Рішення

від 19.08.2008 по справі 13/160-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/160-08

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"19" серпня 2008 р.                                                                                          Справа № 13/160-08

За позовом Закритого акціонерного товариства „Екологоохоронна фірма „Креома –фарм”, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Тіон –3”, смт. Макарів

про розірвання договору

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Тіон –3” до закритого акціонерного товариства „Екологоохоронна фірма „Креома –фарм” про стягнення 20500, 00 грн.

  Суддя   С.Ю. Наріжний

Представники:

від позивача за первісним позовом Петров А.Д. - директор (наказ №44-к від 20.03.2007р.); Михалюк Р.О. - довіреність №67/3-365 від 28.07.2008р.;

від відповідача за первісним позовом Барбелюк А.О. - довіреність б/н від 27.05.2008р.;

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява  Закритого акціонерного товариства „Екологоохоронна фірма „Креома –фарм” (далі –позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Тіон –3” (далі –відповідач) про розірвання договору № 39 на створення (передачу) науково-технічної продукції, укладений 22 червня 2006 року між Закритим акціонерним товариством «Екологоохоронна фірма «Креома-фарм»та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТІОН-3».

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору № 39 на створення (передачу) науково-технічної продукції від 22 червня 2006 року щодо складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

10.06.2008 р. відповідач надав суду заперечення на позовну заяву згідно якого позовні вимоги не визнає повністю та просить суд відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у відзиві.

24.06.2008р. до господарського суду надійшла зустрічна позовна заява б/н від 24.06.2008р. Товариства з обмеженою відповідальністю „Тіон –3” до закритого акціонерного товариства „Екологоохоронна фірма „Креома –фарм” про стягнення 20500, 00 грн., яка ухвалою господарського суду Київської області від 24.06.2008 р. прийнята до розгляду разом з первісним позовом по справі №13/160-08.

Свої позовні вимоги за зустрічним позовом ТОВ «Тіон-3»обґрунтовує тим, що роботи передбачені договором №39 він виконав в повному обсязі, натомість у позивача за первісним позовом існує заборгованість за виконані роботи в сумі 20500 грн.

        11.08.2008 р. позивач за первісним позовом надав суду заяву про збільшення позовних вимог згідно якої просить суд:

- визнати недійсним акт № 1 здачі-приймання виконаних робіт від 22.06.2006 року по Договору № 39 від 22.06.2006 року.

 - розірвати договір № 39 на створення (передачу) науково-технічної продукції, укладений 22 червня 2006 року між Закритим акціонерним товариством «Екологоохоронна фірма «Креома-фарм»та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТІОН-3».

       - стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІОН-3»на користь Закритого акціонерного товариства «Екологоохоронна фірма «Креома-фарм»збитки в розмірі 112 500 (сто дванадцять тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок.

          В судовому засіданні 19.08.2008 р. представник відповідача за первісним позовом надав суду заперечення на заяву про збільшення позовних вимог.

В судових засіданнях 29.05.2008 р. оголошувалась перерва до 10.06.2008 р. на 11-40, 12.08.2008 р. оголошувалась перерва до 19.08.2008 р. до 11.20 про що сторони були належним чином повідомлені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,  проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Щодо первісного позову

22 червня 2006 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 39 на створення (передачу) науково-технічної продукції (надалі - Договір).

Згідно умов договору позивач доручив, а відповідач прийняв на себе зобов'язання виконати комплекс робіт з землеустрою.

Згідно протоколу погодження договірної ціни (додаток до Договору) сторонами досягнуто згоди про розмір договірної ціни за виконання передбачених договором робіт в сумі 41 000 гривень.

Відповідно до п. 2.2. договору № 39 Замовник протягом тридцяти денного терміну з дня підписання Протоколу про договірну ціну перераховує відповідач аванс у розмірі 50 відсотків від загальної вартості робіт, а решта сплачується по виконанню роботи.

На виконання зазначеного п. 2.2 Договору позивач 22.08.2006 року перерахував на розрахунковий рахунок відповідача 20 500 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 886 від 22.08.2006 року.

Згідно п. 3.1 договору роботи з землеустрою згідно із Договором включали в себе наступне:

-          виготовлення науково-технічної документації;

-          присвоєння кадастрового номера;

-          реєстрація державних актів в державному земельно-кадастровому бюро.

Як зазначає позивач до початку проведення проектно-вишукувальних робіт він передав відповідачу пакет документів щодо надання дозволу на збір матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки, акт вибору земельної ділянки та висновки відповідних служб, а також дозвіл Макарівської районної державної адміністрації  на розробку проекту землеустрою шодо відведення земельної ділянки.

