Рішення

від 24.07.2008 по справі 5/62

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/62

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2008 р.   Справа № 5/62   

за позовом  ВАТ "Івано-Франківськавтотранс",  вул.С.Бандери,60, м. Івано-Франківськ,76014

до відповідача  Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області,  вул. С.Стрільців, 15, м.Івано-Франківськ,76000

до третьої особи, якане заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державне казначейство України, вул. Бастіона, 6, м.Київ в особі Головного управління державного казначейства в Івано-Франківській області, вул. Дністровська, 14, м.Івано-Франківськ, 76000

про стягнення матеріальної шкоди  в сумі 10394 грн.

  Cуддя  Цюх Ганна Захарівна    

При секретарі   Ломей Любов Романівна

Представники:

Від позивача:  Говзан М.М.-представник, довіреність від 23.05.08р.

Від відповідача: Чернов Р.М.- заст. нач.юридичного відділу, довіреність № 01/14-07 від 15.02.08р.

Від третьої особи: Бунич Р.М.- гол. спеціаліст юридичного відділу, довіреність № 4-07/756 від 18.03.08р.

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов про стягнення 10394 грн. збитків, які виникли  в позивача в результаті витрат на належне утримання державного майна, що не ввійшло до статутного фонду товариства.

            Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на необгрунтованість вимог позивача, вказує на те, що на даний час відділення здійснює приватизацію державного майна, що не ввійшло до статутного фонду товариства та знаходиться у нього на балансі.  Також посилається на той факт, що керівник позивача перешкоджає відділенню у проведенні приватизації, а саме не подає кандидатури, яка від товариства повинна приймати участь в інвентаризації та не допускає комісію, створену відповідачем, на територію для інвентаризації державного майна, а також не допустив експерта для огляду та оцінки майна.  На даний час проводився аукціон для продажу майна 07.07.08р., проте майно не було продане через відсутність покупців, ціна знижена на 30%, буде проведено повторний аукціон.  Вважає, що ним прийняті  міри по управлінню майном, а вимоги позивача є надуманими, так  як ніяких збитків він не поніс, вказує на безпідставність включення до позовної суми амортизаційних відрахувань та земельного податку, зарплати обслуговуючого персоналу та електроенергії.

         Ухвалою суду від 24.06.08р. за клопотанням відповідача до участі в справі в якості  третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог  залучено Державне казначейство України,  м.Київ в особі Головного управління державного казначейства в Івано-Франківській області,  яке в своєму відзиві на позов вказало, що якщо законодавством передбачено відшкодування шкоди за рахунок держави, а Законом України "Про державний бюджет України на 2008рік" не передбачено загальнодержавних видатків на відшкодування такої шкоди, то слід мати на увазі, що дана шкода повинна стягуватись з рахунків тієї бюджетної організації, яка завдала таку шкоду, оскільки всі бюджетні організації фінансуються з державного бюджету і кошти на їх рахунках є саме державними.

          Розглянувши матеріали справи та вислухавши представників сторін, вивчивши додатково подані матеріали, суддя встановив, що в  результаті приватизації державного майна- державне  підприємство "Івано-Франківське АТП-12654" перетворене в відкрите акціонерне товариство "Івано-Франківськавтотранс" (наказ регіонального відділення ФДМУ в Івано-Франківській області від 23.07.1997р.).

          Матеріальні цінності, які були складовою частиною державного мобілізаційного резерву і зберігались у позивача - не ввійшли до статутного фонду ВАТ після приватизації. Після скасування мобілізаційного резерву та всіх  автоколон військового типу, а тому  на даний час не існує автоколони типу 2222-Т-2, а тому позивач вважає, що він не повинен за свої  кошти  утримувати   майно для забезпечення неіснуючого формування.

    З 2002р. позивач отримував з державного  бюджету кошти, які виділялись для відшкодування витрат, пов"язаних з належним утриманням майна. Це утримання та фінансування  здійснювалось на підставі Закону України "Про мобілізаційну підготовку  та мобілізацію", Положення про спеціальні  формування, призначені для передачі до складу  Збройних Сил та інших військових формувань під час мобілізації, Інструкції про порядок утворення та  утримання спеціальних формувань, які призначені для передачі до складу Збройних Сил України під час мобілізації та їх підготовки до розгортання (затв. наказом Міністерства транспорту України 25.12.2003р.) та Інструкції про порядок фінансування заходів з мобілізаційної підготовки народного господарства України (затв. наказом Мінфіну України № 111/03 від 30.06.1996р.). Було також  передбачено укладання договору (контракту) при виконанні мобілізаційного завдання та  фінансування видатків на утримання спецформувань за рахунок державного бюджету і, як говорилося вище - позивач отримував кошти від держави на фінансування цих видатків.

