

Відповідно до ч.1 ст.48 ЦК УРСР недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.

Стаття 47 Закону України “Про банки і банківську діяльність” (редакція на час виникнення спірних правовідносин) до банківських операцій відносить, в тому числі, приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб. Відповідно до цієї ж статті комерційні банки самостійно встановлюють процентні ставки та комісійну винагороду по своїх операціях.

В той же час, Закон встановлює певні вимоги до банківських операцій. Так, відповідно до ст. 52 Закону угоди, що здійснюються з пов'язаними з банком особами, не можуть передбачати більш сприятливі умови, ніж угоди, укладені з іншими особами. Угоди, укладені банком із пов'язаними особами на умовах, сприятливіших за звичайні, визнаються судом недійсними з моменту їх укладення. Банк може укладати угоди з пов'язаними особами, які передбачають нарахування відсотків та комісійних на здійснення банківських операцій, які менші звичайних, та нарахування відсотків за вкладами і депозитами, які більші звичайних, у разі, якщо прибуток банку дозволяє здійснювати це без шкоди для фінансового розвитку банку.

Аналогічна норма міститься в п.1.14 Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001р. № 368, щодо укладення банком угод з інсайдерами.

Угоди, що укладаються з інсайдерами, не можуть передбачати більш сприятливі умови, ніж угоди, що укладені з іншими особами. Банк може укладати з інсайдерами угоди, які передбачають нарахування відсотків і комісійних на здійснення банківських операцій, які менші від звичайних, та нарахування відсотків за вкладами і депозитами, які більші від звичайних, якщо прибуток банку дозволяє здійснювати це без шкоди для фінансового стану банку; однак інші умови цих угод не можуть бути більш сприятливими, ніж загальні умови проведення банківських операцій, що встановлені внутрішньобанківськими положеннями, що визначають кредитну, інвестиційну, управління активами і пасивами та облікову політику банку.

Концерн Регіони України підпадає під визначення пов'язаних осіб Банку, оскільки на час укладення Договорів про строковий депозит володів більше 10% статутного капіталу Банку.

На дату укладення Договорів про строковий депозит розмір процентних ставок Банку за депозитними договорами у національній валюті за даними Управління Національного банку України в Дніпропетровській області становив 15% (до 01.04.2003р.).

Однак, застосовуючи положення Інструкції з бухгалтерського обліку депозитних операцій установ комерційних банків України, затвердженої Постановою Правління Національного банку України № 418 від 20.08.1999р. в редакції, що діяла на час укладення оспорюваних договорів, щодо обліку номіналу депозиту в залежності від методу виплати процентів за депозитами, застосування методу - на період (авансом) призводить до нарахування відсотків за депозитом (реальних відсотків) більших, ніж звичайні.

Протягом 2003 року позивач, крім оспорюваних депозитних договорів, угоду про строковий депозит в національній валюті України з авансовою сплатою відсотків 12.11.2003р. уклав ще з однією особою (не пов'язаною) –строковий депозитний договір № 37-а з ЗАТ "Промислові регіони". Умови цього договору: сума вкладу 7 230 000, 00 грн., з розрахунку 9 простих річних відсотків. Але на відміну від оспорюваних договорів, термін його дії до 03.09.2004р., тобто до 1 року.

Діяльність Банку за перші два квартали 2003 року була прибутковою, але показники прибутку в порівнянні з сумами відсотків, сплачених Банком за оспорюваними депозитними договорами авансом –на 10 років наперед, є значно меншими:

Січень –1 811, 30 грн.;

Лютий –81 629, 00 грн.;

Березень –224 906, 16 грн.;

Квітень –549 883, 83 грн.;

Травень –444 682, 94 грн.;

Червень –302 407, 52 грн.

Як зазначило Управління Національного банку України в Дніпропетровській області, усвідомлюючи потенційні ризики, притаманні оспорюваним договорам, Управління звертало увагу керівництва АКБ "Прем'єрбанк" на можливий негативний вплив цих операцій на фінансовий стан банку та загрозу інтересам вкладників та кредиторів.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 08.09.2004р. № 431 "Про затвердження програми фінансового оздоровлення Акціонерного комерційного банку "Прем'єрбанк" за результатами позапланового інспектування за станом на 01.01.2004р., здійсненого Управлінням Національного банку України в Дніпропетровській області з 19.01.2004р. до 10.02.2004р. за дорученням Національного банку України з метою визначення реального стану активів, ліквідності та платоспроможності, було виявлено, що банк перебуває у важкому фінансовому стані. Це спричинено, зокрема, укладенням депозитних угод з інсайдерами на пільгових умовах із здійсненням авансових виплат відсотків за цими угодами на 5 і 10 років наперед.

За повідомленням Управління Національного банку України в Дніпропетровській області за результатами перевірок позивача (планова перевірка станом на 01.04.2003р. та позапланова перевірка станом на 01.01.2004р.) стосовно оспорюваних договорів порушень не встановлено, але акцентовано увагу Банку на ризикованості укладення довготермінових договорів з авансовою сплатою відсотків, що знайшло відображення у застосованому за результатами перевірки заходу впливу до Банку –Комісією з питань нагляду та регулювання діяльності банків при Управлінні НБУ в Дніпропетровській області прийнято рішення від 12.02.2004р. № 110, відповідно до якого Банку було встановлено обмеження на строк до 01.01.2005р. на здійснення окремих банківських операцій. Щодо оспорюваних договорів –зазначеним рішенням зобов'язано Наглядову раду та Правління АКБ “Прем'єрбанк” розглянути питання припинення практики авансування витрат за залученими коштами.

З огляду на викладені обставини, суд вважає, що Договори про строковий депозит, укладені з пов'язаною особою, передбачають нарахування відсотків за вкладами і депозитами (реальних відсотків), які більші, ніж звичайні, а прибуток банку не дозволяв це здійснювати без шкоди для фінансового розвитку банку.

Отже, Договори про строковий депозит укладені з порушенням вимог ст. 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та, відповідно, підлягають визнанню недійсними на підставі ст. 48 ЦК УРСР.

Недійсна угода не породжує прав та обов'язків для сторін, що її уклали.

Відповідно до ч.1 ст. 197 ЦК УРСР уступка вимоги кредитором іншій особі допускається, якщо вона не суперечить закону чи договору або коли вона не пов'язана з особою кредитора.

Відповідно до ч. 2 ст. 198 ЦК УРСР первісний кредитор відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання цієї вимоги боржником.

Уступка вимоги, що ґрунтується на недійсній угоді, суперечить закону.

Оскільки новий кредитор відповідає перед первісним за дійсність вимоги, а основне зобов'язання, за яким відступлено вимогу, є недійсним, договори уступки права вимоги також підлягають визнанню недійсними, як такі, що не відповідають вимогам закону (ст. 48 ЦК УРСР).

Відповідно до ч.2 ст. 48 ЦК УРСР по недійсній угоді кожна з сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі –відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом.

Концерн Регіони України має право на повернення коштів, внесених як депозит за Договорами про строковий депозит. Оскільки відсотки за Договорами про строковий депозит відповідачу-1 або іншим особам (до яких переходило право вимоги) не виплачувалися, залишилися в розпорядженні банку, відсутні підстави для їх стягнення на користь Банку.

Векселі, передані Банком відповідачу-2, відповідачу-3, відповідачу-4 за отримане право вимоги вибули із володіння названих відповідачів в зв'язку з їх передачею відповідачу-1. Відповідач-2, відповідач-3 та відповідач-4 зобов'язані відшкодувати позивачу їх вартість, виходячи з номінальної вартості векселів.

Концерн Регіони України за оспорюваними угодами відступлення права вимоги від 01.04.2003р. отримав від відповідача-2, відповідача-3, відповідача-4 векселі, які зобов'язаний повернути.

Враховуючи природу векселя як безумовного грошового зобов'язання та цінного паперу, з метою з'ясування наявності у відповідача -1 отриманих векселів, суд неодноразово ухвалами зобов'язував відповідача-1 пред'явити для огляду оригінали векселів, отриманих від відповідача-2, відповідача-3 та відповідача-4, а в матеріали справи надати їх копії, або підтвердити передачу цих векселів іншим особам та підстави такої передачі.

Відповідач-1 витребувану інформацію не надав.

Зважаючи на те, що підтвердити наявність у відповідача-1 векселів є обов'язком відповідача-1, суд вважає, що відповідач-1 шляхом надання належних доказів не довів, що векселі (в натурі) можуть бути повернені. За викладених обставин є правомірним відшкодування відповідачем-1 на користь відповідача-2, відповідача-3 та відповідача-4 їх номінальної вартості.

Суд вважає обґрунтованими доводи відповідачів щодо відсутності підстав для визнання недійсними Договорів про строковий депозит з підстав їх невідповідності внутрішнім положенням банку.

Загальний порядок залучення комерційними банками України коштів (як у національній, так і в іноземній валюті) юридичних і фізичних осіб на депозитні рахунки регулюється Правилами здійснення депозитних операцій для банківських депозитів, затвердженими постановою Правління Національного банку України від 07.07.97 р. N 216 ( в редакції Постанови Нацбанку N 250 ( z0445-98 ) від 30.06.98), зареєстровані в Міністерстві юстиції України 11 вересня 1997 р. за N 393/2197 (надалі –Правила).

Відповідно до п.6 Правил в редакції, що діяла на час укладення Договорів про строковий депозит, за договором про банківський депозит (вклад) комерційний банк, який прийняв кошти від вкладника або кошти, що надійшли на рахунок вкладника від іншої сторони як у національній, так і в іноземній валюті, зобов'язується виплатити вкладнику суму депозиту (вкладу) та нараховані проценти у відповідній щодо залучення валюті на умовах та в порядку, що передбачені договором. Особливості залучення вкладів на строкові депозитні рахунки регулюються внутрішніми положеннями банку (п.7 Правил). Комерційні банки зобов'язані оприлюднити умови укладення депозитного договору, відкриття депозитних рахунків шляхом розміщення такої інформації або в друкованих засобах масової інформації чи в загальнодоступному для клієнтів місці в установі банку, або обома способами одночасно (п.9 Правил).

