Рішення

від 03.06.2008 по справі 14/33

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33023 , м.

Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ 

"03"

червня 2008 р.                                                                           

Справа  № 14/33

за

позовом         Товариство з обмеженою

відповідальністю "К+О, т.о.в. Аграрфрост" 

до

відповідача   Селянське (фермерське)

господарство "Надія&К"

третя

особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача: Акціонерне товариство "Геносервіс"        

про стягнення

в сумі 116314,91 Євро

Суддя 

Представники:

Від

позивача  :    Ян Куял, А.В. Працьовитий, М.М.Гілета   

Від відповідача :

Жилінський М.М.

від третьої особи: Лумір

Гуссманн  

Стаття

22 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснена

СУТЬ  СПОРУ : Товариство з обмеженою відповідальністю "К+О,

т.о.в. Аграрфрост" звернулося в господарський суд з позовом до  Селянське (фермерське) господарство

"Надія&К" в якому просить стягнути з останнього 116 314,91 Євро.

Свої

вимоги позивач обгрунтовує тим, що на основі генерального контракту №01/12/02

від 10.03.2005 року та договору №01/12/02 від 17.05.2005 року купівлі-продажу

технології свиногосподарського комплексу він поставив відповідачу технологічне

обладнання на суму 4 908 551,00 чешських крон та комбікорм для племінних свиней

на суму 584 014,00 чешських крон, однак відповідач їх вартість оплатив тільки

частково в сумі 2 460 235,15 чеських крон. Сума 3 032 329,85 чеських крон

залишилася несплаченою, що за курсом Національного банку Чеської

Республіки  станом на день подання позову

складає 116 314, 91 Євро.

До

винесення рішення з господарського спору представник позивача подав заяву про

уточнення позовних вимог в якій просить стягнути з відповідача 119 689,35 Євро

посилаючись на те, що відповідно до повідомлення ЧНБ курс Євро станом на

31.03.2008р. складав: 1 ЄВРО -  25,335

чеських крон.

Відповідач

надав суду відзив на позов в якому проти вимог позивача заперечив пославшись

при цьому на таке.

Підставою

для укладення позивачем договору № 01/12/02 купівлі-продажу технології

свиногосподарського комплексу від 17 травня 2005 року була довіреність, видана

19 квітня 2005 року довірителем АТ "Геносервіс" Чеська Республіка в

особі члена правління та директора товариства інж.Луміра Груссмана з чітко

визначеними юридичними діями, які слід вчинити повіреному, тобто позивачу по

справі, а саме:

"представляти

інтереси товариства на переговорах та при укладенні угод про купівлю...(далі по

тексту довіреності)".

Таким

чином Товариство з обмеженою відповідальністю "К+О т.о.в. Аграрфрост"

відповідно до вимог ст.1 ГПК України не може бути належним позивачем по справі,

оскільки його права та інтереси неналежним виконанням договору відповідачем

порушені не були.

В

свою чергу право на пред'явлення позову згідно зазначеного договору від 17

травня 2005 року має лише Акціонерне Товариство "Геносервіс" Чеська

Республіка.

За

клопотанням відповідача до участі у справі в якості третьої особи, яка не

заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучено

Акціонерне товариство "Геносервіс" Чеська Республіка.

Третя

особа письмового відзиву на позов суду не надала, представник її в судовом засіданні

проти вимог позивача заперечив пославшись на те, що останній діяв від його

імені, а відтак не мав права на пред"явлення позову від свого імені.

Розглянувши

документи і матеріали, які подані учасниками процесу та зібрані судом,

заслухавши пояснення предстаників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі

обставини на яких грунтуються  їх вимоги

та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи,

господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При

цьому суд керувався наступним. 

Згідно

Генерального контракту № 01/12/02 від 10.03.2005 року, Договору № 01/12/02

купівлі-продажу технології свиногосподарського комплексу від 17 травня 2005

року та Додатку №1 від 20.05.2005 року до Договору № 01/12/02 від 17 травня

2005 року, укладених між ТзОВ "К+О, т.о.в. Аграрфрост" (Чеська

Республіка) та СФГ "Надія&К0 (Україна) Позивачем було продано

Відповідачу комплексне технологічне обладнання для племінного

свиногосподарського комплексу.

