Рішення

від 02.09.2008 по справі 32/195

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

32/195

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

02.09.08                                                                                           Справа№ 32/195

Суддя Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Палюх Г.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія „Лізинг –Торговий дім”, м.Львів

До відповідача: Виробничо –комерційного приватного підприємства „Трієра”, м.Львів

Про стягнення 1 333,69 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Голець В.М. –представник (довіреність від 06.05.2008р.)

Від відповідача: не з»явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Встановив:

       Позовні вимоги заявлено  Товариством з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія „Лізинг –Торговий дім”, м.Львів до Виробничо –комерційного приватного підприємства „Трієра”, м.Львів про стягнення 1 333,69 грн.

Ухвалою суду від 07.07.2008р. порушено провадження у справі та призначено до судового розгляду на 12.08.2008р. Ухвалою суду від 12.08.2008р. розгляд справи було відкладено на 02.09.2008р. Рішення прийнято 02.09.2008р.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позові.

Відповідач в судове засідання не з»явився, оскільки на адресу суду повернувся поштовий конверт з рекомендованим відправленням відповідачу ухвали про відкладення розгляду справи з відміткою поштового відділення про те, що ВКПП «Трієра»змінило адресу. Вищевказана ухвала надсилалась відповідачу на адресу вказану позивачем в позовній заяві, а саме: м.Львів, вул.Зелена, 149.

Представником позивача надано суду витяг від 14.05.2008р. № 20-09/1143 з ЄДРПОУ наданий на його запит Головним управлінням статистики у Львівській області, де вказано, що Виробничо-комерційне приватне підприємство «Трієра»зареєстроване за адресою: вул.Зелена, 149 м.Львів.  

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

                                                                   встановив:

11.09.2001р. між ТзОВ «Лізингова компанія «Лізинг-Торговий Дім» (лізингодавець) та  ВКПП «Трієра»(лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № 26/01/ЛК (далі по тексту –договір), згідно якого лізингодавець передає, а лізингоодержувач приймає на умовах фінансового лізингу, відповідно до заявки-замовлення від 11.09.2001р. майно, що визначене в акті прийому-передачі, додаток № 1 до даного договору на загальну суму 4 640,0 грн.

Згідно  п.2.2. договору при отриманні майна оформляється акт прийому-передачі, який підписується уповноваженими особами лізингоодержувача та лізингодавця. Дата підписання акту прийому-передачі майна являється датою введення майна в експлуатацію

Відповідно до п.4.1 договору лізингоодержувач проводить оплату лізингових платежів в розмірах та в терміни, які вказані в додатку № 2 до даного договору, на поточний рахунок лізингоодержувача.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав, передав відповідачу майно на суму 4 640,0 грн.

Факт отримання відповідачем майна підтверджується актом прийому-передачі майна від 12.09.2001р. підписаним представниками сторін та скріпленим їх печатками.

Однак, відповідач повністю не виконав своїх зобов'язань по договору щодо сплати лізингового платежу згідно додатку №2 до договору.

Відповідно до розрахунку наданого позивачем заборгованість відповідача станом на 19.05.2008р. становить 1 333,69 грн.

При винесенні рішення суд виходить із наступного:

Згідно абз. 2 п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільного кодексу України положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов»язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності, аналогічна норма міститься в п.4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України.

Враховуючи те, що права та обов'язки, які виникли між позивачем та відповідачем на підставі договору продовжують існувати після набрання чинності Цивільним кодексом України  та Господарським кодексом України, тому до спірних правовідносин слід застосовувати положення Цивільного кодексу України  з врахуванням особливостей  Господарського кодексу України, які  набрали чинності з 01.01.2004р.  

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов”язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов»язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

 У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З вищенаведеного, випливає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу в сумі 1 333,69 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

         Згідно п.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення.

        Оскільки сторонами у справі не подано заяви про застосування строку позовної давності, така судом не застосовується.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими, підтверджені матеріалами справи, відповідачем не спростовані та підлягають до задоволення.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.11,526, п.3 ст.267 ЦК України, ст.ст.193 ГК України, ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82-84 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1.   Позов задоволити  повністю.

2. Стягнути з Виробничо-комерційного приватного підприємства «Трієра», вул.Зелена, 149 м.Львів (п/р 26002003935980 в ЛРУ АТ «Індексбанк», м.Львів, МФО 325279, код ЄДРПОУ 30162005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія «Лізинг-Торговий дім», вул.Володимира Великого, 16 м.Львів                   (п/р 260051777 у Львівській обласній дирекції  «РайффайзенБанк Аваль», МФО 325570, код ЄДРПОУ 25551215)  1 333,69 грн.  заборгованості, 102,00 грн. держмита, 118,00 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.  Наказ видати після вступу рішення в законну силу, в порядку ст.116 ГПК України.

4. Рішення вступає в законну силу відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя