Рішення

від 23.03.2009 по справі 35/118-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

35/118-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2009 р.                                                            Справа № 35/118-08

вх. №

Колегія суддів господарського суду в складі:

Головуючий суддя   Мамалуй О.О. 

суддя                         Яризько В.О.

суддя                         Аюпова Р.М.

при секретарі судового засідання Карелкін І.О.

за участю представників сторін:

 позивача - Дернова Н.В. - довіреність.  відповідача - не з"явився.

розглянувши справу за позовом ФГ "Альфа" с. Одноробівка    

до  ТОВ НВФ "Сінтал, Д" м. Харків  

про стягнення 305012,92 грн.

та за зустрічним позовом ТОВ НВФ "Сінтал'Д", м. Харків

до ФГ "Альфа", с. Одноробівка Золочівського району Харківської області

про стягнення 683117,23 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2008 року позивач звернувся до суду із позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 141 008,22 грн.

16.12.2008 року позивач у порядку статті 22 ГПК України надав заяву про зміну ціни позову, в якій просить стягнути з відповідача 305 012,92 грн.

25.02.2009 року позивач через канцелярію суду подав уточнення ціни позову, в якому просить стягнути з відповідача 339 479,97 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань в період з 2005 по 2007 рік, що виникли у зв'язку із  передачею позивачем у власність відповідача сільськогосподарської продукції.

Відповідач у наданому  до суду відзиві на позовну заяву проти  позовних вимог заперечує, вважаючи  при цьому, що у позивача відсутнє право на звернення  до суду із даним позовом, оскільки відповідачем права позивача не були порушені. Також відповідач посилається на недотримання позивачем вимог ч.2 ст. 530 ЦК України. Відповідач, у свою чергу , звернувся до суду із зустрічним позовом про стягнення з позивача 683117,23 грн., у тому числі, 313167,10 грн. - суми попередньої оплати, 369950,13 грн. - суми штрафу.

24.02.2009 року відповідач через канцелярію суду надав  заяву про збільшення розміру позовних вимог за зустрічним позовом, яка була судом прийнята, і в якій просить стягнути з позивача 694 903,66 грн., у тому числі 313167,10 грн. – суми попередньої оплати, 369947,75 грн. – суми штрафу, 11778,81 грн. – три проценти річних з суми попередньої оплати.

Свої вимоги відповідач обґрунтовує неналежним виконанням позивачем умов договору №20/2007-КСЗ купівлі-продажу сільськогосподарської продукції від 04.09.2007 року.

Ухвалою суду від 13.05.2008 року зустрічний позов був прийнятий судом до спільного розгляду разом з первісним позовом.

Позивач проти  вимог зустрічного позову заперечує зокрема тим, що договір №20/2007-КСЗ купівлі-продажу сільськогосподарської продукції від 04.09.2007 року в редакції, представленій відповідачем, він не укладав.

02.06.2008 року суд своєю ухвалою задовольнив узгоджене  клопотання сторін в порядку частини 4 статті 69 ГПК України про розгляд справи за межами двомісячного строку.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги повністю і заперечував проти  вимог зустрічного позову повністю.  Представник відповідача проти|  вимог первісного позову заперечував, підтримав повністю  вимоги зустрічного позову.

04.06.2008 року позивачем через канцелярію господарського суду було подано клопотання про витребування у відповідача оригіналів документів і призначення судово-технічної експертизи документів.

17.06.2008 року відповідачем через канцелярію господарського суду було подано клопотання про призначення судових експертиз.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.07.2008 року клопотання сторін були задоволені і судом були призначені судово-технічна експертиза документів і судово-почеркознавча експертиза, проведення яких було доручено експертам ХНДІСЕ ім. засл. професора М.С. Бокаріуса. Цією ж ухвалою провадження по справі було зупинено на час проведення судових експертиз.

Ухвалою від 25.11.2008 року провадження у справі було поновлено.  Відповідно до висновку судового судового експерта №6660/8018 від 13.10.2008р., підпис від імені Белинського В.І. на договорі №20/2007-КСЗ від 04.09.2007р. виконаний Белинським В.І. Підпис від імені Могили В.В. являє собою відтиск, що нанесено рельєфним кліше – факсиміле.

16.02.2009 року позивачем через канцелярію господарського суду було подано клопотання про поновлення  строку позовної давності. Відповідач проти цього клопотання заперечував, надав 17.03.2009р. заяву про застосування позовної  давності.

