Ухвала

від 13.12.2011 по справі 3/363

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа №  3/363

13.12.11

За скаргою   Державного підприємства «Дослідне виробництво Інституту хімії

                      високомолекулярних сполук НАН України»

До                  Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління

                      юстиції у м. Києві

Про                скасування постанови про арешт коштів, скасування постанови про арешт

                      майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, зобов‘язання

                      надати строк для виконання рішення в добровільному порядку

по справі за позовом Інституту хімії високомолекулярних сполук Національної академії

                      наук України

До                  Державного підприємства «Дослідне виробництво Інституту хімії

                      високомолекулярних сполук НАН України»

Про                стягнення 115 263,82 грн.

                                                                                                                         Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача         не з‘явився

Від відповідача     ОСОБА_1. –по дов. № 193/ від 28.11.2011

Від ВДВС              не з‘явився

СУТЬ СПОРУ :

Рішенням Господарського суду міста Києва № 3/363 від 23.12.2010 повністю задоволені позовні вимоги та стягнуто з Державного підприємства «Дослідне виробництво Інституту хімії високомолекулярних сполук НАН України»на користь Інституту хімії високомолекулярних сполук Національної академії наук України 115 263 грн. 82 коп. боргу по відшкодуванню земельного податку, 1 151 грн. 63 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

10.01.2011, в зв‘язку з набранням рішенням законної сили, Господарським судом міста Києва був виданий відповідний наказ зі строком пред’явлення до виконання до 10.01.2014.

15.11.2011 на адресу господарського суду поштою надійшла скарга  відповідача вих. № 193/76 від 11.11.2011, в якій просить суд :

- скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві ВП № 26182426 від 22.09.2011 «Про арешт коштів боржника».

- скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві ВП № 26182426 від 22.09.2011 «Про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження».

- зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві надати Державному підприємству «Дослідне виробництво Інституту хімії високомолекулярних сполук Національної академії наук України»копію постанови про відкриття виконавчого провадження за судовим наказом № 3/363 з наданням строку для виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2010 в добровільному порядку.

Скарга мотивована наступним.

03.11.2011 до Державного підприємства «Дослідне виробництво Інституту хімії високомолекулярних сполук Національної академії наук України»надійшли постанови Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві від 22.09.2011 про арешт коштів боржника і про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Постанова Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного правління юстиції у м. Києві про відкриття виконавчого провадження за судовим лаказом № 3/363 до Державного підприємства «Дослідне виробництво Інституту хімії високомолекулярних сполук Національної академії наук України»не надходила. Строк на виконання рішення Господарського суду м. Києва від 23.12.2010 в добровільному порядку Державному підприємству «Дослідне виробництво Інституту хімії високомолекулярних сполук Національної академії наук України»не надавався.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Таким чином, Відділом державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві було порушено вимоги Закону України «Про виконавче провадження», а також право боржника на виконання судового рішення в добровільному порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 3/363 від 18.11.2011 скаргу відповідача призначено до розгляду на 01.12.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 3/363 від 01.12.2011, в зв‘язку з нез‘явленням представників  скаржника та ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві в судове засідання та невиконанням сторонами та ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві вимог ухвали суду від 18.11.2011, розгляд скарги був відкладений на 13.12.2011.

Позивач в судове засідання 13.12.2011 не з‘явився, вимог ухвал суду від 18.11.2011 та від 01.12.2011 не виконав.

Відповідач в судовому засіданні 13.12.2011 скаргу підтримав повністю.

ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві в судове засідання 13.12.2011 представника не направив, вимог ухвал суду від 18.11.2011 та від 01.12.2011 не виконав.

Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача (скаржника), Господарський суд міста Києва, встановив:

22.09.2011 головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві Кирик А.О. було винесено постанову ВП № 26182426 «Про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження», якою при примусовому виконанні наказу Господарського суду міста Києва № 3/363 від 10.01.2011  накладено арешт на все майно, що належить боржнику - ДП «Дослідне виробництво Інституту хімії високомолекулярних сполук НАН Україна»у межах суми звернення стягнення 116 651,45 грн. та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику.

Також 22.09.2011 головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві Кирик А.О. було винесено постанову ВП № 26182426 «Про арешт коштів боржника», якою при примусовому виконанні наказу Господарського суду міста Києва № 3/363 від 10.01.2011  накладено арешт на кошти в межах суми 116 651,45 грн., що містяться на рахунках : 98036301275290, 26031301275290, 26008301275290 в Харківській філії ПАТ ПІБ у м. Києві МФО 322205; 26043201992100, 260092001992100 в АТ «Укрсиббанк»МФО 351005 та належать боржнику - ДП «Дослідне виробництво Інституту хімії високомолекулярних сполук НАН Україна».

Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

З поданого відповідачем в судовому засіданні оригіналу конверту вбачається, що оскаржувані постанови були надіслані Відділом державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві на адресу відповідача лише 31.10.2011, які були отримані та зареєстровані відповідачем 03.11.2011 за вх. № 22 та № 23.

Нормами статті 50 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що процесуальні дії вчиняються у строки, встановлені цим Кодексом. У тих випадках, коли процесуальні строки не встановлено, вони призначаються господарським судом.

Строки для вчинення процесуальних дій визначаються точною календарною датою, зазначенням події, що повинна неминуче настати, чи періодом часу. В останньому випадку дію може бути вчинено протягом всього періоду.

Перебіг процесуального строку, обчислюваного роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок.

Статтею 251 Цивільного кодексу України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Частиною 1 ст. 51 Господарського процесуального кодексу України, що кореспондується з нормами ч. 1 ст. 254 Цивільного кодексу України визначено, що строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідний місяць і число останнього року строку.

За приписами ч. 4 статі 51 Господарського процесуального кодексу України процесуальна дія, для якої встановлено строк, може бути вчинено до 24-ї години останнього дня строку. Якщо позовну заяву, відзив на позовну заяву, заяву про перегляд рішення та інші документи здано на пошту чи телеграф до 24-ї години останнього дня строку, строк не вважається пропущеним.

Нормами ст. 255 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. Письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв‘язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.

Враховуючи викладене здана позивачем до поштового відділення зв‘язку 11.11.2011 скарга вих. № 193/76 від 11.11.2011 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу суду № 3/284 від 13.10.2008 вважається поданою до Господарського суду міста Києва саме 11.11.2011, а отже без пропущення строку для звернення зі скаргою.

Згідно п. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»(в редакції чинній на момент винесення оскаржуваних постанов) державний виконавець зобов‘язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Стаття 24 Закону України «Про виконавче провадження»(ч. 1) встановлює, що державний виконавець зобов‘язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред‘явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред‘явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення –п‘ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов‘язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом (ч. 2 вказаної статті Закону).

Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ (ч. 5 вказаної статті Закону).

Відповідно до статті 27 Закону України «Про виконавче провадження»(в редакції чинній на момент винесення оскаржуваних постанов) копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією.

Відповідач у скарзі зазначає, що постанову про відкриття виконавчого провадження відповідач не отримував.

Суд звертає увагу на те, що постанова «Про відкриття виконавчого провадження»по примусовому виконанню наказу № 3/363 від 10.01.2011, всупереч ст. 24 Закону на адресу Господарського суду міста Києва також не надходила.

У відповідності до статті 30 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до статті 24 цього Закону.

У разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, встановленому статтею 32 цього Закону, та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення.

Отже, не отримавши постанову «Про відкриття виконавчого провадження»відповідач був позбавлений права на добровільне виконання рішення суду, а ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві в свою чергу не пересвідчившись в отриманні боржником такої постанови розпочав примусове виконання рішення.

Відповідно до статті 55 Закону України «Про виконавче провадження»(в редакції чинній на момент винесення оскаржуваних постанов) арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:

- винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах;

- винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Копія постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника не пізніше наступного після її винесення дня надсилається боржнику та відповідно до банків чи інших фінансових установ або органів, зазначених у частині другій цієї статті.

Як встановлено судом постанови від 22.09.2011 про «Про арешт коштів боржника»та «Про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження»були надіслані боржнику (відповідачу) лише 31.10.2011, а отже з пропущенням строку визначеного Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом.

Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві належних та допустимих доказів які б спростували обставини зазначені відповідачем та встановлені судом, не подано.

Враховуючи викладене, доводи скаржника щодо винесення постанов від 22.09.2011 ВП № 26182426 «Про арешт коштів боржника»та «Про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження» з порушенням  відповідають дійсності.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту, визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов‘язує орган Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє (ч. 6 п. 7 роз`яснення Президії ВГСУ № 04-5/365 від 28.03.02).

Враховуючи викладене господарський суд вважає, що скарга Державного підприємства «Дослідне виробництво Інституту хімії високомолекулярних сполук НАН України»є обґрунтованою, заявленою правомірно, а тому підлягає задоволенню повністю.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2  ГПК України, -

У Х В А Л И В:

1. Скаргу  Державного підприємства «Дослідне виробництво Інституту хімії високомолекулярних сполук НАН України»на дії Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві задовольнити повністю.

2. Визнати недійсною постанову Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві ВП № 26182426 від 22.09.2011 «Про арешт коштів боржника».

3. Визнати недійсною постанову Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві ВП № 26182426 від 22.09.2011 «Про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження».

4. Зобов‘язати Відділ державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві надати Державному підприємству «Дослідне виробництво Інституту хімії високомолекулярних сполук Національної академії наук України»копію постанови «Про відкриття виконавчого провадження» за наказом Господарського суду міста Києва № 3/363 від 10.01.2011 з наданням строку для виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2010 в добровільному порядку.

Суддя

В.В.Сівакова