Рішення

від 27.10.2011 по справі 5020-1623/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2011 року справа № 5020-1623/2011

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(99703, АДРЕСА_1, ідентифіка ційний код 35744164)

до Фізичної особи-підпр иємця ОСОБА_2

( АДРЕСА_2, ідентифікаці йний код НОМЕР_1)

за участю у справі в якост і третьої особи, яка не заявля є самостійних вимог на сторо ні позивача: ОСОБА_3 (99703, АДРЕСА_1,

про зобов' язання в иконати певні дії

Суддя Погребняк О.С.

За участю представників:

Позивач (ФОП ОСОБА_1) - ОСОБА_4 - представник, довіре ність № б/н від 25.06.2009, ОСОБА_5 - представник, довіреність № б /н від 25.06.2009;

Відповідач (ФОП ОСОБА_2.) - не з' явився;

Третя особа (ОСОБА_3.) - н е з' явився.

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприє мець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Фізичної ос оби-підприємця ОСОБА_2 про зобов' язання знести самові льно зведену споруду - навіс літ. «Б», розташований за адре сою: АДРЕСА_3.

Позовні вимоги обґрунтова ні самовільним зведенням на земельній ділянці, що надана в орендне користування пози вачу споруди (навісу) у відсут ність спеціального дозволу н а будівництво та будь-яких до звільних документів.

Ухвалою господарського су ду міста Севастополя від 11.10.2011 п орушено провадження у справі , розгляд справи призначений на 25.10.2011.

У ході розгляду справи відп овідач, у порядку статті 22 Гос подарського процесуального кодексу України, надав заяву про застосування судом позо вної давності (вх. 11406/11 від 21.10.2011), в раховуючи те, що спірна збірн о-розбірна споруда сонцеволо гозахисного навісу була звед ена у 2006 році, тобто строк позов ної давності по даній справі сплинув ще у 2009 році. (арк.с. 34-35).

Також у порядку статей 22, 59 Го сподарського процесуальног о кодексу України відповідач надав відзив на позовну заяв у, зазначивши, що вважає позов ні вимоги необґрунтованими т а недоведеними (арк.с. 39-47).

Крім того, у ході розгляду справи відповідач заявив кл опотання про припинення пров адження у справі в зв' язку з наявністю рішення господарс ького суду №5020-12/139 між тими стор онами, про той же предмет і з т их же підстав.

Суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про припинення провадження по сп раві з огляду на таке.

Предметом позову є певна ма теріально-правова вимога поз ивача до відповідача.

Предметом позову у справі №5020-1623/2011 є зобов' язання відпов ідача знести самовільно звед ену споруду - навіс літ. «Б», р озташований за адресою: АДР ЕСА_3.

Судом встановлено, що Ріше нням Господарського суду міс та Севастополя від 16.03.2010 №5020-12/139 за позовом ФОП ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про усунення пере шкод в користуванні земельно ю ділянкою, у позові було відм овлено (арк.с. 53-55).

Постановою Севастопольськ ого апеляційно-господарсько го суду від 26.04.2010 рішення господ арського суду міста Севастоп оля від 16.03.2010 у справі №5020-12/139 було залишено без змін (арк.с. 56-60).

Постановою Вищого господа рського суду України від 14.09.2010 к асаційну скаргу Фізичної осо би-підприємця ОСОБА_1 було залишено без задоволення. По станову Севастопольського а пеляційного господарського суду від 26.04.2010 №5020-12/139 було залишен о без змін.

Предметом позову у справі №5020-12/139 є усунення перешкод в ко ристуванні земельною ділянк ою, що розташована і урочищі Л аспи, Севастопольська зона П БК, 17, зобов' язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, площею 97,2 кв.м у межах орендованої позивачем ділян ки та заборона розташовувати будь-яке обладнання та здійс нювати будь-яку господарську діяльність на орендованій п озивачем ділянці за межами н алежних їй на праві власност і об' єктів нерухомості.

За змістом абзацу другого підпункту 3.7 пункту 3 роз'яснен ня президії Вищого господарс ького суду України від 18.09.97 N 02-5/289 "Про деякі питання практики з астосування Господарського процесуального кодексу Укра їни" підставою позову є ті о бставини, якими позивач об ґрунтовує свою вимогу до від повідача, а не законодавчі чи інші нормативно-правові акт и, на які він посилається.

Вивчивши матеріали справи , суд не вбачає підстав для зад оволення заяви відповідача п ро припинення провадження у справі враховуючи різні пред мет та підстави позову.

У поряду статті 77 Господар ського процесуального кодек су у судовому засіданні 25.10.2011 бу ла оголошена перерва до 27.10.2011.

У судовому засіданні 27.10.2011 пр едставник позивача у порядку статті 22 Господарського проц есуального кодексу України н адав письмові пояснення по с уті позовних вимог, просив по зовні вимоги задовольнити.

У судове засідання 27.10.2011 трет я особа явку уповноважених п редставників не забезпечила , про дату, час та місце розгля ду справи повідомлена належн им чином та своєчасно, про при чини нез' явлення не сповіст ила.

Відповідач у судове засіда ння 27.10.2011 не з' явився, явку упо вноважених представників не забезпечив, до його початку н адав клопотання про відкладе ння розгляду справи у зв' яз ку з хворобою його уповноваж еного представника (вх. 11624/11 від 27.10.2011).

Згідно зі статтею 22 Господ арського процесуального код ексу України сторони зобов' язані добросовісно користув атись належними їм процесуал ьними правами. Оскільки явка в судове засідання представ ників сторін - це право, а не о бов' язок, справа може розгл ядатись без їх участі, якщо не з' явлення цих представникі в не перешкоджає вирішенню с пору.

Статтею 77 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и передбачено, що господарсь кий суд відкладає в межах стр оків, встановлених статтею 69 ц ього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спі р не може бути вирішено в дано му судовому засіданні.

Отже, відкладення розгляду справи є правом та прерогати вою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судо вому засіданні представникі в сторін, а неможливість вирі шення спору у відповідному с удовому засіданні.

Суд вважає за необхідне заз начити, що у судовому засідан ні 25.10.2011 суд розпочав розгляд сп рави по суті та заслухав дово ди та пояснення сторін, після чого оголосив перерву до 27.10.201 1.

Оскільки явка учасників су дового процесу у судове засі дання 27.10.2011 обов' язковою не ви знавалась, а матеріали справ и достатньо характеризують с пірні правовідносини, підста ви для відкладення розгляду справи відсутні.

Розглянувши матеріал и справи, дослідивши над ані докази, заслухавши п ояснення представника позив ача, суд -

ВСТАНОВИВ:

30.09.1997 Розпорядженням С евастопольської міської дер жавної адміністрації №1786-р пі дприємцю ОСОБА_1 було нада но із земель державного лісн ого фонду в тимчасове корист ування на умовах оренди стро ком до 01.09.2012 земельну ділянку, п лощею 0,038 га в урочищі Ласпи для будівництва та обслуговуван ня тимчасового павільйону - к афе та споруд майданчика для відпочинку без виключення д аної земельної ділянки з кат егорії земель державного ліс ового фонду з переважним пра вом продовження строку оренд и у встановленому законом по рядку (арк.с. 12).

Відповідно до пункту 2.4 Розп орядження, було передбачено здійснювати будівництво тим часового павільйону-кафе та споруд майданчика для відпоч инку лише згідно з проектною документацією, що затвердже на Управлінням міськбудівни цтва та архітектури після от римання дозволу на здійсненн я будівельних та монтажних р обіт в Інспекції державного архітектурно-будівельного к онтролю.

03 жовтня 1997 року між Севастоп ольською міською державною а дміністрацією (СМДА) та підпр иємцем ОСОБА_1 (Землекорис тувач) було укладено Договір №155 про право користування зе мельною ділянкою на умовах о ренди (Договір) (арк.с. 13-14) за умо вами якого СМДА розпорядженн ям №1786-р від 30.09.1997 надала, а землек ористувач прийняв в тимчасов е користування земельну діля нку, загальною площею 0,0379 га, що розташована в районі урочищ а Ласпи, відповідно до плану з емлекористування (п. 1.1).

Земельна ділянка надана на умовах оренди строком до 01.09.2012 для будівництва та обслугову вання тимчасового павільйон у-кафе та споруд майданчика д ля відпочинку (п. 1.2 Договору).

Відповідно до пунктів 3.2.2 Дог овору, землекористувач зобов ' язаний, зокрема, не змінюва ти цільове призначення земел ьної ділянки, забезпечувати чистоту та благоустрій терит орії орендованої земельної д ілянці та прилеглої 20 метрово ї зони від мереж ділянки.

Актом державної технічної комісії про приймання в експ луатацію закінченого будівн ицтвом об' єкту Павільйон-ка фе «Дельфин»на 50 місць з майда нчиком для відпочинку в уроч ищі Ласпи було прийнято в екс плуатацію (арк.с. 15-18).

Наказом Інспекції державн ого архітектурно-будівельно го контролю від 05.05.1998 №105 було зат верджено акт державної техні чної комісії про приймання в експлуатацію закінченого бу дівництвом павільйону-кафе « Дельфин»на 50 місць з літним ма йданчиком в урочищі Ласпи в Б алаклавському районі (арк.с. 19 ).

Згідно з реєстраційним пос відченням від 26.05.1998 право прива тної власності на павільйон- кафе «Дельфин»зареєстрован о за Приватним підприємцем ОСОБА_1 (арк.с. 20).

10 липня 1999 року між фізичною о собою - підприємцем ОСОБА_1 (продавець), фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (поку пець) та ОСОБА_6 (покупець) б ув укладений договір купівлі -продажу павільйону-кафе «Де льфін», згідно з яким продаве ць продав, а покупці купили - ОСОБА_2 - 51/100 частку, ОСОБ А_6 - 25/100 часток павільйону-ка фе „Дельфін” (а.с. 21).

11 січня 2003 року між фізичною о собою - підприємцем ОСОБА_1 , фізичною особою - підприємце м ОСОБА_2, а також ОСОБА_3 (до шлюбу ОСОБА_6.) було укл адено договір про порядок ко ристування павільйоном-кафе „Дельфін” (а.с. 22), відповідно д о якого сторони встановили п орядок користування спірним павільйоном.

За змістом означеного дого вору, об'єкт нерухомого майна належить: ОСОБА_2 - на 51/100 ч астки; ОСОБА_3 - 25/100 частки, ОСОБА_1 - на 24/100 частки.

Відповідно до умов зазначе ного договору, у користуванн я ОСОБА_1 переходить: в пав ільйоні-кафе літ. А: в півпідва лі - 1/2 частка заготовочного це ху 1-6 пл. 21,0 кв.м., на першому повер сі - 6/25 частки приміщення бара-к афе 1-1 пл. 28,4 кв.м., 6/25 частки мийки 1 -2 пл. 6,2 кв.м., 6/25 частки заготовочн ого цеху 1-3 пл. 17,3 кв.м., на другому поверху - 6/25 частки приміщення кафе-бара 1-1 пл. 40,9 кв.м., 6/25 частки гардеробної 1-2 пл. 4,2 кв.м.; крім т ого 6/25 частки огорожі та інших споруд, що складає 6/25 частки па вільйону-кафе.

