ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 36/356
30.11.11
За позовом Регіонального відділення фонду державного майна України по
Київській області
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Гаразд Право»
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту
населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської
обласної державної адміністрації
Про стягнення 79 221,05 грн. та розірвання договору оренди
Суддя Трофименко Т.Ю.
Представники:
Від позивача ОСОБА_2 –по дов. №43 від 16.08.2011р.
Від відповідача не з»явився
Від третьої особи ОСОБА_3 –по дов. №01-08/1437 від 05.09.2011р.
В засіданні приймали участь
Обставини справи :
На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Регіонального відділення Фонду держаного майна України по Київській області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гаразд Право»заборгованості за договором оренди у сумі 75 659, 45 грн. та розірвання договору оренди №556 від 28 вересня 2007р., укладеного між Регіональним відділенням Фонду держаного майна України по Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гаразд Право».
Повернення Управлінню з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації індивідуально визначене нерухоме майно:
будівлю охорони (літера «А», площею 84,8 кв.м.
будівля складу (літера «Б», площею 587,6 кв.м.
приміщення складу (літера «В», площею 869,1 кв.м., розташоване за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Каменка, вул.. Хутірська, 2-А, шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю «Гаразд Право»та підписання акту прийому –передачі.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач не виконує належним чином свої зобов’язання, передбачені умовами Договору оренди №556 від 28.09.2007р.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 09.09.04 між позивачем та відповідачем укладено договір оренди нерухомого майна №973, що
Ухвалою суду від 01.11.2011р порушено провадження у справі №36/356 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 14.11.2011р.
Відповідач письмовий відзив на позов не надав, представника в судове засідання не направив, не виконав вимог суду викладених в ухвалі суду про порушення провадження у справі від 01.11.2011 року.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвалу суду відповідач отримав 07.11.2011р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового рекомендованого відправлення.
У зв’язку з неявкою в судове засідання 14.11.2011р. представника відповідача розгляд справи було відкладено на 30.11.2011р.
Відповідач письмовий відзив на позов не надав, представника в судове засідання не направив, не виконав вимог суду викладених в ухвалі суду про порушення провадження у справі від 01.11.2011 року та ухвалі від 14.11.2011р. про відкладення розгляду справи.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвалу суду відповідач отримав 17.11.2011р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового рекомендованого відправлення.
Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на адресу визначену за матеріалами справи. Заяв, клопотань від відповідача на адресу суду на час розгляду справи не надходило.
Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.
Представник позивача позовні вимоги в судовому засіданні підтримав в повному обсязі.
Представник третьої особи в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи Господарський суд міста Києва –
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків. Цивільні права і обов’язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. До зобов’язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов’язань.
Статтею 5 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” визначено, що орендодавцями державного майна є Фонд державного майна України та його регіональні відділення.
Згідно зі ст. 287 Господарського кодексу України, Фонд державного майна України, його регіональні відділення є орендодавцями щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю, а також іншого майна у випадках, передбачених законом.
28.09.2007 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гаразд Право»(далі - відповідач) укладено договір оренди нерухомого майна №556 (далі - Договір)
Відповідно до п. 1.1. Договору позивач передав а відповідач отримав у строкове платне користування державне нерухоме майно:
будівлю охорони (літера «А», площею 84,8 кв.м.
будівля складу (літера «Б», площею 587,6 кв.м.
приміщення складу (літера «В», площею 869,1 кв.м., розташоване за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Каменка, вул.. Хутірська, 2-А, та перебуває на балансі Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації.
Майно передається в оренду з метою здійснення господарської діяльності
(п. 1.2 договору).
Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі (п.2.1. Договору).
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, термін договору оренди визначається за погодженням сторін.
Згідно з п. 10.1 Договору сторони дійшли згоди, що цей договір укладено на 1 080 днів, що діє з 28 вересня 2007 року по 12 вересня 2010 року включно.
28 вересня 2007 року сторони за Договором підписали акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна, відповідно до умов договору.
Відповідно до п.10.4 Договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору.
За доводами позивача строк дії договору з урахуванням п. 10.4 Договору та ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” був продовжений на той самий строк і на тих самих умовах.
За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).
Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Згідно з п. 3.1 договору оренди №556 від 28.09.2007р. орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінетом Міністрів України від 04.10.19996р. №786 (зі змінами) і становить без ПДВ за перший (базовий) місяць оренди 9 804, 75 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством (п.3.2 договору).
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п..3.3 договору).
Згідно п. 3.6 Договору сторонами погоджено, що орендна плата перераховується щомісячно, не пізніше 15 числа місяця, у співвідношенні: 50 % орендної плати –Балансоутримувачу; 50 % орендної плати –до Державного бюджету.
У відповідності до п. п. 5.4, 5.5, 5.8, 5.9, 5.10 Договору, Орендар зобов’язався:
- своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату;
- забезпечити збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню й псуванню, утримувати майно в порядку, передбаченому санітарними нормами та правилами пожежної безпеки, підтримувати орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, здійснювати заходи протипожежної безпеки
- своєчасно здійснювати капітальний, поточний та інші види ремонту орендованого майна;
- протягом місяця після укладення цього договору застрахувати орендоване майно не менше ніж на його вартість за звітом про оцінку на користь Балансоутримувача, і надати орендодавцю копії страхового полісу і платіжного доручення. Постійно поновлювати договір страхування таким чином, щоб увесь строк оренди майно було застрахованим;
- щомісяця, до 15 числа, надавати позивачу інформацію про перерахування орендної плати за попередній місяць (копію платіжного доручення з відміткою обслуговуючого банку про перерахування орендної плати до державного бюджету України).
Згідно з п. 3.11 Договору орендар зобов’язаний в разі припинення (розірвання) договору сплачувати орендну плату до дня повернення майна за актом приймання –передачі включно. Закінчення строку дії договору не звільняє орендаря від обов’язку сплатити заборгованість за орендною платою, яка така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, до держаного бюджету та балансоутримувачу.
Як свідчать матеріали справи, відповідач належним чином не виконав зобов’язання щодо перерахування орендної плати за договором оренди №556 від 28.09.2007р. внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед державним бюджетом станом на 29.08.2001р. у розмірі 75 659, 45 грн.
Факт наявності заборгованості зі сплати орендних платежів відповідачем не спростовано, доказів сплати вказаних орендних платежів відповідачем суду не надано.
Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.
Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
На підставі доказів, що забезпечені позивачем, суд прийшов до висновку, що позивач належним чином виконав зобов’язання за договором оренди №556 від 28.09.2007р., а відповідач порушив договірні зобов’язання щодо своєчасності та повноти здійснення орендних платежів.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 75 659,45 грн. підлягають задоволенню.
Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.549 ЦК України).
Відповідно до п. 3.7 договору оренди №556 від 28.09.2007р. орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному в п.3.6 співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Згідно з п. 9.1 Договору за невиконання або неналежне виконання зобов’язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно ч. 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 3 561,60 грн., що відповідає обґрунтованому розрахунку позивача, з яким погоджується суд.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги в частині розірвання договору оренди та виселення відповідача, позивач вказує на те, що в порушення чинного законодавства України та умов Договору, відповідачем систематично не виконувались зобов'язання щодо своєчасної та повної сплати орендної плати та надання позивачу інформації про перерахунок орендної плати у встановлений договором термін.
Позивач зазначає, що відповідач порушив умови договору в частині своєчасної та повної сплати орендних платежів та надання позивачу копій платіжних доручень з відміткою банку.
Крім того, в обґрунтування своїх позовних вимог, позивач зазначає, що у Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області відсутні відомості щодо здійснення відповідачем страхування майна у період за 2007 –2010 рр.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Договір оренди є одним з видів зобов’язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов‘язального права та майнового найму.
Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обов‘язків наймача, належне виконання якого вимагається законом.
Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Судом встановлено, що оплата за користування спірним майном проводилась відповідачем в порушення умов договору, тобто несвоєчасно та не в повному обсязі.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Згідно ст. 783 Цивільного кодексу України визначено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.
Своєчасне внесення орендної плати є одним з основних обов’язків орендаря, який на нього покладається як Договором, так і законом (ст. 762 Цивільного кодексу України).
Таким чином, з наведеного вбачається що факт несвоєчасної сплати орендних платежів відповідачем на користь позивача належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.
Згідно умов Договору, відповідач зобов’язався застрахувати орендоване майно не менше ніж на його балансову вартість на користь Балансоутримувача, в порядку, визначеному законодавством
Судом встановлено, що відповідачем в порушення умов Договору не було у відповідності до вимог чинного законодавства України застраховано об’єкт оренди, оскільки останнім не надано доказів сплати страхової премії (страхового платежу).
Крім того, необхідно зазначити, що в матеріалах справи відсутні відповідні копії платіжних доручень за весь період дії Договору оренди.
Згідно п. 10.2 зазначених вище договорів страхування передбачено, що без оплати страхувальником страхової премії (страхового платежу), договір в силу не вступає і обов’язки у страховика не виникають.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приймаючи рішення, суд зобов’язаний керуватись наданими сторонами доказами.
Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.
Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені, відповідачем не спростовані.
За таких обставин, враховуючи те, що законом передбачено право орендодавця на дострокове розірвання договору у разі порушення договірних зобов’язань орендарем, а судом встановлено, що відповідачем було порушено умови Договору оренди №556 від 28.09.2007р., позовні вимоги про розірвання Договору за рішенням суду підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
З розірванням договору оренди, відповідач втрачає статус орендаря, а тому вимога позивача про зобов’язання відповідача повернути балансоутримувачу Управлінню з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації індивідуально визначене нерухоме майно:
будівлю охорони (літера «А», площею 84,8 кв.м.
будівля складу (літера «Б», площею 587,6 кв.м.
приміщення складу (літера «В», площею 869,1 кв.м., розташоване за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Каменка, вул.. Хутірська, 2-А, шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю «Гаразд Право»та підписання акту прийому –передачі також підлягає задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача в доход бюджету.
На підставі викладеного, керуючись ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гаразд Право»(04107, м. Київ, вул.. Нагірна, 10, код ЄДРПОУ 33448113) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області (01196, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 26) заборгованість по орендній платі в сумі 75 659 грн. 45 коп. та 3 561 грн. 60 коп. пені за прострочку платежу на наступні реквізити: р/р 31119094700001, одержувач –ГУ ДКУ у Київській області, МФО 821018, код установи 24074109, призначення платежу: код доходу 22080300, символ звітності банку 094.
Розірвати договір оренди №556 від 28 вересня 2007р., укладений між Регіональним відділенням Фонду держаного майна України по Київській області (01196, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 26) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гаразд Право»(04107, м. Київ, бульв. Л.Українки, 26, код ЄДРПОУ 33448113).
Повернути Управлінню з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації (04074, м. Київ, вул.. Вишгородська, 21) індивідуально визначене нерухоме майно:
будівлю охорони (літера «А», площею 84,8 кв.м.
будівля складу (літера «Б», площею 587,6 кв.м.
приміщення складу (літера «В», площею 869,1 кв.м., розташоване за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Каменка, вул.. Хутірська, 2-А, шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю «Гаразд Право»(04107, м. Київ, бульв. Л.Українки, 26, код ЄДРПОУ 33448113) та підписання акту прийому –передачі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гаразд Право»(04107, м. Київ, бульв. Л.Українки, 26, код ЄДРПОУ 33448113) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, до Державного бюджету України 877 грн. 21 коп. - державного мита та 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя
Т.Ю. Трофименко
Повний текст рішення складено
01.12.2011р.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 30.11.2011 |
Оприлюднено | 19.12.2011 |
Номер документу | 19886716 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Трофименко Т.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні