Постанова

від 30.11.2011 по справі 2а-10089/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМ ІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловсь кого, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2011 р. № 2а-10089/11/1370

09 год. 11 хв.

Львівський окружний адмін істративний суд у складі:

головуючого судді - Качур Р.П. ,

за участю секретаря судово го засідання - Подібк и М. З.

представника позивача Ме льника С. І., представника ві дповідача Дорош А. Б. розг лянувши у відкритому судовом у засіданні адміністративну справу за позовом приватног о підприємства «Майстер-люкс »до Державної податкової інс пекції у Сихівському районі м. Львова про визнання нечинн им та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

14 вересня 2011 року на роз гляд Львівського окружного а дміністративного суду надій шла позовна заява приватного підприємства «Майстер-люкс» до Державної податкової інсп екції у Сихівському районі м . Львова про визнання нечинни м та скасування податкового повідомлення - рішення № 00 02292321 від 09.09.2011 року.

Позовні вимоги обґрунтова ні тим, що оскаржуване податк ове повідомлення - рішення п рийнято з порушенням норм за конодавства, оскільки правил ьність сплати податку на дод ану вартість підтверджуєтьс я усіма необхідними первинни ми документами, а висновки ві дповідача стосовно нікчемно сті правочинів з контрагента ми ТзОВ «Науково-технічний ц ентр «Сінергія»та ТзОВ «П' я тий фактор»є необґрунтовани ми та не підтвердженими дока зами. На підтвердження розмі ру податкового кредиту з под атку на додану вартість пози вачем під час проведення пер евірки були надані всі перви нні документи, які відповіда чем не були взяті до уваги. Від так позивач вважає оскаржува не податкове повідомлення - рішення протиправним та так им, що підлягає скасуванню.

Представник позивача в суд овому засіданні позов підтри мав, просив задовольнити в по вному обсязі.

Позиція відповідача викла дена в запереченні проти поз ову від 24.10.2011 року (вх. № 47800), де вказ ано, що під час проведення пер евірки позивачем не доведена реальність операцій з контр агентами ТзОВ «Науково-техні чний центр «Сінергія»та ТзОВ «П' ятий фактор», господарс ькі операції вчинені без мет и настання економічного ефек ту, відтак позивачем занижен о податок на додану вартість в сумі 103056 грн. Відповідач вваж ає, що при формуванні даних по даткового обліку не повинні враховуватись первинні доку менти, які вказують на провед ення господарських операцій із контрагентами ТзОВ «Наук ово-технічний центр «Сінергі я»та ТзОВ «П' ятий фактор».

Представник відповідача п роти позову заперечив, надав пояснення, аналогічні викла деним у запереченні на позов , просив у задоволенні позовн их вимог відмовити повністю.

Дослідивши надані суду док ази в межах заявлених вимог, с уд встановив наступні факти та відповідні їм правовіднос ини.

Приватне підприємство «Ма йстер-Люкс»зареєстровано Ви конавчим комітетом Львівськ ої міської ради 29.05.1997 року, що пі дтверджено Довідкою з Єдиног о державного реєстру підприє мств та організацій України № 062971 від 11.09.2009 року. Позивача взят о на облік як платника податк ів в органах ДПС 02.06.1997 року за № 49 68, що підтверджено довідкою № 78 від 08.07.2008 року.

В період з 17.08.2011 року по 23.08.2011 рок у Державною податковою інспе кцією у Сихівському районі м . Львова проведено позаплано ву виїзну перевірку приватно го підприємства «Майстер-люк с», про що складено Акт № 317 1/23-209/23961015 від 29.08.2011 року про результ ати позапланової виїзної пер евірки з питань правильності обчислення і своєчасності с плати податку на додану варт ість при проведенні фінансов о-господарських взаєморозра хунків з ТзОВ «Науково-техні чний центр «Сінергія»та ТзОВ «П' ятий фактор»за лютий-бе резень 2011 року. Перевіркою вст ановлено порушення позиваче м вимог п. 198.1. ст. 198 Податкового к одексу України, в результаті чого занижено податок на дод ану вартість на загальну сум у 103056 грн.

