Рішення

від 08.12.2011 по справі 47/401

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  47/401

08.12.11

За позовом      Приватногопідприємства«СВКА «МАРКЕТ»

До                     Приватного підприємства «КПД ТРЕЙД»

Про                       стягнення 9332,02 грн.

                                                                                                    Суддя Станік С.Р.

Представники:

Від позивачаОСОБА_1–представник за довіреністю

від відповідача    не з’явився

На підставістатті 85 Господарськогопроцесуального кодексуУкраїни в судовому засіданні 08.12.2011 р. судом оголошеновступну та резолютивнучастинирішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача  9332,02 грн. заборгованості по договору № 68 від 24.01.2011, а також просив стягнути 102,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2011 було порушено провадження у справі № 47/401, розгляд справи було призначено на 10.11.2011

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2011розглядсправибуловідкладено до 08.12.2011

Представник позивача в судовому засіданні 08.12.2011 заявлені у позові вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити повністю. Вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем всупереч умов договору № 68 від 24.01.2011 не було здійснено в повному обсязі та своєчасно оплату за поставлений товар.

Відповідач своїх представників в судові засідання 10.11.2011,08.12.2011 не направив, відзив та витребувані судом документи - не надав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеній позивачем у  позовній заяві. Суд зазначає про те, що відповідач був обізнаний про наявність судового спору та не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані матеріали справи, заслухавши позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.01.2011 між Приватним товариством «СВКА «МАРКЕТ»(позивач, постачальник) та Приватним Товариством “КПД ТРЕЙД” (відповідач, покупець) було укладено договір № 68, відповідно до умов якого постачальникзобов’язався в порядку і у строк, встановлений даним договором передати у власність покупця товар, у  відповідній кількості, якості і у погодженій ціні,  а покупець зобов’язується  прийняти та оплатити його, на умовах визначених в даному Договорі (п.1.1).

Умовами договору № 68 від 24.01.2011 сторони погодили, що ціна товару є договірною і зазначається у накладних на кожну партію товару (п.5.4)всі розрахунки згідно даного договору здійснюються виключно в національній валюті України(п.4.1); оплата за отриманий товар проводиться  шляхом перерахування грошових коштів  на банківський рахунок (постачальника). Покупець здійснює оплату кожної партії товару з відстрочкою 30 (тридцять) календарних днів з моменту отримання відповідної партії (п.5.3); за несвоєчасну оплату покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення(п.6.2).

Згідно видаткової накладної по договору постачання № 68 від 24.01.2011, (належним чином засвідчена позивачем копія якої знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), а саме: №  2-00000052 від 24.01.2011 на суму 8462,02 грн., підписаної представниками позивача (постачальника) та відповідача (покупця), посвідченої печатками сторін, вартість поставленого позивачем та прийнятого відповідачем товару складає 8462,02 грн.

Як зазначав позивач у позові, відповідачем всупереч умов Договору № 68 від 24.01.2011 не було здійснено оплату поставленого позивачем товару, оскільки позивачем було поставлено товар на суму 8462,02 грн., який відповідачем було прийнято, але в строк30 (тридцять) календарних днів з моменту отримання відповідної партії товару, визначений договором не оплачено.

Станом на час звернення позивача з позовом до суду відповідач заборгованість за поставлений на підставі договору № 68 від 24.01.2011 товар у сумі 8462,02грн. не здійснив.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу  України.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов’язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього кодексу.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу  України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу  України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем на виконання умов договору  № 68 від 24.01.2011було поставлено відповідачу товар на суму 8462,02 грн., який останнім було прийнято, що підтверджується підписом та відбитком штампу відповідача на наведеній вище накладній, але у встановлений  пунктом 5.3. Договору строк, а саме: 30 календарних днів з моменту отримання відповідної партії товару в сумі 8462,02 грн. відповідачем не оплачена. Оплата в сумі 8462,02 грн. здійснена відповідачем не була, доказів протилежного станом на момент вирішення спору суду надано не було.

Таким чином суд дійшов висновку, що на даний час у відповідача перед позивачем по договору № 68 від 24.01.2011 постачання існує непогашена заборгованість в сумі 8462,02 грн., а тому суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за поставлений позивачем, та прийнятий, але не оплачений відповідачем товар в строк (30 (тридцять) календарних днів з моменту отримання відповідної партії)- законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою що підлягає задоволенню в  сумі 8462,02 грн.

Крім цього, позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 142,00грн. - 3% річних, 728,00 грн.  –пені.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив  до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Для пені, як різновиду неустойки, характерним є те, що вона обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення зобов’язання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Статтею 230 Господарського кодексу України також передбачено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом (неустойка, штраф, пеня), іншими законами або договором.

Статтею 1 Закону України № 543/96-ВР від 22.11.1996 «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 вищезазначеного Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.

Відповідно до п. 6.2  Договору № 68 від 24.01.2011за несвоєчасну оплату покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення

Як вище було встановлено, відповідач повинен був у відповідності до п. 5.3 договору № 68 від 24.01.2011повністю оплатити позивачу поставлений товар до 25.02.2011.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов‘язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов‘язання мало бути виконано.

Суд, враховуючи, що відповідач прострочивперед позивачем виконання зобов’язання  по повній та своєчасній оплаті поставленого позивачем товару в сумі 8462,02 грн. в період 25.02.2011 по 15.09.2011,станом на день розгляду справи в суді, у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість, а отже суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача  3% річних законними та обґрунтованими.

З огляду на вищенаведене, а також здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку розміру пені, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 728,00грн. за період з 25.02.2011 по 15.09.2011, зазначений позивачем, є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Стаття 625 ЦК України встановлює відповідальність за порушення грошового зобов'язання та визначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вказану норму Цивільного кодексу України та здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку розміру 3 % річних, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача3% річних в сумі 142,00 грн. за період з 25.02.2011 по 15.09.2011 є законними та обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума основного боргу за поставлений товар згідно  договору№ 68 від 24.01.2011  в розмірі8462,02 грн., сума 3% річних в розмірі 142,00, та сума пені в розмірі 728,00 грн.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу  України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного підприємства «КПД ТРЕЙД»(код 36633293, місцезнаходження: 04073, м. Київ, вул. Петропавлівська, буд. 11, кв. 40) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного підприємства «СВКА МАРКЕТ»(код 36457698, місцезнаходження: 63734, Харківська обл. місто Куп’янськ, селище міського типу Ківшарівка, буд. 3, кв. 67)  суму боргу –8462 (вісім тисяч чотириста шістдесят дві) грн. 02 коп., 142 (сто сорок дві) грн. 00 коп. - 3% річних, 728 (сімсот двадцять вісім) грн. 00 коп. –пені, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                               С.Р. Станік

Дата підписання рішення –13.12.11