Рішення

від 02.04.2007 по справі 2-205/2007

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-205/2007року

Справа

№ 2-205/2007року

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Івано-Франківськ

02

квітня 2007 року

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі головуючого - судді:                                 Барашкова В.В.

при секретарі:                                                     Шевчук І.Ю.

за участю: представника позивача - Милитчука І.М..

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Івано-Франківську

цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«Автокомплекс» до

ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання

недійсною

частину правочину, суд, -

встановив:

ТзОВ «Автокомплекс» звернулось до суду з позовом до

ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання недійсною

частину правочину.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, хоча про час і місце судового

розгляду були повідомлені належним чином. За таких обставин, керуючись ст.ст.

169, 224 ЦПК України, суд вважає, що в даному випадку можна провести заочний

розгляд справи, враховуючи, що представник позивача

не заперечує проти такого розгляду справи.

В судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги, просив задоволити

позов в повному обсязі з мотивів зазначених в ньому.

Окрім пояснень представника позивача, судом було досліджено наступні

письмові докази:

1.Копія рішення суду від 16.02.2004

року.

2.Копія Ухвали від 14.06.2004 року.

3. Копія листа від 15.07.2004 року.

4.Копія виконавчого листа від

16.02.2004 року.

5.Копія Свідоцтва про право

власності на житло.

б. Копія листа від 16.11.2005 року.

7.Копія Договору дарування частини

квартири.

8.Витяг з протоколу № 6 від

15.09.2003 року.

9.Копія Виконавчого провадження №

В-2.

10.Копія Постанови про відкриття

виконавчого провадження.

11.

Копія Акту державного виконавця від

30.08.2004 року.

12.

Копія листа від 09.12.2004 року №

2642. 13 Копія листа від 12.07.2005 року. 14.Копія листа

від 22.07.№ 16/1738. 15.Копія листа від 26.07.2005року. № 1447.

1 б. Копія Акту державного виконавця

від 15.09.2005 року. 17.Копія Постанови від 21.09.2005 року.

2

18.Довідки № 002658 та № 002659.

Відповідно до ст. ст. 10,11,57-60 ЦПК України, цивільне

судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони

та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання

доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона

посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків,

встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у

справі, їх права та обов'язки, попереджує про

наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим

Кодексом. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи

юридичних осіб, поданим відповідно до цього

Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших

осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка

бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за

винятком тих осіб, які не мають цивільної

процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги. Суд залучає відповідний орган чи особу, яким законом

надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб,

якщо дії законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі

яких суд встановлює наявність або

відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін,

та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін,

третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків,

письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів. Належними є докази, які

містять інформацію щодо предмета доказування.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не

бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, які одержані з

порушенням порядку, встановленого

законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись

іншими засобами доказування. Кожна сторона

зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх

вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими

особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення

рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може

ґрунтуватися на припущеннях.

Суд, з'ясувавши обставини, на які сторона посилається, як на підставу своїх

вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні,

встановив, що 16.02.2004р. Івано-Франківським

міським судом ухвалено рішення, що набрало законної сили 14.06.2004

року, у справі № 2-1443 за позовом ТзОВ "Автокомплекс"

до громадянина України ОСОБА_2 про відшкодування шкоди

заподіяної підприємству в сумі 9924,74 гривень та витрат по справі., яким

позов задоволено частково. Судом встановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ТзОВ "Автокомплекс" 6724,74 гривні спричиненої шкоди та 99,25 гривень сплаченого державного

мита, зменшивши при цьому розмір відшкодування на 3 тисячі гривень. 15.07.2005р. ТзОВ "Автокомплекс"

була подана до Державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції заява за

№ 62-07/04 про відкриття виконавчого провадження, яка була задоволена і 19.07.2004

року було прийнято постанову про відкриття

провадження по виконанню зазначеного судового рішення. Постановою від 29.09.2005р. ВДВС в м.

Івано-Франківську виконавчий лист №2-1443 від 06.07.2004 року, виданого

Івано-Франківським міським судом повернуто стягувану без виконання, в зв'язку відсутність коштів та майна

з яких можна провести стягнення.

Як вбачається з свідоцтва про право власності на житло,

виданого Госпрозрахунковою групою з

приватизації державного житлового фонду м. Івано-Франківська 06.01.2000р., зареєстрованого в Івано-Франківському

обласному бюро технічної інвентаризації за № 451/52, ОСОБА_1, ОСОБА_3

3

 та ОСОБА_2 належало, відповідно, ОСОБА_1 2/4 частини,

ОСОБА_3 1/4 частина та ОСОБА_2 1/4 частина квартири АДРЕСА_1. Відповідно до довідки № 2249 від 16.11.2005р.

Івано-Франківського бюро технічної інвентаризації, зареєстровано

право власності на квартиру адресою АДРЕСА_1 за: ОСОБА_1 на 2/4 частки квартири згідно договору

дарування, посвідченого державним нотаріусом Антонюк Л.І.,

Івано-Франківська ДНК, 04.08.2004р.

Р № 1-2244. Відповідно до відомостей, викладених у Витягу з реєстру прав

власності на нерухоме майно № 4334528 від 03.08.2004 року загальна вартість

квартири - 35 616 тридцять п'ять тисяч

шістсот шістнадцять) гривень. Згідно договору дарування від 04.08.2004р., посвідченого державним нотаріусом

Антонюк Л.І., Івано-Франківська ДНК, 04.08.2004р. Р № 1-2244, ОСОБА_2

подарував ОСОБА_1 1/4 частину квартири АДРЕСА_1.

Відповідно до

ч.1 ст. 215 ЦК України,

підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину

стороною (сторонами) вимог, які встановлені

частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу. Як встановлює частина 3 статті 203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути

вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин є дійсним, якщо він відповідає загальним умовам дійсності правочину.

До зазначених відносяться, окрім законності

змісту правочину; наявність у особи, яка вчиняє правочин, необхідного обсягу цивільної

дієздатності, також вільне волевиявлення учасника правочину та його відповідність внутрішній волі. А саме, для

чинності правочину волевиявлення його учасника має бути вільним і відповідати

його внутрішній волі, тобто формування волевиявлення

повинно бути вільним від факторів, що могли б створити бачення наявності внутрішньої

волі за її відсутності.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент укладання спірного правочину,

згідно якого ОСОБА_2 подарував ОСОБА_1 1/4 частину квартири

АДРЕСА_1, його волевиявлення не було

вільним і не відповідало його

внутрішній волі. А саме, ОСОБА_2 знаючи про зміст рішення від 16.02.2004р. Івано-Франківського міського суду

про стягнення з нього на користь ТзОВ "Автокомплекс" 6724,74 гривні спричиненої

шкоди та 99,25 гривень сплаченого державного

мита, яке було залишене в силі 14.06.2004р. апеляційним судом вирішив подарувати

належну йому частку ОСОБА_1, що і вилилось у посвідчений 04.08.2004р. державним нотаріусом

Івано-Франківська державної нотаріальної контори Антонюк Л.І. (Р№ 1-2244) договір дарування між ОСОБА_2 та його матір'ю ОСОБА_1. За таких обставин є

підстави вважати, що спірний

правочин, в частині дарування ОСОБА_2 ОСОБА_1 1/4 частини квартири АДРЕСА_1

є недійсним, так як в момент вчинення право чину стороною (сторонами) були недодержані вимоги частини третьої статті

203 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 217 ЦК України, недійсність окремої

частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в

цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини. Відповідно до

ч. 1 ст. 236 ЦК України, Нікчемний правочин або

правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його

вчинення.

Диспозицією ч. 5 ст. 124 Конституції України встановлюється, що судові

рішення ухвалюються судами іменем України і

є обов'язковими до виконання на всій території України.

Виходячи з наведеного, суд вважає,

що позов є підставним і підлягає до задоволення.

Керуючись ч.5 ст. 124 Конституції

України, ст.ст.203, 215, 216, 217, 236 ЦК України, ст. ст. 10,11, 57-60, 79, 208,209,212, 215,218,224-232 ЦПК України, суд, -

4

вирішив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокомплекс »-задоволити.

Визнати

недійсним окрему частину договору , посвідченого 04.08.2004р. державним нотаріусом Івано-Франківської державної

нотаріальної контори Антонюк Л.І. реєстраційний

№ 1-2244, в частині дарування ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1/4 частини

квартири АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою

відповідальністю "Автокомплекс" (код ЄДРПОУ 32076725) судові витрати по справі в розмірі 591,36 грн.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду до апеляційного суду Івано-Франківської області може бути подано протягом десяти

днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга на рішення подається

протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження

через суд першої інстанції.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подачі заяви на

апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було

подано.

У разі подання заяви про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не

була подана у строк, рішення суду набирає

законної сили після закінчення цього строку.

Заочне рішення може бути

переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його

копії.