Враховуючи положення п. 4 ст.122 Земельного кодексу України, надання позивачу земельної ділянки за межами смт Макарів з земель запасу Макарівської селищної ради для будівництва заводу по виробництву лікарських засобів належить до компетенції Київської обласної державної адміністрації.

Однак, на думку позивача відповідач, з самого початку безвідповідально поставився до виконання своїх зобов'язань по договору, через свою некомпетентність та необізнаність допустився суттєвих порушень земельного законодавства України, що стало перешкодою у отриманні позивачем у користування земельної ділянки. Відповідач не мав права розпочинати підготовку проекту відведення земельної ділянки на підставі дозволу районної державної адміністрації, без затвердження матеріалів погодження місця розташування об'єкта Київською обласною державною адміністрацією та її відповідного дозволу.

Позивач стверджує, що на даний час відповідач не виконав належним чином своїх зобов'язань за вищевказаним Договором № 39, проект до цього часу є незакінченим. Відповідач не надає інформації щодо підготовки проекту та всіляко уникає спілкування з Позивачем, що є істотним порушенням умов договору. Строк виконання робіт договором № 39 не визначений, однак, згідно ч. 2 ст. 846 ЦК України якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Отже, на думку позивача відповідачем порушені всі розумні строки виконання своїх зобов'язань за Договором, а тому договір №39 має бути розірваний в судовому порядку через невиконання відповідачем своїх зобов'язань.

До того ж за невиконані належним чином підрядні роботи відповідач повинен повернути позивачу кошти сплаченого авансу у розмірі 20 500 гривень, що є прямими збитками позивача.

Крім того, після укладення договору № 39, позивач, маючи впевненість у виконанні відповідачем умов Договору, проводив роботу по оформленню документів для будівництва заводу про виробництву лікарських засобів в смт Макарів. Завдяки оформленню необхідних документів позивач поніс витрати за розробку проекту будівництва заводу по виробництву лікарських засобів у розмірі 92 000 гривень, що підтверджується договором № 30 на виконання проектно-вишукувальних робіт від 07.06.2006 року між позивачем та Науково-виробничим підприємством «Технопроект»та актом здачі-прийому проектно-вишукувальної продукції № 30-1 від 21.06.2007 року.

Таким чином, позивачем також заявлено вимогу до відповідача про стягненню 112 500 грн. збитків.

Проте суд вважає, що зазначені вимоги позивача не можуть бути задоволенні судом з огляду на наступне.

З аналізу договору №39 вбачається, що договір є типовим договором і не відображає чіткого переліку види робіт у кожному конкретному випадку. Це зокрема підтверджується тим, що пунктом 3.1 договору передбачено реєстрацію відповідачем державних актів на землю в той час, як проектна документація розроблялась під поговір оренди земельної ділянки, а відповідно до Земельного кодексу України для договорів оренди не виготовляються державні акти, натомість договори оренди лише реєструються відповідними державними органами.

Таким чином, пункт 3.1. Договору не відображає чіткого переліку робіт, який мав бути виконаним і був виконаний.

Натомість з пояснень відповідача вбачається, що відповідач виконував свою роботу на підставі документів наданих позивачем.

Судом встановлено, що після виконання робіт відповідачем було складено кошторис до Договору № 39 від 22 червня 2006 року. Відповідно до Кошторису відповідач виконав наступні види робіт: 1) Прокладання прив'язочних теодолітних ходів; 2) Проведення камеральних робіт (обчислення координат поворотних точок, вирахування площ земельної ділянки, складання кадастрових планів); 3виготовлення проекту землеустрою; 4) Погодження висновків по установах.

Виконання зазначених робіт підтверджуються складеним відповідачем проектом землеустрою щодо передачі земельної ділянки в тимчасове користування на умовах оренди ЗАТ «Екологоохоронна фірма «Креола-Фарм»для промислового використання (під будівництво заводу по виробництву лікарських засобів) в межах Макарівської селищної ради, Макарівського району, Київської області який наданий відповідачем  в судовому засіданні для залучення до матеріалів справи та був складений відповідачем на підставі документів наданих позивачем.

Даний факт спростовує обставини позивача викладені у позовній заяві, щодо того, що відповідач не виконав належним чином своїх зобов'язань за вищевказаним Договором № 39, проект до цього часу є незакінченим, а відповідач не надає інформації щодо підготовки проекту та всіляко уникає спілкування з позивачем, що є істотним порушенням умов договору.

Щодо посилання позивача на те, що зазначений проект землеустрою не затверджений державною землевпорядною експертизою, то суд враховує, що відповідач належним чином добросовісно виконував свою роботу на підставі документів наданих позивачем і вина його у негативному висновку державної землевпорядної експертизи відсутня з огляду на наступні обставини.

