Рішення

від 24.07.2008 по справі 35/118-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

35/118-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.07.08р.

Справа № 35/118-08

За позовом  Відкритого акціонерного товариства "Самарський рибгосп",          с. Олександрівка Дніпропетровського району Дніпропетровської області

до   Відповідача -1- Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна

                     компанія "Дніпрообленерго" в особі Дніпропетровських районних електричних

                     мереж,

                     м. Підгороднє Дніпропетровської області

                     Відповідача-2- Державного підприємства Укрриба",

                     м. Київ

про                визнання договору недійсним

Суддя  Широбокова Л.П.

Представники:

  від позивача - Власенко О.М., голова правління, виписка із протоколу №7 від 27.10.2006р.

                         Шевченко Г.В., представник, дов. від 14.01.2008р.

від відповідача -1- представник не з'явився

від відповідача - 2 - представник не з"явився 

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить визнати недійсним договір постачання електричного струму, що укладений 18.08.2005р. між ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі Дніпропетровських районних електричних мереж та Державним підприємством "Укрриба" та в зв'язку з цим витребувати у Відповідачів оспорюваний договір та інші документи на підтвердження своїх вимог, оскільки вони в нього відсутні та він не має можливості їх самостійно отримати.

Свої вимоги обгрунтовує тим, що між Позивачем та Відповідачем-1 діє договір на постачання електричної енергії №124 від 01.08.2002р., який сторонами не розірвано. Всупереч цьому між відповідачами укладено спірний договір та Відповідач-1 постачає електричну енергію Відповідачу-2 з використанням електроліній та електрообладнання Позивача, чим порушує права Позивача.

25.06.2008р. від Позивача надійшли додаткові пояснення, в яких він, крім заявлених раніше вимог, просить також стягнути з Відповідачів "солідарно, тобто в рівних частинах з кожного, відшкодування моральної шкоди в сумі 100 000, 00 грн."

03.07.2008р. від Позивача надійшла заява, в якій він просить повернути йому надміру сплачене державне мито та забезпечити позов шляхом винесення ухвали про припинення подачі Відповідачем-1 електричного струму на рибоводне господарство за договором від 18.08.2005р. до винесення рішення господарського суду.

Відповідач-1 позовні вимоги не визнає, посилаючись на наступне: позивач просить визнати недійсним договір про постачання електричної енергії від 18.08.2005р., в той час як такого договору не існує, оскільки між  Відповідачем-1 та Відповідачем-2 укладено договір №1263 від 23.08.2005р. На підтвердження права власності на електричні установки ДП "Укрриба" надало копію Наказу Фонду Держмайна України   № 12/02-133-120 від 15.12.2003р., згідно якого майно було передано на баланс ДП "Укрриба". Вказує, що згідно ст. 24 Закону України "Про електроенергетику" він не мав права відмовити Відповідачу-2 в укладанні договору на постачання електричної енергії.

Проти вимог щодо стягнення моральної шкоди заперечує, оскільки вважає, що жодних дій, які б спричинили моральну шкоду Позивачу, не здійснював.

В судове засідання 22.07.2008р. відповідач-1 не з'явився,  надіслав до суду клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з відпусткою представників. Клопотання судом відхилено, оскільки відпустка працівників не є тією обставиною, що не залежить від волевиявлення позивача, що зумовлює безумовне відкладення розгляду справи.

Відповідач-2 в судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом докази не надав, вимог не заперечив, надав до суду клопотання від 17.07.2008р. про доручення до справи документів. 21.07.2008р. надіслав до суду факсимільне клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника.

Судом клопотання відповідача-2 відхилено, оскільки за його клопотаннями суд неодноразово відкладав розгляд справи. Відповідач-2 мав всі можливості надати свої заперечення у справі та докази на їх підтвердження, та частково надіслав до суду такі документи.  Суд доходить висновку, що всупереч вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідач-2 недобросовісно користується своїми процесуальними правами.

Зважаючи на те, що строк вирішення спору майже вичерпано, від сторін не надходило клопотання про його продовження, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідачів.

        Позивач надав додаткові пояснення від 15.07.2008р., в яких він вказує, що точна дата укладання оспорюваного ним договору не була йому відома та він мав на увазі саме цей договір. Посилається, що електроустановки при приватизації ввійшли до статутного фонду товариства та на цей час являються його власністю і не можуть використовуватися іншими особами без його згоди, якої він не надавав. Заподіяння йому моральної шкоди обгрунтовує тим, що між Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" та Приватним підприємцем без його згоди та відома було укладено договір поруки, внаслідок чого приватному підприємцю стала відома конфіденційна інформація про укладення між позивачем та енергопостачальником  графіку погашення заборгованості за електроенергію, тобто інформації про фінансовий стан відповідача, яка може бути поширена тільки за бажанням юридичної особи. Вказує, що відповідно до ст. 94 Цивільного кодексу України юридична особа має право на недоторканість її ділової репутації, інші особисті немайнові права, а також право на відшкодування моральної шкоди.