У користування ОСОБА_3 (д о шлюбу ОСОБА_6) переходит ь: в павільйоні-кафе літ. А: в пі впідвалі - 1/2 частка заготовоч ного цеху 1-6 пл. 21,0 кв.м., на першом у поверху - 1/4 частка приміщенн я бара-кафе 1-1 пл. 28,4 кв.м., 1/4 частка мийки 1-2 пл. 6,2 кв.м., 1/4 частка заго товочного цеху 1-3 пл. 17,3 кв.м., на д ругому поверху - 1/4 частка прим іщення кафе-бара 1-1 пл. 40,9 кв.м., 1/4 ч астка гардеробної 1-2 пл. 4,2 кв.м.; крім того 1/4 частка огорожі та інших споруд, що складає 1/4 час тку павільйону-кафе.

У користування ОСОБА_2 п ереходить: в павільйоні-кафе літ. А: в півпідвалі 1-1 пл. 4,5 кв.м., комора 1-2 пл. 1,6 кв.м., туалет 1-3 пл. 3 ,3 кв.м., комора для господарськ ого інвентарю 1-4 пл. 4,1 кв.м., комо ра 1-5 пл. 10,0 кв.м., на першому повер ху - 51/100 частка приміщення бара -кафе 1-1 пл. 28,4 кв.м., 51/100 частка мийк и 1-2 пл. 6,2 кв.м., 51/100 частка заготово чного цеху 1-3 пл. 17,3 кв.м., на друго му поверху - 51/100 частка приміще ння кафе-бара 1-1 пл. 40,9 кв.м., 51/100 час тка гардеробної 1-2 пл. 4,2 кв.м.; кр ім того 51/100 частка огорожі та і нших споруд, що складає 51/100 час тку павільйону-кафе.

На час укладення договору п ро порядок користування паві льйоном-кафе, за даними інвен таризації, яка проведена БТІ 17 грудня 2002 року, до складу спор уд входили: калитки № 1, № 7, забо ри №№ 2, 3, 4, споруди у вигляді муш лі № 5, підпірна стіна № 6 та моще ня І.

16.05.2005 між Приватним підприємц ем ОСОБА_7 (постачальник) т а ФОП ОСОБА_2 (покупець) був укладений договір на продаж козирка на підставі полікар бонату (арк.с. 88-89).

Судом встановлено, що навіс був змонтований на майданчи ку відпочинку, що був прийнят ий в експлуатацію Актом д ержавної технічної комісії в ід 30.04.1998.

Відповідно до матеріалів с прави, проектом будівництва павільйону-кафе «Дельфин»бу ло передбачено будівництво к афе бару з літним майданчико м на 50 місць та бару на 12 місць (а рк.с. 77)

У висновку №20 від 20.04.1997 про про ект розміщення сезонного пав ільйону-кафе «Дельфин»з відк ритим майданчиком до 50 місць ( арк.с. 81) вказано, що проектом пе редбачено на ділянці 460 кв.м в р айоні бухти Ласпи у бази відп очинку «Дельфин»влаштуванн я майданчику відпочинку з ві дкритим майданчиком-кафе на 44 місця та блоком суспільного харчування мобільного типу, площею 21 кв.м.

Ескізний проект будівницт ва збірно-розбірного сонцево логозахістного навісу на від критому майданчику земельно ї ділянки було узгоджено Упр авлінням міського будівницт ва та архітектури Севастопол ьської міської державної адм іністрації 28.05.2005 (арк.с. 85).

Листом №278 від 21.07.2011 Державної організації Архітектурно-бу дівельного та технічного наг ляду Севастопольської міськ ої державної адміністрації з азначено, що основними харак теристиками об' єкта «Павіл ьйон-кафе «Дельфин»на 50 місць в урочищі Ласпи»є показники , які зафіксовані в акті Держа вної технічної комісії про п риймання в експлуатацію закі нченого будівництвом об' єк та №105 від 05.05.1998 на підставі інстр укції по технічної паспортиз ації житлових будівель держа вного та суспільного фонду т а фонду житлово-будівельних кооперативів в міській та сі льських місцевостях України .

Відповідно пункту 1.5 Правил державної реєстрації об'єкт ів нерухомого майна, що знахо дяться у власності юридичних та фізичних осіб", затверджен их наказом Держжитлокомунго сп від 13.12.1995, № 56, що діяли на дату п рийняття в експлуатацію Паві льйону-кафе «Дельфин»з майда нчиком відпочинку, до об'єкті в нерухомого майна, що підляг ають державній реєстрації, в ідносилися:

а) жилі будинки (домоволодін ня), розташовані на земельній ділянці, під окремим порядко вим номером по вулиці, площі, п ровулку;

б) нежилі будинки, дачі, садо ві будинки, гаражі, будівлі ви робничого, господарського, с оціально-побутового та іншог о призначення, розташовані н а окремих земельних ділянках ;

в) вбудовані в жилі будинки нежилі приміщення (як частин и цього будинку);

г) квартири багатоквартирн их будинків.

Належні до вказаних об'єкт ів допоміжні будівлі та спор уди реєструються у складі ци х об'єктів.

Тимчасові споруди та спор уди, що не пов' язані фундаме нтом з землею не підлягали ре єстрації в КП «БТІтаДРОНМ»СМ Р та при введенні в експлуата цію об' єкта не відображалис я в актах Державної технічно ї комісії про приймання в екс плуатацію закінченого будів ництвом об' єкту.

Згідно з пунктом 1.6. Тимчасов ого положення про порядок де ржавної реєстрації права вла сності та інших речових прав на нерухоме майно", затвердже ного наказом Мінюсту від 07.02.2002 № 7/5 не підлягають державній реє страції право власності та і нші речові права на тимчасов і споруди.

З огляду на зміст вказаних п оложень, такі об' єкти нерух омого майна як тіньові навіс и окремо в експлуатацію не вв одилися, тобто є складовими ч астинами об' єкту нерухомос ті - «Павільйону-кафе «Дельф ин»з літним майданчиком.

11.10.2011 фізична особа - підприєм ець ОСОБА_1 звернувся до г осподарського суду міста Сев астополя з позовом про звіль нення земельної ділянки від самовільно зведеної споруди - навісу (літ. «Б»), зазначивш и, що фізичною особою-підприє цем ОСОБА_2 у 2006 році без нал ежного дозволу було зведено споруду - навіс, враховуючи те, що у схематичному плані ді лянки станом на 17.12.2002 вказана сп оруда не позначена. На думку Ф ОП ОСОБА_1, факт самовільн ого будівництва на земельній ділянці, яка знаходиться в ор ендному користуванні позива ча створює йому перешкоди в н алежному користуванні земел ьною ділянкою.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослід ивши представлені докази по справі, не вбачає підстав для задоволення позовну, з огляд у на наступне.

Відповідно до статті 95 Земе льного кодексу України земле користувачі, якщо інше не пер едбачено законом або договор ом, мають право:

а) самостійно господарюват и на землі;

б) власності на посіви і нас адження сільськогосподарсь ких та інших культур, на вироб лену продукцію;

в) використовувати у встано вленому порядку для власних потреб наявні на земельній д ілянці загальнопоширені кор исні копалини, торф, ліси, водн і об'єкти, а також інші корисні властивості землі;

г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених зак оном;

д) споруджувати жилі будинк и, виробничі та інші будівлі і споруди.

Порушені права землекорис тувачів підлягають відновле нню в порядку, встановленому законом.

Згідно із статтею 377 Цивільн ого кодексу України до особи , яка набула право власності н а будівлю або споруду, перехо дить право власності, право к ористування на земельну діля нку, на якій вони розміщені, бе з зміни її цільового признач ення в обсязі та на умовах, вст ановлених для попереднього з емлевласника (землекористув ача).

Аналогічна норма міститьс я у статті 120 Земельного кодек су України .