Відповідачем під час розгляду справи були двічі подані клопотання (17.02.2009 року та 19.03.2009 року) про призначення судових експертиз (судово-технічної та судово-почеркознавчої) щодо договору №162/2005-КСЗ купівлі-продажу сільськогосподарської продукції від 03.06.2005 року – стосовно автентичності печатки відповідача та підписів представника відповідача Могили В.В. та представника позивача Белінського В.І. на цьому договорі. Суд, розглянувши ці клопотання, не знайшов підстав для їх задоволення, оскільки в судовому засіданні представник відповідача пояснив, що в нього є оригінальний екземпляр договору №162/2005-КСЗ купівлі-продажу сільськогосподарської продукції від 03.06.2005 року з печатками та підписами. Звідки в нього взявся цей оригінальний екземпляр, якщо, за його ствердженням, відповідач цього договору не підписував та не завіряв своєю печаткою – відповідач пояснити не зміг.

Відповідачем двічі (05.03.2009р. та 19.03.2009р.) були подані клопотання про зупинення провадження справі у зв'язку з  розглядом господарським судом Харківської  області іншої, пов'язаної з цією, справи (№37/60-09) за позовом ТОВ НВФ «Синтал'Д” до ФГ «Альфа» про стягнення грошових коштів Суд, розглянувши ці клопотання, не знайшов підстав для їх задоволення, оскільки господарський суд зупиняє  провадження  у  справі  в  разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Однак, розгляд справи №37/60-09 ніяким чином не унеможливлює розгляд цієї справи, № 35/118-08. Справа №35/118-08 розглядається судом з 4 квітня 2008р., тоді як провадження по справі № 37/60-09 порушено 24 лютого 2009р.

Відповідач в судовому засіданні 16 березня 2008 року зазначив про необхідність про зупинення провадження справі у зв'язку з поданням ним апеляційних скарг на ухвали суду. Суд констатує, щовідповідач, недобросовісно керуючись своїми процесуальними правами, подав дві апеляційні скарги на ухвалу суду від 11 березня 2009р., якої взагалі не існує в не повинно існувати, і одну скаргу на ухвалу заступника голови суду від 11 березня 2009р., прийняту по результатам розгляду заяви відповідача про відвід судді, і яка, відповідно до положень ГПК України, не підлягає апеляційному оскарженню. Всі ці апеляційні скарги були повернуті судом відповідачу з відповідними ухвалами.

20 березня 2009 року відповідач через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, призначеної на 23 березня 2009р., у зв'язку з тим, що його представники Осьмухін С.А. та Хоменко О.О. в період з 20.03.2009р. по 24.03.2009р. знаходяться у відрядженні. Відповідач мотивує своє клопотання також необхідністю подання додаткових доказів по справі. Судова колегія розглянувши це клопотання не знаходить підстав для його задоволення, оскільки:

1.          Клопотання відповідача підписано генеральним директором Могилою В.В., який, як повноважний представник відповідача, не позбавлений права та можливості брати участь у судовому засіданні 23.03.2009р.;

2.          Ніяких доказів направлення представників Осьмухіна С.А. та Хоменко О.О. у відрядження до матеріалів справи не надано.

3.          Відповідач впродовж останніх судових засідань 19.03.2009р., 17.03.2009.р. 16.03.2009р. та 11.03.2009р. не подає ніяких  додаткових доказів по справі – напроти,  в цей період відповідач всіляко намагається затягнути розгляд справи, направивши 3 немотивованих заяви про відвід судді Мамалуя О.О. (які не були задоволені заступником голови суду) та звернувшись з трьома апеляційними скаргами на ухвали суду, що не підлягають оскарженню.

За таких підстав, суд не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні оголошувалися перерви до 11.03.2009р., до 16.03.2009р., до 17.03.2009р., до 19.03.2009р. та до 23.03.2009р.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне:

03.06.2005 року між позивачем і відповідачем за первісним позовом був укладений договір №162/2005-КСЗ купівлі-продажу сільськогосподарської продукції.

Відповідно до умов договору №162/2005-КСЗ купівлі-продажу сільськогосподарської продукції від 03.06.2005 року в редакції Додаткової угоди №1 від 04.07.2005 року, позивач прийняв на себе зобов'язання до 15.11.2005 року передати у власність відповідачеві товар - цукровий буряк урожаю 2005 року - в кількості 10 000 тонн для виробництва цукру, а відповідач зобов'язаний був прийняти товар і сплатити його вартість.

