Рішення

від 23.10.2006 по справі 7/117-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/117-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ

ОБЛАСТІ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ       

                                                         РІШЕННЯ  

Від  "23" жовтня 2006 р.                                                        по справі  № 7/117-38

За позовом Волинського обласного дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" від імені Державного підприємства "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу"

до відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна", с. Дубове Ковельського району

про стягнення 15 047,21.

Суддя          Шум М.С.

За участю представників сторін:

від позивача: Барановська С.Т., представник (доручення №260д від 28.07.2006р.)

від відповідача: Чуріков С.Б., представник (доручення №37 від 17.03.2006р.)

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представникам сторін було роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учасникам судового процесу на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України були роз'яснені їх процесуальні права та обов'язки. Заяв та клопотань від останніх на розгляд господарського суду не поступило.

Суть спору: позивач - Волинське обласне дочірнє підприємство ДАК "Хліб України" звернулося в господарський суд із позовом про стягнення з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" 10 165,25 грн. заборгованості за поставлену продукцію, 2 693,79 грн. інфляційних втрат та 2 188,17 грн. процентів річних.

Пред'явлений позов в повному обсязі було підтримано представником позивача – Волинського обласного державного підприємства державної акціонерної компанії "Хліб України" і в судовому засіданні.

Відповідач – СгТзОВ "Україна" у відзиві на позовну заяву та представник в судовому засіданні пред'явлені позовні вимоги заперечили, мотивуючи тим, що згідно даних бухгалтерського обліку у товариства перед позивачем заборгованість відсутня. Крім цього, відповідачем зазначається про пропущення позивачем терміну позовної давності на звернення із позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення, доводи та заперечення представників сторін, господарський суд, - ВСТАНОВИВ: 25 квітня 1999 року між Державною акціонерною компанією "Хліб України", ВАТ "Ковельська реалбаза хлібопродуктів" та колгоспом "Україна" (правонаступником котрого є СгТзОВ "Україна") було укладено договір про постачання сільськогосподарським товаровиробникам мінеральних добрив в обмін на сільськогосподарську продукцію за №21.

Згідно умов даного договору ДАК "Хліб України" передає колгоспу "Україна" мінеральні добрива на умовах проведення розрахунків коштами або шляхом закладання до 01.10.1999р. у ВАТ "Ковельська реалбаза хлібопродуктів" продовольчого зерна у кількості на суму вартості отриманих мінеральних добрив за біржовою ціною на день розрахунків.

Пунктом 3.2. договору №21 від 25.04.1999р. встановлено, що колгосп "Україна" зобов'язувався поставити на заготівельне підприємство до 01.10.1999р. включно на ім'я ДАК "Хліб України" за свій рахунок сільськогосподарську продукцію – 56,994 т. жита групи А в обмін на фактично отримані мінеральні добрива.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

На виконання умов договору №21 від 25.04.1999р. відповідачу поставлено 41.3 т. калімагнезії на загальну суму 10 165,25 грн., що підтверджується актом передачі-приймання мінеральних добрив в обмін на сільськогосподарську продукцію №21 від 25.05.1999р.

Однак, відповідач взяті на себе зобов'язання в частині поставки продукції не виконав, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість в розмірі 10 165,25 грн.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.05.2003р. №690 у зв'язку з проведенням реструктуризації Державної акціонерної компанії "Хліб України" утворене державне підприємство "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу", надалі Новий кредитор.

Згідно з п.3 вищезазначеної постанови Новий кредитор є правонаступником Кредитора з правом вимоги розрахунків дебіторів ДАК "Хліб України" за поставлені сільськогосподарськими товаровиробниками мінеральні добрива відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.1997р. № 977.

Як вбачається із розподільчого балансу ДАК "Хліб України" та ДП "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу", затвердженого рішенням Урядової комісії з реструктуризації ДАК "Хліб України" станом на 31.07.2003р., акта приймання-передачі дебіторської заборгованості до розподільчого балансу, погодженого Урядовою комісією з реструктуризації ДАК "Хліб України" протоколом №5 від 02.09.2003р. компанія передала, а Агентство прийняло дебіторську заборгованість, що виникла у зв'язку з виконанням постанов Кабінету Міністрів України: від 03.09.1997р. №977, від 24.01.1998р. №77 та №83.

Відповідач не надав суду належних доказів, які б підтверджували факт погашення дебіторської заборгованості в сумі 10 165,25 грн. ні колгоспом "Україна", ні СгТзОВ "Україна".

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Також не заслуговує на увагу суду посилання відповідача на те, що позивачем пропущено термін позовної давності, оскільки пунктом 5.2 договору №21 від 25.04.1999р. сторони передбачили термін дії договору до повного виконання зобов'язань.

Крім того, у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, що згідно поданих суду розрахунків становить 2 693,79 грн. суми інфляційних та 2 188,17 грн. суми процентів річних.

З огляду на викладене, враховуючи поставку відповідачу міндобрив та не проведення останнім при цьому всіх належних розрахунків (у строки та розмірах, визначених у підписаній між сторонами угоді) позовні вимоги пред'явлені до СгТзОВ "Україна" підставні і підлягають до задоволення.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати, які поніс позивач пов'язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи господарським судом, (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), підлягають відшкодуванню у відповідності із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України за рахунок відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 173, 193, Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, Цивільного кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.1997р. №977 "Про умови забезпечення мінеральними добривами потреб сільського господарства під урожай 1998 року", наказом АПК України за №65/213/77 "Порядок забезпечення сільськогосподарських товаровиробників мінеральними добривами під урожай 1998 року", ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" (с. Дубове Ковельського району, вул. Ковельська, 60, код ЄДРПОУ 03736865) на користь державного підприємства "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" в особі Волинського обласного дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" (м. Луцьк, вул. І. Франка, 53, код ЄДРПОУ 00957933) 10 165,25 грн. заборгованості за поставлену продукцію,                         2 693,79 грн. інфляційних втрат та 2 188,17 грн. процентів річних, всього на суму                      15 047,21 грн., 150,47 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 118 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

          Суддя                                                             Шумом Миколою Сергійовичем