Отже, законодавство, що діяло, дозволяло комерційному банку внутрішніми положеннями визначати особливості залучення вкладів на строкові депозитні рахунки та зобов'язувало комерційний банк оприлюднити умови укладення депозитного договору.

30.11.2001р. правлінням Банку затверджено Положення про здійснення депозитних операцій з юридичними особами (протокол засідання правління №103). Відповідно до п.7.2. цього Положення при укладанні з клієнтами Банку договорів на залучення депозитів юридичних осіб, як правило, використовуються типові форми договорів Банку. При використанні бланків договорів, які не відповідають типовим формам, такі угоди повинні бути підписані юристом та внутрішнім аудитором Банку. Відповідно до п.9.1. Положення вартість залучення ресурсів Головним банком від юридичних осіб визначається умовами, які склалися на ринку кредитних ресурсів після узгодження розміру процентних ставок та обсягів з Комітетом управління активами та пасивами банку та із заступником голови правління, який курує цей напрямок в частині доцільності залучення коштів.

Позивач зазначає, що Договори про строковий депозит укладені не у відповідності з типовими формами договорів Банку, але при цьому не підписані юристом та внутрішнім аудитором Банку, розмір процентних ставок та обсягів не узгоджений з Комітетом управління активами та пасивами банку та із заступником голови правління.

Договори про строковий депозит не містять даних про їх підписання юристом та внутрішнім аудитором Банку. В той же час, позивач не надав типові форми депозитних договорів Банку, в зв'язку з чим у суду відсутні підстави стверджувати про невідповідність Договорів про строковий депозит типовим формам.

Недотримання при укладенні Договорів про строковий депозит внутрішнього Положення про здійснення депозитних операцій з юридичними особами свідчить про наявність порушень з боку Банку, але не є підставою для визнання недійсними Договорів про строковий депозит.

В той же час, суд відхиляє решту доводів відповідачів у справі, оскільки вони спростовуються викладеним вище.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають розподілу між позивачем та відповідачем-1 в рівних частинах.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір № 9 про строковий депозит в національній валюті України з авансовою сплатою відсотків від 31.03.2003 року, укладений між Акціонерним комерційним банком „Прем'єрбанк” та Закритим акціонерним товариством з іноземними інвестиціями „Концерн Регіони України”.

Визнати недійсним договір № 10 про строковий депозит в національній валюті України з авансовою сплатою відсотків від 31.03.2003 року, укладений між Акціонерним комерційним банком „Прем'єрбанк” та Закритим акціонерним товариством з іноземними інвестиціями „Концерн Регіони України”.

Визнати недійсним договір № 11 про строковий депозит в національній валюті України з авансовою сплатою відсотків від 31.03.2003 року, укладений між Акціонерним комерційним банком „Прем'єрбанк” та Закритим акціонерним товариством з іноземними інвестиціями „Концерн Регіони України”.

Визнати недійсним договір № 12 про строковий депозит в національній валюті України з авансовою сплатою відсотків від 31.03.2003 року, укладений між Акціонерним комерційним банком „Прем'єрбанк” та Закритим акціонерним товариством з іноземними інвестиціями „Концерн Регіони України”.

Визнати недійсним договір про відступлення вимоги від 01.04.2003 року, укладений між Закритим акціонерним товариством з іноземними інвестиціями „Концерн Регіони України” та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Екологія” (за депозитним договором № 9 про строковий депозит в національній валюті України з авансовою сплатою відсотків від 31.03.2003 року).

Визнати недійсним договір про відступлення вимоги від 01.04.2003 року, укладений між Закритим акціонерним товариством з іноземними інвестиціями „Концерн Регіони України” та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Екологія” (за депозитним договором № 11 про строковий депозит в національній валюті України з авансовою сплатою відсотків від 31.03.2003 року).

Визнати недійсним договір про відступлення вимоги від 01.04.2003 року, укладений між Закритим акціонерним товариством „Прем'єрбанк” та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Екологія” (за депозитним договором № 9 про строковий депозит в національній валюті України з авансовою сплатою відсотків від 31.03.2003 року).

Визнати недійсним договір про відступлення вимоги від 02.04.2003 року, укладений між Закритим акціонерним товариством „Прем'єрбанк” та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Екологія” (за депозитним договором № 11 про строковий депозит в національній валюті України з авансовою сплатою відсотків від 31.03.2003 року.).

Стягнути з Акціонерного комерційного банку “Прем'єрбанк” (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Мечникова, буд. 18, к/р 3200111013000 в управлінні НБУ в Дніпропетровській області, МФО 305686, код ЄДРПОУ 20026838) на користь Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями “ Концерн Регіони України” (49026, м. Дніпропетровськ, вул. Берегова, 200, п/р 26008001003064 в АКБ “Прем'єрбанк”, МФО 305686, код ЄДРПОУ 25017421) 2 996 712 (два мільйони дев'ятсот дев'яносто шість тисяч сімсот дванадцять) грн. 46 коп.,