Згідно статті 14 договору №162/2005-КСЗ купівлі-продажу сільськогосподарської продукції від 03.06.2005 р. в редакції Додаткових угод №б/н від 06.07.2005 року і №2 від 15.08.2005 року, було передбачено, що відповідач проводить розрахунки з позивачем поетапно, при цьому останній четвертий платіж у розмірі 500 000 грн. відповідач зобов'язаний був здійснити в строк до 15.09.2005 року.

Як встановлено судом, позивач передав у власність відповідачеві 8125,207 тонн цукрового буряка на суму 1828159,86 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи документами:

- видатковими накладними: № 198 від 31.08.2005 року; №198/2 від 30.09.2005 року; №245 від 31.10.2005 року; №259 від 15.11.2005 року;

- довіреностями серія ЯЛД №635201 від 31.08.2005 р., серія ЯЛД №635202 від 01.10.2005 р., серія ЯЛД №635203 від 01.11.2005 р.

- висновком незалежного аудитора від 07.06.2008 року щодо стану розрахунків між ФГ «Альфа» і НВФ «СІНТАЛ'Д»- ТОВ, згідно якому сальдо розрахунків по постачанню цукрового буряка урожаю 2005 року складає 128159,86 на користь позивача.

За отриманий від позивача товар відповідач здійснив оплату у розмірі 1700000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи документами – платіжними дорученнями: №12 від 04.07.2005 року; №245 від 22.07.2005 року; №145 від 31.08.2005 року; №714 від 31.10.2005 року: №724 від 02.11.2005 року. З  чого виходить, що у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 128 159,86 грн.

Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання повинне виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно частини 5 статті 267 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропуску позовної давності, порушене право підлягає захисту. Суд вважає, що термін позовної давності по вимогах позивача про стягнення з відповідача відповідної грошової суми за поставлений йому в 2005 році цукровий буряк позивачем пропущений з поважної причини, а тому його порушене право підлягає судовому захисту.

Згідно ч.1 ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення з відповідача вартості отриманого ним від позивача в 2005 році цукрового буряку підлягає задоволенню у розмірі 212 809,52 грн., у тому числі, сума основного боргу – 128159,86 грн., втрат від інфляції – 72 339,65 грн., три відсотки річних від простроченої суми – 12 310,01 грн.

Суд не приймає доводи відповідача, викладені в клопотанні від 16.02.2009 року про призначення судових експертиз, і відмовляє в його задоволенні, з наступних мотивів.

Згідно приписів частини 1 статті 41 ГПК України, господарський суд призначає судову експертизу для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань.

Згідно статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними.

Разом з тим, у своєму клопотанні відповідач не ставить під сумнів узгодження сторонами умов договору №162/2005-КСЗ купівлі-продажу сільськогосподарської продукції від 03.06.2005 р., і таким чином не ставить під сумнів його зміст. Відповідач також не наводить підстав відносно необхідності, з метою повноти, всебічності і об'єктивності розгляду справи, роз'яснення питань, запропонованих ним суду, і які мають бути вирішені судовим експертом. Зміст умов договору №162/2005-КСЗ купівлі-продажу сільськогосподарської продукції від 03.06.2005 р. не ставить під сумнів і позивач.

У зв'язку з чим, суд не вбачає необхідності в призначенні і проведенні судових експертиз.

Судом встановлено, що 29.06.2006 року між позивачем і відповідачем був укладений договір №64/2006-КСЗ купівлі-продажу сільськогосподарської продукції.

Відповідно до умов договору №64/2006-КСЗ купівлі-продажу сільськогосподарської продукції від 29.06.2006 р., позивач (продавець за договором №20/2006-КСЗ) прийняв на себе зобов'язання до 20.11.2006 року передати у власність відповідачеві (покупець за договором №20/2006- КСЗ) товар - цукровий буряк урожаю 2006 року в кількості 15000,00 тонн для виробництва цукру, а відповідач зобов'язався прийняти товар і сплатити його вартість.

Статтями 11 і 12 договору №64/2006-КСЗ купівлі-продажу сільськогосподарської продукції від 29.06.2006 р. встановлено, що передача у власність відповідача цукрового буряку здійснюється позивачем двома партіями: перша партія за ціною 250,00 грн. за 1 тонну в кількості 6300 тонн мала бути передана до 15.09.2006 року, а друга партія за ціною 235,00 грн. за 1 тонну в кількості 8700 тонн мала бути передана у власність відповідача до 20.11.2006 року.

