Рішення

від 16.04.2007 по справі 2-130/2007

КОСТЯНТИНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2 -130/07

Справа № 2 -130/07

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

16 квітня 2007 року.                  Костянтинівський

міськрайонний суд Донецької області

у складі:

головуючого судді                Соларєвої Т.О.

при секретарі                        Кльоповій Л.В.

за участю:

позивача                                ОСОБА_1.

представника позивача        ОСОБА_2.

представника відповідача      Сидорової В.О

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в 

м.  Костянтинівка справу за

позовом  ОСОБА_1до   ВАТ "Сортове насіння" про   стягнення заборгованості по заробітній

платі, компенсації  втрати заробітної

плати у зв»язку з порушенням строків її виплати, середнього заробітку за час

затримки розрахунку та моральної шкоди ,

встановив:

19.12.2006 позивач ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до ВАТ

"Сортове насіння" про стягнення заборгованості по заробітній платі,

середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди, посилаючись

на те, що з відповідачем він перебував у трудових відносинах до 27.02.2006. При звільненні

йому не виплачена заборгованість по заробітній платі у розмірі 2044,08 грн., чим йому

завдана моральна шкода. Просив стягнути з відповідача на його користь

заборгованість по заробітній платі, середній заробіток по день фактичного

розрахунку та завдану моральну шкоду у розмірі 14400 грн.

У судовому

засіданні позивач ОСОБА_1. та його представник ОСОБА_2. підтримали та

неодноразово доповнювали позовні вимоги, вимагаючи нарахування та виплати

індексації заробітної плати, а згодом- компенсації втрати заробітної плати у

зв"язку з порушенням строків її виплати. У зв"язку з проведеними в

період судового розгляду справи виплатами в остаточному варіанті вимоги

позивача зводились до стягнення компенсації втрати заробітної плати у

зв"язку з порушенням строків її виплати у розмірі 76,80 грн. середнього

заробітку за час затримки розрвахунку у

період з 27.02.2006 до дня постановления рішення у справі у розмірі 5210,86 коп. та відшкодування моральної шкоди у розмірі 14400 грн. Посилались на ті ж самі обставини, що і в позовній

заяві. Зокрема, ОСОБА_1. пояснив, що після звільнення з роботи неодноразово

звертався до директора ВАТ "Сортове насіння" ОСОБА_5. з приводу

виплати розрахунку, останній обіцяв виплатити розрахунок коли будуть гроші.

Представник відповідача Сидорова В.О. у судовому засіданні позовні вимоги

ОСОБА_1. В частині виплати компенсації втрати заробітної плати у

зв"язку з порушенням строків її виплати у розмірі 76,80 грн. визнала. Позовні вимоги в

частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку і

відшкодування моральної шкоди не визнала і просила в цій частині позовних вимог

відмовити. Посилалась на те, що при звільненні з роботи і в подальшому

позивачеві неодноразово пропонували отримати розрахунок, однак він відмовлявся

отримувати розрахунок, посилався на те, що хоче отримати з підприємства

відшкодування моральної шкоди. Зазначала також, що позивачем пропущено строк

для звернення до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та про стягнення моральної

шкоди, вважала, що цей строк повинен рахуватися з 27.02.2006, коли позивач

звільнився з роботи.

Суд, вислухавши

пояснення сторін, свідків, дослідивши надані сторонами докази, прийшов до

наступного.

Суд встановив наступні обставини та відповідні їм

правовідносини.

Відповідно до

ст. 115 КЗпП

України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у

строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць

через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

При звільнені працівника, відповідно до ст. 116 КЗпП України, виплата всіх сум, щоналежать йому від

підприємства, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення

непрацював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня

після пред"явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Статтею 117 КЗпП України

передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу

належних звільненому працівникові сум в день звільнення з роботи або не пізніше

наступного дня після пред"явлення звільненим працівником вимог про

розрахунок, якщо він у день звільнення не працював, при відсутності спору про

їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові

його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Стаття 237-1 КЗпП України

передбачає, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної

шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав привели

до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від

нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Позивач ОСОБА_1.

був прийнятий на роботу в ВАТ «Сортове насіння» з 27.01.1999 на підставі

наказу №4-к від 26.01.1999,

звільнений з роботи з 27.02.2006

за власним бажанням на підставі наказу № 8-а-к від 27.02.2006(а.с. 51-52).

На день

звільнення ОСОБА_1. підлягала виплаті заробітна плата у розмірі 4386,08 грн, яка

складається з заборгованості по виплаті заробітної плати за період з серпня до

грудня 2005 року

включно у розмірі 2244,90

грн., та 2141,18 грн.,

які складаються з заробітної плати, яка підлягала виплаті за січень та лютий 2006 року, і

компенсації за невикористану відпустку. Зазначена обставина та підтверджується

довідкою відповідача(а.с. 69

) та визнана сторонами у справі.

Вказані суми

нараховані відповідачем з урахуванням індексації заробітної плати відповідно до

ст.ЗЗ Закону України "Про оплату праці" та Закону України "Про

індексацію грошових доходів населення".

Компенсація

втрати частини заробітної плати у зв"язку з порушенням строків її виплати

нарахована відповідачем відповідно до ст. 33

Закону України "Про оплату праці", Закону України "Про

компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв"язку з порушенням

строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати

частини грошових доходів у зв"язку з порушенням термінів їх виплати,

затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159, і

становить 303,15 грн(а.с.70).

Зазначений розмір компенсації не оспорюється позивачем та його представником.

У день

звільнення позивач ОСОБА_1. не працював, оскільки перебував у відпустці та на лікарняному(

а.с. 54,55), тому

відповідач зобов'язаний був виплатити ОСОБА_1. розрахунок - всі суми, що належали йому від підприємства, не

пізніше наступного дня після пред"явлення ОСОБА_1. вимоги про

розрахунок.

Із довідки та

платіжних доручень, наданих суду, вбачається, що заробітна плата за січень та

лютий 2006 року і

компенсація за невикористану відпустку -

всього 2141,18 грн.

виплачені позивачу у квітні 2006,

а заборгованість по виплаті заробітної плати за серпень-грудень 2005 року у розмірі 2244,90 грн., нарахована

індексація заробітної плати у розмірі 58,44

грн. та компенсація втрати заробітної плати у зв"язку з порушенням

строків її виплати у розмірі 226,35

грн. - всього 2528,87 грн. виплачені

ОСОБА_1. двома платежами: 200

грн. у листопаді 2006

року та 2328,87 грн. - 27.02.2007. Зазначені

обставини визнані позивачем та підтверджується платіжною відомостю на виплату

заробітної плати за січень-березень 2006

року, копією видаткового касового ордера від 27.02.2007, довідкою №149 від 16.04.2007 (а.с.19-20, 61, 69 ).

На день

винесення рішення у справі ОСОБА_1. не виплачена частина компенсації втрати

заробітної плати у зв"язку з порушенням строків її виплати у розмірі (303,15- 226,35=) 76,80 грн.,

яку позивач просить стягнути на його користь з відповідача. Представник

відповідача визнав позовні вимоги ОСОБА_1. в цій частині, тому на користь

ОСОБА_1. З відповідача підлягає стягненню компенсація втрати заробітної плати у

зв"язку з порушенням строків її виплати у розмірі 76,80 грн.

Перевіряючи доводи сторін щодо причин несвоєчасної

виплати позивачеві ОСОБА_1. розрахункових сум суд вважає, що затримка

розрахунку позивачу відбулася не з вини відповідача.

Судом

встановлено, що розрахункові суми були нараховані відповідачем у день

звільнення ОСОБА_1. з роботи, відповідач мав можливість виплатити ОСОБА_1.

розрахунок, що підтверджується копіями видаткових касових ордерів від

27.02.2006(а.с.46) та поясненнями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які у

судовому засіданні пояснили, що заяву про звільнення з роботи ОСОБА_1. подав 27.02.2006, просив звільнити

його з цієї дати, посилався на те, що вже працює на підприємстві

"Лія". Тому звільнення ОСОБА_1. було проведене 27.02.2006, зразу з були нараховані належні йому суми, однак ОСОБА_1. відмовився

отримати належні йому гроші, причину відмови не пояснив.

Пояснення

свідків підтверджується копіями видаткових касових ордерів від 27.02.2006 та актом про

відмову ОСОБА_1. від отримання розрахунку(а.с. 44 ).

В подальшому

відповідач неодноразово пропонував позивачеві отримати розрахункові кошти,

однак позивач у квітні 2006

року погодився отримати розрахунок частково, а саме платежі, належні йому

за 2006 рік, які

були виплачені позивачу у розмірі 2142

грн, від отримання заборгованості по заробітній платі за 2005 рік позивач

відмовився, посилався на те, що хоче отримати з відповідача компенсацію

моральної шкоди.

Зазначені обставини підтвердили у судовому засіданні свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6.

Пояснення

свідків підтверджуються копіями видаткових касових ордерів, актами про відмову

ОСОБА_1. від отримання розрахункових, поданих відповідачем у встановлений судом

строк для надання доказів у справі (а.с.21-25,44-49).

Позивач та його

представник у судовому засіданні посилались на упередженість свідків,

оспорювали факт складання зазначених актів та своєчасність надання їх до суду.

Разом з тим,

позивачем не надані суду докази, які б спростували пояснення свідків та

факти,зазначені в актах.

Пояснення, які

дали у судовому засіданні свідки ОСОБА_7. та ОСОБА_8. про те, що бачили як ОСОБА_1. Через деякий час після

звільнення приходив на територію підприємства і запитував у них чи виплачується

заробітна плата, не спростовують зазначені вище обставини і пояснення свідків

про відмову позивача від отримання належних йому розрахункових сум.

Тому суд, оцінюючи

пояснення зазначених свідків, не знаходить підстав для визнання їх

упередженими, а їх пояснення -

неправдивими.

Та обставина, що

до дослідження судом наданих доказів у судовому засіданні 16.04.2007 позивач та його представник не були ознайомлені з наявними у справі

доказами, свідчить лише про те, що вони не висловлювали бажання ознайомитися з

матеріалами справи після проведення попереднього судового розгляду.

Посилання

представника відповідача на те, що позивачем пропущений без поважних причин

встановлений ст. 233 КзпП

тримісячний строк звернення до суду з позовом про стягнення моральної шкоди є

слушним, оскільки цей строк слід було рахувати з моменту порушення прав

позивача на отримання розрахунку, тобто, з 28.02.2006.

Однак,

відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 р. № 9 " Про практику

розгляду судами трудових спорів", у випадку пропуску передбачених ст. 233 КЗпП строків

звернення до суду для вирішення трудового спору суд з'ясовує не тільки причини

пропуску зазначеного строку, а і всі обставини справи, права та обов'язки

сторін. При необґрунтованості вимог суд відмовляє в позові з цих підстав без

посилання на строки звернення до суду, оскільки вони стосуються захисту

порушеного права. При обґрунтованості вимог і поважності причин пропуску строку

звернення до суду суд відновлює пропущений строк на звернення для вирішення

трудового спору і вирішує його по суті. При пропуску строку без поважних причин

суд наводить у рішенні мотиви, чому він вважає неможливим його відновити, і

зазначає, що відмовляє в позові саме з цих підстав, не аналізуючи в рішенні

обґрунтованості вимог по суті.

Згідно зі ст. ст. 117, 237-1 КЗпП відповідальність за затримку

розрахунку при звільненні, за моральну шкоду наступає за наявності вини власника чи уповноваженого

ним органу.

З огляду на

зазначені у рішенні суду обставини та наявні докази суд приходить до висновку

про відсутність вини відповідача у несвоєчасній виплаті розрахунку ОСОБА_1,

тому підстави для стягнення з відповідача на користь позивача середнього

заробітку за затримку розрахунку та відшкодування моральної шкоди відсутні і у

задоволенні позову в цій частині позовних вимог необхідно відмовити у

зв"язку з необґрунтованістю вимог.

Відповідно до

ст. 88 ЦПК

України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судовий збір у

розмірі 51 грн. та

оплата на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ у розмірі

30 грн.

На підставі ст.115,116,117,237-1, 233 КЗпП

України, керуючись ст.ст. 10,

60, 88,174, 212 -215, 237 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1задовольнити частково.

Стягнути з ВАТ

"Сортове насіння"(розрахунковий рахунок №26006265044051 в

Костянтинівському відділенні АФ АКБ

"Укрсоцбанк", МФО 334033, ідентифікаційний код 32059935) на користь

ОСОБА_1компенсацію втрати частини заробітку у зв"язку з порушенням строків

його виплати у розмірі 76(сімдесят шість) грн.80 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ВАТ

"Сортове насіння"(розрахунковий рахунок №26006265044051 в

Костянтинівському відділенні АФ АКБ

"Укрсоцбанк", МФО

334033, ідентифікаційний код 32059935) судовий збір на користь держави у розмірі 51(п»ятдесят

одна) грн.

Стягнути з ВАТ

"Сортове насіння"(розрахунковий рахунок №26006265044051 в

Костянтинівському відділенні АФ АКБ

"Укрсоцбанк", МФО

334033, ідентифікаційний код 32059935) витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду

цивільних справ у розмірі 30

(тридцять)гривень.

Рішення в

частині стягнення заробітної плати підлягає негайному виконанню в межах платежу

за один місяць.

Рішення може бути

оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області

через.Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня

проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього

протягом 20 днів

апеляційної скарги або в порядку ч. 4

ст. 295 ЦПК

України.