Представники Позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

        За згодою представників позивача в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.

        Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -ї

ВСТАНОВИВ:

   Між Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" –енергопостачальник (надалі відповідач-1) та Державним підприємством «Укрриба»- споживач (надалі відповідач-2) було укладено договір №1263 від 23.08.2005р. про постачання електричної енергії з додатками до нього.

       Вказаний договір позивач Відкрите акціонерне товариство "Самарський рибгосп" просить визнати недійсним, оскільки він не відповідає вимогам чинного законодавства, порушує його права та при укладенні цього договору сторонами використані лінії електропередач і електрообладнання, що належить позивачу.

       Підстави недійсності договору встановлено, зокрема, статтею 207 Господарського кодексу України та статтями  215, 203 Цивільного кодексу України.

   Згідно ст. 207 Господарського кодексу України господарське   зобов'язання,   що  не  відповідає  вимогам закону,  або вчинено з метою,  яка завідомо  суперечить  інтересам держави  і  суспільства,  або  укладено  учасниками  господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної  правосуб'єктності),  може  бути  на вимогу однієї із сторін,  або відповідного органу  державної  влади  визнано  судом недійсним повністю або в частині.

         За вимогами ст. 275 Господарського кодексу України  відпуск електроенергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Виробники і постачальники енергії,  що займають монопольне становище, зокрема  суб'єкти  природних  монополій,  зобов'язані укласти договір енергопостачання на вимогу споживачів,  які  мають технічні засоби для одержання енергії.

    Відповідно до п. 1.3. Правил користування електричною енергією, які затверджені  Постановою НКРЕ  N 28 від 31.07.1996р. (з подальшими змінами та доповненнями) постачання електричної енергії для  забезпечення  потреб електроустановки  здійснюється на підставі договору про постачання електричної   енергії,   що   укладається   між   власником   цієї електроустановки     (уповноваженою     власником    особою)    та постачальником електричної енергії за  регульованим  тарифом,  або договору  про  купівлю-продаж електричної енергії,  що укладається між  власником  цієї  електроустановки  (уповноваженою   власником особою)  та  постачальником  електричної енергії за нерегульованим тарифом.

          Тобто, для укладення договору на постачання електричної енергії закон вимагає обов'язкову наявність у споживача у власності чи іншому законному користуванні відповідних електроустановок.

           Відповідачем-2 Державним підприємством «Укрриба»не надано доказів, що він являється власником електроустановок, що використовуються для постачання електричної енергії  від підстанції «Самарська»,  чи уповноваженою власником особою  щодо використання цих електроустановок.

          Як вбачається з Переліку майна, переданого до Статутного фонду ВАТ «Самарський рибгосп», що наданий Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області 11.01.2006р. за №12/7-27, позивачу було передано  нерухоме майно, зокрема, електролінії –6 кв. 0,58 км та 0,4 кв ) 0,74 км. Вказане також підтверджено листом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області від 18.07.2008р. №10-21-05519.

          В Переліку гідротехнічних споруд, що не увійшли до Статутного фонду господарського товариства ВАТ «Самарський рибгосп»та передаються на баланс державного підприємства «Укрриба»(Додаток №1 до Акту приймання-передачі гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду сільськогосподарського товариства ВАТ «Самарський рибгосп»), відсутні які-небудь електроустановки чи лінії електропередач.

         З аналізу умов договорів №124 від 01.08.2002р., що був укладений між ВАТ «Самарський рибгосп»та ВАТ "Енергопостачальна  компанія "Дніпрообленерго" на постачання електроенергії, та оспорюваного договору №1263 від 23.08.2005р. вбачається, що для постачання електроенергії ВАТ «Самарський рибгосп»та ДП «Укрриба»використовується одне і теж електрообладнання (Акти розмежування  балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін (додаток №2 до договору №1263 від 23.08.2005р., додаток №6 до договору №124 від 01.08.2002р.) однолінійна схема приєднання до місцевої (локальної) електромережі (додаток №11 до договору №1263 від 23.08.2005р., додаток №б/н до договору №124 від 01.08.2002р.) та використовується один і той же розрахунковий прилад обліку електроенергії –електролічильник №74954744 (додаток №4 до договору №1263 від 23.08.2005р., додаток №2.1 до договору №124 від 01.08.2002р.).