Загальна ціна договору №64/2006-КСЗ купівлі-продажу сільськогосподарської продукції від 29.06.2006 р. сторонами була узгоджена у розмірі 3 619 500,00 грн.

Статтями 16-21 договору №64/2006-КСЗ купівлі-продажу сільськогосподарської продукції від 29.06.2006 г. передбачено, що відповідач проводить розрахунки з позивачем п'ятьма платежами: перший платіж (попередня оплата) покупець здійснює у розмірі 723 900,00 грн. в строк до 07.07.2006 р.; другий платіж покупець здійснює у розмірі 723 900,00 грн. в строк до 17.07.2006 р.; третій платіж покупець здійснює у розмірі 723 900,00 грн. в строк до 04.08.2006 року; четвертий платіж покупець здійснює у розмірі 723 900,00 грн. в строк до 19.09.2006 р.; останній п'ятий платіж покупець здійснює у розмірі 723 900,00 грн. в строк до 28.09.2006 р.

В той же час, судом встановлено, що дії, які вчинили сторони договору в подальшому, свідчать про узгодження ними нових умов про ціну і об'єм цукрового буряка урожаю 2006 року, і про виконання ними договору на нових умовах, не змінюючи при цьому такої істотної умови договору, як його матеріальний предмет.

При цьому суд керується положеннями частини 1 статті 202 ЦК України, згідно якої правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, частиною 4 тієї ж статті 202 ЦК України, згідно якої, зокрема, двостороннім правочином є погоджена дія двох сторін, частиною 1 статті 626 ЦК України, згідно якої договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Окрім того, суд бере до уваги зміст пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 року №01-8/211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України», де вказано, що документом, який підлягає застосуванню в Україні, в якому зафіксовані звичаї ділового обороту, є, зокрема, Принципи міжнародних комерційних договорів (Принципи УНІДРУА) у редакції 1994 року. Згідно статті 2.1 Розділу 2 «Укладення договору» вказаних Принципів, договір може бути укладений в результаті поведінки сторін, що достатньо свідчить про угоду.

Суд також вважає, що вказані положення можуть застосовуватися і в разі зміни умов договору.

Про зміну сторонами ціни і об'ємів цукрового буряку врожаю 2006 року, що підлягає передачі позивачем відповідачеві на умовах договору №64/2006-КСЗ купівлі-продажу сільськогосподарської продукції від 29.06.2006 р., свідчать їх дії: позивач здійснював передачу і передав відповідачеві у власність цукровий буряк урожаю 2006 року за ціною 270,00 грн. за 1 тонну в кількості 16455,445 тонн, а відповідач приймав цукровий буряк і здійснював оплату за нього. Зміну ціни товару позивач пояснює збільшенням ринкової ціни цукрового буряка, яка сталася з моменту укладення договору, а саме з  29.06.2006 року, і до моменту здійснення передачі товару у власність відповідача. Зміна об'єму переданого у власність відповідача товару передбачена також ст. 57 договору №20/2006 – КСЗ купівлі-продажу сільськогосподарської продукції від 29.06.2006 р., відповідно до якої продавець зобов'язаний передати у власність покупця весь цукровий буряк, який продавець виростив в 2006 році на загальній площі 620 га.

Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази, що свідчать про наявність якої-небудь іншої угоди про передачу позивачем у власність відповідача цукрового буряка урожаю 2006 року.

У відповідності з частино 1 ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до частини 1 ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Факт передачі позивачем у власність відповідачеві цукрового буряка урожаю 2006 року в кількості 16 455,445 тонн на загальну суму 4 442 969,61 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи і дослідженими судом видатковими накладними: №171 від 30.09.2006 року, №199 від 31.10.2006року, №213 від 06.11.2006 року; податковими накладними № 132 від 12.07.2006 року на  суму попередньої оплати у 723900.00 грн., №133 від 28.07.2006 року на суму попередньої оплати 300 000,00 грн., №171 від 30.09.2006 року за поставлений цукровий буряк на суму 1125890,76 грн., №199 від 31.10.2006 року за поставлений цукровий буряк на суму 2269172,07 грн., №213 від 06.11.2006 року за поставлений цукровий буряк на суму 24 006,78 грн.

