Рішення
від 26.09.2011 по справі 24/262
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  24/262

26.09.11

За позовом  Заступника  прокурора міста  Києва в інтересах держави в особі

                      Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу

                      Київської міської ради

До                  Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕТ"    

Про                стягнення 6 269 070,00 грн.

          

Суддя   Шевченко В.Ю.

     

Представники:

Від прокуратури

Некрасов О. М. (посвідчення № 259 від 08.12.09 р.);

Від позивача

ОСОБА_1 (дов. № 049-05/834-11 від 15.02.11 р.);

ОСОБА_2 (дов. № 049-05/833-11 від 15.02.11 р.);

Від відповідача

Не з‘явився;

У судовому засіданні 29 вересня 2011 року, згідно з вимогами статті 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.  

О  Б  С  Т  А  В  И  Н  И      С  П  Р  А  В  И:

Заступник  прокурора міста  Києва в інтересах держави в особі Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради звернулося до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "СЕТ" 6 269 070,00 грн., з яких 4 076 470,00 грн. –основного боргу, 1 399 130,00 грн. –інфляційних збитків та 793 470,00 грн. –пені, за договором пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва №1174 від 26.12.2007р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.07.2011р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 05.09.2011р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 05.09.2011р. розгляд справи було відкладено на  26.09.2011р. у зв’язку з нез’явленням представника відповідача.

У судовому засіданні 26.09.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві за вх. №19295 від 12.07.2011р.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, відзиву на позов не надав та про причини неявки суд не повідомив.

Згідно ст. 64 ГПК України, суд надсилає сторонам копію ухвали про порушення провадження у справі за адресою, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якій вказується час та місце проведення судового засідання. У разі відсутності сторони за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена належним їй чином.

Зазначена в позовній заяві адреса відповідача підтверджується довідкою з ЄДРПОУ станом на 16.09.2011р. наданій позивачем у судовому засіданні 26.09.2011р.

Таким чином, ухвала про порушення вважається врученою відповідачеві належним чином, тому підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Враховуючи те, що нез’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, господарський суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи, та з’ясувавши  фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, господарський суд м. Києва,-

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

26.12.2007р. Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - позивач), та товариством з обмеженою відповідальністю «СЕТ» (надалі – відповідач, або інвестор) уклали договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва №1174 (надалі –договір №1174).

Відповідно до п. 1.1. договору №1174, предметом даного договору є сплата інвестором пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва (надалі –пайовий внесок), у зв’язку з будівництвом житлового комплексу по вул. П. Радченка, 29 у Солом’янському районі м. Києва.

Згідно з п. 1.2. договору №1174, розмір пайового внеску, згідно з розрахунком1-6 від 19.12.2007р. становить 4 076 470,00 грн.

Відповідно до п. 2.1. договору №1174 інвестор зобов’язаний перерахувати пайовий внесок у сумі 4 076 470,00 грн. (без ПДВ) на умовах визначених в даному договорі.

Відповідно до п. 3.1. договору №1174, інвестор сплачує пайовий внесок у сумі, вказаній у п. 2.1. даного договору, за наступним графіком:

- по 150 000,00 грн. (без ПДВ) у строк з травня 2008р. по серпень 2008р. включно щомісячно, але не пізніше 28 числа;

- 3 476 470,00 грн. (без ПДВ) у строк з вересня 2008р. по березень 2009р. включно рівними частками щомісячно, але не пізніше 28 числа на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету.

Оплата здійснюється на підставі рахунку, який видається забудовнику, за його письмовим зверненням до Головного управління економіки та інвестицій, не пізніше ніж за 3 дні до здійснення платежу (п.3.10 договору №1174).

Згідно з п. 3.11. договору №1143 сума платежу на момент здійснення оплати корегується на індекс інфляції з моменту виникнення зобов’язання і до моменту його фактичного виконання.

Після сплати повної суми пайового внеску, визначеної даним договором, інвестору видається довідка про виконання вимог пайової участі (п. 3.7. договору №1174).

