Постанова

від 16.12.2008 по справі 13/160-08

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

13/160-08

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

16.12.08 р.                                                                                          № 13/160-08          

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді:                    Фаловської  І.М. (доповідач по справі),

суддів:

                                                  Агрикової  О.В.

                                                  Чорногуза М. Г.

при секретарі судового засідання –Салякіній М.І.,

від позивача за первісним позовом:

Черевик Ю.В. –представник за довірен. № 67/3-409 від 01.09.08 р;

Степаненко Г.О. –представник за довірен. № 67/3-247 від 19.05.08 р.;

від відповідача за первісним позовом:

                         Барбелюк А.О. –представник за довірен. б/н від 17.06.2008 р.

розглянувши апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства «Еколого- охоронної фірми «Креола - фарм»на рішення господарського суду Київської області від 19.08.2008 року,

у справі № 13/160-08 (суддя Наріжний С.Ю.),

за позовом          закритого акціонерного товариства «Екологоохоронної фірми «Креола - фарм», м. Київ,

до          товариства з обмеженою відповідальністю «Тіон - 3», смт Макарів, Київська область,

про                              розірвання договору,

та за зустрічним позовом          товариства з обмеженою відповідальністю «Тіон - 3»,

          смт Макарів, Київська область,

до          закритого акціонерного товариства «Екологоохоронної фірми «Креола - фарм»,              

          м. Київ,

про          стягнення 20 500, 00 грн.,

в с т а н о в и в :

У квітні 2008 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява закритого акціонерного товариства «Екологоохоронна фірма «Креома –фарм»(далі –ЗАТ «Екологоохоронна фірма «Креома –фарм», позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Тіон -3»(далі –ТОВ «Тіон-3», відповідач) про розірвання договору № 39 на створення (передачу) науково-технічної продукції,.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору № 39 на створення (передачу) науково-технічної продукції від 22 червня 2006 року щодо складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає повністю та просить суд відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у відзиві.

В процесі розгляду справи в суді першої інстанції позивачем було подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій останній просить суд визнати недійсним акт № 1 здачі-приймання виконаних робіт від 22.06.2006 року по договору № 39 від 22.06.2006 року, розірвати договір № 39 на створення (передачу) науково-технічної продукції, укладений             22 червня 2006 року між ЗАТ «Екологоохоронна фірма «Креома-фарм»та ТОВ «Тіон-3», стягнути з ТОВ «Тіон-3»на користь ЗАТ «Екологоохоронна фірма «Креома-фарм»збитки в розмірі 112 500,00 грн.

В червні 2008 року до місцевого господарського суду надійшла зустрічна позовна ТОВ «Тіон-3»до ЗАТ «Екологоохоронна фірма «Креома –фарм»про стягнення                             20 500, 00 грн.

Свої позовні вимоги за зустрічним позовом ТОВ «Тіон-3»обґрунтовує тим, що роботи передбачені договором №39 останній виконав в повному обсязі і при цьому у позивача за первісним позовом існує заборгованість за виконані роботи в сумі 20 500,00 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 19.08.2008 року в задоволенні первісного позову відмовлено повністю. Зустрічний позов задоволено повністю та стягнуто з ЗАТ «Екологоохоронна фірма «Креома –фарм»на користь ТОВ «Тіон-3»20 500,00 грн. основного боргу, 205,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням ЗАТ «Екологоохоронна фірма «Креома –фарм»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 19.08.2008 року у справі № 13/160-08 та прийняти нове рішення, яким задовольнити первісні позовні вимоги, а в задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог, викладених в апеляційній скарзі, скаржник посилається на те, що при винесенні оскаржуваного рішення місцевий господарський суд зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи, неправильно застосувавши норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим останнє підлягає скасуванню з підстав, викладених у тексті скарги.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19.09.2008 р. апеляційна скарга була прийнята до провадження і призначена до розгляду у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін.

На вимогу ухвали апеляційної інстанції від 19.09.2008 р., відповідач за первісним позовом не скористався наданим йому ст. 96 ГПК України процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, що не є перешкодою для перегляду рішення місцевого господарського суду по суті за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.ст. 75, 96, 99 ГПК України.

Відповідно до розпорядження заступника голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 05.12.2008 року справа передана для подальшого розгляду колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя Фаловська І.М., суддя Агрикова О.В., суддя Чорногуз М.Г.

Сторони у справі про час та місце засідання суду належним чином були повідомлені.

Присутній представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні 16.12.2008 р. підтримав доводи апеляційної скарги, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача за первісним позовом усно заперечив проти задоволення апеляційної скарги та вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції  з урахуванням особливостей, передбачених у розділі  XII ГПК України.

Відповідно до  ч. 2 ст. 101 ГПК Україні, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено господарським судом Київської області та підтверджується матеріалами справи, між ЗАТ «Екологоохоронна фірма «Креома –фарм»(за договором - Замовник) та ТОВ «Тіон-3»(за договором - Виконавець) 22 червня 2006 року було укладено договір № 39 на створення (передачу) науково-технічної продукції (далі - Договір), згідно з яким замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання робіт з землеустрою.

За своєю правовою природою даний договір є договором підряду. Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певне роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатись на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно п. 3.1 Договору роботи з землеустрою включали в себе виготовлення науково-технічної документації, присвоєння кадастрового номера, реєстрація державних актів в державному земельно-кадастровому бюро.

Як вбачається з протоколу погодження договірної ціни, який є невід'ємною частиною Договору (а.с. 11), сторонами досягнуто згоди про розмір ціни за виконання передбачених договором робіт в сумі 41 000,00 гривень.

Відповідно до п. 2.2. договору № 39 Замовник протягом тридцяти денного терміну з дня підписання протоколу погодження договірної ціни перераховує Виконавцю аванс у розмірі 50 відсотків від загальної вартості робіт, а решта сплачується по виконанню роботи.

На виконання мов Договору позивач за первісним позовом перерахував на розрахунковий рахунок відповідача за первісним позовом 20 500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 886 від 22.08.2006 року (а.с. 12).

Як вбачається з позовної заяви, позивач стверджує, що до початку проведення проектно-вишукувальних робіт він передав відповідачу пакет документів щодо надання дозволу на збір матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки, акт вибору земельної ділянки та висновки відповідних служб, а також дозвіл Макарівської районної державної адміністрації на розробку проекту землеустрою шодо відведення земельної ділянки.

Згідно п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок»№ 677 від 26.05 2004 року, проект відведення земельної ділянки розробляється на підставі рішення ради або державної адміністрації, до повноважень якої належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок.

Відповідно до положення п. 4 ст.122 Земельного кодексу України, надання позивачу земельної ділянки за межами смт Макарів з земель запасу Макарівської селищної ради для будівництва заводу по виробництву лікарських засобів належить до компетенції Київської обласної державної адміністрації.

У позовній заяві позивач стверджує, що на момент звернення його до суду відповідач не виконав належним чином своїх зобов'язань за Договором, тобто проект є незакінченим. Строк виконання робіт договором № 39 не визначений.

Згідно ч. 2 ст. 846 ЦК України якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Отже, на думку позивача відповідачем порушені всі розумні строки виконання своїх зобов'язань за Договором, а тому даний договір має бути розірваний в судовому порядку в зв'язку з невиконання відповідачем своїх зобов'язань.

До того ж за невиконані належним чином підрядні роботи відповідач повинен повернути позивачу кошти сплаченого авансу у розмірі 20 500,00 грн., що є прямими збитками позивача.

Крім того, після укладення договору № 39, позивач, маючи впевненість у виконанні відповідачем умов Договору, проводив роботу по оформленню документів для будівництва заводу по виробництву лікарських засобів в смт Макарів. Завдяки оформленню необхідних документів позивач поніс витрати за розробку проекту будівництва заводу по виробництву лікарських засобів у розмірі 92 000 гривень, що підтверджується договором № 30 на виконання проектно-вишукувальних робіт від 07.06.2006 року між позивачем та Науково-виробничим підприємством «Технопроект»та актом здачі-прийому проектно-вишукувальної продукції № 30-1 від 21.06.2007 року. Таким чином, позивачем також заявлено вимогу до відповідача про стягнення 112 500,00 грн. збитків.

Проте, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо неможливості задоволення вимог позивача та зазначає наступне.

Що стосується тверджень позивача щодо невиконання умов Договору та вимоги про розірвання Договору № 39 від 22.06.2006 року.

З аналізу п. 3.1. Договору вбачається, що даний Договір не відображає чіткого переліку робіт, які мали бути виконані і були виконані. Проте, відповідач зазначає, що він виконував свою роботу на підставі документів наданих позивачем.

Після виконаних робіт відповідачем було складено кошторис до договору   № 39 від 22.06.2006 р. (а.с. 49), в я кому зазначений перелік виконаних робіт, зокрема, прокладання прив'язочних теодолітних ходів, проведення камеральних робіт (обчислення координат поворотних точок, вирахування площ земельної ділянки, складання кадастрових планів), виготовлення проекту землеустрою, погодження висновків по установах.

Матеріалами справи підтверджуються виконання зазначених робіт, зокрема, складеним відповідачем проектом землеустрою щодо передачі земельної ділянки в тимчасове користування на умовах оренди ЗАТ «Екологоохоронна фірма «Креола-Фарм»для промислового використання (під будівництво заводу по виробництву лікарських засобів) в межах Макарівської селищної ради, Макарівського району, Київської області, який був складений відповідачем на підставі документів наданих позивачем.

Отже, колегія суддів не бере до уваги твердження позивача щодо неналежного виконання відповідачем умов Договору, оскільки зазначене вище спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Що стосується посилання позивача на те, що зазначений проект землеустрою не стверджений державною землевпорядною експертизою, то колегія суддів зазначає, що відповідач належним чином виконував свої зобов'язання за Договором на підставі наданих позивачем документів і його вина у негативному висновку державної землевпорядної експертизи відсутня з огляду на наступне.

В матеріалах справи міститься лист позивача від 19.02.2008 р. № 67/3-78 направлений на адресу в.о. Голови Макарівської районної державної адміністрації, в якому зазначено, що Макарівська районна державна адміністрація порушивши п. 4 ст. 122, п. 6 ст. 149 Земельного кодексу України надала дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, на підставі якого ТОВ «Тіон - 3»було розроблено відповідний проект землеустрою і погоджено його відповідними службами. Проте, проект не пройшов державної землевпорядної експертизи, в зв'язку з тим, що районна державна адміністрація не мала права надавати дозвіл на виготовлення такого проекту, оскільки, ці повноваження відносяться до компетенції Київської обласної державної адміністрації. Відповідно, через некомпетентність державних службовців Макарівської районної державної адміністрації, які перевищили межі відведених їм законом повноважень товариством було втрачено рік з двох, протягом якого є дійсним акт вибору земельної ділянки.

Таким чином, в зазначеному листі позивач підтвердив відсутність вини відповідача з приводу не затвердження даного проекту землеустрою.

Статтями 27 та 28 Закону України «Про землеустрій»передбачено права та обов'язки замовників та виконавців документації із землеустрою, зокрема замовник зобов'язаний надавати вихідну документацію, необхідну для виконання робіт із землеустрою, а відповідно розробники документації повинні виконувати всі умови договору.

Отже, виходячи з зазначених вище норм чинного законодавства, умов Договору укладеного між сторонами та Технічного завдання (а.с.79-80), рішення відповідного органу як вихідні дані, на підставі яких розробляється проект відведення, повинен надавати Замовник.

Також, щодо зазначеної вище вимоги позивача про розірвання договору № 39 від 22.06.2006 року, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п. 8.1. Договору даний Договір не підлягає розірванню за ініціативи однієї із сторін, за винятком випадків, коли одна із сторін систематично порушує умови Договору та не виконує свої обов'язки.

Крім того, ст. 858 ЦК України передбачено, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору, замовник має право вимагати від підрядника безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк, пропорційного зменшення ціни роботи, відшкодування своїх витрат на усунення недоліків.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, відповідач належним чином виконував свої обов'язки, підготував проектну документацію, поніс витрати у зв'язку з цим, від виконання умов договору не ухилявся.

Також, з матеріалів справи вбачається, що за будь-яких умов відповідач не міг усунути недоліки виконуючи роботи із землеустрої, в зв'язку з тим, що позивач не створив належних умов для їх виконання.

Таким чином, колегія суддів вважає, що підстави для розірвання Договору № 39 від 22.06.2006 року відсутні.

Щодо вимоги про розірвання Акту № 1 здачі-приймання виконаних робіт від 22.06.2006 року.

В матеріалах справи міститься Акт № 1 Здачі-приймання виконаних робіт від 22.06.2006 р. по договору № 39, в якому зазначається, що роботи передбачені договором, виконані в повному обсязі.

Так, за змістом статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Разом з тим, у разі виникнення між сторонами спору під час розгляду такого спору, суд, враховуючи, обставини, що входять в предмет доказування у такій справі, зобов'язаний буде встановити чи має місце факт виконання робіт відповідно до умов договору. При цьому, відсутність підписаного двостороннього акта приймання-передачі таких робіт не є перешкодою для захисту суб'єктивного матеріального права, у разі, якщо суд, на підставі зібраних у справі та оцінених у сукупності доказів, встановить факт виконання робіт належним чином (відповідно до вимог договору) та в установлений договором строк.

За таких обставин, заявлена позивачем вимога про визнання недійсним акту приймання виконаних робіт, якій не є правочином не підлягає задоволенню.

Також, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача збитків в розмірі 112 500,00 грн., з яких аванс у розмірі 20 500,00 грн. перерахованого відповідачу на підставі договору №39, що є прямими збитками позивача та 92 000,00 грн. збитки, які полягають у вигляді витрат за розробку проекту будівництва заводу по виробництву лікарських засобів у розмірі, що підтверджується договором № 30 на виконання проектно-вишукувальних робіт від 07.06.2006 року.

Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Підставою для відшкодування збитків є наявність усіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки особи, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини особи, яка заподіяла збитки.

Так, позивач при обґрунтуванні підстав для відшкодування збитків, не наводить повного складу правопорушення, внаслідок якого він поніс збитки у заявленій до стягнення сумі.

Тобто, при вирішенні даного спору суд вважає, що відсутні як самі прямі збитки позивача враховуючи, що договір № 39 є чинним так і прямий причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача та витратами позивача в сумі 92 000,00 грн., які жодним чином не стосуються договору № 39.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення 112 500,00 грн. збитків не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 33, 34 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, позивачем не доведено а ні в місцевому господарському суді, а ні в апеляційній інстанції належними доказами, що саме з вини відповідача позивач не отримав погодження проекту землеустрою, а тому відсутні будь-які підстави для розірвання договору та стягнення збитків, з підстав зазначених позивачем в позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог.

Щодо зустрічних позовних вимог колегія суддів зазначає наступне.

24.06.2008 р. до господарського суду Київської області надійшла зустрічна позовна заява б/н від 24.06.2008р. ТОВ «Тіон –3»до ЗАТ «Екологоохоронна фірма «Креома –фарм» про стягнення 20500, 00 грн.

Свої позовні вимоги за зустрічним позовом ТОВ «Тіон-3»обґрунтовує тим, що роботи передбачені договором №39 він виконав в повному обсязі, натомість у відповідача за зустрічним позовом існує заборгованість за виконані роботи в сумі 20500,00 грн.

Як вже було встановлено вище, 22.06.2006 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 39 на створення (передачу) науково-технічної продукції (надалі - Договір).

Згідно умов договору позивач доручив, а відповідач прийняв на себе зобов'язання виконати комплекс робіт з землеустрою.

Згідно протоколу погодження договірної ціни (додаток до Договору) сторонами досягнуто згоди про розмір договірної ціни за виконання передбачених договором робіт в сумі 41 000,00 гривень.

Також, було складено Кошторис в межах Договору № 39 від 22.06.2006 року із зазначенням найменування робіт та обґрунтування їхньої вартості.

Відповідно до п. 2.2. договору № 39 замовник протягом тридцяти денного терміну з дня підписання Протоколу про договірну ціну перераховує відповідач аванс у розмірі 50 відсотків від загальної вартості робіт, а решта сплачується по виконанню роботи.

На виконання зазначеного п. 2.2 Договору позивач за первісним позовом перерахував на розрахунковий рахунок відповідача за первісним 20 500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 886 від 22.08.2006 року.

Як встановлено місцевим господарським судом та з чим погоджується апеляційний господарський суд при розгляді первісного позову відповідач за первісним позовом виконав свої зобов'язання за договором належним чином, виконавши роботи із підготовки проекту землеустрою.

До того ж, позивачем і відповідачем було складено і підписано Акт № 1 здачі-приймання виконаних робіт. Зокрема у Акті зазначається, що роботи передбачені договором, виконані в повному обсязі.

Відповідно до п. 3.2. Договору по завершенню робіт виконавець надає замовнику акт здачі-прийомки та комплект технічної документації.

Відповідно до п. 3.3. Договору - замовник зобов'язаний на протязі 5-ти днів з дня одержання акту здачі-прийомки робіт і технічної документації, направити виконавцю підписаний акт здачі-прийомки документації, або мотивовану відмову від прийняття робіт.

Оскільки, позивачем за первісним позовом у 5-ти денний термін не було складено протоколу зауважень, як зазначено в п. 3.4. Договору, то останнього влаштовувала якість робіт та не було зауважень стосовно проектної документації.

Таким чином, відповідач за зустрічним позовом в порушення умов договору взяті на себе зобов'язання не виконав, решту суми договірної ціни позивачу за зустрічним позовом не сплатив.

Отже, на момент подачі зустрічного позову основний борг, який підлягає стягненню з позивача за первісним позовом становить 20 500,00 грн.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду щодо задоволення зустрічних позовних вимог.

Отже, доводи скаржника з приводу скасування оскаржуваного рішення, викладені у апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів апеляційної інстанції до уваги та відхиляються як безпідставні, оскільки є необґрунтованими та не підтверджуються а ні  матеріалами справи, а ні чинним законодавством.

Таким чином, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного суду, на підставі наявних в справі матеріалів та отриманих від сторін в процесі апеляційного провадження пояснень, прийшла до висновку що відповідно до ст. 43 ГПК України суд першої інстанції повно і всебічно дослідив подані сторонами докази у їх сукупності з матеріалами справи, дав їм вірну правову оцінку, на підставі чого виніс законне і обґрунтоване рішення, яке повністю відповідає вимогам чинного законодавства, підстав для скасування чи зміни рішення місцевого господарського суду не вбачається, а тому апеляційна скарга закритого акціонерного товариства «Екологоохоронної фірми «Креола - фарм»на рішення господарського суду Київської області від 19.08.2008 року у справі № 13/160-08 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1.          Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства «Еколого                                                                                                      охоронної фірми «Креола - фарм»на рішення господарського суду Київської області від 19.08.2008 року у справі № 13/160-08 залишити без задоволення.

2.          Рішення господарського суду Київської області від 19.08.2008 року у справі № 13/160-08 залишити без змін.

4.          Матеріали справи повернути до господарського суду Київської області.

Головуючий суддя:                                                                      Фаловська  І.М.

Судді:

                                                                                                    Агрикова  О.В.

                                                                                                    Чорногуз М. Г.

Дата відправки  22.12.08