Згідно

Додатку №1 до Договору № 01/12/02 купівлі-продажу технології

свиногосподарського комплексу від 17 травня 2005 року обладнання складається з:

сектор вирощування поросят та племінних свинок; родильний сектор; сектор

супоростних холостих свиноматок; сектор відкорму та докорму племінних свинок;

лінія приготування кормів.

Сума

Договору № 01/12/02 купівлі-продажу технології свиногосподарського комплексу

від 17 травня 2005 року становить - 4 791 697,00 чеських крон.

На

виконання пункту 2.3 Договору  поставка

товару Позивачем здійснювалася поетапно.

Технологічне

обладнання було поставлено на суму 4 908 551,00 чешських крон.

Крім

цього, було поставлено комбікорм для племінних свиней на суму 584 014,00

чешських крон.

Поставка

товару здійснювалася по наступних фактурах:

Дата

фактури          Номер фактури          Сума по фактурі в кронах

28.05.2005          05-210001          684 761,00

03.08.2005          05-210003          169 346,00

15.09.2005          05-210004          1 339 337,00

03.10.2005          05-210005          1 137 461,00

09.12.2005          05-210009          414 668,00

11.01.2006          06-210001          1 224 317,00

31.01.2006          06-210002          522 675,00

РАЗОМ                    5 492 565,00

На

виконання своїх зобов'язань по Договору № 01/12/02 купівлі-продажу технології

свиногосподарського комплексу від 17 травня 2005 року Позивачем було поставлено

Відповідачу вищезгаданий товар, що підтверджується вищезгаданими фактурами та

Міжнародними товарно-транспортними накладними (СМR).

Згідно

пункту 4.1 Договору - оплата товару Відповідачем повинна була здійснюватися на

протязі 90 днів.

Згідно

пункту 4.3 Договору - валюта в якій Покупець повинен оплачувати отриманий товар

- Євро по курсу національного банку Чеської Республіки в день оплати товару.

Однак,

на виконання своїх зобов'язань по Договору № 01/12/02 купівлі-продажу

технології свиногосподарського комплексу від 17 травня 2005 року Відповідачем

було проведена лише часткову оплата за отриманий товар в сумі 2 460 235,15

чеських крон, що підтверджується виписками Чехословацького торгового банку:

Дата

оплати          Номер платіжного

документа          Сума оплати в

євро          Курс ЧНБ євро до крони на

дату оплати          Сума оплати в кронах

28.07.2005          001КЮ0507281970          20 213,38          29,38          593 869,10

30.09.2005          Н01509306100543          7 000,00          29,55          206 850,00

18.11.2005          001КЮ0511182858          38 240,41          29,335          1 121 782,43

30.01.2006          Н01601306174288          6 350,00          28,41          180 403,50

13.03.2006          001КГО0603136949          9 990,00          28,84          288 111,60

05.12.2006          006КГО0612042232          2 472,09          28          69 218,52

Разом:                                                     

84 265,88                    2 460

235,15

Таким

чином - Відповідачем було порушено зобов'язання по оплаті отриманого товару і

заборгованість СФГ "Надія&К" перед ТзОВ "К+О, т.о.в.

Аграрфрост" станом на день подання позову становить - 3 032 329,85 чеських

крон.

Відповідно

до статті 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" -

суб'єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають

бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та інших

законів України та/або закону місця укладання договору (контракту).

Зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та

інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України.

Зовнішньоекономічний

договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або

його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено

міжнародним договором України чи законом.

Суб'єкти

зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види

зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній

формі заборонені законами України.

Відповідно

до Конвенції Організації Об'єднаних Націй про договори міжнародної

купівлі-продажу товарів від 11 квітня 1980 року (стаття 1 Конвенції) - ця

Конвенція застосовується до договорів купівлі-продажу товарів між сторонами,

комерційні підприємства яких перебувають у різних державах:

а)

коли ці держави є Договірними державами; або

в)

коли згідно з нормами міжнародного приватного права застосовано право

Договірної держави.

