Рішення

від 10.04.2008 по справі 24/4

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

24/4

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  24/4

10.04.08

За позовом     Закритого акціонерного товариства "СТО "Добробут"

до                     Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична       фірма "П.К.С."

про                    стягнення 14 908,26 грн.

Суддя  Смілянець В.В.

Представники сторін:

Від позивача:              Чунжин В.С. (довіреність № 68 від 15.06.2007р.)

                                    Короленко І.А. (довіреність № 28 від 09.04.2008р.)

Від відповідача:              не з'явився                              

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Закрите акціонерне товариство "СТО "Добробут" звернувся до Господарського суду з позовною заявою про стягнення з Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "П.К.С." заборгованості за послуги з технічного обслуговування та ремонту автомобіля в сумі 13900,50 грн., 215,43 грн. 3% річних, 792,33 грн. збитків від інфляції, 149,08 грн. державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Відповідач у засідання суду не з'явився, пояснення по суті заявлених вимог, установчі документи суду не надав (позивачу не надіслав), відзив на позов не надіслав. Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає можливим розгляд справи у відсутності представника відповідача за наявними документами у справі.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представників позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

У травні 2006 року до Позивача - Закритого акціонерного товариства "СТО "Добробут" звернувся Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "П.К.С." з проханням здійснити ремонт автомобіля Ореl Оmega, державний номер 80096 КІ.

Перелік необхідних робіт був узгоджений з представниками Відповідача - ТОВ "Юридична фірма "П.К.С." та одночасно складена калькуляція цін, згідно якої загальна вартість робіт дорівнювала 52 165,53 грн.

На підставі розрахованої калькуляції та узгодженого переліку робіт Позивачем був виставлений Рахунок-фактура № СФ-0000532, який 23 травня 2006 року був направлений ТОВ "Юридична фірма "П.К.С." для оплати.

Роботи були виконані Позивачем - Закритим акціонерним товариством "СТО "Добробут" 25.05.2006 р. в повному обсязі, що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт від 25.05.2006 р. до замовлення-наряду № РН-0000449.

Автомобіль Ореl Оmega, державний номер 80096 КІ був застрахований ЗАТ "'Благо - страхова компанія" згідно договору страхування № 001/01/17 від 19.01.2006 р.

25.05.2006 р. до Позивача надісланий гарантійний лист ЗАТ "'Благо - страхова компанія" № 51 від 25.05.2006 р., в якому ЗАТ "'Благо - страхова компанія" гарантувало оплату рахунку № СФ 0000532 від 23.05.2006 р. в сумі 52165,53 грн.

25.05.2006 року автомобіль був виданий з ремонту представникові Відповідача - ТОВ "Юридична фірма "П.К.С.". Претензій щодо вартості та якості встановлених запчастин і матеріалів та виконаних робіт від Замовника не поступало, про що свідчить його підпис на Замовленні-наряді № РН-0000449 від 25 травня 2006 року.

З доказів по справі вбачається, що Позивач виконав свої зобов'язання в повному обсязі та належним чином.

Станом на дату подачі позову вартість послуг за відновлюваний ремонт повністю не сплачена, а саме: Позивач отримав 15000,00 грн. та 23265,03 грн. платіжними дорученнями від 25.05.2006 р. та 16.06.2006 р. Обидва платежі здійснені ЗАТ "Благо - страхова компанія". Решта заборгованості, що становить 13900,50 грн. не сплачена.

З матеріалів справи, а саме з банківських виписок, вбачається, що вищевказаним платежами Закрите акціонерне товариство "'Благо - страхова компанія" здійснило оплату за ремонт автомобіля Ореl Оmega, державний номер 80096 КІ як страхове відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "П.К.С." згідно договору страхування № 001/01/17 від 19.01.2006 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України: факти, встановлені  рішенням  господарського  суду  (іншого органу,  який  вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи,  не  доводяться  знову  при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Під час розгляду даної справи судом було встановлено, що Позивач звертався до суду з позовом до ЗАТ "'Благо - страхова компанія" про стягнення заборгованості за послуги з технічного обслуговування та ремонту автомобіля Ореl Оmega (державний номер 80096 КІ). Рішенням Господарського суду міста Києва № 22/214 від 09.11.2007р. в позові було відмовлено. Під час вирішення справи № 22/214 судом було встановлено наступне.

