Постанова

від 23.10.2006 по справі 9/108

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

9/108

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2006                                                                                   Справа № 9/108 

             Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого -  Тищик І. В. –доповідач,

суддів –Сизько І.А., Крутовських В.І.

при секретарі –Врона С.В.

за участю представників     

позивача: Квак В.С.

відповідача: Чорний Г.І.

            розглянувши матеріали апеляційної скарги Дочірнього підприємства „Вісник” комунального підприємства „Дніпродзержинське житлове об'єднання”, м. Дніпродзержинськ, на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2006р. у справі № 9/108

            за позовом відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Дніпрообленерго”, м. Дніпропетровськ в особі Дніпродзержинського комплексного району електричних мереж, м. Дніпродзержинськ

            до Дочірнього підприємства „Вісник” комунального підприємства „Дніпродзержинське житлове об'єднання”, м. Дніпродзержинськ

            про  стягнення 20196,97 грн.

                                                      В С Т А Н О В И В :

 Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2006р. у справі № 9/108 (суддя Подобєд І.М.) позовні вимоги задоволені частково.

 Вмотивовуючи рішення, господарський суд послався на неповну оплату позивачем обсягів спожитої електроенергії, внаслідок чого в частині основного боргу позов задоволено у повному обсязі; в частині пені –у позові відмовлено з тих підстав, що при укладенні договору сторонами не був визначений певний розмір пені, а облікова ставка НБУ з моменту укладання договору неодноразово змінювалася.

 Не погоджуючись з рішенням господарського суду, відповідач –дочірнє підприємство „Вісник” комунального підприємства „Дніпродзержинське житлове об'єднання” (надалі ДП „Вісник”), звернувся з апеляційною скаргою до апеляційного суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове рішення у справі, яким відмовити у задоволенні позову.

 При цьому скаржник посилається на неправильне застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. Обґрунтовуючи свої вимоги, скаржник послався на те, що господарським судом не враховані наступні факти:

-          проведення відповідачем заліку зустрічної однорідної вимоги, яким було погашено заборгованість перед позивачем за спожиту електроенергію,

-          перерахування коштів в оплату заборгованості за платіжними дорученнями №1019 від 04.01.06р., №34 від 16.03.06р., №37 від 17.03.06р. та №44 від 30.03.06р.     

          Позивач у відзиві на апеляційну скаргу посилається на відсутність у товариства заборгованості перед відповідачем за обслуговування внутришньобудинкових систем електрозабезпечення та відсутність підстав для проведення взаємозаліку і просить відмовити в задоволенні скарги.

            У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

           Обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представників сторін, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Як убачається з матеріалів справи, 01.05.2004р. між ВАТ „ЕК „Дніпрообленерго” (Енергопостачальник) та ДП „Вісник” був укладений договір на постачання електроенергії за №1426, відповідно до умов якого позивач зобов'язався здійснювати постачання електроенергії споживачу, а відповідач, відповідно, своєчасно здійснювати оплату за спожиту електроенергію.

Відповідно до п. 4.6 умов вищевказаного договору сторони встановили, що у разі несвоєчасних розрахунків Споживач на момент погашення заборгованості сплачує Енергопостачальнику пеню за кожний день прострочення платежу за споживання електроенергії у розмірі подвійної величини облікової ставки Національного банку України.

На виконання договірних зобов'язань позивачем здійснювалася поставка відповідачу електричної енергії, оплата якої останнім у повному обсязі здійснена не була.

          Так, за період з 01.05.2004р. по 01.01.06р. за відповідачем утворилася заборгованість  у сумі 19310,40 грн. (станом на 01.01.2006р.)

          У зв'язку з прострочкою платежів, на підставі п. 4.6 договору позивачем додатково було нараховано 886,57грн. пені (виходячи з подвійної ставки НБУ).

Колегія суддів погоджується з твердженням відповідача щодо неповного дослідження господарським судом обставин справи.

          Згідно ст. 275 Господарського кодексу України споживач зобов'язаний оплатити електричну енергію, відпущену йому  енергопостачальником за договором енергопостачання.

          Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні  виконуватися належним чином і у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків передбачених законом.

          Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

          В силу ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

          За результатами розгляду справи на підставі наданих до суду розрахунків, платіжних документів, тощо встановлено, що оплату спожитої електроенергії відповідачем здійснено частково; сума заборгованості станом на момент звернення позивача до суду становила 19 310,40 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків  від 27.12.2005р. за договором №1426.

           Після звернення позивача до суду з вимогою про стягнення заборгованості відповідачем в рахунок договору №1426 було перераховано 11236,37грн. (у тому числі: платіжними дорученнями №1019 від 04.01.06р. –6225,62 грн.; №34 від 16.03.06р. - 1000грн.; №37 від 17.03.06р.-1000грн.; №44 від 30.03.06р. - 3010,75 грн.), що підтверджується матеріалами справи і не заперечується позивачем. Дані обставини не були враховані господарським судом при винесенні рішення.

           За викладених обставин сума заборгованості за електроенергію становить 8074,03грн.; позовні вимоги в зазначеному розмірі являються обґрунтованими і підлягають задоволенню.

           Задоволення господарським судом позовних вимог в частині основного боргу без врахування перерахованих сум призводить до безпідставного завищення майнової відповідальності підприємства-відповідача.

           Колегія суддів вважає помилковим висновок господарського суду про те, що в договорі сторонами не був визначений певний розмір пені. Дане твердження спростовується безпосередньо договором, відповідно до якого за прострочку платежу сплаті підлягає пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

           Відповідно до постанов НБУ №597 від 06.12.2004р. та №275 від 09.08.05р. облікова ставка НБУ з липня 2005р. становила 9%, з 10.08.2005р., відповідно, - 9,5%. Пеня за несвоєчасно спожиту електроенергію була нарахована позивачем у відповідності з приписами договору у сумі 886,57грн.; зазначена сума знайшла своє відображення у акті звірки від 27.12.2005р. і відповідач з нею погодився, що підтверджується підписом посадової особи та відбитком печатки підприємства-відповідача на акті звірки.

          За викладених обставин позовні вимоги в частині стягнення пені за несвоєчасне проведення розрахунків за спожиту електроенергію підлягають задоволенню у повному обсязі.

          Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду в частині надання правової оцінки заліку зустрічної однорідної вимоги, на проведення якого посилається скаржник.

          Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням, використанням електричної енергії тощо регламентуються нормами спеціального закону, а саме, Закону України „Про електроенергетику”, згідно якого споживач, якому електрична енергія постачається енергопостачальником, що здійснює підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, зобов'язаний оплачувати її вартість виключно коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника. У разі проведення споживачем розрахунків в інших формах та/або сплати коштів на інші рахунки такі кошти не враховуються як оплата спожитої електричної енергії (ч.7 ст.26). В силу зазначеної норми проведення розрахунків за електроенергію  у будь-який інший спосіб (крім оплати грошовими коштами) не допускається.

         При цьому посилання відповідача на додаткову угоду до договору №1426 від 27.07.2003р. не приймається колегією суддів, оскільки даною додатковою угодою виключені умови, що стосуються обов'язку споживача по здійсненню попередньої оплати. Що ж до порядку оплати електричної енергії виключно грошовими коштами, то норми чинного законодавства не можуть змінюватися за згодою сторін.

         Окрім того, з матеріалів справи убачається, що заборгованість за обслуговування внутришньобудинкових систем електрозабезпечення (на заліку якої наполягає скаржник) утворилася за договором співпраці від 05.04.2003р., укладеним між ДП „Вісник” та ДП „Гарант”, за яким у позивача не виникло ніяких зобов'язань щодо оплати послуг відповідача.  

          Таким чином, посилання відповідача на неправомірне ухилення позивача від проведення взаємозаліків по сплаті послуг за утримання внутришньобудинкових електромереж являються необґрунтованими.

          Відповідний двохсторонній договір на обслуговування внутришньобудинкових електромереж був укладений між позивачем та відповідачем лише 20.08.2005р., за яким, як убачається з матеріалів справи, позивач заборгованості не має.               

           Колегія суддів вважає, що господарським судом неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, внаслідок чого стягнута сума основного боргу була безпідставно завищена. За викладених обставин оспорюване рішення господарського суду належить змінити; витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу належить покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 101, 103 –105 ГПК України, суд  

                                                         ПОСТАНОВИВ:

           Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства „Вісник” Комунального підприємства „Дніпродзержинське житлове об'єднання” задовольнити частково.

           Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.06р. у справі № 9/108 змінити, виклавши абзац другий резолютивної частини рішення в наступній редакції:

          „Стягнути з Дочірнього підприємства „Вісник” Комунального підприємства „Дніпродзержинське житлове об'єднання” (51911, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, вул. Республіканська, 37, ОКПО 32401222, р/р 26005051800167 у філії відділення „Приватбанк”, МФО 305965) на користь відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго»в особі Дніпродзержинського комплексного району електричних мереж (51999, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, вул. Васильєва, 43, код ЄДРПОУ 00130783, р/р 26005301171597 в філії відділення „Промінвестбанку” м. Дніпродзержинська, МФО 305501) 8074,03 грн. заборгованості за електроенергію; 886,57 грн. - пені; 201,97 грн. - витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.”

          В решті рішення господарського суду залишити без змін

Виконання постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.  

          Головуючий суддя                                                                    І.В.Тищик

          Судді                                                                                            І. А.Сизько

                                                                                                                В.І.Крутовських