Відповідно

до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 23 серпня 1989 року N

7978-ХІ -Україна приєдналася до Конвенції про договори міжнародної

купівлі-продажу товарів (надалі "Конвенція") з такою заявою:

Українська Радянська Соціалістична Республіка згідно зі статтями 12 та 96

Конвенції заявляє, що будь-яке положення статті 11, статті 29 або частини II

Конвенції, яке допускає, щоб договір купівлі-продажу, його зміна або припинення

угодою сторін чи оферта, акцепт або будь-яке інше вираження наміру здійснювалися

не в письмовій, а в будь-якій формі, незастосовне, якщо хоча б одна із сторін

має своє комерційне підприємство в Українській РСР. Набуття чинності для

України: 1 лютого 1991 р..

Відповідно

до статті 30 Конвенції - продавець зобов'язаний поставити товар, передати

документи, що стосуються його, та передати право власності на товар відповідно

до вимог договору та цієї Конвенції.

Відповідно

до статті 53 Конвенції - Покупець зобов'язаний сплатити вартість товару і

прийняти поставку товару згідно з вимогами договору та цієї Конвенції.

Відповідно

до статті 54 Конвенції - зобов'язання покупця сплатити вартість включає вжиття

таких заходів і додержання таких формальностей, які можуть вимагатися згідно з

договором або згідно з законами і правилами для того, щоб зробити можливим

здійснення платежу.

Відповідно

до статті 59 Конвенції - Покупець зобов'язаний сплатити вартість у день, який

встановлено чи може бути визначено згідно з договором та цією Конвенцією, без

необхідності якогось запиту або виконання яких-небудь формальностей з боку

продавця.

Відповідно

до статті 60 Конвенції - зобов'язання покупця прийняти поставку полягає:

а) в

здійсненні ним усіх дій, яких можна було б розумно очікувати від нього для

того, щоб дозволити продавцю здійснити поставку; і

в)в

прийнятті товару.

Відповідно

до статті 62 Конвенції - Продавець може вимагати від покупця сплати ціни,

прийняття поставки або виконання ним інших зобов'язань, якщо тільки продавець

не вдався до засобу правового захисту, не сумісного з такою вимогою.

Відповідно

до статті 63 Конвенції - Продавець може встановлювати додатковий строк розумної

тривалості для виконання покупцем своїх зобов'язань.

Крім

випадків, коли продавець одержав повідомлення від покупця про те, що він не

здійснить виконання зобов'язань протягом встановленого таким чином строку,

продавець не може протягом цього строку вдаватися до будь-яких заходів

правового захисту від порушень договору. Продавець, однак, не позбавляється цим

права вимагати відшкодування збитків за прострочення у виконанні.

Своєчасного

розрахунку згідно вищезгаданого Контракту Відповідачем з Позивачем не було

проведено. Листом від 04.08.2006 року Відповідач повідомив Позивача, що СФГ

"Надія&К0" - проведе повний розрахунок за отриманий комбікорм та

технологічне обладнання до 01.05.2007 року.

Однак,

і ця обіцянка Відповідача не була виконана Відповідачем.

У

зв'язку з цим Позивачем було направлено Відповідачу вимогу про оплату

отриманого комбікорму та технологічного обладнання на суму 3 032 329,85 чеських

крон на умовах визначених у Договорі № 01/12/02 купівлі-продажу технології

свиногосподарського комплексу від 17 травня 2005 року. Однак, вимога Позивача

залишилася без виконання та реакції Відповідача.

Відповідно

до статті 123 ГПК України - іноземні підприємства і організації мають право

звертатися до господарських судів згідно з встановленою підвідомчістю і

підсудністю господарських спорів за захистом своїх порушених або оспорюваних

прав і охоронюваних законом інтересів.

Іноземні

підприємства і організації мають процесуальні права і обов'язки нарівні з

підприємствами і організаціями України.