За поставлений позивачем товар відповідач здійснив оплату у розмірі 4 445 900,00 грн., у тому числі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача у розмірі 4 339 900,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями: №1010 від 12.07.2006 р. №1084 від 28.07.2006 р. №1142 від 13.09.2006 р. № 1156 від 14.09.2006 р. №1505 від 21.09.2006 р. №1183 від 21.09.2006 р. №1212 від 25.09.2006 р. №1217 від 26.09.2006 р. №1309 від 29.09.2006 р. №1336 від 04.10.2006 р. № 1423 від 13.10.2006 р. №1569 від 26.10.2006 р. №1574 від 27.10.2006 р. №1575 від 27.10.2006 р. №1633 від 31.10.2006 р. №1667 від 03.11.2006 р. №1727 від 08.11.2006 р. №1784 від 13.11.2006 р. №1904 від 21.11. 2006 р. № 1967 від 28.11.2006 р. №2172 від 26.12.2006 р. №858 від 05.07.2007 р. № 1031 від 26.07.2007 р. №1150 від 31.07.2007 р., а також готівковими коштами безпосередньо в касу позивача у розмірі 106000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями квитанцій до прибуткових касових ордерів: №94 від 19.12.2006 р., №97 від 20.12.2006 р., №99 від 21.12.2006 р., № 107 від 22.12.2006 р., №112 від 23.12.2006 р., №114 від 25.12.2006 р., №116 від 26.12.2006 р., № 118 від 27.12.2006 р., №119 від 28.12.2006 р., №123 від 29.12.2006 р., №127 від 30.12.2006 р.

Статтею 52 договору №64/2006-КСЗ купівлі-продажу сільськогосподарської продукції від 29.06.2006 р. встановлено, що його дія припиняється, зокрема, по підставах, передбаченим законом.

Згідно статті 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Належним визнається виконання, здійснене, у тому числі, у встановлені строки.

Згідно частини 1 статті 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Згідно статті 57 Договору №64/2006–КСЗ купівлі-продажу сільськогосподарської продукції від 29.06.2006 р. позивач зобов'язаний був передати відповідачеві весь цукровий буряк, який він виростив у 2006 році.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Причому відповідно до статті 7 ЦК України, цивільні відносини можуть регулюватися звичаєм, зокрема звичаєм ділового обороту. У таких випадках звичай стає джерелом цивільного законодавства.

Суд, беручи до уваги доводи позивача, що його господарська діяльність носить сезонний характер, приходить до висновку, що сталою у сфері сільськогосподарського виробництва є така поведінка сторін, якщо забезпечує виробництво сільськогосподарської продукції, зокрема сталою є поведінка, коли оплата за поставлену в поточному сезоні продукцію проводиться до закінчення фінансового року, тобто до 31 грудня.

Стосовно обставин справи, суд вважає, що терміном закінчення дії договору №64/2006-КСЗ купівлі-продажу сільськогосподарської продукції від 29.06.2006 р., а отже, і терміном, до якого відповідач повинен був виконати свої грошові зобов'язання, слід визнати 31.12.2006 року.

Проте, як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, відповідач станом на 31.12.2006 року виконав свої грошові зобов'язання частково, а саме у розмірі 3 945 900.00 грн., що вказує на неналежне виконання ним свого грошового зобов'язання в сумі 497 069,61 грн.

При цьому суд приходить до висновку, що позивач правомірно зарахував перераховані відповідачем грошові кошти у розмірі 400000,00 грн. на підставі платіжних доручень №1031 від 26.07.2007 року і №1150 від 31.07.2007 року в рахунок оплати за поставлений в його адресу цукровий буряк урожаю 2006 року, виходячи з наступного.

Згідно частини 5 статті 12 ЦК України, якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.

Згідно частини 1 статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

У матеріалах справи відсутні докази, що між позивачем і відповідачем на момент перерахування вказаних грошових коштів існувало які-небудь інше договірне або інше зобов'язання, змістом якого був би обов'язок відповідача перерахувати ці грошові кошти, окрім договору №64/2006-КСЗ купівлі-продажу сільськогосподарської продукції від 29.06.2006 р. Тому суд вважає, що безпідставною є вказівка відповідача в платіжних дорученнях на таке призначення платежу, як попередня оплата за цукровий буряк урожаю 2007 року.

При таких обставинах, суд на підставі правових приписів статті 1212 ЦК України приходить до висновку, що позивач зобов'язаний був повернути відповідачеві грошову суму у розмірі 400000,00 грн. , як безпідставно набуту, а у відповідача виникло кореспондуюче цьому обов'язку позивача право вимоги.

В той же час, як встановлено судом, на момент перерахування вказаної грошової суми у позивача існувало право вимоги оплати відповідачем відповідної грошової суми, що виникло із договору №64/2006-КСЗ купівлі-продажу сільськогосподарської продукції від 29.06.2006 р.