09.09.2011 року відповідачем на пі дставі акта перевірки № 3171/23-2 09/23961015 від 29.08.2011 року прийнято по даткове повідомлення - ріше ння форми «Р»№ 0002292321, яким ві дповідно до п. 198.1. ст. 198 Податк ового кодексу України збільш ено суму грошового зобов' яз ання за платежем податок на д одану вартість в сумі 128820 грн., у тому числі основний платіж 103 056 грн., штрафні (фінансові) санк ції 25764 грн.

Приймаючи рішення суд вихо див з наступного.

Згідно ст. 19 Конституції Ук раїни, органи державної влад и та органи місцевого самовр ядування, їх посадові особи з обов'язані діяти лише на підс таві, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конст итуцією та законами України.

Згідно ст. 2 КАС України, у спр авах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважен ь адміністративні суди перев іряють, чи прийняті вони: на пі дставі, у межах повноважень т а у спосіб, що передбачені Кон ституцією та законами Україн и, обґрунтовано, тобто з ураху ванням усіх обставин, що мают ь значення для прийняття ріш ення, добросовісно.

Згідно п. п. 14.1.179. п. 14.1. ст. 14 Податк ового кодексу України податк ове зобов'язання для цілей ро зділу V цього Кодексу - загальн а сума податку на додану варт ість, одержана (нарахована) пл атником податку в звітному (п одатковому) періоді.

Згідно п. п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 14 ПК Укра їни податковий кредит - сума, н а яку платник податку на дода ну вартість має право зменши ти податкове зобов'язання зв ітного (податкового) періоду , визначена згідно з розділом V цього Кодексу

Згідно п. п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54 ПК Укра їни контролюючий орган зобов 'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зм еншення (збільшення) суми бюд жетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'єм ного значення об'єкта оподат кування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість п латника податків, передбачен их цим Кодексом або іншим зак онодавством, якщо дані перев ірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'я зань, суми бюджетного відшко дування та/або від'ємного зна чення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від 'ємного значення суми податк у на додану вартість платник а податків, заявлених у подат кових (митних) деклараціях, ут очнюючих розрахунках.

Згідно п. 57.3. ст. 57 ПК України у р азі визначення грошового зоб ов'язання контролюючим орган ом за підставами, зазначеним и у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 с татті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплат ити нараховану суму грошовог о зобов'язання протягом 10 кале ндарних днів, що настають за д нем отримання податкового по відомлення-рішення, крім вип адків, коли протягом такого с троку такий платник податків розпочинає процедуру оскарж ення рішення контролюючого о ргану.

У разі оскарження рішення к онтролюючого органу про нара ховану суму грошового зобов' язання платник податків зобо в'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню т а штрафні санкції за їх наявн ості протягом 10 календарних д нів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно п. 123.1. ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орга н самостійно визначає суму п одаткового зобов'язання, зме ншення суми бюджетного відшк одування та/або від'ємного зн ачення суми податку на додан у вартість платника податків на підставах, визначених під пунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54. 3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платн ика податків штрафу в розмір і 25 відсотків суми визначеног о податкового зобов'язання, з авищеної суми бюджетного від шкодування.

Згідно п. 185.1. ст. 185 ПК України о б'єктом оподаткування є опер ації платників податку з пос тачання товарів, місце поста чання яких розташоване на ми тній території України, відп овідно до статті 186 цього Коде ксу, у тому числі операції з пе редачі права власності на об 'єкти застави позичальнику (к редитору), на товари, що переда ються на умовах товарного кр едиту, а також з передачі об'єк та фінансового лізингу в кор истування лізингоотримувач у/орендарю.

Згідно п. 188.1. ст. 188 ПК України б аза оподаткування операцій з постачання товарів/послуг в изначається виходячи з їх до говірної (контрактної) варто сті, але не нижче звичайних ці н, визначених відповідно до с татті 39 цього Кодексу, з ураху ванням загальнодержавних по датків та зборів (крім податк у на додану вартість та акциз ного податку на спирт етилов ий, що використовується виро бниками - суб'єктами господар ювання для виробництва лікар ських засобів, у тому числі ко мпонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарс ьких засобів у вигляді бальз амів та еліксирів, і збору на о бов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стіл ьникового рухомого зв'язку).

Згідно п. 198.1. ст. 198 ПК України п раво на віднесення сум подат ку до податкового кредиту ви никає у разі здійснення опер ацій з:

а) придбання або виготовлен ня товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територ ію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, с порудження, створення) необо ротних активів, у тому числі п ри їх ввезенні на митну терит орію України (у тому числі у зв 'язку з придбанням та/або ввез енням таких активів як внесо к до статутного фонду та/або п ри передачі таких активів на баланс платника податку, упо вноваженого вести облік резу льтатів спільної діяльності );

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній тери торії України, та в разі отрим ання послуг, місцем постачан ня яких є митна територія Укр аїни;

г) ввезення необоротних акт ивів на митну територію Укра їни за договорами оперативно го або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2. ст. 198 ПК України д атою виникнення права платни ка податку на віднесення сум податку до податкового кред иту вважається дата тієї под ії, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з бан ківського рахунка платника п одатку на оплату товарів/пос луг;

- дата отримання платником п одатку товарів/послуг, що під тверджено податковою наклад ною.

Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України п одатковий кредит звітного пе ріоду визначається виходячи з договірної (контрактної) ва ртості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, виз начених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складаєть ся з сум податків, нараховани х (сплачених) платником подат ку за ставкою, встановленою п унктом 193.1 статті 193 цього Кодек су, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовлен ням товарів (у тому числі при ї х імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в о податковуваних операціях у м ежах господарської діяльнос ті платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фонді в (основних засобів, у тому чис лі інших необоротних матеріа льних активів та незавершени х капітальних інвестицій у н еоборотні капітальні активи ), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використан ня в оподатковуваних операці ях у межах господарської дія льності платника податку.

Право на нарахування подат кового кредиту виникає незал ежно від того, чи такі товари/п ослуги та основні фонди поча ли використовуватися в опода тковуваних операціях у межах господарської діяльності пл атника податку протягом звіт ного податкового періоду, а т акож від того, чи здійснював п латник податку оподатковува ні операції протягом такого звітного податкового період у.

Згідно п. 198.4. ст. 198 ПК України я кщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги т а необоротні активи, які приз начаються для їх використанн я в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняют ься від оподаткування, то сум и податку, сплачені (нарахова ні) у зв'язку з таким придбання м (виготовленням), не відносят ься до податкового кредиту з азначеного платника.

Згідно п. 198.6. ст. 198 ПК України н е відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаче ного (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, н е підтверджені податковими н акладними (або підтверджені податковими накладними, офор мленими з порушенням вимог с татті 201 цього Кодексу) чи не пі дтверджені митними декларац іями, іншими документами, пер едбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент переві рки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо вкл ючені до складу податкового кредиту, залишаються не підт вердженими зазначеними цим п унктом документами, платник податку несе відповідальніс ть відповідно до цього Кодек су.

Згідно п. 201.1. ст. 201 ПК України платник податку зобов'яза ний надати покупцю (отримува чу) на його вимогу підписану у повноваженою платником особ ою та скріплену печаткою под аткову накладну, у якій зазна чаються в окремих рядках так і обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податко вої накладної;

б) дата виписування податко вої накладної;

в) повна або скорочена назва , зазначена у статутних докум ентах юридичної особи або пр ізвище, ім'я та по батькові фіз ичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/п ослуг;

г) податковий номер платник а податку (продавця та покупц я);

ґ) місцезнаходження юридич ної особи - продавця або подат кова адреса фізичної особи - п родавця, зареєстрованої як п латник податку;

д) повна або скорочена назва , зазначена у статутних докум ентах юридичної особи або пр ізвище, ім'я та по батькові фіз ичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувач а) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товар ів/послуг та їх кількість, обс яг;

є) ціна постачання без ураху вання податку;

ж) ставка податку та відпові дна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що п ідлягають сплаті з урахуванн ям податку;

и) вид цивільно-правового до говору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕ Д (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну те риторію України).

Згідно п. 201.4. ст. 201 ПК України податкова накладна випис ується у двох примірниках у д ень виникнення податкових зо бов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видаєт ься покупцю, копія залишаєть ся у продавця товарів/послуг .

Згідно п. 201.6. ст. 201 ПК України податкова накладна є пода тковим документом і одночасн о відображається у податкови х зобов'язаннях і реєстрі вид аних податкових накладних пр одавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупц я.

Органи державної податков ої служби за даними реєстрів виданих та отриманих податк ових накладних, наданих в еле ктронному вигляді, повідомля ють платника податку про ная вність у такому реєстрі розб іжностей з даними контрагент ів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отриман ня такого повідомлення має п раво уточнити податкові зобо в'язання без застосування шт рафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно п. 201.7. ст. 201 ПК України податкова накладна випис ується на кожне повне або час ткове постачання товарів/пос луг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахуно к як попередня оплата (аванс).

Згідно п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна вида ється платником податку, яки й здійснює операції з постач ання товарів/послуг, на вимог у покупця та є підставою для н арахування сум податку, що ві дносяться до податкового кре диту.

На підтвердження дотрима ння вимог п. 198.1. ст. 198 Податков ого кодексу України стосовно контрагентів ТзОВ «П' ятий фактор»та ТзОВ «Науково-техн ічний центр «Сінергія»позив ачем надано копії:

- договору поставки м еблевої фурнітури № 11 від 04.01.2011 р оку, згідно якого ТзОВ «П' ят ий фактор»(постачальник) зоб ов' язується поставити ПП «М айстер-Люкс»(покупець) визна чений договором товар (мебле ва фурнітура в асортименті, к ріплення), а покупець зобов' язується приймати названий т овар та оплачувати його;

- специфікацій № 3-4 до до говору поставки меблевої фур нітури № 11 від 04.01.2011 року;

- договору поставки бу дівельних та оздоблювальних матеріалів № мл23 від 01.02.2011 року, згідно якого ТзОВ «П' ятий ф актор»(постачальник) зобов' язується поставити ПП «Майст ер-Люкс»(покупець) визначени й договором товар (будівельн і матеріали), а покупець зобов ' язується приймати названи й товар та оплачувати його;

- специфікацій № 1-5 до до говору поставки будівельних та оздоблювальних матеріалі в № мл23 від 01.02.2011 року;

- податкових накладни х № 165 від 10.03.2011 року на суму 3050,12 грн ., № 221 від 14.03.2011 року на суму 33934,75 грн ., № 222 від 14.03.2011 року на суму 24690,66 грн ., № 223 від 30.03.2011 року на суму 12881,94 грн ., № 59 від 01.02.2011 року на суму 112861,32 грн ., № 60 від 02.02.2011 року на суму 1498,80 грн., № 61 від 02.02.2011 року на суму 354891,15 грн.;

- видаткових накладни х № ПФ-0000506 від 30.03.2011 року на суму 12881, 94 грн., № ПФ-0000504 від 14.03.2011 року на сум у 33934,75 грн., № ПФ-0000505 від 14.03.2011 року на суму 24690 грн., № ПФ-0000456 від 10.03.2011 року на суму 3050,12 грн., № ПФ-0000203 від 02.02.2011 р оку на суму 354891,15 грн., № ПФ-0000202 від 0 2.02.2011 року на суму 1498,80 грн., № ПФ-0000201 в ід 01.02.2011 року на суму 112861,32 грн.,

- договору поставки бу дівельних матеріалів № мл1/11 в ід 01.11.2010 року, згідно якого ТзОВ «Науково-технічний центр «С інергія»(постачальник) зобов ' язується поставити ПП «Май стер-Люкс»(покупець) визначе ний договором товар (будівел ьні матеріали), а покупець зоб ов' язується приймати назва ний товар та оплачувати його ;

- специфікацій № 4-6 до до говору поставки будівельних матеріалів № мл1/11 від 01.11.2010 року ;

- договору поставки ме блевої фурнітури від 25.10.2010 року , згідно якого ТзОВ «Науково-т ехнічний центр «Сінергія»(по стачальник) зобов' язується поставити ПП «Майстер-Люкс» (покупець) визначений догово ром товар (меблева фурнітура в асортименті, кріплення), а п окупець зобов' язується при ймати названий товар та опла чувати його;

- специфікації № 3 до до говору поставки меблевої фур нітури від 25.10.2010 року;

- податкових накладни х № 53 від 04.02.2011 року на суму 501,44 грн. , № 55 від 17.02.2011 року на суму 20020 грн., № 54 від 25.02.2011 року на суму 4846,38 грн., № 5 2 від 01.02.2011 року на суму 49163,03 грн.;

- видаткових наклад них № НТ-0000079 від 25.02.2011 року на суму 4846,38 грн., № НТ-0000080 від 17.02.2011 року на с уму 20020 грн., № НТ-0000078 від 04.02.2011 року н а суму 501,44 грн., № НТ-0000076 від 01.02.2011 рок у на суму 49163,03 грн.;

- платіжних доручень № 15633 від 22.02.2011 року на суму 20020 грн., № 15634 від 22.02.2011 року на суму 48430 грн., № 1 5673 від 28.02.2011 року на суму 5348 грн., № 155 69 від 09.02.2011 року на суму 97326 грн., № 94 в ід 10.02.2011 року на суму 87700 грн., № 96 ві д 15.02.2011 року на суму 95187,17 грн., № 15589 ві д 14.02.2011 року на суму 95090 грн., № 15602 від 16.02.2011 року на суму 98396 грн., № 15660 від 28.02.2011 року на суму 104740,12 грн., № 15679 від 01.03.2011 року на суму 101605 грн., № 15683 від 02.03.2011 року на суму 12300 грн., № 15709 від 10.03.2011 року на суму 16042 грн., № 15717 від 1 4.03.2011 року на суму 30000 грн., № 15866 від 06 .04.2011 року на суму 2140 грн.;

- податкових декларац ій з податку на додану вартіс ть з додатком №5 за лютий та бе резень 2011 року;

- реєстрів отриманих т а виданих податкових накладн их за лютий та березень 2011 року .

Надані сторонами доказ и вказують на відсутність по рушень позивачем п. 198.1. ст. 198 Под аткового кодексу України. По зивачем представлено Суду вс і відповідні первинні докуме нти, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податково го обліку та які вказують на т оварність господарської опе рації, її відповідність осно вній меті господарської діял ьності контрагентів. Зазначе ними доказами спростовуютьс я порушення, встановлені в Акті № 3171/23-209/23961015 від 29.08.2011 року.

Відповідно до ст. 202 ЦК Україн и правочином є дія особи, спря мована на набуття, зміну або п рипинення цивільних прав та обов'язків.

У ст. 203 ЦК України наведено з агальні вимоги, додержання я ких є необхідним для чинност і правочину:

1. Зміст правочину не може су перечити цьому Кодексу, інши м актам цивільного законодав ства, а також інтересам держа ви і суспільства, його мораль ним засадам.

2. Особа, яка вчиняє правочин , повинна мати необхідний обс яг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника пр авочину має бути вільним і ві дповідати його внутрішній во лі.

4. Правочин має вчинятися у ф ормі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямов аний на реальне настання пра вових наслідків, що обумовле ні ним.

6. Правочин, що вчиняється ба тьками (усиновлювачами), не мо же суперечити правам та інте ресам їхніх малолітніх, непо внолітніх чи непрацездатних дітей.

Законом закріплено презум пцію правомірності правочин у: правочин є правомірним, якщ о його недійсність прямо не в становлена законом або якщо він не визнаний судом недійс ним (ст. 204 ЦК). З наведеного випл иває, що правочин (договір) є п равомірним, а отже й дійсним. Н еправомірність (недійсність ) правочину повинна бути прям о передбачена законом або вс тановлена рішенням суду, що н абрало законної сили.

Відповідно до ст. 215 ЦК Україн и підставою недійсності прав очину є недодержання в момен т вчинення правочину стороно ю (сторонами) вимог, які встано влені частинами першою - трет ьою, п'ятою та шостою статті 203 ц ього Кодексу. У цій же статті р озмежовується два види недій сних правочинів: нікчемні та оспорювані. Нікчемним є прав очин, якщо його недійсність в становлена законом. У цьому р азі визнання такого правочин у недійсним судом не вимагає ться. Оспорюваним є правочин , якщо його недійсність прямо не встановлена законом, але о дна із сторін або інша заінте ресована особа заперечує йог о дійсність на підставах, вст ановлених законом. Такий пра вочин може бути визнаний нед ійсним судом.

У Постанові Пленуму від 06.11.2009 р. № 9 «Про судову практику роз гляду цивільних справ про ви знання правочинів недійсним и»Верховний Суд України розт лумачив, що нікчемний правоч ин є недійсним через невідпо відність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний пра вочин може бути визнаний нед ійсним лише за рішенням суду (п. 4 Постанови). Виконання чи не виконання сторонами зобов'яз ань, які виникли з правочину, м ає значення лише для визначе ння наслідків його недійснос ті, а не для визнання правочин у недійсним. У разі якщо право чин ще не виконаний, він є таки м, що не створює жодних юридич них наслідків (ч. 1 ст. 216 ЦК Украї ни ) (п. 7 Постанови).

Перелік правочинів, які є ні кчемними як такі, що порушуют ь публічний порядок, визначе ний ст. 228 ЦК України:

1) правочини, спрямовані на п орушення конституційних пра в і свобод людини і громадяни на;

2) правочини, спрямовані на з нищення, пошкодження майна ф ізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республ іки Крим, територіальної гро мади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посяг ають на суспільні, економічн і та соціальні основи держав и, зокрема: правочини, спрямов ані на використання всупереч закону комунальної, державн ої або приватної власності; п равочини, спрямовані на неза конне відчуження або незакон не володіння, користування, р озпорядження об'єктами права власності українського наро ду - землею як основним націон альним багатством, що перебу ває під особливою охороною д ержави, її надрами, іншими при родними ресурсами (ст. 14 Конст итуції України); правочини що до відчуження викраденого ма йна; правочини, що порушують п равовий режим вилучених з об ігу або обмежених в обігу об'є ктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямов ані на порушення інших об'єкт ів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публіч ний порядок. При кваліфікаці ї правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватися вина, яка в иражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі стор ін. Доказом вини може бути вир ок суду, постановлений у крим інальній справі, щодо знищен ня, пошкодження майна чи неза конного заволодіння ним тощо (п. 18 Постанови Пленуму від 06.11.2009 р. № 9).

Висновки податкового орга ну про нікчемність правочині в між ПП «Майстер-Люкс»та кон трагентами ТзОВ «П' ятий фак тор»та ТзОВ «Науково-технічн ий центр «Сінергія»ґрунтуют ься на тому, що під час їх вчин ення не було дотримано ч. 5 ст. 20 3 ЦК України і ці правочини не спрямовані на реальне настан ня наслідків, що обумовлені н ими.

Такий висновок є помилкови м. Відповідно до ст. 234 ЦК Україн и фіктивним є правочин, який в чинено без наміру створення правових наслідків, які обум овлювалися цим правочином. С аме таку кваліфікацію правоч инів було надано податковим органом в акті перевірки від 29.08.2011 року.

У п. 24 Постанови Пленуму від 0 6.11.2009 р. № 9 Верховний Суд України відзначив, що для визнання пр авочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Судам необхідно враховувати, що са ме по собі невиконання право чину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин . Якщо сторонами не вчинено бу дь-яких дій на виконання тако го правочину, суд ухвалює ріш ення про визнання правочину недійсним без застосування б удь-яких наслідків. У разі якщ о на виконання правочину бул о передано майно, такий право чин не може бути кваліфікова ний як фіктивний.

Під час перевірки податков ий орган не встановив обстав ин, які б свідчили про умисел П П «Майстер-Люкс»на укладення договорів із ТзОВ «П' ятий ф актор»та ТзОВ «Науково-техні чний центр «Сінергія»без нам іру створити наслідки, які пе редбачені цими договорами. Н е надано цих доказів і під час судового розгляду справи. На впаки, документально доведен о виконання зобов' язань щод о придбання товарів. Це підтв ерджується не лише документа ми, але й реальними діями ПП «М айстер-Люкс»щодо оплати прид баних товарів. Зазначені обс тавини були встановлені пода тковим органом під час перев ірки і залишились не спросто ваними. Відтак, протиправног о умислу сторін, зокрема ПП «М айстер-Люкс», на укладення фі ктивного правочину не встано влено, що виключає його квалі фікацію як недійсного. З огля ду на відсутність доказів ум ислу сторін, вищезгаданий пр авочин не може вважатися нік чемним як такий, що порушує пу блічний порядок за ст. 228 ЦК Укр аїни.

Суд звертає увагу також і на те, що відповідно до ч. 2 ст. 234 ЦК України фіктивний правочин визнається судом недійсним. Отже, цей вид недійсних право чинів належить до оспорювани х правочинів. З огляду на цю но рму, жоден інший орган, окрім с уду, не може робити висновок п ро недійсність фіктивного пр авочину.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Консти туції України органи державн ої влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноваж ень та у спосіб, що передбачен і Конституцією та законами У країни.

Окремо Суд бере до уваги, що викладені в акті перевірки с удження суб' єкта владних по вноважень про порушення пози вачем вимог ст.ст. 203, 215, 216, 228 ЦК Укр аїни зроблені з перевищенням компетенції органів державн ої податкової служби України та не підтверджуються дослі дженими судом доказами.

Проаналізувавши положення Податкового кодексу України та Закону України «Про держа вну податкову службу в Украї ні»від 04.12.1990 р. (з наступними змі нами і доповненнями), Суд дохо дить висновку, що податкові о ргани не наділені законодавц ем компетенцією на встановле ння фактів порушення платник ами податків норм актів циві льного або господарського за конодавства та не мають повн оважень визнавати правочини нікчемними або такими, що не в ідповідають закону.

Так, відповідно до п. 11 ст. 10 За кону України «Про державну п одаткову службу в Україні»де ржавні податкові інспекції в районах, містах без районног о поділу, районах у містах, між районні та об'єднані спеціал ізовані державні податкові і нспекції виконують, зокрема, такі функції: подають до суді в позови до підприємств, уста нов, організацій та громадян про визнання угод недійсним и і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за так ими угодами, а в інших випадка х - коштів, одержаних без устан овлених законом підстав, а та кож про стягнення заборгован ості перед бюджетом і держав ними цільовими фондами за ра хунок їх майна; звертаються д о суду в інших випадках, перед бачених законом.

Відтак, встановивши правоч ин, який має ознаки фіктивног о, податковий орган, діючи в ме жах своїх повноважень, повин ен звернутися до суду з позов ом про визнання цього правоч ину недійсним. До набрання рі шенням суду законної сили пр авочин вважається дійсним, о скільки саме це є змістом пре зумпції, яка наведена у ст. 204 ЦК України. До цього часу податк овий орган не може застосову вати наслідки недійсності пр авочину, зокрема й корегуват и податкові зобов' язання, н авіть якщо б у нього і були від повідні переконання. Здійсне ння таких дій не відповідає п овноваженням податкового ор гану та способу їх реалізаці ї, свідчить про перевищення к омпетенції та безпідставне в тручання в приватні правовід носини, порушує принцип офіц ійності.

З огляду на приписи наведен их вище норм права, Суд доходи ть висновку, що до набуття зак онної сили рішенням суду про визнання недійсним правочин у, за яким платником податків було сформовано податковий кредит та податкове зобов' я зання з податку на додану вар тість, податковий орган не ма є правових підстав для відоб раження в акті перевірки суд ження про вчинення таким пла тником порушення податковог о законодавства щодо правиль ності та повноти справляння податків за цим правочином.

Підстави нікчемності прав очину встановлюються законо м, а не актами податкових пере вірок. Вказані в актах переві рки недоліки, допущені суб' єктом господарювання при укл аденні та виконанні договорі в, не є підставою для визнання правочинів нікчемними, оскі льки законодавство не встано влює таких підстав нікчемнос ті правочину. Аналогічне тлу мачення повноважень органів державної податкової служби наведене в листі Державного комітету України з питань ре гуляторної політики та підпр иємництва від 16.09.2011р.

Суд дійшов висновку, що твер дження відповідача про нікче мність правочинів, укладених між позивачем та його контра гентами ТзОВ «П' ятий фактор »та ТзОВ «Науково-технічний центр «Сінергія», про безтов арність вказаних господарсь ких операцій, а також висновк и про заниження податку на до дану вартість на суму 103056 грн. н е обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Заслуговує на увагу і та обс тавина, що товарно-матеріаль ні цінності, придбані позива чем у контрагентів ТзОВ «П' ятий фактор»та ТзОВ «Науково -технічний центр «Сінергія», були ним використані у своїй господарській діяльності, щ о підтверджено відповідними первинними документами (т. 1, а . с. 29-79).

Вказані вище письмові дока зи свідчать про використання позивачем в оподатковуваних операціях у межах своєї госп одарської діяльності товарн о-матеріальних цінностей, пр идбаних у контрагентів ТзОВ «П' ятий фактор»та ТзОВ «Нау ково-технічний центр «Сінерг ія»та спростовують тверджен ня відповідача про безтоварн ість господарських операцій із вказаними контрагентами.

Судом не беруться до уваги п осилання відповідача на обст авини, встановлені у Актах податкових перевірок ТзОВ «П' ятий фактор»та ТзОВ «На уково-технічний центр «Сінер гія», стосовно відсутності б удь-якої інформації про наяв ні складські приміщення, ная вності автомобільного чи інш ого транспорту, а також устат кування, що необхідне для зді йснення фінансово-господарс ької діяльності підприємств . Згідно п. 110.1 ст. 110 Податкового к одексу України платники пода тків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть від повідальність у разі вчиненн я порушень, визначених закон ами з питань оподаткування т а іншим законодавством, конт роль за дотриманням якого по кладено на контролюючі орган и. Із наведеного випливає, що сама по собі несплата пода тку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від спла ти) в разі фактичного здійсне ння господарської операції не впливає на формування п одаткового кредиту покупц ем та суму бюджетного відшк одування чи податкового кред иту.

Обставини щодо правомірно сті включення позивачем до с кладу податкового кредиту су ми 103056 грн. відповідачем належ ними та допустимими доказами спростовані не були.

Крім того, згідно з практико ю Європейського суду з прав л юдини у справі «БУЛВЕС»АД пр оти Болгарії»(заява № 3991/03) Євро пейський суд з прав людини у с воєму рішенні від 22.01.2009 року заз начив, що платник податку не п овинен нести наслідків невик онання постачальником його з обов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПД В вдруге. На думку Суду, такі в имоги стали надмірним тягаре м для платника податку, що пор ушило справедливий баланс, я кий повинен підтримуватися м іж вимогами суспільного інте ресу та вимогами захисту пра ва власності.

Вказана правова позиція ви кладена у Постанові Верховно го Суду України від 31 січня 2011 р оку справа №21-47а10.

Суд оцінює належність, допу стимість, достовірність кожн ого доказу окремо, а також дос татність і взаємний зв'язок д оказів у їх сукупності. Доказ и подані позивачем переконую ть у підставності позовних в имог.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах пр о протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта вл адних повноважень обов'язок щодо доказування правомірно сті свого рішення, дії чи безд іяльності покладається на ві дповідача, якщо він заперечу є проти адміністративного по зову.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сто рони зобов' язані добросові сно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов' язані обґрунт овувати належність та допуст имість доказів для підтвердж ення своїх вимог або запереч ень, що відповідачем зроблен о не було.

Таким чином, з врахуванням з місту ст. 162 КАС України, податк ове повідомлення - рішення Д ержавної податкової інспекц ії у Сихівському районі м. Льв ова № 0002292321 від 09.09.2011 року є про типравним і підлягає скасува нню, оскільки судом встановл ено відсутність порушень поз ивачем вимог п. 198.1 ст. 198 Податко вого кодексу України.

Суд присуджує з Державного бюджету України, у відповідн ості до вимог ч. 1 ст. 94 КАС Украї ни, всі здійснені стороною, як а не є суб' єктом владних пов новажень, та документально п ідтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене суд ове рішення.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним т а скасувати податкове повідо млення-рішення Державної под аткової інспекції у Сихівськ ому районі м. Львова № 0002292321 в ід 09.09.2011 року.

3. Стягнути з Державного бюд жету України на користь прив атного підприємства «Майсте р-Люкс»(ЄДРПОУ 23961015, м. Львів, вул . Чмоли, 2) 3 (три) грн. 40 коп. сплачен ого судового збору.

Постанова суду набирає за конної сили у порядку, встано вленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскар жена в порядку і строки, встан овлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 5 грудн я 2011 року.

Суддя Качур Р.П.