Відповідно

до статті 124 ГПК України - господарські суди розглядають справи за участю

іноземних підприємств і організацій. Підвідомчість і підсудність справ за

участю іноземних підприємств і організацій визначається за правилами,

встановленими статтями 12-17 цього Кодексу.

Відповідно

до Договору між Україною та Чеською Республікою про правову допомогу в

цивільних справах (надалі - "Договір") - Україна та Чеська Республіка

домовились укласти цей Договір про правову допомогу в Цивільних справах, згідно

статті 1 якого:

а)

цивільними вважаються такі справи, які виникають із цивільних, трудових,

сімейних і комерційних правовідносин; в) органами юстиції визнаються органи

Договірних Сторін, які мають право приймати рішення та здійснювати відповідні

дії у справах, зазначених у підпункті а) пункту 1 цієї статті Договору

(Повноваження цих органів визначені законодавством кожної з цих країн).

Згідно  пункту 

3  Статті   1  

Договору  -  положення 

цього Договору  про  громадян 

Договірних Сторін поширюються відповідним чином на юридичних осіб,

створених згідно з законодавством Договірної Сторони, на території  якої  

вони   мають   своє  

місцезнаходження,   а  також  

на   юридичних   осіб,  

заснованих   згідно   з законодавством третьої держави, що

здійснюють підприємницьку діяльність на території Договірних Сторін відповідно

до законодавства останніх.

Відповідно

до пункту 1 статті 18 Договору (Дійсність документів) - документи, складені або

засвідчені компетентним органом однієї Договірної Сторони та підтверджені

підписом уповноваженої особи й офіційною печаткою, є дійсними на території

другої Договірної Сторони без подальшого засвідчення. Те ж саме стосується і

засвідчення підпису громадянина, копій і перекладів документів, засвідчених

компетентним органом. Документи, про які йдеться у пункті 1 цієї статті, мають

однакову доказову силу на територіях обох Договірних Сторін.

Відповідно

до Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України "Про деякі

питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і

організацій" від 31.05.2002 року - господарський суд має право приймати

іноземні офіційні документи без консульської легалізації у випадках

передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана

Верховною Радою України. Господарський суд приймає документи, складені мовою

іноземної держави, за умови супроводження їх нотаріально засвідченим перекладом

на українську мову.

Відповідно

до статті 21 Договору - якщо відповідно до положень цього Договору повноваження

для розгляду справи мають органи юстиції обох Договірних Сторін, а заява про

порушення справи вже була подана одному з органів юстиції однієї Договірної

Сторони, то будь-який орган юстиції другої Договірної Сторони не вправі розглядати

цю справу.

Позивач

надав докази того, що на момент подання даного позову не звертався до

будь-якого компетентного органу в України чи Чеській Республіці для вирішення

даного питання в судовому порядку та на даний час спір про той же предмет, з

цих підстав і між цими ж Сторонами не знаходится на розгляді в компетентному

органі України та Чеської Республіки.

Відповідно

до статті 48 Договору - правовідносини, що виникають в результаті укладення

договорів, регулюються законодавством, яке обирається за згодою їхніх

учасників.

Відповідно

до пункту 5 Статті 48 Договору - справи з вирішення спорів, що виникають з

договірних відносин, є компетентним вирішувати орган юстиції тієї Договірної

Сторони, на території якої має місце проживання, перебування чи знаходження

відповідач або знаходиться спірне нерухоме майно.

Відповідно

до пункту 11.1 Договору № 01/12/02 купівлі-продажу технології

свиногосподарського комплексу від 17 травня 2005 року - Продавець та Покупець

зобов'язалися вжити всіх заходів для вирішення всіх спорів і суперечностей, які

можуть виникнути з даного Договору, або у зв'язку з ним шляхом переговорів.

Як

вбачається з матеріалів доданих до позовної заяви - Позивач вжив всіх достатньо

розумних та можливих заходів для вирішення даного спору в добровільному

порядку. Однак, Відповідачем не було виконано своїх зобов"язань по

укладеному Договору, чим порушено права Позивача, що дало підстави для

застосування Позивачем передбачених чинним законодавством України засобів

правового захисту.