Внаслідок укладання договорів страхування між Відповідачем ЗАТ "'Благо - страхова компанія" склалися господарські правовідносини, тому до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, то регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до п. 13.1 Правил добровільного страхування наземних транспортних засобів розмір завданих збитків при пошкодженні транспортного засобу внаслідок настання страхових випадків визначається страховиком, при цьому, для визначення розміру збитків складається акт огляду та авто товарознавча експертиза.

Згідно актів огляду, складених ЗАТ "'Благо - страхова компанія", загальна сума збитків, заподіяних у зв'язку з пошкодженням автомобілю Ореl Оmega, державний номер 80096 КІ,  становить 38 872,53 грн., яка була перерахована ЗАТ "'Благо - страхова компанія" Позивачу.

На порушення п. 13.5 Правил добровільного страхування страхувальник (Відповідач) не узгодив вибір СТО з страховиком - ЗАТ "'Благо - страхова компанія".

ЗАТ "'Благо - страхова компанія" не погоджував розмір, на який проведено роботи, про що свідчить той факт, що ним не підписано акт виконаних робіт.

Відповідно до ст. 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку.

Таким чином, видача гарантії передбачає відповідальність гаранта за виконання зобов'язань третьою особою.

В даному випадку, згідно листа від 25.05.2007 р. № 51 ЗАТ "'Благо - страхова компанія" зобов'язався провести розрахунок за зобов'язанням, що розглядав як своє власне, а не за зобов'язанням 3-ї особи (в даному випадку - ТОВ "Юридична фірма "П.К.С.").

Тобто зазначений лист не може вважатися гарантією в сенсі ст. 560 ЦК України.

У Позивача виникли цивільно-правові відносний з ТОВ "Юридична фірма "П.К.С.", якій відремонтовано автомобіль, що потрапив у ДТП. Таким чином, оплатити послуги Позивача має саме Відповідач - ТОВ "Юридична фірма "П.К.С."

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Станом на 01.12.2006р. збитки від інфляції склали 792,33 грн., 3% річних від простроченої суми –215,43 грн. (розрахунок знаходиться в матеріалах справи).

Отже, факт порушення Відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "П.К.С." обов'язку строків оплати за надані послуги судом встановлено та по суті не оспорений Відповідачем.

Позивач надав суду витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 01 лютого 2008 року (довідка від 21.02.2008 р. № 21-10/985), який засвідчує, що на момент судового розгляду Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "П.К.С." як юридична особа не припинений.

Оскільки Відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні, не подав відзив на позов та наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення спору по суті, суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплату державного мита підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, суд -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "П.К.С." (02192, м. Київ, пров. Музейний, 10; р/р 26004012823795 в ВАТ "Укрексімбанк", МФО 322313; код ЄДРПОУ 31304985) на користь Закритого акціонерного товариства "СТО "Добробут" (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. М.Грушевського, 28/2, Н/П № 43; фактична адреса: 02097, м. Київ, вул. Радянська, 3; р/р 260022124 в КФ АБ "Полтава-Банк", МФО 322562; код ЄДРПОУ 31811745) 13900 (тринадцять тисяч дев'ятсот) грн. 50 коп. заборгованості за надані послуги з технічного обслуговування та ремонту автомобіля, 215 (двісті п'ятнадцять) грн. 43 коп. 3% річних, 792 (сімсот дев'яносто дві) грн. 33 коп. збитків від інфляції, 149 (сто сорок дев'ять) грн. 08 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ.

4.          Рішення надіслати сторонам.

5.          Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду протягом 10 днів.

Суддя                                                                                                 Смілянець В.В.