Постанова

від 11.03.2008 по справі 7/117-38

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

7/117-38

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

11.03.08                                                                                           Справа  № 7/117-38

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді                                                  Галушко Н.А.

суддів                                                                      Краєвської М.В.

Орищин Г.В.

отримавши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Віва», м. Луцьк № 152 від 30.01.2008 року (далі ТзОВ «Віва», м. Луцьк)

на рішення Господарського суду Волинської області від 21.01.2008 року

у справі № 7/117-38

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Система-производство», м. Харків (далі ТзОВ «Система-производство», м. Харків)

до відповідача: ТзОВ «Віва», м. Луцьк

про стягнення суми грошових коштів за поставлене обладнання та нарахованих штрафних санкцій

За участю представників сторін:

від позивача – Нємикін А.Ю. - представник

від відповідача –не з”явився

Права та обов'язки представнику позивача відповідно до ст. 22 ГПК України роз'яснено.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 21.01.2008р. у справі №7/117-38 (суддя Шум М.С.) частково задоволено позовні вимоги ТзОВ «Система-производство», м. Харків: стягнено з ТзОВ «Віва», м. Луцьк на користь ТзОВ «Система-производство», м.Харків 53 000, 00грн. заборгованості, 2 027,84грн. пені, 2 970,92грн. суми інфляційних нарахувань та 2 661,53грн. процентів річних,  всього 60 660,29грн., 848,00грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 118,00грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно - технічного забезпечення судового процесу.

ТзОВ «Віва», м. Луцьк подано апеляційну скаргу №152 від 30.01.2008 року на вищевказане рішення до Львівського апеляційного господарського суду, посилаючись на те, що судм неповно з”ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

ТзОВ «Система-производство», м. Харків у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду просить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши заперечення представника позивача, суд апеляційної інстанції встановив наступне:

Між ТзОВ «Система-производство», м. Харків та ТзОВ «Віва», м. Луцьк 23.03.2007р. укладено договір на виконання робіт №203/07.

Відповідно п.1 договору (а.с.9) та Специфікації (а.с.13) позивач  зобов”язувався виготовити для відповідача п”ять комплектів упакувального обладнання, а відповідач, відповідно до п.3 договору та графіку оплати і готовності комплекту упакувального обладнання (а.с.14), –отримати вказане обладнання та провести своєчасні розрахунки по оплаті останнього шляхом перерахування коштів на рахунок позивача в 3-денний термін з моменту готовності обладнання.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно акту приймання –передачі №СП –0000022 від 14.09.2007р. та довіреності серії НБІ №392008 від 31.07.2007р. (а.с.15,16) на виконання умов договору позивачем відпущено визначені договором товарно –матеріальні цінності. Відповідач своїх зобов”язань згідно договору в частині проведення з позивачем повних розрахунків по оплаті переданого обладнання не виконав, вартість останнього не сплатив, у зв”язку з чим заборгованість відповідача становить 77 100,00грн.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.144 ГК України майнові права та майнові обов'язки суб'єкта господарювання можуть виникати: з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Судом першої інстанції встановлено, що відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між сторонами договір предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

Відповідно до вимог ст. 193 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається.

Оскільки на момент розгяду справи в суді першої інстанції відповідачем частково погашено заборгованість в сумі 24 100,00грн., судом правомірно в цій частині припинено провадження у справі та задоволено позовні вимоги на суму заборгованості 53 000,00грн.

Статтями 230-232 ГК України, ст.ст.526, 549, 550 ЦК України, зобов”язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк, відповідачем дані строки порушені, в зв'язку з чим він повинен нести відповідальність, передбачену п.5.1 договору та Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань” у вигляді сплати пені, яка згідно розрахунків, наданих в суді першої інстанції станом на 16.11.2007р. становить 2 027,84грн.

Також відповідно до п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судова колегія погоджується з судом першої інстанції, що відповідно до поданих розрахунків, відповідачу правомірно нараховано 2 970,92грн. суми індексу інфляції та 2 661,53грн. суми процентів річних.

Відповідно до ст..33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Судовою колегією не береться до уваги посилання скаржника в апеляційній скарзі на ту обставину, що судом не з”ясовано чи існує заборгованість відповідача станом на момент подання позову до суду. Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували докази позивача та доводили виконання договірних зобов”язань.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що рішення Господарського суду Волинської області прийняте із дотриманням норм законодавства та у відповідності до обставин справи, а тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 101, 103, 105 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:

1.          Рішення Господарського суду Волинської області від 21.01.2008р. у справі №7/117-38 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3.          Справу направити у Господарський суд Волинської області.

Головуючий-суддя                                                                      Галушко Н.А.

Суддя                                                                                Краєвська М.В.

          Суддя                                                                                          Орищин Г.В.