Відповідно

до пункту 11.2 Договору № 01/12/02 купівлі-продажу технології

свиногосподарського комплексу від 17 травня 2005 року - у випадку якщо Сторони

не зможуть прийти до такої згоди, то всі спори і суперечності підлягають

розгляду у відповідному суді і за законодавством в місці знаходження

відповідача.

Таким

чином, Сторони - Позивач та Відповідач, з дотриманням вимог законодавства

України та міжнародного права, дійшли згоди щодо компетентного органу, який

повинен розглядати спір, що виник з Договору № 01/12/02 купівлі-продажу

технології свиногосподарського комплексу від 17 травня 2005 року, та щодо

права, яке повинно застосовуватися при розгляді даного спору.

Відповідно

до статі 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу

України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов

договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за

відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або

інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статті 629 цього ж Кодексу

договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Пунктом

2 статті 533 ЦК України визначено - якщо у зобов'язанні визначено грошовий

еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається

за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її

визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим

актом. 

Таким

чином на основі наведеного вимоги позивача грунтуються на договорі та законі, є

правомірними, а відтак підлягають задоволенню.

Заперечення

відповідача наведені у відзиві та заперечення представника третьої особи є

необгрунтованими з огляду на наступне.

Статтею

237 Цивільного кодексу України визначено поняття та підстави представництва.

Зокрема вказаною статтею встановлено, що представництвом є правовідношення, в

якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від

імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі

договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених

актами цивільного законодавства.

Відповідно

до п.1 статті 239 цього ж Кодексу правочин, вчинений представником, створює,

змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє. Однак

п.1 статті 241 ЦК України встановлено, що правочин, вчинений представником з

перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки

особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією

особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він

представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Відповідач

та представник третьої особи в запереченнях на позов посилаються на те, що

позивач, укладаючи договір №01/12/02 від 17.05.2005 року, діяв від імені Акціонерного

товариства "Геносервіс" на підставі довіреності, однак з перевищенням

повноважень, а відтак пред"являти позов вправі тільки від вищевказаного

довірителя.

При

дослідженні довіреності, наданої відповідачем в обгрунтування своїх заперечень

(62-63 а.с.), судом встановлено, що вказаною довіреністю Акціонерне товариство

"Геносервіс" уповноважило Товариство "К+О ТзОВ

АГРАРФРОСТ"  в особі відповідального

секретаря Яна Куяла, представляти інтереси товариства на переговорах та

укладенні договорів про купівлю свиноматок і кнурів, а також технологій для

великотоварних ферм, які займаються племінним розведенням свиней, з

сільськогосподарським фермерським господарством "Надія & К°",

село Великий Олексин, Рівненський район, Рівненська область, Україна.

У

зв'язку з цим акціонерне товариство "Геносервіс" уповноважило Яна

Куяла підготувати для довірителя проект договору в письмовій формі для

погодження з метою уточнення найбільш вигідних для довірителя рішень і умов, а

після його погодження - укласти цей договір від імені акціонерного товариства

"Геносервіс".

При

дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що  договір №01/12/02 від 17.05.2005 року

купівлі-продажу технології свиногосподарського комплексу укладений Товариством

"К+О ТзОВ АГРАРФРОСТ" з селянським (фермерським) господарством

"Надія & К°" не погоджено 

Акціонерним товариством "Геносервіс". Про вказане підтвердив і

представник АТ "Геносервіс" в судовому засіданні. В дальнішому АТ "Геносервіс"не

вчиняло дій, які б свідчили про схвалення ним вищевказаного правочину.

Отже

Товариство "К+О ТзОВ АГРАРФРОСТ" при укладенні договору №01/12/02 від

17.05.2005 року діяло з перевищенням повноважень, а відтак вказаний правочин,

на підставі ст.241 ЦКУ не створює, не змінює та не припиняє цівільні права та

обов"язки АТ "Геносервіс".

Таким

чином у Акціонерного товариства "Геносервіс" не виникло

зобов"язань по договору №01/12/02, в тому числі по поставці товарів, які

були предметом вказаного договору.