Тобто, право користування з емельною ділянкою, на якій зн аходиться нерухомість, перех одить до набувача об'єктів не рухомості виключно за умови, що в момент їх відчуження у по переднього власника, згідно з вимогами земельного законо давства України, таке право б уло і воно належним чином пос відчене.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач продав відпо відачеві 51/100 частку об' єкту н ерухомого майна - павільйону -кафе, про що свідчить Договір купівлі-продажу від 10.07.1999.

Враховуючи те, що фізична ос оба - підприємець ОСОБА_1 н а час укладення договору куп івлі-продажу правомірно, на п ідставі чинного законодавст ва (яке діяло на момент укладе ння договору), користувалось земельною ділянкою загально ю площею 0,0379 га, яка розташован а в урочищі Ласпі, а тому право користування земельною діля нкою, на якій знаходиться нер ухомість, перейшло до відпов ідача.

Судом встановлено, що 14.07.2009 по зивач звертався до суду із по зовною заявою до відповідача про усунення перешкод в кори стуванні земельною ділянкою , в частині заборони розташов увати будь-яке обладнання та здійснювати будь-яку господ арську діяльність на орендов аної позивачем земельної діл янки за межами належних їй на праві власності об' єктів н ерухомості.

Рішенням Господарського с уду міста Севастополя від 16.03.20 10 №5020-12/139 за позовом ФОП ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про усунен ня перешкод в користуванні з емельною ділянкою, у позові б уло відмовлено (арк.с. 53-55).

Постановою Севастопольськ ого апеляційно-господарсько го суду від 26.04.2010 рішення господ арського суду міста Севастоп оля від 16.03.2010 у справі №5020-12/139 було залишено без змін (арк.с. 56-60).

Постановою Вищого господа рського суду України від 14.09.2010 к асаційну скаргу Фізичної осо би-підприємця ОСОБА_1 було залишено без задоволення. По станову Севастопольського а пеляційного господарського суду від 26.04.2010 №5020-12/139 було залишен о без змін.

Предметом теперішнього по зову є знесення споруди - на вісу літ. «Б», який, на думку по зивача, був самовільно зведе ний відповідачем без відпові дних дозволів та є таким, що ст ворює перешкоди в належному користуванні земельною діля нкою позивачу.

Згідно ст. 29 Закону України "П ро планування та забудову те риторії” здійснення будівел ьних робіт на об' єктах міст обудування без дозволу на ви конання будівельних робіт аб о його перереєстрації, а тако ж здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт в важається самовільним будів ництвом і тягне за собою відп овідальність згідно з законо давством.

Відповідно до ст. 376 Цивільно го кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інш е нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщ о вони збудовані або будують ся на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети , або без належного дозволу чи належно затвердженого проек ту, або з істотними порушення ми будівельних норм і правил .

Статтями 24, 29 Закону України "Про планування і забудову те риторій" встановлено, що прав о на забудову земельної діля нки реалізується її власнико м або користувачем за умови в икористання земельної ділян ки за її цільовим призначенн ям та відповідно до містобуд івних умов і обмежень забудо ви земельної ділянки, встано влених згідно з вимогами цьо го Закону. Замовник, що має нам ір забудови належної йому на праві власності або користу ванні земельної ділянки, або уповноважена ним особа звер тається до відповідного орга ну виконавчої влади або орга ну місцевого самоврядування із заявою (клопотанням) щодо н амірів забудови земельної ді лянки, в якій зазначаються пр изначення будівлі, споруди т а орієнтовні характеристики забудови. Дозвіл на виконан ня будівельних робіт - докуме нт, що засвідчує право замовн ика та підрядника на виконан ня підготовчих (якщо підгото вчі роботи не були виконані р аніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих роб іт) і будівельних робіт, підкл ючення об'єкта будівництва д о інженерних мереж та споруд . Дозвіл на виконання будівел ьних робіт надається інспекц іями державного архітектурн о-будівельного контролю.

Статтею 7 Закону України "Пр о основи містобудування" до о рганів, що здійснюють держав не регулювання у сфері місто будування віднесено, зокрема , місцеві державні адміністр ації, органи місцевого самов рядування, а також спеціальн о уповноважені органи з пита нь містобудування та архітек тури.

З матеріалів справи вбачає ться, що відповідачем було ви конано проектування спірног о навісу, відповідно до вимог законодавства, проект розмі щення спірного навісу був по годжений Управлінням місько го будівництва та архітектур и Севастопольської міської д ержавної адміністрації (арк. с. 85).

Згідно ст. 1 Закону України „ Про державний контроль за ви користанням та охороною земе ль” в редакції на момент вини кнення спірних правовідноси н, самовільне зайняття земел ьної ділянки - будь-які дії, як і свідчать про фактичне вико ристання земельної ділянки з а відсутності відповідного р ішення органу виконавчої вла ди чи органу місцевого самов рядування про її передачу у в ласність або надання у корис тування (оренду) або за відсут ності вчиненого правочину що до такої земельної ділянки, з а винятком дій, які відповідн о до закону є правомірними.

У Рекомендаціях Вищого го сподарського суду від 02.02.2010 № 04-06 /15 “Про практику застосування господарськими судами земел ьного законодавства” зазнач ено, що у разі встановлення фа кту правомірного набуття осо бою права на нерухоме майно н еобхідно враховувати, що так а особа має право на земельну ділянку, на якій розміщено пр идбане нею нерухоме майно, та земельну ділянку, необхідну для його обслуговування, і ві дсутність у цієї особи перео формлених на її ім'я правовст ановлюючих документів на зем ельну ділянку, не може кваліф ікуватись як самовільне зайн яття земельної ділянки.

Відповідно до «Узагальнен ня судової практики розгляду господарськими судами справ у спорах, пов' язаних земель ними правовідносинами”, наді сланої супровідним листом Ви щого господарського суду Укр аїни № 04-08/34 від 12.02.2010, законодавст вом не встановлено будь-яких строків для оформлення факт ично набутого права землекор истування. Оскільки право вл асності відповідача на нерух омість виникло на підставі ц ивільно-правової угоди, недо тримання порядку оформлення права на земельну ділянку, на якій знаходиться нерухоміст ь, не може бути умовою для обме ження права власника нерухом ості щодо користування нерух омістю та, як наслідок, відпов ідною земельною ділянкою, на якій вона знаходиться, оскіл ьки користування нерухоміст ю неможливе без користування земельною ділянкою.

Отже, зведення спірного на вісу відповідачем на майданч ику для відпочинку не може вв ажатися самовільним, з огляд у на те, що по-перше, відповіда ч є належним користувачем ча стини земельної ділянки, на я кій знаходиться нерухомість , що перейшла до нього за догов ором купівлі-продажу, по-друг е - зведення навісу на майда нчику для відпочинку не супе речить цільовому призначенн ю земельної ділянки, по - тре те, - матеріали справи підтвер джують узгодження розміщенн я спірного навісу.

Суд відмовляє у задоволенн і заяви відповідача про заст осування позовної давності у даній справі з огляду на прип иси пункту частини 3 пункту 11 п останови Пленуму Верховного Суду України «Про судове ріш ення у цивільній справі»від 18.12.2009 №14, а саме: встановивши, що с трок для звернення з позовом пропущено без поважної прич ини, суд у рішенні зазначає пр о відмову в позові з цих підст ав, якщо про застосування поз овної давності заявлено стор оною у спорі, зробленою до ухв алення ним рішення, крім випа дків, коли позов не доведено, щ о є самостійною підставою дл я цього.

На підставі викладеного, ке руючись статтями 82-86 Господар ського процесуального кодек су України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову від мовити.

Суддя підпис О.С. Погребняк

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано 01.11.2011