Рішення

від 17.11.2011 по справі 9/331

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  9/331

17.11.11

За позовом          Фізичної особи - підприємця  ОСОБА_1

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан- Торг"                    

про                     стягнення заборгованості –23 142,29 грн.               

Суддя  Бондаренко Г.П.  

Представники сторін:

від позивача                    ОСОБА_2 (дов. б/н від 05.09.2011 р.)

від відповідача          не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 17.11.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Фізична особа - підприємець  ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) звернувся до Господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан - Торг" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 23 142,29 грн., з яких 16 362,82 грн. основного боргу за поставлений товар за Договором № 1334 від 02.06.2009 року, 893,05 грн. інфляційних втрат, 5 886,42 грн. процентів річних, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.  

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням зобов’язань відповідачем перед позивачем щодо сплати  заборгованості за поставлений товар за Договором № 1334 від 02.06.2009 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2011 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 9/331, розгляд справи призначено на 17.11.2011 року.

В судове засідання 17.11.2011 року представник відповідача не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні 17.11.2011 року надав додаткові матеріали по справі, оригінали документів для огляду в судовому засіданні, вимоги ухвали суду від 24.10.2011 року виконав.

Також, представником позивача надано усні пояснення по суті позовної заяви, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Враховуючи те, що нез’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

02 червня 2009 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Меридіан-Торг" був укладений договір № 1334 (далі - Договір).

Відповідно до умов п. 1.1. Договору позивач (продавець) зобов’язувався передати у власність відповідачеві (покупцеві) товар, а відповідач (покупець) зобов’язувався прийняти цей товар, оплатити його вартість та повертати тару у відповідності з умовами даного Договору.

Згідно з п. 3.7 Договору товар вважається переданим продавцем і прийнятий покупцем в момент підписання видаткової накладної.

Судом встановлено, на виконання умов Договору позивачем було передано у власність відповідача товар на загальну суму 16 362,82 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи:

- № ПКИ-015004 від 10.09.2010  на суму 6 679,50 грн.;

- № ПКИ-070541 від 20.10.2010  на суму 4 990,28 грн.;

- № ПКИ-095144 від 06.11.2010  на суму 2 697,20 грн.;

- № ПКИ-160468 від 30.12.2010 на суму 1995,84 грн.;

Згідно п. 4.1. Договору оплата за придбаний товар, який передається по даному Договору, проводиться покупцем у національній валюті України шляхом оплати готівкою через касу позивача (продавця) або шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача (продавця) на протязі семи календарних днів з моменту отримання товару відповідачем (покупцем).

Однак, відповідач в порушення умов договору та чинного законодавства, не виконав  взяті на себе зобов’язання по оплаті отриманого товару. Таким чином, на дату звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача, за твердженням позивача, за Договором  становить 16 362,82 грн.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги  підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Внаслідок укладення Договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов’язки. Оскільки, між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205 ЦК України право чином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).  

Дослідивши зміст спірного договору суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до п. 1. ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із п. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Пунктами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 16 362,82 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості за Договором № 1334 від 02.06.2009 в сумі 16 362,82  грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором,  позивач просить суд стягнути з відповідача  на  свою користь витрати пов’язані з інфляційними процесами в сумі 893,05 грн. та  36,5% річних в сумі 5 886,42 грн. за період  прострочення вказаний в розрахунку.

Згідно п. 5.1. Договору встановлено, що за порушення умов договору винна сторона відшкодовує іншій стороні вчинені цим збитки в порядку передбаченому діючим законодавством України.

У випадку затримки платежів за прийнятий товар більше ніж 10 днів, покупець додатково до суми боргу виплачує продавцю відсоток по невиконаним грошовим обов’язкам у розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день користування грошовими котами продавця (п.5.2.2. Договору).

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком позивача розмір збитків від інфляції становить - 893,05 грн.

Розрахунок перевірено судом та відповідає положенням чинного законодавства.

З урахуванням викладеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків від інфляції в розмірі 893,05  грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, згідно з позовними вимогами, позивач просить стягнути з Відповідача 0,1% від суми боргу за кожний день користування грошовими коштами відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до п. 5.2.2. Договору у випадку затримки платежів за прийнятий товар більш ніж 10 днів, відповідач (покупець) додатково до суми боргу виплачує продавцю (позивачу) відсоток по невиконаним грошовими обов’язкам у розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день користування грошовими коштами продавця (позивача).

Досліджуючи умови Договору № 1334 від 02.06.2009 року, суд дійшов до висновку, що за своєю правовою природою штрафні санкції передбачені в п. 5.2.2. Договору є неустойкою, яку сплачує боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

За загальним правилом, якщо законом визначено розмір штрафних санкцій, змінити його за погодженням сторін (угодою сторін) не можна, і такі зміни будуть вважатися нікчемними (частина 4 ст. 231 ГК України). Так, за невиконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ця пеня не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом не може бути задоволена позовна вимога позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі  5 886,42 грн. з підстав протиріччя п. 5.2.2. Договору чинному законодавству України щодо розмірів пені, яка нараховується позивачем, а отже у задоволенні заявлених позовних вимог на підставі даного пункту договору суд відмовляє.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме, з відповідача підлягає стягненню 16 362,82 грн. основного боргу та  893,05 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись  ст.ст. 4,  49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан - Торг" (01601, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 34, код ЄДРПОУ 36926868, р/р 26007001301077 в ПАТ "Актабанк", МФО 307394, або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь  Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: АДРЕСА_1; поштова адреса: АДРЕСА_2; ідентифікаційний код НОМЕР_1; р/р НОМЕР_2 в філії ЗАТ "ОТП Банк" м. Київ, МФО 300528) 16362 (шістнадцять тисяч триста шістдесят дві) грн. 82 коп. суму основного боргу, 893 (вісімсот дев'яносто три) грн. 05 коп. суми інфляційного збільшення боргу,  172 (сто сімдесят дві) грн. 99 коп. державного мита та  175 (сто сімдесят сім) грн. 97 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5.  Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

                     Г.П. Бондаренко

Рішення підписано 22.11.2011 року