Вказані взаємні вимоги позивача і відповідача є однорідними. Позивач не здійснив дій з повернення відповідачеві грошової суми у розмірі 400000,00грн., відповідач не вимагав повернення грошових коштів у розмірі 400 000,00 грн.

Такі дії позивача суд, керуючись статтею 601 ЦК України, оцінює як залік зустрічних однорідних вимог, тобто як правомірну дію.

Згідно частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення з відповідача за переданий йому у власність позивачем цукровий буряк врожаю 2006 року на підставі договору №64/2006-КСЗ купівлі-продажу сільськогосподарської продукції від 29.06.2006 р. підлягає задоволенню у розмірі 34 467,05 грн., у тому числі втрат від інфляції – 26101,67 грн., та трьох відсотків річних від простроченої суми – 8 365,38 грн.

З наявних в матеріалах справи документів і встановлених судом на їх підставі фактичних обставин витікає, що в 2006 році позивачем у власність відповідача були передані:

- м'ясопродукти в кількості 25 кг на суму 725,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №95 від 19.05.2006 року;

- м'ясопродукти в кількості 68 кг на суму 1360,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №551389 від 29.08.2006 року;

- мука у кількості 135 кг на суму 405,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №238 від 12.12.2006 року.

У матеріалах справи відсутні письмові договори про постачання позивачем відповідачеві вказаних товарів.

В той же час, беручи до уваги суб'єктний склад сторін і їх волевиявлення у формі конклюдентних дій з передачі і приймання вказаних товарів, суд, керуючись приписами частин 1 і 4 статті 202, частини 1 статті 626 ЦК України, приходить до висновку, що їх внутрішня воля була спрямована на здійснення угод, які опосередковують поставку цих товарів.

В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач виконав свій обов'язок сплатити поставлені йому у власність товари, що привело до виникнення у нього заборгованості перед позивачем у відповідних сумах.

При цьому суд вважає, що відповідач свої грошові зобов'язання по постачанню йому м'ясопродуктів і муки шляхом перерахування відповідних грошових сум зобов'язаний був виконати не пізніше за наступний день з дня приймання ним вказаної продукції від позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 538 ЦК України, при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Оскільки інше не встановлене договором і не витікає із суті зобов'язання поставки, яке передбачає взаємний характер, то відповідно до статті 538 ЦК України сторони зобов'язані були виконати свої обов'язки одночасно.

Суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення з відповідача грошових коштів за поставлені йому позивачем в 2006 році м'ясопродукти і муку підлягає задоволенню у розмірі 2490,00 грн.

З наявних в матеріалах справи документів і встановлених судом на їх підставі фактичних обставин справи витікає, що в 2007 році позивачем у власність відповідача були передані:

- мука в кількості 225 кг на суму 562,50 грн., що підтверджується видатковою накладною №171 від 26.04.07 року;

- мука| в кількості 180 кг на суму 360,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №285 від 31.08.07 року;

- м'ясопродукти в кількості 119 кг на суму 1670,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №284 від 31.08.07 року.

У матеріалах справи відсутні письмові договори про постачання позивачем відповідачеві вказаних товарів.

В той же час, беручи до уваги суб'єктний склад сторін і їх волевиявлення у формі конклюдентних дій з передачі та приймання вказаних товарів, суд, керуючись приписами частин 1 і 4 статті 202, частини 1 статті 626 ЦК України, приходить до висновку, що їх внутрішня воля була направлена на на здійснення угод, які опосередковують поставку цих товарів.

З мотивів, викладених вище, суд, керуючись положеннями статті 538 ЦК України, приходить до висновку, що відповідач свої грошові зобов'язання у зв'язку з поставкою йому позивачем в 2007 році м'ясопродуктів і муки зобов'язаний був виконати не пізніше за наступний день з дня приймання ним вказаних товарів від позивача.

У матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач виконав свій обов'язок сплатити поставлені йому у власність м'ясопродукти і муку згідно видаткових накладних №171 від 26.04.07 року, №285 від 31.08.07 року, №284 від 31.08.07 року, що вказує на наявну заборгованість у відповідних сумах перед позивачем.

При таких обставинах, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача за поставлені йому позивачем в 2007 році м'ясопродукти і муку підлягають задоволенню у розмірі 2880,50 грн.

