Рішення

від 28.03.2008 по справі 43/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

43/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  43/16

28.03.08

За позовом  приватного підприємства „Житомирський граніт”

до                  товариства з обмеженою відповідальністю „Індустрія-Інвест”

про                   стягнення 44 027, 06 грн.

Суддя  Пасько М.В.

Представники:

від позивача                    Ковалевський М.Д. –дир., Таліпов В.В. –предст. за дов.,

від відповідача          не з'явився

ОБСТАВИНИ  СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до  товариства з обмеженою відповідальністю „Індустрія-Інвест” про стягнення 44 027, 06 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок несвоєчасної оплати поставленого товару.

Ухвалою господарського суду міста Києва від  17.12.07 порушено провадження у справі № 43/16 та призначено її розгляд на 23.01.08.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника Відповідача та необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи неодноразово відкладався.

В судове засідання призначене на 28.03.08 представник Відповідача не з'явився.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р.             № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Судом у відповідності до ст. 81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками процесу документи, заслухавши пояснення представника Позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Протягом 2006 року приватне підприємство „Житомирський граніт” (далі-Позивач) здійснювало поставку продукції товариству з обмеженою відповідальністю „Індустрія-Інвест” (далі - Відповідач), що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними.

27.07.06 Позивач відповідно до накладної № РН-0000126 поставив Відповідачу пісок природний кількістю 50 000 тон.

Таким чином у Відповідача виникло зобов'язання щодо оплати товару, яке він належним чином не виконав, товар не оплатив.

Відповідач отриманий товар оплатив частково.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимог, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Позивач направив на адресу Відповідача рахунок-фактуру на оплату, який фактично є вимогою, оскільки містить термін його оплати.

Останній рахунок було виставлено Відповідачу з вимогою оплатити його 02.11.06, отже, зобов'язання оплатити товар виникло у Відповідача з 09.11.06.

Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, отриманий товар не оплатив.

Відповідно до розрахунку Позивача, заборгованість Відповідача за поставлену продукцію складає: 38 243, 40 грн. основного боргу, 1 529, 74 грн. інфляційних нарахувань, 3 615, 83 грн. пені та 638, 09 грн. 3 % річних.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно приписів ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини, що відповідно до законодавства можуть бути підтверджені певними засобами доказування не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу.

Відповідно до ст.225 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання.

Оскільки, відповідно до ст.ст.11, 526 ЦК України  зобов'язання повинні виконуватись своєчасно та належним чином, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України)  позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої законом та відповідальності.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, позовні вимоги позивача щодо стягнення 3 % річних. та інфляційних нарахувань  підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком Позивача.

Суд відмовляє в задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, з огляду на наступне.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що письмова форма щодо нарахування неустойки (пені) не дотримана, її нарахування безпідставне.

Приймаючи до уваги те, що спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, витрати  по  оплаті  держмита   та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України  покладаються  на  Відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Індустрія-Інвест” (02160,                м. Київ, вул. Березнева, 12, код ЄДРПОУ 21547458, р/р 260030130761 в ЗАТ „Комерційний банк НРБ – Україна”, МФО 320627, або з будь якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь приватного підприємства „Житомирський граніт” (02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, код ЄДРПОУ 32528225,           р/р 260002642500 в ВАТ „СЕБ Банк”, МФО 300175) 38 243, 40 грн. основного боргу,            1 529, 74 грн. інфляційних нарахувань, 638, 09 грн. 3 % річних., 441, 00 грн. державного мита, 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В задоволені позову в частині стягнення 3 615, 83 грн. пені відмовити.

Суддя                                                                                                               М.В.Пасько