В матеріалах справи міститься лист позивача від 19.02.2008  №67/3-78 направлений на адресу В.о. Голови Макарівської районної державної адміністрації Горбику В.М. в якому зазначено, що  що: «…Макарівська районна державна адміністрація порушивши п. 4 ст. 122, п. 6 ст. 149 Земельного кодексу України надала дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, на підставі якого ТОВ «ТІОН - 3» було розроблено відповідний проект землеустрою і погоджено його відповідними службами. Проте проект не пройшов державної землевпорядної експертизи, в зв'язку з тим, що районна державна адміністрація не мала права надавати дозвіл на виготовлення такого проекту –ці повноваження відносяться до компетенції Київської обласної державної адміністрації. …Відповідно,  через некомпетентність державних службовців Макарівської районної державної адміністрації, які перевищили межі відведених їм законом повноважень товариством було втрачено рік з двох, протягом якого є дійсним акт вибору земельної ділянки.»

Таким чином, в зазначеному листі позивач сам підтвердив, що у відповідача відсутня вина з приводу не затвердження даного проекту землеустрою.

Також, як вбачається з матеріалів справи позивач звертався із заявою до Державного агентства земельних ресурсів України про перевірку ТОВ «ТІОН - 3»з приводу невиконання ТОВ «ТІОН - 3»Договору №39 від 22 червня 2006 року.

19 березня 2008 року Державним агентством земельних ресурсів України було проведено позапланову перевірку та складено Акт перевірки № 1 у якому зокрема вказано, що  «…відповідно до п. 3.1 договору №39 та згідно п. 12.1 Технічного завдання на розробку проекту із землеустрою щодо передачі земельної ділянки в оренду ЗАТ «Екологоохоронна фірма «Креола-Фарм»для промислового використання погодженого замовником 01.06.2006р., передбачається, що замовник зобов'язується надавати виконавцю вчасно і в повному обсязі інформацію необхідну для розробки документації. Отже, виходячи з умов Договору укладеного між сторонами та Технічного завдання, рішення відповідного органу як вихідні дані, на підставі яких розробляється проект відведення, повинен надавати Замовник.

Статтями 27 та 28 Закону України «Про землеустрій»передбачено права та обов'язки замовників та виконавців документації із землеустрою, зокрема замовник зобов'язаний надавати вихідну документацію, необхідну для виконання робіт із землеустрою, а відповідно розробники документації повинні виконувати всі умови договору.»

За наслідками висновків комісії було встановлено, що порушень у діяльності ТОВ «ТІОН-3»не виявлено.

Згідно п. 8.1. Договору даний Договір не підлягає розірванню за ініціативи однієї із сторін, за винятком випадків, коли одна із сторін систематично порушує умови Договору та не виконує свої обов'язки.

Як встановлено судом  відповідач належним чином виконував свої обов'язки, підготував проектну документацію, поніс витрати у зв'язку з цим, від виконання умов договору не ухилявся.

Відповідно до статті 33, 34 ГПК  кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази   подаються    сторонами    та    іншими   учасниками судового процесу. Господарський   суд  приймає  тільки  ті  докази,  які  мають значення для справи.  Обставини справи, які  відповідно  до  законодавства  повинні бути  підтверджені  певними  засобами  доказування,   не    можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин позивачем не доведено суду належними доказами, що саме з вини відповідача позивач не отримав погодження проекту землеустрою, а тому відсутні будь-які підстави для розірвання договору з підстав зазначених позивачем в позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог.

Також суд враховує, що в матеріалах справи міститься  Акт № 1 Здачі-приймання виконаних робіт від 22.06.2006 р. по договору №39 в якому зазначається, що роботи передбачені договором, виконані в повному обсязі та який позивач просить суд визнати недійсним.

Так, за змістом статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Разом з тим, у разі виникнення між сторонами спору під час розгляду такого спору, суд, враховуючи, обставини, що входять в предмет доказування у такій справі, зобов'язаний буде встановити чи має місце факт виконання  робіт  відповідно до умов договору. При цьому, відсутність підписаного двостороннього акта приймання-передачі таких робіт не є перешкодою для захисту суб'єктивного матеріального права, у разі, якщо суд, на підставі зібраних у справі та оцінених у сукупності доказів, встановить факт виконання робіт належним чином (відповідно до вимог договору) та в установлений договором строк.

За таких обставин, заявлена позивачем вимога про визнання  недійсним акту приймання виконаних робіт, якій не є правочином не підлягає задоволенню.

Також позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача збитків в розмірі 112 500 грн., з яких аванс у розмірі 20 500 гривень перерахованого відповідачу на підставі договору №39, що є прямими збитками позивача та 92 000 грн. збитки, які полягають у вигляді витрат за розробку проекту будівництва заводу по виробництву лікарських засобів у розмірі, що підтверджується договором № 30 на виконання проектно-вишукувальних робіт від 07.06.2006 року.

Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Підставою для відшкодування збитків є наявність усіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки особи, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини особи, яка заподіяла збитки.

Так, позивач при обґрунтуванні підстав для відшкодування збитків, не наводить повного складу правопорушення, внаслідок якого він поніс збитки у заявленій до стягнення сумі.

Тобто в даному випадку суд вважає, що відсутні як самі прямі збитки позивача враховуючи, що договір №39 є чинним так і прямий причинно-наслідковий  зв'язок між діями відповідача та витратами позивача в сумі 92000, які жодним чином не стосуються договору №39.

Таким чином, суд відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог про стягнення 112500 грн. збитків.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи позовні вимоги за первісним позовом не підлягають.

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України покладаються на позивача.

Щодо зустрічного позову.

24.06.2008р. до господарського суду надійшла зустрічна позовна заява б/н від 24.06.2008р. Товариства з обмеженою відповідальністю „Тіон –3” до закритого акціонерного товариства „Екологоохоронна фірма „Креома –фарм” про стягнення 20500, 00 грн., яка ухвалою господарського суду Київської області від 24.06.2008 р. прийнята до розгляду разом з первісним позовом по справі №13/160-08.

Свої позовні вимоги за зустрічним позовом ТОВ «Тіон-3»обґрунтовує тим, що роботи передбачені договором №39 він виконав в повному обсязі, натомість у позивача за первісним позовом існує заборгованість за виконані роботи в сумі 20500 грн.

Як вже було встановлено судом вище 22 червня 2006 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 39 на створення (передачу) науково-технічної продукції (надалі - Договір).

Згідно умов договору позивач доручив, а відповідач прийняв на себе зобов'язання виконати комплекс робіт з землеустрою.

Згідно протоколу погодження договірної ціни (додаток до Договору) сторонами досягнуто згоди про розмір договірної ціни за виконання передбачених договором робіт в сумі 41 000 гривень.

Також, було складено Кошторис в межах Договору № 39 від 22 червня 2006 року із зазначенням найменування робіт та обґрунтування їхньої вартості.

Відповідно до п. 2.2. договору № 39 замовник протягом тридцяти денного терміну з дня підписання Протоколу про договірну ціну перераховує відповідач аванс у розмірі 50 відсотків від загальної вартості робіт, а решта сплачується по виконанню роботи.

На виконання зазначеного п. 2.2 Договору позивач за первісним позовом 22.08.2006 року перерахував на розрахунковий рахунок відповідача за первісним позовом 20 500 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 886 від 22.08.2006 року.

          Як встановлено судом при розгляді первісного позову відповідач за первісним позовом виконав свої зобов'язання за договором належним чином виконавши роботи із підготовки проекту землеустрою.

До того ж, 22 червня 2006 року Позивачем і Відповідачем було складено і підписано Акт № 1 Здачі-приймання виконаних робіт. Зокрема у Акті зазначається, що роботи передбачені договором, виконані в повному обсязі».

Відповідно до п. 3.2. Договору по завершенню робіт виконавець надає замовнику акт здачі-прийомки та комплект технічної документації.

Відповідно до п. 3.3. Договору - замовник зобов'язаний на протязі 5-ти днів з дня одержання акту здачі-прийомки робіт і технічної документації, направити виконавцю підписаний акт здачі-прийомки документації, або мотивовану відмову від прийняття робіт.

Оскільки, позивачем за первісним позовом (за Договором - Замовник) у 5-ти денний термін не було складено протоколу зауважень, як того вимагає п. 3.4. Договору, позивача влаштовувала якість робіт та не було зауважень стосовно проектної документації.

          Таким чином позивач за первісним позовом в порушення умов договору взяті на себе зобов'язання не виконав, решту суми договірної ціни позивачу за первісним позовом не сплатив.

          Таким чином на день розгляду справи основний борг, який підлягає стягненню з позивача за первісним позовом становить 20500 грн.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Витрати за розгляд зустрічного позову відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України покладаються на відповідача по зустрічному позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1.          В задоволенні первісного позову відмовити повністю.   

2.          Зустрічний позов задовольнити повністю.

3.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Екологоохоронна фірма „Креома –фарм” (м. Київ, вул. Радищева 3, код ЄДРПОУ 23729293) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІОН-3»(Київська обл., смт. Макарів, вул. Проектна 7, кв. 82, код ЄДРПОУ 33016295) 20500 (двадцять тисяч п'ятсот) гривень основного боргу, 205 (двісті п'ять) гривень витрат по сплаті державного мита, 118 (сто вісімнадцять) гривень 00 коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню процесу.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили

           Суддя                                                                   Наріжний С.Ю.