В

зв"язку з тим, що Товариство "К+О ТзОВ АГРАРФРОСТ" вчинило

правочин, а саме договір №01/12/02 від 17.05.2005 року купівлі-продажу

технології свиногосподарського комплексу, з перевищенням повноважень, то,

відповідно, вказаний правочин створив цивільні права та обов'язки, в тому

числі  по поставці товарів, які були

предметом вказаного догвору, саме для нього самого.

Відтак

виконання позивачем договору №01/12/02 від 17.05.2005 року, а саме поставка

відповідачу технологічного обладнання та комбікорму для племінних свиней, є

обгрунтованим, а заперечення відповідача про те, що позивачем має виступати АТ

"Геносервіс", відповідно, 

необгрунтованими.

Також

акціонерне товариство "Геносервіс" не уповноважувало Товариство

"К+О ТзОВ АГРАРФРОСТ" від його імені поставляти селянському

(фермерському) господарству "Надія & К°" вказаних товарів, а

відтак, це ще раз підтверджує, що Товариство "К+О ТзОВ АГРАРФРОСТ"

при поставці діяло від свого імені. 

Крім

того Цивільним кодексом України не встановлено норми, яка б звільняла

контрагента по договору від виконання своїх зобов"язань, в тому числі по

оплаті отриманого, перед особою, яка вчинила вказаний правочин з перевищенням

повноважень.

Все

вищенаведене, та те, що саме позивач  і

саме на виконання договору №01/12/02 від 17.05.2005 року здійснював поставку

відповідачу технологічного обладнання та комбікорму для племінних свиней і, що

відповідач прийняв вказану продукцію від позивача та здійснив часткову оплату

його вартості, є підтвердженням того, що у відповідача існує

зобов"язання  перед позивачем стосовно

повної оплати вартості  технологічного обладнання

та комбікорму для племінних свиней.   

Крім

того, суд зазначає, що правовідносини між сторонами по поставці технологічного

обладнання та комбікорму для племінних свиней та оплаті його вартості виникли

не тільки на підставі договору №01/12/02 від 17.05.2005 року купівлі-продажу

технології свиногосподарського комплексу.

10

березня 2005 року між позивачем та відповідачем був укладений Генеральний

контракт №01/12/02  предметом якого була

продажа позивачем відповідачу технологічного обладнання, племінних свиноматок і

хряків. Укладаючи вказаний контракт як Товариство "К+О ТзОВ

АГРАРФРОСТ", так і  селянське

(фермерське) господарство "Надія & К°" діяли від свого імені .

Таким

чином вказане є підтвердженням того, що у вказаних правовідносинах саме

Товариство "К+О ТзОВ АГРАРФРОСТ" зобов"язалося поставити  селянському (фермерському) господарству

"Надія & К°" технологічне обладнання та комбікорм для племінних

свиней, а останнє зобов"язалося оплатити його вартість.

На

підставі статті 49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати. 

Враховуючи

викладене, керуючись ст.ст. 49,82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

 1. Позов задоволити. 2. Стягнути з рахунку

Селянське (фермерське) господарство "Надія&К" провулок Зозівський

1,Великий Олексин,Рівненський район, Рівненська область,35302 р/р

26008301588095/978 ПІБ м. Рівне МФО 333335 ЗКПО 32089184 на користь Товариство

з обмеженою відповідальністю "К+О, т.о.в. Аграрфрост" (59444, м.

Краснєвес, 1 Чеська Республіка, ідентифікаційний код 46992723), 119 689,35 ЄВРО

заборгованості, 1181,75 ЄВРО витрат по держмиту, 118 грн. витрат по

інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3.

Стягнути з Селянське (фермерське) господарство "Надія&К"

(провулок Зозівський 1,Великий Олексин,Рівненський район, Рівненська область,35302,

код ЄДРПОУ 32089184), в Дохід державного бюджету України витрат по держмиту в

сумі 15,14 ЄВРО, що по курсу НБУ станом на 09.06.2008 р. складає 114,55

гривень.         

4.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

          Суддя 

підписано "09"

червня 2008 р.