Свої позовні вимоги по зустрічному позову про стягнення з позивача суми попередньої оплати у розмірі 313167,10 грн., 369 947,75 грн. – суми штрафу, 11778,81 грн. – трьох процентів  річних з суми попередньої оплати, всього 694 903,66 грн., відповідач обґрунтовує неналежним виконанням позивачем умов договору №20/2007-КСЗ купівлі-продажу сільськогосподарської продукції, укладеного сторонами 04.09.2007 року.

На підтвердження своєї позиції, відповідач надав до суду оригінал договору №20/2007-КСЗ купівлі-продажу сільськогосподарської продукції від 04.09.2007 року на трьох листах (т.2, а.с. 125-127).

Разом з тим, в матеріалах справи є наданий позивачем належним чином оформлений лише боку позивача оригінальний екземпляр проекту договору №20/2007-КСЗ на двох листах (т.1, а.с. 123-124).

При дослідженні даних документів, судом було встановлено, що тексти на сторінках 1 і 2 представлених позивачем і відповідачем екземплярів договору №20/2007-КСЗ купівлі-продажу сільськогосподарської продукції від 04.09.2007 відрізняються один від одного.

Згідно частини 1 статті 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і які вимагають спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.07.2008 року з метою повного, всебічного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи, у справі була призначена судово-технічна експертиза документів і судово-почеркознавча експертиза документів.

Відповідно до висновку судово-технічної експертизи документів ХНДІСЕ ім. Засл. професора М.С.Бокаріуса за №6709 від 08.10.2008 року по справі №35/118-08 встановлено, що «текст на третьому аркуші договору №20/2007-КСЗ купівлі-продажу сільськогосподарської продукції від 04 вересня 2007 року, що виготовлений на трьох аркушах паперу та наданий НВФ «Сінтал' Д» - ТОВ (т.2 справи №35/118-08, а.с.125-127), надрукований не одночасно з текстами на першому і другому аркушах договору. Текст на третьому аркуші договору надрукований на іншому лазерному (світлодіодному) принтері.

Тексти на сторінках 3 договорів, наданих НВФ «Синтал' Д» - ТОВ і ФГ «Альфа», надруковані на одному і тому ж лазерному (світлодіодному) принтері, але в різний час»

Відповідно до частини 1 статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ч.1 ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Беручи до уваги вищевикладене, суд, керуючись частиною 1 статті 43 ГПК України, згідно якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а також частиною 2 статті 43 ГПК України відносно того, що ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили, оцінює представлені позивачем і відповідачем документи – тексти варіантів договору №20/2007-КСЗ купівлі-продажу сільськогосподарської продукції від 04.09.2007 року - як неналежні докази і не бере їх до уваги.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ані позивач, ані відповідач не представили суду достовірних доказів про укладення між ними у письмовій формі договору №20/2007-КСЗ купівлі-продажу сільськогосподарської продукції від 04.09.2007 року.

Суд приходить до висновку, що дії позивача і відповідача з передачі цукрового буряка урожаю 2007 року, прийманню і оплати його вартості, здійснювалися не на умовах представлених ними текстів варіантів договору №20/2007-КСЗ купівлі-продажу сільськогосподарської продукції від 04.09.2007 року. У зв'язку з чим, суд визнає вимоги відповідача, викладені ним у зустрічному позові, необґрунтованими і такими, які не підлягають задоволенню.

Разом з тим, із наявних в матеріалах справи документів і встановлених судом на їх підставі фактичних обставин витікає, що в 2007 році позивачем у власність відповідача було передано, а відповідачем прийнято - 9394,695 тонн цукрового буряка на загальну суму 2 066 832,90 грн.

Ця обставина підтверджується наявними в матеріалах справи і дослідженими судом: видатковими накладними №342 від 31.10.2007 року, №358 від 27.11.2007 року; податковими накладними №342 від 02.10.2007 року; №342/1 від 03.10.2007 року; №342/3 від 05.10.2007 року; №342/4 від 09.10.2007 року; №342/5 від 10.10.2007 року; №342/6 від 12.10.2007 року; №342/7 від 17.10.2007 року; №342/8 від 22.10.2007 року; №342/9 від 24.10.2007 року; №342/10 від 25.10.2007 року; №358 від 27.11.2007 року.