         Доказів того, що спірне електрообладнання якимось-чином було набуте відповідачем-2 у власність чи користування після приватизації майна рибгоспу суду не надано. З врахуванням цього, договір №1263 від 23.08.2005р. про постачання електричної енергії не відповідає вище приведеним вимогам закону щодо укладення його власником    електроустановки  (уповноваженою   власником особою) та підлягає визнанню недійсним на підставі ст. 207  Господарського кодексу України та п. 1 ст. 203, ст. 215 Цивільного кодексу України.

         Частиною 3  ст. 207  Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо за змістом зобов'язання воно може бути  припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним та припиняється на майбутнє.

         Оскільки, електроенергія є товаром, який повністю  споживається при його постачанні, застосування реституції до умов цього договору неможливе, то спірний договір може бути визнано недійсним лише на майбутнє.

         Вимоги про визнання договору недійсним заявлені в межах загального строку позовної давності.

    Пунктом 9 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено як засіб захисту порушеного цивільного права відшкодування моральної шкоди. Визначення моральної шкоди та підстави її відшкодування наведені в ст. 23 Цивільного кодексу України.

      За правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 33 Господарського процесуального кодексу України).

     Підставами для відшкодування моральної шкоди в сумі 100 000,00 грн позивач наводить, в основному, те, що між Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" та Приватним підприємцем без його згоди та відома було укладено договір поруки, внаслідок чого приватному підприємцю стала відома конфіденційна інформація про укладення між позивачем та енергопостачальником  графіку погашення заборгованості за електроенергію, тобто інформації про фінансовий стан відповідача, яка може бути поширена тільки за бажанням юридичної особи. На підтвердження цього не надає жодних доказів, названий позивачем договір поруки не є предметом спору, а приватний підприємець – стороною у справі.  В зв'язку з чим  вимоги позивача про стягнення моральної шкоди необґрунтовані та задоволенню не підлягають.           

 З огляду на викладене, з врахуванням встановлених обставин, вимоги позивача обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню частково відносно визнання договору №1263 від 23.08.2005р. про постачання електричної енергії недійсним на майбутнє. В решті позову слід відмовити.

        Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по справі відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

    Клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову судом відхиляється, оскільки судом винесено рішення про визнання договору недійсним, що тягне за собою припинення виконання сторонами договору його умов з часу набрання рішенням законної сили.

         Клопотання позивача про повернення  надміру сплаченого державного мита судом задовольняється  та позивачу підлягає поверненню з бюджету державне мито в сумі 948,00 грн, що сплачено за квитанціями №117 від 21.01.2008р.  та №112 від 06.05.2008р. , про що видати довідку.

         Керуючись ст. 44, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 207, 275-277 Господарського кодексу України, ст. 24 Закону України “Про електроенергетику” господарський суд,-  

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним на майбутнє договір №1263 від 23.08.2005р. про постачання електричної енергії, що був укладений між Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна  компанія "Дніпрообленерго" –енергопостачальник  та Державним підприємством «Укрриба»- споживач.

   Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі Дніпропетровських районних електричних мереж -  51200,                м. Підгороднє, Дніпропетровської області, вул. Піонер-Майдан,48, код ЄДРПОУ 00130783 (р/р невідомі) на користь Відкритого акціонерного товариства "Самарський рибгосп" – 51200,  с. Олександрівка Дніпропетровського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 24999571 (р/р невідомі) витрати по сплаті державного мита –42,50 грн  (сорок дві грн 50 коп) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –59,00 грн (п'ятдесят дев'ять грн).

        Стягнути з Державного підприємства «Укрриба»-  04050, м. Київ, вул. Тургенівська, 82а,  код ЄДРПОУ 25592421 (р/р не відомі) на користь Відкритого акціонерного товариства "Самарський рибгосп" –51200,  с. Олександрівка Дніпропетровського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 24999571 (р/р невідомі) витрати по сплаті державного мита –42,50 грн  (сорок дві грн 50 коп) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –59,00 грн (п'ятдесят дев'ять грн).

          В решті позову відмовити.

      Повернути Відкритому акціонерному товариству "Самарський рибгосп" –51200,  с. Олександрівка Дніпропетровського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ24999571, з державного бюджету надміру сплачене державне мито за квитанціями №117 від 21.01.2008р.  та №112 від 06.05.2008р. в сумі 948,00 грн (дев'ятсот сорок вісім грн), про що видати довідку.

           Накази видати після набрання рішенням законної сили.

           Рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного терміну з часу його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

 Л.П. Широбокова

Рішення підписано 23 липня 2008 р.