     З 2005р. фінансування видатків з боку держави припинилося, мобілізаційний резерв залишився і позивач несе витрати на його утримання за рахунок власних коштів, в зв"язку з чим, на його думку, несе матеріальні збитки. Управління державним майном, що в процесі приватизації не ввійшло до статутного фонду товариств в результаті приватизації, але знаходиться у них на балансі, здійснюється Фондом Державного майна України, в даному випадку Регіональним відділенням Фонду в Івано-Франківській області.

       Відповідно до Положення "Про управління державним майном, що не ввійшло до статуних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває у них на балансі" (наказ  ФДМУ, Мінекономіки України від 19.05.1999р. № 908/68 із змінами  та доповненнями, зареєстров. в Мінюсті 24.06.1999р. за № 414/3707) -  відповідальність за  збереження майна, що не ввійшло до статутних фондів  у процесі приватизації - несуть господарські товариства, на балансі яких перебуває це державне майно. Управління майном здійснює відповідач по справі.

       П.1.4. Положення дає перелік  способів управління цим майном, одним з них є: передача майна господарським товариствам на умовах відповідного договору безоплатного зберігання відповідно до вимог законодавства.

    Відповідач договору зберігання майна з позивачем не уклав, держава кошти на його утримання не виділяла, а тому суд вважає, що позивач правильно заявив позов про відшкодування органом управління цим майном коштів на його утримання протягом 2,5 років.

        Посилання відповідача на процес приватизації цього майна і вчинення позивачем дій, що перешкоджають приватизації - не приймається судом до уваги з тих підстав, що відповідач повинен був в першу чергу прийняти міри по збереженню майна позивачем шляхом укладення з ним договору зберігання, а в подальшому вчиняти дії щодо його приватизації.

         Стосовно затрат позивача по збереженню майна, то суд вважає, що вимоги щодо сплати податку на землю та повернення відповідачем сум амортвідрахувань не можуть бути стягнуті з відповідача, так як навіть при відсутності мобілізаційного майна в приміщенні, що є власністю позивача - земельний податок повинен сплачуватись особою, яка володіє чи користується земельною ділянкою. Стосовно стягнення амортвідрахувань, то суд погоджується з запереченнями  відповідача стосовно того, що згідно зі ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" : амортизація - це поступове віднесення витрат на придбання основних фондів і нематеріальних активів, їх поліпшення, виготовлення на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних  відрахувань. Тобто збитку в даному випадку у позивача по цій позиції немає.

          Стосовно витрат на оплату електроенергії та заробітної плати персоналу, що охороняв та доглядав майно  держрезерву в пропорційному відношенні з 2006р. по день заявлення позову, то суд погоджується з доводами позивача і вважає, що позов в цій частині підлягає до задоволення.       

           Що стосується  третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог (Державного казначейства України,  м.Київ в особі Головного управління державного казначейства в Івано-Франківській області), яке було  ухвалою суду від 24.06.08р. залучено до участі  в справі по відношенню до нього в позові -  слід відмовити.          

         Враховуючи вищесказане та в відповідності зі ст.  ст. 124, 129 Конституції України, ст. 1166 ЦК України, ст. ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

Стягнути  з відповідача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області, вул. Січових Стрільців, 15, м.Івано-Франківськ (код ЄДРПОУ 13660726) на користь позивача - Відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківськавтотранс", вул. С.Бандери, 60, м.Івано-Франківськ (ідент. код 03117033) - 6069 грн. витрат на утримання сторожів та інженера  по спецроботі (механіка)  за період з 2006р. по 07.05.2008р. та 1110 грн.  витрат  за електроенергію в зв"язку з обслуговуванням приміщень, в яких  зберігаються автомобілі ПРАМ МТО, 102 грн. держмита та 59 грн. інформаційно-технічних послуг.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

В стягненні решти суми відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                            Цюх Ганна Захарівна

                                                            рішення підписане 28.07.08

Виготовлено в АС "Діловодство суду"