У період з 02 жовтня по 02 листопада 2007 року відповідач за переданий йому позивачем у власність цукровий буряк здійснив грошові платежі на загальну суму 1 980 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи і дослідженими судом платіжними дорученнями: №1584 від 02.10.2007г., № 1602 від 03.10.2007 р. №1758 від 05.10.2007 р. № 1656 від 09.10.2007 р. № 1671 від 10.10.2007 р. №1700 від 12.10.2007 р. №1707 від 12.10.2007 р. №1738 від 18.10.2007 р. №1810 від 22.10.2007 р. №1829 від 24.10.2007 р. №1770 від 25.10.2007 р. № 1962 від 02.11.2007 р. №1967 від 02.11.2007 р.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа,  яка одержала пропозицію  укласти  договір,  у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Беручи до уваги суб'єктний склад сторін і їх волевиявлення у формі конклюдентних дій з передачі і приймання цукрового буряка врожаю 2007 року, суд, керуючись приписами частин 1 і 4 статті 202, частини 1 статті 626 ЦК України, приходить до висновку, що наміри сторін були спрямовані (у цьому полягала їх внутрішня воля) на здійснення угоди, що опосередковує поставку позивачем відповідачеві цукрового буряка урожаю 2007 року.

При цьому суд також керується частиною 1 статті 8 ЦК України і застосовує за аналогією положення частини 2 статті 642 ЦК України, за змістом якої відвантаження товарів і сплата відповідних грошових коштів свідчить про досягнення угоди.

Застосовуючи правові приписи статті 538 ЦК України, суд приходить до висновку, що відповідач свої грошові зобов'язання, які виникли у зв'язку з поставкою йому позивачем в 2007 році цукрового буряка, зобов'язаний був виконати шляхом перерахування відповідних грошових коштів не пізніше за наступний день з дня приймання ним вказаного товару від позивача.

У той же час, станом на 28.11.2007 року у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість у розмірі 86 832,90 грн. за поставлений йому позивачем цукровий буряк врожаю 2007 року.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу за отриманий відповідачем цукровий буряк врожаю 2007 року підлягає задоволенню у розмірі 86 832,90 грн.

Відповідно до частини 1 статті 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Суд, розглянувши клопотання відповідача від 05.03.2009 року про зупинення провадження у справі, не знаходить підстав для його задоволення. Відповідач не вказує, який саме юридичний факт необхідно встановити в ході розгляду справи №37/60-09, і який неможливо встановити при розгляді даної справи. Клопотання відповідача не містить мотивів для зупинення провадження у даній справі.

При таких обставинах, позовні вимоги ФГ «Альфа» до НВФ «Сінтал'Д» -ТОВ по відносинам за період з 2005 року по 2007 рік про стягнення з відповідача 339 479,97 грн., у тому числі суми основної заборгованості у розмірі 220 363,26 грн., втрат від інфляції – 98441,32 грн., трьох відсотків річних від простроченої суми – 20 675,39 грн. підлягають задоволенню як обґрунтовані і підтверджені належними доказами в справі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до статей 44 і 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне витрати по сплаті державного мита у розмірі 3394,80 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн. і 3148,50 грн. витрат, сплачених позивачем за проведення судової експертизи, покласти на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,суд -

ВИРІШИЛА:

1. Позовні вимоги фермерського господарства «Альфа» до товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми| «СІНТАЛ'Д» задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми| «СІНТАЛ'Д» - (61070, м. Харків, вул. Чкалова, буд. 7, код 14073681) на користь фермерського господарства «Альфа» (62210, Харківська область, Золочівський район, с. Одноробівка, код 21235629, поточний рахунок № 260032388 в ХОД «Райффайзен банк Аваль», МФО 350589) – суму боргу у розмірі 339 479,97 грн., у тому числі: 220 363,26 грн. основного боргу, 98441,32 грн. втрат від інфляції, 20 675,39 грн. трьох відсотків річних від простроченої суми.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми| «СІНТАЛ'Д» (61070, м. Харків, вул. Чкалова, буд. 7, код 14073681) на користь фермерського господарства «Альфа» (62210, Харківська область, Золочівський район, с. Одноробівка, код 21235629, поточний рахунок № 260032388 в ХОД «Райффайзен банк Аваль», МФО 350589) 3394,80 грн. витрат по сплаті державного мита, 118.00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, - 3148,50 грн. витрат по оплаті проведення судової експертизи.

3. У задоволенні зустрічних позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми| «СІНТАЛ'Д» до фермерського господарства «Альфа» відмовити повністю.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 23.03.2009 року

Головуючий суддя                                                                     Мамалуй О.О. 

суддя                                                                                            Яризько В.О.

суддя                                                                                            Аюпова Р.М.