На виконання умов договору №1174, відповідно до довідки про надходження коштів за період 01.01.2007 по 04.02.2011, наданої Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), забудовник (відповідач) перерахував на користь позивача грошові кошти в сумі 630 000,00 грн.

Позивач стверджує що відповідач, в порушення взятих зобов’язань, не виконав зобов’язання щодо своєчасної сплати пайових внесків і на момент звернення з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "СЕТ" за відповідачем існує заборгованість по договору №1174 в сумі 4 076 470,00 грн.

Дослідивши подані матеріали, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва вважає що позов має бути задоволений повністю з наступних підстав.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Згідно пункту 5 статті 22 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" у зв’язку зі здійсненням містом Києвом функцій столиці України, Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація, кожна в межах своєї компетенції, встановленої законами України, мають право залучати кошти інвесторів (забудовників) в порядку пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста за нормативами, затвердженими Київською міською радою, з метою поліпшення фінансового забезпечення комплексної забудови міста.

Рішенням Київської міської ради від 27.02.2003 № 271/431 "Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва" (в редакції, чинній станом на момент укладання договору), затверджені нормативи для визначення розмірів пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної, інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва та порядок залучення і використання пайових коштів.

Згідно додатку №1 до вищезазначеного рішення Київської міської ради, а саме пункту 1.1. Нормативів для визначення розмірів пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва (далі-Нормативи), пайова участь (внесок) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста (надалі - пайова участь) являє собою одноразовий внесок, який інвестор має сплатити до бюджету міста Києва без урахування ПДВ, що діє на дату сплати.

Пайовий одноразовий внесок включає в себе наступні складові: відшкодування витрат бюджету м. Києва на розширене відтворення його ресурсів; плати інвестора за право реалізувати свій проект будівництва (реконструкції) на території столиці.

Пайовий внесок сплачується забудовником на підставі відповідного договору (п. 4.6 Рішення № 271/431).

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Оскільки, відповідно  до  ст. ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна підтвердити поданими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обов’язок підтвердити факт оплати вартості наданих позивачем послуг покладається на відповідача.

Враховуючи те, що наявні у справі докази підтверджують обґрунтованість розрахунків позивача, а також те, що відповідач в установленому законом порядку обставин, підтверджених позивачем не спростував, господарський суд вважає доведеним факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 4 076 470,00 грн. за договором пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва №1174 від 26.12.2007р.

За невиконання зобов’язання позивач також наполягає на стягненні з відповідача інфляційних збитків в сумі 1 399 130,00 грн. за період з червня 2008р. по березень 2009р. та пені в сумі 793 470,00 грн. за період червня 2008р. по березень 2009р.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Розрахунок суми інфляційних збитків, наведений позивачем, діючому законодавству відповідає, в зв’язку з чим господарський суд м. Києва дійшов висновку що вимоги позивача про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "СЕТ" інфляційних збиткі в сумі 1 399 130,00 грн. також є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Вимога про стягнення з відповідача за прострочення виконання зобов’язання суми пені в розмірі 793 470,00 грн. також підлягає задоволенню.

Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка,  штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 343 Господарського кодексу України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтею 267 Цивільного кодексу України встановлено диспозитивність у застосуванні правових наслідків спливу позовної давності. Відповідно до цієї процесуальної норми на фактичні дані, що мають значення для застосування правових наслідків спливу позовної давності, можуть звертати увагу суду сторони як активні учасники процесу доказування, а не суд. Таке застосування правових наслідків сплину позовної давності відповідає засадам змагальності в господарському процесі, оскільки вони є складовою частиною господарського судочинства. Даною нормою права передбачено правило, згідно з яким позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення судом рішення.

Пунктом 5 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що порушене право підлягає захисту у разі визнання судом поважними причин пропущеної позовної давності.

Оскільки, в позовній заяві прокурором заявлено про відновлення строку позовної даності щодо стягнення пені на підставі ч. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України, наведено посилання щодо поважності причин пропуску строку позовної давності та можливості його поновлення, в судовому засіданні прокурором доведено, а матеріалами справи підтверджено, наявність обставин, які є об’єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов’язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення необхідних процесуальних дій, то суд приходить до висновку про задоволення клопотання заступника прокурора м. Києва, зазначеного у позові, та поновлення пропущеного строку позовної давності.

Господарський суд констатує, що відповідач не скористався своїм правом наданим йому законом та не заявив про застосування до позовної вимоги про стягнення пені, строку позовної давності,  а  тому суд дійшов висновку про наявність поважних причин пропущення строку позовної давності та не застосування останньої до позовної вимоги про стягнення пені.

Враховуючи, що відповідач прострочив перед позивачем виконання зобов’язання по повній та своєчасній сплаті пайового внеску, станом на день розгляду справи в суді, у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість у розмірі 4 076 470,00 грн., господарський суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача  пені в сумі 793 470,00 грн. законними та обґрунтованими.

Заступником прокурора м. Києва у прохальній частині позовної заяви також просить суд забезпечити позов, шляхом накладення арешту на кошти відповідача, в межах заявленої суми.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006  №01-8/2776 "Про деякі питання практики забезпечення позову" у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

З урахуванням загальних вимог передбачених статтями 3-4, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Господарський суд міста Києва дослідивши подані заступником прокурора м. Києва  матеріали, враховуючи те, що забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, а також те, що заступником прокурора м. Києва окрім самого клопотання про забезпечення позову, не надано доказів які б обґрунтовували наведені у клопотанні припущення, приходить до висновку, що у в матеріалах справи відсутні достатні підстави вважати, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду по даній справі.

З огляду на зазначене клопотання заступника прокурора м. Києва про забезпечення позову, заявлене ним у прохальній частині позовної заяви, є обґрунтованим та таким що задоволенню не підлягає.

Таким чином, позов заступника  прокурора міста  Києва в інтересах держави в особі Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки порушення прав відповідача сталося з його вини.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва –

В  И  Р  І  Ш  И  В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "СЕТ" (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 26, кв. 41; код ЄДРПОУ 32589288) на користь Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; ЄДРПОУ 24262621) 4 076 470 (чотири мільйони сімдесят шість тисяч чотириста сімдесят) грн. 00 коп. –основного боргу, 1 399 130 (один мільйон триста дев’яносто дев’ять тисяч сто тридцять) грн. 00 коп. –інфляційних збитків, 793 470 (сімсот дев’яносто три тисячі чотириста сімдесят) грн. 00 коп. –пені.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "СЕТ" (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 26, кв. 41; код ЄДРПОУ 32589288) до Державного бюджету України 25 500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

 Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

          

Суддя                                                                                           В.Ю. Шевченко

Дата підписання рішення 14.10.2011р.

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення26.09.2011
Оприлюднено19.12.2011
Номер документу19885302
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —24/262

Ухвала від 25.11.2020

Господарське

Господарський суд Донецької області

Величко Наталія Вікторівна

Ухвала від 27.10.2020

Господарське

Господарський суд Донецької області

Величко Наталія Вікторівна

Ухвала від 16.01.2012

Господарське

Господарський суд Донецької області

Величко Наталія Вікторівна

Ухвала від 01.10.2020

Господарське

Господарський суд Донецької області

Величко Наталія Вікторівна

Ухвала від 07.09.2020

Господарське

Господарський суд Донецької області

Величко Наталія Вікторівна

Постанова від 18.06.2020

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Колос І.Б.

Ухвала від 28.05.2020

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Колос І.Б.

Ухвала від 05.05.2020

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Колос І.Б.

Постанова від 11.03.2020

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Хачатрян Вікторія Сергіївна

Постанова від 11.03.2020

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Хачатрян Вікторія Сергіївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні