Рішення

від 28.11.2011 по справі 39/206

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  39/206

28.11.11

За позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю «Оболонь –Будсервіс»

до                   Приватного акціонерного товариства «Бліц –Інформ»

про                стягнення боргу 47090,92 грн.

Суддя  Гумега О.В.  

Представники:

від позивача:      ОСОБА_1, довіреність № б/н від  25.10.2011 р.

від відповідача:  не з’явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оболонь –Будсервіс»(позивач)  звернулося до Господарського суду міста Києва  з позовом до Закритого акціонерного товариства «Холдингова компанія «Бліц –Інформ»про стягнення заборгованості в розмірі  47090,92 грн. на підставі Договору № 12/11 підряду на виконання робіт від 12.11.2010 р., з яких: 40755,78 грн. основного боргу, 3276,17 грн. пені, 2152,83 грн. інфляційного нарахування, 906,14 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов вказаного договору позивач виконав підрядні роботи, які відповідач в порушення умов договору оплатив лише частково.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2011 р. порушено провадження у справі № 39/206 та призначено справу до розгляду на 28.11.2011 р. о 12:20 год.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 28.11.2011 р., звернувся до суду з клопотанням про долучення до матеріалів справи даного клопотання та доданих до нього документів, поданих на виконання вимог ухвали суду від 08.11.2011 р.

Представник позивача в судовому засіданні подав письмове пояснення, відповідно до якого визначив вірне найменування відповідача як Приватне акціонерне товариство «Бліц –Інформ»у відповідності до даних витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців (серія АЖ № 205180) стосовно відповідача станом на 25.11.2011 р.  З урахуванням наведеного, суд визначає вірним найменуванням відповідача Приватне акціонерне товариство «Бліц –Інформ».

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 28.11.2011 р., не з»явився, вимоги ухвал суду від 08.11.2011 р. не виконав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, письмових пояснень та повідомлень суду про поважність причин неявки в судове засідання 28.11.2011 р. не подав та не надіслав.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез»явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Проте, стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

Представник відповідача письмових пояснень та повідомлень суду про поважність причин неявки в судове засідання 28.11.2011 р. не подав та не надіслав.

За наведених обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в судовому засіданні 28.11.2011 р. та за відсутністю відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву відповідачем не подано.          

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 28.11.2011 р. було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

                                                        ВСТАНОВИВ:

12.11.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оболонь –Будсервіс»(підрядник, позивач) та Закритим акціонерним товариством «Холдингова компанія «Бліц – Інформ»(замовник, відповідач) був укладений Договір № 12/11 підряду на виконання робіт (надалі –Договір).

Відповідно п. 1.1 Договору за завданням замовника (відповідача) підрядник (позивач) власними силами, на власному обладнанні, на власний ризик зобов'язався виконати роботи по демонтажу металевого профільованого листа зі стель виробничого корпусу 1-го та 2-го поверхів (в осях Ж/И-Р/1) та 2-го поверху (в осях 2-20/Р) (заг. пл. –1393,7 кв.м) за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 12, із завантаженням, перевезенням та розвантаженням матеріалів на склад по вул. Мурманська, 7, згідно Технічного завдання № 21 (Додаток № 1), а замовник (відповідач) зобов'язався прийняти виконані роботи та оплатити їх у відповідності з умовами даного договору.

26.01.2011 р. сторони уклали Додаткову угоду № 1 до Договору № 12/11 від 12.11.2011 р., відповідно до п. 1 якої у зв»язку зі збільшенням об»єму робіт, а саме: додаткових робіт по демонтажу утеплення Ізовер (1335,0 кв.м) зі стель виробничого корпусу ОТ «Бліц –Прінт», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 12, із завантаженням, перевезенням та розвантаженням матеріалів на склад по вул. Мурманська, 7, згідно Технічного завдання № 77 від 20.01.2011 р. (Додаток № 3) ) згідно Додатку № 4 «Договірна ціна»(надалі - Додаткова угода № 1 до Договору).

Згідно п. 2.1 Договору (в редакції Додаткової угоди № 1 до Договору) вартість робіт, які підлягають виконанню підрядником (позивачем), складає 80299,32 грн. (в т.ч. ПДВ) згідно Додатку № 2 - «Кошторис»до Договору та Додатку № 4 - «Договірна ціна»до Додаткової угоди № 1 до Договору.

Пунктом 2.2. Договору передбачено перерахування замовником (відповідачем) авансу в розмірі 35314,00 грн. (в т.ч. ПДВ) на розрахунковий рахунок підрядника (позивача) протягом 10 робочих днів від дати укладання Договору.

Відповідно до п. 2.3 Договору визначено, що кінцеві розрахунки між сторонами проводяться шляхом перерахування на розрахунковий рахунок підрядника (позивача) суми за фактично виконані роботи протягом 5 банківських днів після підписання уповноваженими представниками сторін актів приймання-передачі виконаних робіт.

Пунктом 3 Додаткової угоди № 1 до Договору також передбачено, що кінцеві розрахунки між сторонами за виконані роботи, передбачені Додатковою угодою № 1, проводяться шляхом перерахування на розрахунковий рахунок підрядника (позивача) суми за фактично виконані роботи протягом 5 банківських днів після підписання уповноваженими представниками сторін актів приймання-передачі виконаних робіт.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що приймання-передача виконаних робіт здійснюється уповноваженими представниками сторін, по акту приймання-передачі виконаних робіт, який підписаний уповноваженими представниками сторін.

Згідно п. 6.2 Договору сторони узгодили, що за порушення строків проведення розрахунків більш ніж на 5 банківських днів після підписання акту приймання-передачі виконаних робіт, замовник (відповідач) повинен виплатити підряднику (позивачу) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки виконання зобов»язання, яка діяла у період, за який виплачується пеня, від суми простроченого платежу.

Позивач зазначив, що на виконання умов Договору виконав передбачені ним роботи на загальну суму 80164,73 грн., що підтверджується підписаними уповноваженими представниками сторін Актом виконаних робіт від 18.01.2011 р. по демонтажу обшивки металевого профільованого листа зі стель виробничого корпусу 1-го та 2-го поверхів в осях Ж/И-Р/1) та 2-го поверху в осях 2-20/Р за адресою Полярна, 12 згідно Договору № 12/11 від 12.11.2010 р. на суму 50314,22 грн. (надалі - Акт від 18.01.2011 р.) та Актом виконаних робіт від 28.01.2011 р. по демонтажу утеплення Ізовер зі стель виробничого Полярна, 12 м. Києва згідно Додаткової угоди № 1 до Договору на суму 29850,51 грн. (надалі - Акт від 28.01.2011 р.).

Проте, виконані позивачем роботи відповідач оплатив лише частково, в сумі 39408,95 грн., з яких 35314,00 грн. –сума сплаченого відповідачем авансу на виконання п. 2.2 Договору, що підтверджується банківською випискою за 17.11.2010 р., та 4094,95 грн. –взаємозаліку сторонами грошових коштів за Договором № 12/11 від 12.11.2010 р., що підтверджується листом № 11-07-04/2 від 04.07.2011 р.

Таким чином, як зазначив позивач, сума заборгованості відповідача по оплаті виконаних позивачем робіт на підставі Договору станом на момент звернення з позовом до суду становить 40755,78 грн. основного боргу (80164,73 грн. - 35314,00 грн. - 4094,95 грн. = 40755,78 грн.).

За таких обставин позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача 40755,78 грн. основного боргу, 3276,17 грн. пені, 2152,83 грн. інфляційного нарахування, 906,14 грн. 3% річних.

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, укладений між сторонами Договір № 12/11 підряду на виконання робіт від 12.11.2010 р. за своєю правовою природою є договором підряду. А тому саме наведений договір та відповідні положення статей параграфу 1 глави 61 підрозділу І розділу III ЦК України визначають права та обов»язки сторін зі здійснення передбачених ним підрядних робіт та їх оплати.

Частиною 1 ст. 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовЧязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику (ч. 2 ст. 837 ЦК України).

Відповідно до ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

При цьому слід враховувати, що у відповідності до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов»язано його початок.

Аналіз умов Договору та Додаткової угоди № 1 до нього свідчить, що кінцеві розрахунки між сторонами за виконані роботи, передбачені Договором та Додатковою угодою № 1 до нього, проводяться шляхом перерахування на розрахунковий рахунок підрядника (позивача) суми за фактично виконані роботи протягом 5 банківських днів після підписання уповноваженими представниками сторін актів приймання-передачі виконаних робіт (п. 2.3 Договору та п. 3 Додаткової угоди № 1 до Договору).

Зібрані у справі докази підтверджують, що позивач виконав роботи, передбачені Договором та Додатковою угодою № 1 до нього, на загальну суму 80164,73 грн., з приводу чого уповноважені представники сторін підписали 18.01.2011 р. Акт на суму 50314,22 грн. та 28.01.2011 р. –Акт на суму 29850,51 грн. (50314,22 грн. + 29850,51 грн. = 80164,73 грн.).

Наведені Акт від 18.01.2011 р. та Акт від 28.01.2011 р., які підписані уповноваженими представниками позивача та відповідача, приймаються судом у якості належних доказів на підтвердження виконання позивачем спірних підрядних робіт, а рівно їх прийняття відповідачем без будь-яких зауважень та заперечень.

Як вище було встановлено, відповідач повинен був здійснити кінцеві розрахунки за виконані позивачем роботи протягом 5 банківських днів після підписання уповноваженими представниками сторін актів приймання-передачі виконаних робіт, тобто до 25.01.2011 року по Акту від 18.01.2011 р. та до 04.02.2011 р. по Акту від 28.01.2011 р., а рівно 26.01.2011 р. є початком періоду прострочення відповідачем оплати за виконані позивачем роботи по Акту від 18.01.2011 р., а 07.02.2011 р. - початком періоду прострочення відповідачем оплати за виконані позивачем роботи по Акту від 28.01.2011 р.

По матеріалам справи судом встановлено, що відповідач лише частково оплатив виконані позивачем підрядні роботи на загальну суму 39408,95 грн., що підтверджується банківською випискою за 17.11.2010 р. та листом № 11-07-04/2 від 04.07.2011 р., тоді як заборгованість у сумі 40755,78 грн. (80164,73 грн. - 39408,95 грн. = 40755,78 грн., основний борг) станом на час розгляду справи по суті відповідач не погасив, доказів протилежного суду не надав.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в судове засідання не з‘явився, належних доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Згідно із ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, господарський суд приходить до висновку про задоволення позову в частині основного боргу у сумі 40755,78 грн. повністю.

З огляду на порушення відповідачем грошового зобов»язання позивач також звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 3276,17 грн. пені, 2152,83 грн. інфляційного нарахування та 906,14 грн. 3% річних.

Згідно ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов»язання може забезпечуватись, зокрема,  неустойкою.  Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання.

Для пені, як різновиду неустойки, характерним є те, що вона обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення зобов’язання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Статтею 230 ГК України також передбачено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом (неустойка, штраф, пеня), іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов‘язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов‘язання мало бути виконано.

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що за порушення строків проведення розрахунків більш ніж на 5 банківських днів після підписання акту приймання-передачі виконаних робіт, замовник (відповідач) повинен виплатити підряднику (позивачу) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки виконання зобов»язання, яка діяла у період, за який виплачується пеня, від суми простроченого платежу.

Позивачем визначена до стягнення пеня у загальному розмірі 3276,17 грн. за період з 28.04.2011 р. по 27.10.2011 р. (183 дні) по Акту від 18.01.2011 р. та за період з 28.04.2011 р. по 27.10.2011 р. (183 дні) за Актом від 28.01.2011 р.

Як вище було зазначено, щодо пені за порушення грошових зобов»язань застосовується припис ч. 6 ст. 232 ГК України. Даним приписом передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли зобов»язання мало бути виконане.

Судом встановлено, що відповідач повинен був здійснити кінцеві розрахунки за виконані позивачем роботи до 25.01.2011 року по Акту від 18.01.2011 р. та до 04.02.2011 р. по Акту від 28.01.2011 р., а рівно 26.01.2011 р. є початком періоду прострочення відповідачем оплати за виконані позивачем роботи по Акту від 18.01.2011 р., а 07.02.2011 р. - початком періоду прострочення відповідачем оплати за виконані позивачем роботи по Акту від 28.01.2011 р.

