Рішення від 22.11.2011 по справі 3/277



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  3/277

22.11.11

За позовом   Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»

До                   Комунального підприємства «Київпастранс»                     

Про                стягнення 4 168,64 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача           ОСОБА_1 –по дов. № 154 від 01.03.2011

Від відповідачів      не з‘явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»про стягнення з Комунального підприємства «Київпастранс»4 168,64 грн. виплаченого страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту в порядку регресу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 030116/4005/0000020 від 24.11.2010 внаслідок настання страхової події –дорожньо-транспортної пригоди (надалі –ДТП) виплачено страхове відшкодування автомобіля марки Сітроен, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статей 993, 1191, 1187 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, що володіє транспортним засобом, яким створено скоєно ДТП. Позивач зазначає, що власником транспортного засобу - автомобіля марки ЛАЗ А 183, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 є відповідач, а тому обов‘язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2011 порушено провадження у справі № 3/277 та призначено її до розгляду на 10.11.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 3/277 від 10.11.2011, в зв‘язку з нез’явленням представника відповідача в засідання суду та невиконанням сторонами вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 28.10.2011, розгляд справи був відкладений на 22.11.2011.

Відповідач в судове засідання 22.11.2011 не з‘явився, вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 28.10.2011 та ухвалі від 10.11.2011 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, що підтверджується повернутим на адресу суду поштовим повідомленням про вручення кореспонденції відповідачу 14.11.2011.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

В судовому засіданні 22.11.2011, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

З довідки Відділу ДАІ Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві та постанови Печерського районного суду міста Києва від 03.06.2011 у справі № 3-3205/11 вбачається, що 18.05.2011 о 11 год. 30 хв. ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом марки ЛАЗ  А 183, державний номерний знак НОМЕР_2, по вул. Жилянській у м. Києві, залежно від дорожньої обстановки не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем марки Сітроен, державний номерний знак НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобілем марки Фольксваген, державний номерний знак НОМЕР_4, під керуванням водія ОСОБА_4, чим порушив вимоги п. 13.1. Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП України, внаслідок чого було заподіяно механічні пошкодження трьом вказаним автомобілям.

Постановою Печерського районного суду міста Києва від 03.06.2011 у справі № 3-3205/11 ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП України та накладено штраф у розмірі 340,00 грн.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль Сітроен, державний номер НОМЕР_3.

Пошкоджений автомобіль був застрахований ОСОБА_3 у Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА», на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 030116/4005/0000020 від 24.11.2010.

Відповідно до звіту про оцінку від 05.06.2011, матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля Сітроен, державний номер НОМЕР_3 внаслідок його пошкодження при ДТП становить 4 354,05 грн.

Стаття 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»визначає, що оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Суб‘єктами оціночної діяльності є, зокрема суб‘єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.

Проведення оцінки майна є обов‘язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом (ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Згідно ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Кваліфікаційне свідоцтво оцінювача (далі - кваліфікаційне свідоцтво) є документом, який підтверджує достатній фаховий рівень підготовки оцінювача за програмою базової підготовки для самостійного проведення оцінки майна. Форми кваліфікаційних свідоцтв оцінювача встановлюються Фондом державного майна України.

Кваліфікаційне свідоцтво видається Фондом державного майна України спільно з навчальним закладом, на базі якого проводилася підготовка та складався кваліфікаційний іспит, на підставі відповідного рішення Екзаменаційної комісії.

Відповідно до ст. 18 Закону сертифікат суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання (далі - сертифікат) є документом, що засвідчує право суб'єкта оціночної діяльності на внесення його до Державного реєстру суб'єктів оціночної діяльності, які здійснюють оціночну діяльність у формі практичної діяльності з оцінки майна та які визнані суб'єктами оціночної діяльності за напрямами оцінки майна, що в ньому зазначені.

Рішення про видачу сертифіката приймається Фондом державного майна України (стаття 19 Закону).

Звіт про оцінку від 05.06.2011 здійснений оцінщиком ОСОБА_5, який має достатній фаховий рівень оцінювача, який у встановленому законодавством порядку має відповідні свідоцтва та сертифікат (знаходяться в матеріалах справи).

На підставі договору страхування позивачем було складено страховий акт                № 00066944 від 16.06.2011 та розраховано суму страхового відшкодування.

Так, страховим актом № 00066944 від 16.06.2011 позивачем визнано подію страховою та згідно наказу № 66944 від 17.06.2011 вирішено виплатити страхове відшкодування в розмірі 4 168,64 грн.

Зазначені кошти в розмірі 4 168,64 грн. позивачем були перераховані, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжним дорученням № 025346 від 01.08.2011.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем марки ЛАЗ А 183, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 встановлена у судовому порядку.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов‘язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Право позивача вимагати відшкодування шкоди, що виникла в результаті виплати ним сум для виконання обов‘язку або з вини боржника (регресата), походить зі змісту статті 993 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічна норма міститься і в частині 1 статті 1191 Цивільного кодексу України, згідно з якою особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Крім того, перехід права вимоги страхувальника передбачений і статтею 27 Закону України «Про страхування», відповідно до якої до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 4 168,64  грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов‘язків.

Разом з цим, частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об‘єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як вбачається з матеріалів справи (довідка Відділу ДАІ Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві) транспортний засіб ЛАЗ А 183, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Сітроен, державний номер НОМЕР_3, належить Комунальному підприємству «Київпастранс».

Протиправна поведінка заподіювача шкоди встановлена постановою суду, згідно якої винним у вчиненні адміністративного правопорушення, внаслідок якого сталася дорожньо-транспортна пригода, визнаний водій автомобіля ЛАЗ А 183, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_2, який перебував у трудових стосунках з відповідачем та знаходився при виконанні своїх службових обов‘язків.

Положеннями ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання зобов’язання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем було надіслано відповідачу регресну вимогу за № 450 від 15.09.2011 на виплату страхового відшкодування в порядку регресу, в якій просив перерахувати на його рахунок відшкодування в розмірі 4 168,64 грн. Матеріали справи свідчать, що згідно повідомлення про вручення поштового відправлення відповідач отримав дану вимогу 20.09.2011.

Відповідачем у семиденний строк з дня отримання вимоги позивача з доданими до неї документами суми страхового відшкодування не виплатив.

Розглядаючи спір по суті суд також зазначає, що частиною п‘ятою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду транспортному засобу Сітроен, державний номер НОМЕР_3 було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля та беручи до уваги те, що розмір збитків розраховується виходячи із вартості матеріального збитку, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування підлягають задоволенню в розмірі 4 168,64 грн.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення страхового відшкодування в розмірі 4 168,64 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

З огляду на вищевикладене, позові вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись  ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

             2. Стягнути з Комунального підприємства «Київпастранс»(м. Київ, вул. Набережне шосе, 2, код ЄДРПОУ 31725604) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»(м. Київ, вул. Кіквідзе, 14-В, код ЄДРПОУ 20033533) суму страхового відшкодування в розмірі 4 168 (чотири тисячі сто шістдесят вісім) грн. 64 коп., 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя

В.В.Сівакова

Рішення підписано 25.11.2011.