Враховуючи наведене, нарахування пені у спірному випадку по Акту від 18.01.2011 р. можливе за період шести місяців з 26.01.2011 р. по 26.07.2011 р., а по Акту від 28.01.2011 р. - за період шести місяців з 07.02.2011 р. по 07.08.2011 р.

За наведених обставин та здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку суми пені, суд прийшов до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 3276,17 грн. за період з 28.04.2011 р. по 27.10.2011 р. підлягає задоволенню лише частково в сумі  1828,02 грн. за період з 28.04.2011 р. по 26.07.2011 р. (в сумі прострочення за Актом від 18.01.2011 р.) та за період з 28.04.2011 р. по 07.08.2011 р. (в сумі прострочення за Актом від 28.01.2011 р.).

Сума боргу (грн)

Період прострочення

Кількість днів прострочення

Розмір облікової ставки НБУ

Розмір подвійної облікової ставки НБУ в день

Сума пені за період прострочення

15000.22

28.04.2011 - 04.07.2011

68

7.7500 %

0.042 %*

433.16

10905.27

05.07.2011 - 26.07.2011

22

7.7500 %

0.042 %*

101.88

29850.51

28.04.2011 - 07.08.2011

102

7.7500 %

0.042 %*

1292.98

В іншій частині позовних вимог стосовно стягнення 1448,15 грн. (3276,17 грн. –1828,02 грн. = 1448,15 грн.) позивачу належить відмовити з огляду на приписи ч. 6 ст. 232 ГК України та враховуючи, що позивачем заявлена вимога про стягнення пені саме за період, починаючи з 28.04.2011 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем визначена до стягнення сума інфляційних нарахувань у загальному розмірі 2152,83 грн. за період лютий 2011 р. –червень 2011 р. та  сума 3% річних  у загальному розмірі 906,14 грн. за період з 26.01.2011 р. по 27.10.2011 р. (в сумі прострочення за Актом від 18.01.2011 р.) та за період з 07.02.2011 р. по 27.10.2011 р. (в сумі прострочення за Актом від 28.01.2011 р.).

Суд враховує, що відповідно до листа Верховного Суду України, від 03.04.1997, № 62-97р "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" для визначення індексу за будь - який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, помножити між собою. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому умовно слід враховувати, що сума, внесена за періоди з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця – червня.

З огляду на наведене та здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку розміру інфляційних нарахувань та 3% річних, суд прийшов до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 2152,83 грн. інфляційних нарахувань та 906,14 грн. 3% річних є обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка була чинною станом на момент подання позову до суду),  покладаються на відповідача, пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 509, 525, 526, 530, 546, 610, 611, 625, 626, 837, 853 ЦК України, ст.ст. 230, 232 ГК України, ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1.   Позов задовольнити частково.

2.  Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Бліц –Інформ»(02156, м. Київ, вул. Кіото, буд. 25; ідентифікаційний код 20050164, р/р № 26004024020520 у філії АТ «Укрексімбанк»м. Києва, МФО 380333, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оболонь –Будсервіс»(04205, м. Київ, вул. Тимошенка, буд. 29, кв. 292; ідентифікаційний код 32825083; р/р 26001000015000 в ПАТ «Універсал-Банк», МФО 322001) 40755,78 грн. (сорок тисяч сімсот п»ятдесят п»ять гривень 78 коп.) основного боргу,  1828,02 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять вісім гривень 02 коп.) пені, 2152,83 грн. (дві сто п»ятдесят дві гривні 83 коп.) інфляційних нарахувань, 906,14 грн. (дев»ятсот шість гривень 14 коп.) 3% річних, 456,43 грн. (чотириста п»ятдесят шість гривень 43 коп.) держмита та 228,74 грн. (двісті двадцять вісім гривень 74 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

              Суддя                                                                                                 Гумега О.В.

Дата підписання

повного рішення: 30.11.2011 р.